Від Соррентіно до Тарантіно. Що радять передивитися на карантині українські актори

Першими тижнями всесвітнього карантину мережу завалили добірки фільмів від західних кінозірок, і не передрукував їх лише лінивий (із найцікавішими рекомендаціями встигли ознайомитись і ми з вами). А я вирішила, що несправедливо залишати своїх читачів без аналогічних добірок від українських кінематографістів, і попросила вітчизняних зірок скласти власні списки «карантинного» кіно - стрічок, які не просто допоможуть скоротати вечір, але й будуть корисні у професійному плані. До завершення офіційного карантину ще тиждень, і великою мірою ймовірно, що 24 квітня домашній режим не закінчиться. А тому додавайте до закладок, дивіться і займайтесь самопросвітою. Починаймо:

Олеся Жураківська

- Мені складно виділити лише три фільми, та я спробую, - каже актриса. - Розставлю у хронологічній послідовності. Пов'язує їх те, що головні ролі грають дуже успішні й потужні театральні артисти.

1. Обов'язково подивіться на велику Анну Маньяні у стрічці «Рим - відкрите місто» (1945) Роберто Росселіні. Саме ця робота режисера відкрила епоху італійського неореалізму. А сцена смерті героїні Маньяні досі є одним із найвеличніших досягнень світового кінематографа. Непогано було би передивитися всі фільми з Анною, адже її дивовижна антигламурна акторська манера і вулканічний темперамент - щось цілком унікальне.
2. «Три тополі на Плющисі» (1968) Тетяни Ліознової з Тетяною Дороніною й Олегом Єфремовим. Людське кіно про ніжність, про випадок, про доросле життя, про чоловіка та жінку. Великий план Єфремова в таксі під дощем - це насолода для очей і серця.
3. «А в душі я танцюю» (2004) з моїм улюбленим Джеймсом Макевоєм, режисер Деміен О'Доннелл. Свого часу я подивилась цей фільм уранці, приголомшена пішла на репетицію, потім зіграла виставу. Прожила довгий день, повернулася додому і подивилась іще раз. Історія про прийняття, силу, вміння радіти та насолоджуватися кожною дрібничкою, про любов, про надію. Блискуча гра Макевоя і його партнера Стівена Робертсона. І фраза головного героя, що звучить як девіз: «Тобі ніхто не потрібний, у тебе є ти».

Станіслав Боклан

- Мій топ фільмів із прекрасною акторською грою:

1. «Ножі наголо» Раяна Джонсона.
2. «Шестизарядний» Мартіна Макдонаха.
3. «Залягти на дно в Брюгге» того самого Мартіна Макдонаха.

А ще, якщо раптом буде час, неодмінно подивіться серіал «Вавилон-Берлін».

Ксенія Мішина

- Особисто в мене настрій на карантині змінюється дуже часто, - зізнається актриса. - Тож я намагаюсь усіляко відволікатися та наповнювати себе позитивними почуттями й емоціями. Що й вам раджу. Посмійтесь, переглядаючи якісні стрічки:

1. «Перестрілка», режисер Мартін Скорсезе.
2. «Красиво піти», режисер Зак Брафф.
3. «Шпигун», режисер Пол Фіг.

Останній фільм, який мене вразив акторською грою, і я довго була під враженням, - «Джокер» із Хоакіном Феніксом.

Наталка Денисенко

1. «Монстр» із Шарліз Терон. Дивовижно вродлива голлівудська актриса, котра задля ролі перетворилась на товсту маніячку, трасову повію. Це неймовірна акторська робота і роль моєї мрії. Те, як вродлива жінка, чудова актриса змогла виконати роботу не тільки фізично, а й внутрішньо, аби зіграти такого «монстра», неймовірно.
2. «Пролітаючи над гніздом зозулі». На мою думку, зіграти божевільного бажає будь-який актор, і я зокрема. Кожний персонаж у стрічці - професійна мрія актора. Просто дивись, намагайся повторити, шукай нові фішечки. До того ж і за драматургією, і за режисурою вражаючий фільм.
3. Звісно, останній «Джокер». Повністю акторське кіно. І режисер прекрасно попрацював, щоби зробити хорошу акторську роботу. По-перше, такого Джокера ніхто не очікував побачити, а по-друге, те, як психологічні проблеми передав Хоакін Фенікс, - мегаробота. Після перегляду я думала, як він це зробив? Це просто неможливо!

Ну й ще не можу не рекомендувати «Острів проклятих» із Ді Капріо. На моє переконання, він мав отримати «Оскар» не за «Легенду Г'ю Гласса», а за «Острів проклятих». Знов-таки роль божевільного. Не знаю, чому мені подобаються такі персонажі. Мабуть, тому що це двоїстість. Ді Капріо - неймовірно талановитий актор.

І ще - «Я, знову я та Ірен». Джим Керрі - мій улюблений актор, адже він може зробити все не тільки психологічно, але й фізично. Те, що він робить у цій комедії, вражає. Стрічка про те, як людина стала шизофреником і перевтілювалась із хорошого поліцейського на злочинця. Там є сцена, де він бореться сам із собою (всередині нього дві людини). Не знаю, як він це зробив. Треба бути надзвичайно пластичним мімом, аби зіграти цю сцену.

Андрій Ісаєнко

1. «Мертві не помирають» (реж. Джим Джармуш) - актуальне й іронічне кіно для переоцінки життєвих цінностей.
2. «2001 рік: Космічна одіссея» (реж. Стенлі Кубрик) - це класика, яку, на мою думку, має подивитися кожен, аби разом із Кубриком спробувати зрозуміти людство.
3. Авжеж, «Одного разу… в Голлівуді» Тарантіно. Геніальна акторська гра... взагалі тут усе геніально! Якщо хочете побачити процес створення кіно, цей фільм для вас. І найголовніше - це спроба Тарантіно подовжити життя своїм друзям хоча б у кіно!

Андрій Самінін

1. «Дракула» (1992, реж. Френсіс Коппола)

Нещодавно переглядав цю неповторну класику. Впевнений, кожному варто хоч раз її подивитися. Стилістика фільму не застаріла та досі має свіжий вигляд, хоча минуло майже 30 років від моменту виходу. Ще мені імпонує театральний підхід Копполи у зйомках цієї стрічки. Гадаю, «Дракула» не втратить своєї актуальності й у майбутньому.

2. «Ілюзіоніст» (2010, реж. Сільвен Шоме)

Мультфільм, який можна дивитись усією сім'єю. В його основі лежить невтілений сценарій французького міма й актора Жака Таті, записаний у вигляді особистого листа до його нині покійної старшої дочки. Головний герой - це мультиплікаційна версія Таті. Сюжет обертається навколо фокусника, котрий потрапляє в закриту спільноту та зустрічає дівчину, яка переконана, що він - справжній чарівник. Мультфільм дуже зворушливий, викликає справжні теплі емоції. Він точно не залишить нікого байдужим.

3. Мінісеріал «Чорнобиль» (2019, реж. Йохан Ренк)

Ця стрічка справила на мене дуже сильне враження. Зазвичай я не «підсаджуюсь» на серіали, завжди бракує азарту додивитися. Навіть кілька разів починав «Гру престолів» і не закінчив. Мене може втримати лише дуже глибока тема. У «Чорнобилі» вона є. В серіалі дві ідеї. Перша - прощання з радянським. Це актуальне для людей старшого віку, яким слід відпустити навіть малу ностальгію за тими часами, адже то була країна, побудована на брехні. Друге послання: людина не король на землі. Ми забагато собі дозволяємо.

Михайло Жонін

1. «Хрещений батько» (1972, реж. Френсіс Коппола)

У складні часи потрібно дивитись класику. А «Хрещений батько» - це велике кіно. Ти не звертаєш уваги на період часу, фільм не має вигляд старомодного. Обставини змінюються, та люди - ні. У стрічці дуже добре розкриті персонажі, характери. Гра акторів приголомшлива. Можна переглядати нескінченну кількість разів.

2. «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975, реж. Мілош Форман)

Фільм був знятий за однойменним романом Кена Кізі. Коли спершу прочитати книжку, а потім подивитися стрічку, то все стає на свої місця. Форман - чудовий режисер, якому вдалось зняти кіно не гірше за першоджерело.

3. «Той самий Мюнхгаузен» (1979, реж. Марк Захаров)

В основу ліг твір Григорія Горіна. У цій стрічці закладені великі смисли. Весь фільм давно розтягли на цитати. Чого варта лише знаменита фраза: «Я зрозумів, у чому ваша біда. Ви надто серйозні. Розумне обличчя - ще не ознака розуму, панове. Всі дурниці на землі роблять саме з цим виразом. Посміхайтесь, панове, посміхайтесь!»

Андрій Федінчик

- Насправді я полюбляю жорсткі фільми, - каже Андрій. - З хорошого та позитивного кіно на думку спадає ось що:

1. «Велика краса» режисера ‎Паоло Соррентіно.
2. «Іржа і кістка» з Маріон Котіяр (реж. Жак Одіар). Нещодавно подивився, й мені сподобалось - чудове, сильне, мальовниче кіно. 
3. І завдяки коронавірусу підсів на документалки. Дуже сподобався фільм Даррена Аронофскі «Невідома планета Земля» та серіал від HBO «Планети». У майбутньому хочу показати ці стрічки своєму синові. Йому подобається все, що пов'язане з космосом, Місяцем, планетами, і він полюбляє літати літаками.
    

Даша Трегубова

1. «Небо над Берліном», реж. Вім Вендерс. Неймовірної краси фільм! Побачила його, коли мені було 15 років, і вирішила йти на режисуру. 
2. «Щасливе число Слевіна», реж. Пол Макгіган. У цій стрічці чудове все: сценарій, улюблені актори та робота художника-постановника. 
3. «Шестизарядник», реж. Мартін Макдонах. Ви напевно бачили «Залягти на дно в Брюгге» і тим паче - «Три білборди під Еббінґом, Міссурі». А ось із цієї короткометражки мій улюблений режисер Мартін Макдонах (відомий на той час драматург) почав підкорювати світ кіно та взяв «Оскар».

Загалом, запасайтеся попкорном і готуйтесь до наступної порції кінопорад.