23 лютого 2022 року на Зимовому кіноринку Одеського міжнародного кінофестивалю Ахтем Сеітаблаєв разом із командою презентував тизер своєї майбутньої стрічки «Мирний-21». Тоді фільм планували випустити у прокат упродовж 2022 року. Та вже наступного дня, 24 лютого, вся країна прокинулась у новій реальності, де, очевидно, вже було не до фільмів. Ніхто не був упевнений у завтрашньому дні, а горизонт планування майбутнього у більшості скоротився щонайбільше до 24 годин.
Минув рік, протягом якого кожний українець міцно тримав свій кордон: воєнний, особистий, професійний. І 22 лютого 2023-го Ахтем Сеітаблаєв презентував готовий фільм у самому центрі Києва. Україна продовжує жити в умовах повномасштабної війни. Продовжує жити й вітчизняна кіноіндустрія: загалом на цей рік заплановано релізи 17 національних стрічок. Але число ще може збільшитися, позаяк багато українських фільмів уже готові й чекають укладання угод із дистрибуторами.
«Мирний-21» – це стрічка виробництва компанії Сеітаблаєва Istmen Films, зйомки котрої відбулися 2021 року. В основу покладені реальні події червня 2014-го, коли загін луганських прикордонників, розташований за адресою, на честь якої названо фільм, дав бій росіянам, що хотіли захопити цей прикордонний пункт. Стрічка присвячена військовим, які віддали своє життя, захищаючи Україну. А також актору Павлу Лі, вбитому росіянами у березні 2022-го під час окупації Ірпеня.
Перед премʼєрою стрічки, дистрибуцію котрої в Україні здійснюють FILM.UA Distribution та «Кіноманія», відбулася невелика пресконференція за участі Ахтема Сеітаблаєва й Олексія Тритенка – одного з виконавців головних ролей
Також на запитання журналістів були готові відповідати керівниця ветеранського відділу фонду «Повернись живим» Вікторія Дворецька, співсценарист стрічки Анатолій Коцюрба – полковник Державної прикордонної служби України – та перша заступниця Держкіно Юлія Шевчук (нагадаю, кінопроект переміг у Чотирнадцятому конкурсі Держкіно, одержавши підтримку в розмірі 80% від загального бюджету, який становив 31 млн 250 тис. грн)
Режисер згадував, як у перші дні повномасштабної війни разом з Олексієм Тритенком записався до лав Київської тероборони, а потім, повернувшись до офісу, стер із магнітної дошки всі кінопроекти, що були у розробленні
Вікторія Дворецька нагадала про соціальну роль стрічки: кожні 10 грн з квитка на «Мирний-21» підуть на допомогу бригаді територіальної оборони Луганської області в межах проекту «Довгі РУКи ТрО»
«Як і більшість людей, я знав, був у курсі, – розповів Ахтем про 24 лютого 2022-го. – Але ж ти не хочеш вірити, що таке можливо. Коли це розпочалось, я згадував свої почуття 2014 року, відчуття такої самої безпорадності та розгубленості. Але цього разу, дякувати друзям і всевишньому, це дало змогу піти долучитися до спротиву», – додав режисер мені в коментарі. Сеітаблаєв також розповів, що протягом року перетинався на фронті з багатьма з військових, які були присутні на знімальному майданчику «Мирного-21». Зокрема, з Анатолієм Коцюрбою, що працював над сценарієм стрічки разом з Ярославом Яришем і Сергієм Касторних. Утім, зустрічі на фронті були не лише з військовими: 24 лютого до лав ЗСУ приєдналося багато кінематографістів – власне, як і сам Ахтем, як виконувачі головних ролей Олексій Тритенко та Максим Девізоров.
«Для мене ця історія передусім про довіру. Абсолютно переконаний, що це фундаментальна річ у житті кожної людини. Довіра здатна або надихати, або руйнувати, або створювати справді міцне коло друзів та партнерів, міцну родину, – зізнався режисер. – Уперше я почув про цю історію ще 2014 року в циклі програм «Хоробрі серця» і не повірив, бо перед очима був приклад геть іншої ситуації та геть інших учинків людей, які складали присягу боронити Батьківщину. Але через майже вісім років ця історія, що мене надзвичайно сильно зачепила емоційно, набула конкретних обрисів у вигляді повнометражного художнього фільму».
Кіноіндустрія чекала на цю стрічку рік. Тому в день премʼєри підтримати та привітати режисера прийшло справді багато людей.
Від студентів Ахтема Сеітаблаєва
до військових, що сьогодні боронять країну
Символізм на цій премʼєрі буквально зашкалював: продюсер документального циклу «Культура vs війна» Андрій Різоль, героєм котрого цілком міг бути Олексій Тритенко, не дасть збрехати
Культура vs війна – це і про іншого актора «Мирного-21», Максима Девізорова, якого на фото по-батьківськи обіймає режисер Валентин Шпаков
Та й загалом акторів на премʼєрі було багато: ось Андрій Ісаєнко, Олексій Суровцев і Тарас Цимбалюк,
ось Анастасія Іванюк і Катерина Файн,
а також колега Файн за франшизою «Скажене весілля» Інна Приходько
Актор Євгеній Ламах, який зіграв одну з головних ролей у «Мирному-21», у житті набагато життєрадісніший, ніж на екрані
Також на премʼєру завітав режисер Андрій Дончик, за головування котрого у Раді з держпідтримки кінематографії «Мирний-21» отримав державне фінансування
Серед тих, хто дав стрічці путівку в життя, був і Сергій Зленко – тоді член Ради з держпідтримки, а нині представник України в Eurimages
Оператор-постановник «Мирного-21» Юрій Король дивився премʼєру в компанії режисерки Катерини Царик і продюсера Андрія Ризванюка
Продюсерка FILM.UA Ірина Костюк готується приймати естафетну паличку: її витвір – повнометражна анімація «Мавка. Лісова пісня» – виходить у національний прокат наступною, вже 2 березня
Так само як і Єгор Олесов з Ярославом Войцешеком – продюсер і сценарист мультфільму
Поки фільм «ШТТЛ» крокує європейськими кінофестивалями, один з його продюсерів, Юрій Артеменко, відвідує премʼєри колег
Утім, цього вечора у кінотеатрі «Оскар» були не тільки кінематографісти:
Наприклад, я зустріла голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова,
Співачку Розалі Номбре та журналіста Юрія Марченка,
а також маркетинг-директорку ICTV Сабіну Абляєву. Можливо, саме на цьому каналі відбудеться телепоказ «Мирного-21»?
Поки гості готувалися до показу та фотографувалися з режисером, мені вдалося коротко поговорити з Марією Дончик – однією з продюсерок фільму (разом з Ахтемом Сеітаблаєвим і Дмитром Малічевим).
– У лютому 2022 року, коли був презентований перший тизер стрічки, відчувалося, що от-от щось станеться. Ви допускали, що фільм доведеться завершувати в умовах повномасштабного вторгнення? Можливо, розробляли запасний план...
– Насправді жодних планів не було, як і в більшості людей. 22 лютого ми цілком залочили монтаж фільму, у нас був величезний план на постпродакшен, домальовування всіх сцен. 24-го о десятій ранку ми мали зустрічатися на тонування фільму – та, звісно, всі зустрічі скасувалися. Весь постпродакшен у нас стопнувся, бо команда розʼїхалася по різних кутках. Виробництво фільму повністю зупинилося на три місяці.
– Чи вплинув тримісячний простій на бюджет фільму?
– Це не зовсім на бюджет вплинуло – довелося домовлятись із людьми по-новому. Паралельно ми дізнавалися, хто залишився в Києві. Хто які роботи міг робити. Хтось казав: «Я став переселенцем, але встиг забрати свій комп'ютер – можу робити постпродакшен сцени». Хтось міг домонтовувати. У нас студія звукозапису в Києві, наші звукорежисери залишилися тут. Потім люди почали поступово повертатися до Києва, ми продовжили роботу. Постпродакшен робився невеликими кроками: замість двох місяців тривав понад пів року.
Але потім настав новий етап складності – восени, коли почалися блекаути. Ти запускаєш графіку на рендер, і з відключенням світла все злітає. Тож треба все починати заново. Згодом стали закуповувати генератори, люди почали пристосовуватися. Фільм здолав важкий шлях постпродакшену, але до блекаутів ми також пристосувалися, позаяк команда вірить у проект і розуміє, що він потрібен.
– Постпродакшен відбувався під час повномасштабної війни: як Ахтем Сеітаблаєв поєднував службу та творчий контроль над роботою?
– Найважливіше, що ми встигли змонтувати фільм до 24 лютого. Потім, як я вже казала, все зупинилося на три місяці. Згодом відновилася робота над звуком. Потім в режимі онлайн це все затверджувалося, відправлялися файли, поправки. Далі, наприкінці літа, ми почали зустрічатися на колективні перегляди. Важче було знайти акторів на тонування. Наприклад, акторка Марія Штофа була у Німеччині, звідки ми її викликали, щоб затонувати. Максим Девізоров був на передку: його ми також викликали, підлаштовувалися [під військовий розклад]. Усі розуміли, що стрічку потрібно доробити. І всі колективно дороблювали. Памʼятаю, як щоразу, коли зустрічаєшся з людиною, котрої не бачив невідомо скільки, обійми тривають довше, ніж зазвичай.
– Як розписали фільм в українських кінотеатрах?
– Показів буде багато. Сподіваємось і на велику кількість глядачів. Уже є викуплені зали. Наприклад, в Івано-Франківську, у Львові, в Хмельницькому були допрем'єрні покази, і ми розраховували на один зал, а в кінотеатрі нам казали, що люди викупили всі зали.
– Чи маєте міжнародного дистрибутора? Чи плануєте прокат за кордоном?
– Для нас першочергово важливо показати стрічку вдома. Український глядач – це пріоритет. Крім того, до цього ми займалися постпродакшеном, блекаутами, національною премʼєрою, тому прокат за кордоном буде, але згодом.
– Чи є вже домовленості з телеканалами та платформами?
– Перемовини ведуться. Але всі деталі будуть відомі пізніше.
Отже, фільм уже в кінотеатрах, і підтримати «Мирний-21» купівлею квитка зараз буде найкращим рішенням. І не тільки тому, що це якісний воєнний екшен із цікавими сюжетними поворотами, міцною акторською грою та навіть комедійними ситуаціями. І не тому, що це українське кіно, котре зараз намагається вижити чимдуж. А й тому, що частину зібраних грошей творці передадуть фонду «Повернись живим»: закрити збір на луганському напрямку, який триває з кінця грудня, допоможуть 582 тис. проданих квитків.