Державне агентство України з питань кіно звітувало про роботу в першому кварталі 2023 року, опублікувавши багатосторінкову презентацію з цифрами, фактами та досягненнями. Попри відсутність державного фінансування галузі, Держкіно намагається втримати найважливіші робочі процеси, щоб забезпечити безперервність розвитку українського кіно, тож подивімось, як саме це відбувається.
За чотири місяці року було завершено сім проектів, створених за підтримки Держкіно. Пʼять із них отримали національни релізи:
– повнометражна анімація «Мавка. Лісова пісня» (ТОВ «Анімаград», частка державного фінансування – 49 млн 520 тис. грн, загальний бюджет – 187 млн 242 тис. грн);
– воєнна драма Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21» (ТОВ «Істмен Філмс», частка Держкіно – 22,5 млн з 27 млн 750 тис. грн бюджету);
– фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір» (ТОВ «Бозонфільм», держпідтримка становила 21 млн 435 тис. грн, бюджет – 39 млн 790 тис. грн);
– воєнна драма «Бачення метелика» (ТОВ «Табор», частка держфінансування – 12 млн грн, бюджет – 25 млн 267 тис. грн).
Також у переліку завершених проектів – повнометражна ігрова копродукція з Болгарією «Край ріки» (ТОВ «Одеса фільм продакшен», частка держави – 6,9 млн, бюджет – 15 млн 870 тис. грн), неігровий повнометражний фільм Ольги Семак «Деміург» (ТОВ «Кінокомпанія Метрополіс», держпідтримка – 996 тис. грн, бюджет – 1 млн 338 тис. грн), короткометражна анімація «Хуха моховинка» (ТОВ «210 добрих справ», частка Держкіно – 2 млн грн, бюджет – 2,5 млн грн).
Договори про сплату частини прибутків було підписано з виробниками стрічок «Люксембург, Люксембург» (ТОВ «Форфілмз»), «Край ріки», «Мирний-21», «Бачення метелика», а також «Я, Ніна» (ТОВ «Яніна Соколова Продакшн»), премʼєра якої відбудеться на відкритті кінофестивалю «Миколайчук Open». Ліцензійні договори – з ТОВ «Анімарад» («Мавка»), ТОВ «АТ Філмз» («Донбас», «Зелена кофта», альманах «Україно, Good-Bye!») та «435 Філмс» («Істальгія»). Договір про безоплатне передання прав Держкіно було укладено щодо стрічки «Герой мого часу» (ТОВ «Креатив Бутік Фільмс»).
З виданих посвідчень можна дізнатися багато цікавого. Наприклад, що до ефіру готується мінісеріал каналу «2+2» «Переслідуючи вогонь», зйомки якого відбулися 2021 року, що телепремʼєра українсько-італійської копродукції «Коза Ностра: Мама їде» відбудеться на каналах «Плюсів», що онлайн-кінотеатр провайдера «Воля» оформив права на показ тринадцяти українських повнометражних фільмів (зокрема, нещодавніх премʼєр «Мирний-21», «Щедрик», «Максим Оса», «Я працюю на цвинтарі», «Снайпер: Білий Ворон»), а ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» – на пакет вітчизняних документалок, а також ігрові стрічки «Сквот 32» Олексія Лідаговського та «Передчуття» Вʼячеслава Криштофовича.
Судячи з наданих даних, у виробництві перебувають стрічки, починаючи з Десятого конкурсу, але наведені цифри потребують уточнення. Наприклад, стрічка «Легенди Чарівнолісся» значиться як ігрова, хоча проект трансформувався в анімаційний, а деякі неіснуючі проекти, як-от «Анна Київська», договір Держкіно з котрим не було укладено, а виробництво, відповідно, не розпочиналось, – у даних досі існують. Роботу над багатьма новішими проектами призупинено через війну та брак ресурсів, тож їхній статус «у виробництві» наразі радше технічний. Ну а чи будуть вироблені проекти на кшталт «Бабиного Яру» Сергія Лозниці, якому до української кіноіндустрії шлях заказаний, взагалі велике питання.
У категорії «Ігрові серіали» йдеться про переможців Шістнадцятого конкурсу: «Наша Галя» (ТОВ «Фільм Ю Ей Телевіжн»), «Хто живе у темряві» (ТОВ «Українська кіношкола»), «Заміж за мільйонера» (ТОВ «Файнл Кат Медіа»), «Кава з кардамоном – 2» (ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент») і «На високій полонині» (ТОВ «Іллєнко Фільм Продакшенс»).
Загальна сума грантової підтримки становить 3 млн 321 тис. грн. Претендентів на отримання грантів президента відповідна Експертна комісія Держкіно обрала з дванадцяти заявок іще у грудні 2022 року.
Більше інформації про бокс-офіс цих та інших стрічок можна знайти у відповідних оглядах MBR: за січень, лютий, березень і квітень.
Фільмів, про бокс-офіс яких ішлося вище, у переліку поки немає. Найновіші з представлених – це «Носоріг» Олега Сенцова із сумою 149 тис. грн (ТОВ «Край Кінема»), «Клондайк» Марини Ер Горбач – 62 тис. 881 грн (ТОВ «Кедр Фільм») і «Сусідка» Наталі Пасеницької – 285 тис. 166 грн (F Films).
Нагадаю, цього року на кіногалузь у держбюджеті передбачено 115,6 млн грн, що навіть менше, ніж 2022-го (після спрямування коштів із культури на армію Держкіно отримало 120 млн грн із запланованих початково 2 млрд грн). З них 85 млн – на виробництво фільмів, 27 млн 239 тис. – на бюджетну програму «Керівництво та управління у сфері кінематографії» (тобто роботу Держкіно).
Окрему велику частину звіту присвячено здобуткам української кінематографії на міжнародних майданчиках. Так, документальна стрічка Романа Любого «Залізні метелики» й ігровий фільм Тоні Ноябрьової «Ти мене любиш?» брали участь у конкурсі Берлінале «Панорама», неігрова стрічка Аліси Коваленко «Ми не згаснемо» – у секції Berlinale Generation, а також була номінована на Berlinale Documentary Award та Amnesty International Film Award. Крім того, у звіті Держкіно відзначено індустріальні івенти в межах Європейського кіноринку, зокрема «Третя конференція з копродукції в кіно Канада – Україна».
Звісно, українські стрічки протягом підзвітного періоду брали участь не лише в конкурсах Берлінале. Одразу два фільми були на Sundance (а виконавиця головної ролі у «Клондайку» Оксана Черкашина була відзначена нагородою FIPRESCI на Palm Springs International Film Festival), дебют Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» – в основному конкурсі Роттердамського кінофестивалю (та отримав приз FIPRESCI), головному конкурсі goEast Film Festival, одній з конкурсних програм Гетеборзького кінофестивалю та став найкращим фільмом Вільнюського міжнародного кінофестивалю Kino Pavasaris. Анімація Дмитра Лісенбарта «Непотрібні речі» здобула нагороду Prague Film Award у номінації «Найкращий анімаційний фільм», «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука – в категорії «Фільми з Центральної та Східної Європи» на Міжнародному кінофестивалі в Клівленді, стрічку «Бачення метелика» Максима Наконечного визнали найкращим повнометражним фільмом конкурсної програми In the Heart of Europe на Beriofest у Братиславі, робота Аліси Коваленко «Ми не згаснемо» була нагороджена Silver Eye Award як найкращий повнометражний документальний фільм Східної та Центральної Європи на East Silver Market (East Doc Platform), а саму режисерку журі міжнародного конкурсу One World Festival відзначило за найкращу режисуру.
І це не враховуючи численних позаконкурсних показів українських стрічок. Крім того, стрічку Дарʼї Онищенко «Малевич» було представлено на копродукційному форумі When East Meets West у межах Trieste Film Festival, а фільм «Ти – космос» Павла Острікова брав участь у секції Frontieres кіноринку Каннського кінофестивалю.
Ну й не забуваємо, що цьогоріч український фільм (точніше, створений у копродукції з Україною) – документальна стрічка Симона Леренга Вільмонта «Будинок зі скалок» – нарешті дістався шортлиста «Оскара».
Реалізація проекту «Національний тур «Кіно заради перемоги» відбувається із серпня 2022 року. Тільки за квітень 2023-го в межах туру відбулося 52 кінопокази, зокрема 17 показів стрічки «Мирний-21» у військових частинах Командування сил логістики Збройних сил України.
Робота Держкіно з налагодження міжнародної співпраці триває,
як і акумулювання коштів на спеціальному рахунку, створеному агентством для підтримки кіноіндустрії. Станом на 24 квітня поточного року вдалося зібрати понад 117 тис. грн
Насправді міжнародні здобутки анімації «Мавка. Лісова пісня» набагато масштабніші, а країн, які охопила дистрибуція стрічки, – понад 80
Членство Держкіно у EFAD допомагає тримати руку на пульсі конкурсів Європейського фонду солідарності з українськими фільмами, хоча прямої участі у роботі ініціативи державне агентство не бере
Тим, хто шукає гроші на виробництво проектів, рекомендовано уважно моніторити сайт Держкіно
Робота з узгодження норм усіх законодавчих актів у галузі кінематографії не припиняється
Зокрема, нові акти фіксують, що Держкіно не лише реалізує, а й формує державну політику в галузі кіно – без винесення на розгляд Мінкульту, як це було раніше. Крім того, ухвалені зміни продовжили повноваження членів Ради з держпідтримки кінематографії на весь період дії воєнного стану та скоротили розмір щомісячної стипендії кожному членові Ради з 35 до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Памʼятаю, як активно, але не завжди системно протягом останнього довоєнного року Держкіно намагалося контролювати ефективність використання бюджетних коштів виробниками, тож побачити, якими будуть рекомендації з підвищення цієї ефективності, особливо за умов украй обмеженого фінансування, буде дуже цікаво.
Ну й чекаємо на бодай якісь зміни у державному фінансуванні галузі, без яких стратегія з розвитку індустрії навряд чи можлива.
