Увесь тиждень у ЗМІ – профільних і не дуже – обговорюють ніби й радісну, але дивну подію: мовляв, у вересні Держкіно виділило на виробництво ігрового та неігрового кіно майже 200 млн грн (якщо бути точними, то 191 517 054 грн). З одного боку, це, звісно, добре: кошти індустрії сьогодні конче необхідні, а головним питанням для всіх без винятку продюсерів є банальне виживання. З іншого – незрозуміло, звідки ці мільйони взялись, якщо після секвестру держбюджету-2022, за словами голови Держкіно Марини Кудерчук, у галузі кіновиробництва лишилося всього 120 млн грн із раніше запланованих 2 млрд грн. Іще одне важливе питання: чому з 31 проекту, що перемогли у Сімнадцятому конкурсі (а саме про них зараз ідеться), фінансування дістали лише 15?
Одне слово, загадкового у цій історії багато, тому ми вирішили докладно розібратися, звернувшись за поясненням до самого Держкіно. Нижче – відповіді на найрезонансніші питання, з якими допомогла перша заступниця голови агенства Юлія Шевчук.
Що відбулося?
Першоджерелом інформації про виділення коштів став портал держзакупівель «Прозорро», на якому були розміщені 16 відповідних тендерів (один з яких згодом скасували, але про це поговоримо трохи пізніше). Загальна сума тендерів – трохи більш як 211,5 млн грн. Але з огляду на те, що один із них вартістю майже 20 млн грн скасовано, у ЗМІ роозповсюдилася цифра 191,5 млн грн, що відповідає бюджетам проектів-переможців, які вони заявляли ще під час конкурсу. Інакше кажучи, у цій частині журналісти не помилилися: Держкіно справді запустило процедуру фінансування частини проектів, котрі стали переможцями Сімнадцятого пітчингу, запланувавши витрати у кількасот мільйонів гривень із держбюджету.
Виходить, кінопроекти справді отримають фінансування?
Так, але поки лише в теорії та точно не поточного року. Як пояснила Шевчук, у держбюджеті-2022 на кіновиробництво залишили майже 100 млн грн, що частково були витрачені ще до початку повномасштабного вторгення. Точний залишок станом на кінець лютого чиновниця в оперативному коментарі назвати не змогла, проте зазначила: навіть за великого бажання витратити його на виробництво бодай кількох проектів у відомства змоги не було. Річ у тому, що крім безпосередньо виробництва Держкіно має фінансувати й інші заходи галузі – наприклад, промокампанії проектів, які були створені раніше та зараз виходять на великі екрани. Останні з них – стрічки «Я працюю на цвинтарі» та «Снайпер. Білий Ворон», відповідні договори щодо котрих були укладені вже у жовтні 2022 року.
То коли очікувати виділення коштів та виробництва зазначених п'ятнадцяти проектів?
Подробиці слід шукати у договорах за кожним окремим проектом – вони також доступні на сайті «Прозорро». Проте абсолютно точно жодна зі стрічок не стоїть у плані на держфінансування на поточний рік: найближчою датою виділення коштів зазначено 2023-й, 2024-й і 2025-й. Також варто мати на увазі, що навіть ці терміни не є остаточними: поки війна триває, ніхто, навіть Держкіно, не може передбачити майбутніх, зокрема повоєнних, можливостей державного бюджету. З іншого боку, це не означає, що жоден із п'ятнадцяти проектів не запустять у роботу за допомогою стороннього фінансування, адже зараз тільки лінивий продюсер сидить склавши руки і не намагається використати копродукційні та грантові можливості, що з'явилися на тлі війни.
Якщо зараз грошей немає, навіщо Держкіно знадобилися ці тендери?
Цього потребує процедура: все, що робить або має робити Держкіно, описано в українському законодавстві. Це стосується і термінів, які передбачені у кожному конкурсі агенства: якби, за словами Шевчук, тендерів не провели зараз, то результати Сімнадцятого конкурсу довелося б анулювати. Тоді б автори проектів-переможців не змогли отримати вже виграні кошти навіть після поновлення держфінансування. Звісно, це своєрідна формальність, але саме так працюють державні механізми, тож дивуватися тут нема чому.
Чому в Сімнадцятому конкурсі переміг 31 проект, а тендери уклали лише на 16? І чому один із них оперативно скасували?
Якщо уважно подивитися на список проектів-переможців Сімнадцятого конкурсу (котрий, до речі, відбувся понад рік тому), то можна помітити, що деякі з них уже не лише здолали всі етапи виробництва, а й вийшли на великі екрани. Наприклад, фільми «Велика прогулянка» (робоча назва – «На природу») та «Найкращі вихідні», що з'явились у кінотеатрах до повномасштабного вторгнення, а також стрічка «Коза Ностра», яка дебютувала після 24 лютого в Італії. Інакше кажучи, тендери з авторами проектів-переможців Сімнадцятого конкурсу укладалися і 2021-го, і 2022 року (допоки не почалася повномасштабна війна), а деяким із них уже навіть устигли виділити кошти. Тому якщо у цьому переліку проект є, а серед свіжих тендерів його немає, то це, найвірогідніше, тому, що відповідний тендер був опублікований набагато раніше – просто його ніхто не помітив.
Що ж до проекту «Лайфер», над створенням якого мало працювати ТОВ «Грейд М», але тендер був оперативно скасований, то тут усе ще простіше. Засновником та кінцевим бенефіціаром продакшена є громадянин білорусі Максим Лещенко, тому будь-які державні закупівлі з ним неможливі за законом та здоровим глуздом.
Зараз коштів немає, але коли з'являться – хто їх отримає найперше?
Остаточної відповіді поки немає, бо, як ми вже згадували, передбачити майбутнє за нинішніх обставин украй важко. Відповіді залежатимуть і від обсягів фінансування галузі (коли воно поновиться), і від спроможностей самих виробників, а головне – від того, коли та як відбудеться перемога України у війні.
Проте для вашої зручності ми все ж підготували інформаційні картки проектів-переможців Сімнадцятого конкурсу, з якими останнім часом були укладені тендерні процедури. Бо ж якщо є тендер, то і стрічка має відбутися – у держзакупівлях інакше не буває. Ну, майже не буває.
Документальні проекти:
TRUE_IT.UA
ТОВ «Біербі Продакшн», режисер – Дмитро Кочнєв, автор сценарію – Наталія Блок. Обсяг державної підтримки – 1,995 млн грн (100% загальної вартості проекту).
Синопсис: Зірки українського IT – Іван Алцибєєв, Олесь Петрів, Дмитро Швець, які разом із командою створили застосунок Reface, що літом 2020-го обігнав у топі App Store навіть Facebook, Netflix та ТікТок, запланували створити соціальну мережу, котра стане найпопулярнішою з існуючих у діпфейк. У фільмі спостерігаємо, як вони йшли до успіху, й одночасно дізнаємось, як протягом останніх десяти років в Україні розвивалася дуже важлива для суспільства сфера IT. На основі успішних кейсів талановитих українців стрічка покаже, що таке українська мрія та які перепони очікують на молодих українців на шляху до неї.
«Сухе болото»
ФОП Моргунець-Ісаєнко О. О., режисер, автор сценарію та продюсер – Олеся Моргунець-Ісаєнко. Обсяг державної підтримки – 1,892 млн грн (100% загальної вартості проекту).
Синопсис: Болота – резервуари справжнього життя на планеті: життя дихає, п'є і розмножується завдяки цим екосистемам, цим дивовижним трьом відсоткам суші. Саме тут, у глибинах неосушеного дикого болота, заховано справжній скарб – перлину життя.
«Оркестр (Музика буття)»
ТОВ «Торнадо Фільм», режисер – Геннадій Черномашинцев, автор сценарію – Сергій Гаврилець, продюсер – Катерина Чернявська. Обсяг державної підтримки – 1,965 млн грн (100% загальної вартості проекту).
Синопсис: Перед нашими очима – музиканти духового оркестру з невеличкого провінційного містечка. Ми слухаємо марші, вальси та відомі музичні твори, а потім – їхні нехитрі життєві історії, сповнені радощів та смутку. Це люди різних професій і доль, яких кілька десятків років тому об'єднала музика. Вони грають на весіллях та похоронах, із філософським спокоєм спостерігаючи невпинний хід колеса буття. З першого погляду наші герої – звичайні люди. Однак, придивившись, ми бачимо, що саме любов до музики робить їх особливими, підкреслюючи невимовну красу та харизму, натхнення та пристрасть. Музика запалює їхні серця, вселяє оптимізм і допомагає сіяти у світ справжнє добро, попри непрості часи.
«Долина карпатського зубра»
ФОП Ткач Євген Сергійович, режисери – Михайло Богомаз та Сергій Розов, автор сценарію – Наталія Шевченко, продюсер – Євген Ткач. Обсяг державної підтримки – 1,98 млн грн (загальний бюджет проекту – 2,12 млн грн).
Синопсис: Фільм побудовано навколо лісової екосистеми національного парку «Сколівські Бескиди». З фокусом на життя дуже харизматичної істоти – зубра європейського. Він намагається повернутися до свого природного середовища з «книги викреслених видів».
«Симфонія Донбасу»
ФОП Крижна Вероніка Аркадіївна, режисер та автор сценарію – Олена Рубашевська, продюсер – Вероніка Крижна. Обсяг державної підтримки – 1,955 млн грн (100% загальної вартості проекту).
Синопсис: Мистецьке переосмислення промислової спадщини Донбасу в форматі поетичного документального кіно з метою реставрації ідентичності та відновлення культурного значення регіону України.
«М. Зав'ялов – хрещений батько українського боксу»
ТОВ «Спільна Перемога Продакшн», режисер – Сергій Долбілов, сценарій – Сергій Долбілов та Максим Розенко, продюсер – Валерія Іваненко. Обсяг державної підтримки – 2 млн грн (загальний бюджет проекту – 3,5 млн грн).
Синопсис: Фільм розповість про Михайла Михайловича Зав'ялова – батька українського боксу, надзвичайно цілеспрямованого боксера, тренера збірної СРСР на Олімпійських іграх і президента Національної ліги професійного боксу України. Він вистояв у нелегкі 90-ті, організував та очолив Національну лігу професійного боксу, вивів українських спортсменів на олімпійській рівень та зробив неоціненний внесок в історію спорту, навіки закарбувавши золотом імена українських спортсменів в історії світового боксу. Кіно про те, як йому це вдалося, хто його надихав та підтримував.
Ігрові повнометражні фільми художньої та культурної значущості (авторські):
«Мій юний принц»
ТОВ «Ріал Пікчерз», режисер – Хачік Васілян, сценарій – Хачік Васілян та Олексій Гладушевський, продюсер – Олексій Гладушевський. Обсяг державної підтримки – 20 млн грн (загальний бюджет проекту – 25 млн грн).
Синопсис: Поль – сімнадцятирічний підліток із хворою психікою, що мешкає в шикарному маєтку, веде розгульний спосіб життя та виявляє нездорову прихильність до власної матері Софії, яка живе разом із ним. Незабаром у життя Поля та Софії вторгаються молодий хлопець Антуан і його батько Марк. У Поля зав'язуються стосунки з Антуаном, а у Софії – з Марком. Та хай як вдало все складалося, поява Антуана і Марка веде всіх до трагедії.
«Нижній горизонт»
ТОВ «ТОУ», режисер та автор сценарію – Жанна Озірна, продюсер – Дмитро Суханов. Обсяг державної підтримки – 15,721 млн грн (100% загальної вартості проекту).
Синопсис: Із метою завершення наукового дослідження Марина приїжджає з Франції до свого рідного українського міста. Архівні документи приводять її до несподіваних відкриттів щодо життя цілого міста та власного родоводу. Цими знахідками Марина не лише відкриє правду про масштабний соціальний експеримент над людьми, а й поставить під сумнів індустріальну ідентичність мешканців.
«140 децибелів тиші»
ТОВ «Зет Пікчерз», режисер – Роман Синчук, автор сценарію – Андрій Бачинський, продюсер – Злата Єфіменко. Обсяг державної підтримки – 20 млн грн (загальний бюджет проекту – 21,197 млн грн).
Синопсис: Екранізація дитячого роману «140 децибелів тиші». В центрі сюжету – історія талановитого підлітка-музиканта, котрий під час автокатастрофи втрачає всю сім'ю, слух і здатність розмовляти, та його подальший шлях у пристосуванні до нових умов.
«В темряві»
ТОВ «Гуд Монінг Дістрібьюшн», режисер – Олексій Тараненко, сценарій – Наталія Блок, Олексій Тараненко, продюсер – Андрій Корнієнко. Обсяг державної підтримки – 14,8 млн грн (загальний бюджет проекту – 18,8 млн грн).
Синопсис: Найбільше Тьома мріє про люблячих тата і маму. Його батьки загинули в автокатастрофі, а виховувала хлопця Бабуся, яку він ненавидить. Щоб досягти своєї мрії стати єдиним сином у родині Тетяни та Сергія, Тьома вдається до маніпуляцій і бреше. Після випадкової смерті їхньої доньки Олени він холоднокровно планує «самогубство» їхнього сина Саші, а потім дає загинути своїй Бабусі. Мрія Тьоми здійснилася – він здобув родину, але чи зупиниться герой у пошуках справжньої батьківської любові?
«Стан»
ТОВ «Мун Мен», режисер та автор сценарію – Нікон Романченко, продюсер – Вікторія Хоменко. Обсяг державної підтримки – 19,268 млн грн (100% загальної вартості проекту).
Синопсис: Молоді актори Марта й Андрій грають в одній театральній трупі. Після довготривалих стосунків вони розходяться. Кожен намагається адаптуватись до нового життя. Відчуття страху за майбутнє посилюється ще й тим, що знакова будівля театру може зникнути з мапи міста.
Ortalan
ТОВ «Форфілмз», режисер та автор сценарію – Наріман Алієв, продюсери – Володимир Яценко, Анна Яценко. Обсяг державної підтримки – 20 млн грн (загальний бюджет проекту – 25 млн грн).
Синопсис: Крим. Травень. 1944 рік. Юнак Ісмаїл, повернувшись із гір, зустрічає порожнє село. Розгублений, він вирушає на пошуки своєї сім'ї.
Ігрові повнометражні (для широкої глядацької аудиторії):
«Її очима»
ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент», режисер – Ірина Громозда, автор сценарію – Симор Гласенко, продюсер – Олена Лавренюк. Обсяг державної підтримки – 24,96 млн грн (загальний бюджет проекту – 31,2 млн грн).
Синопсис: Лікуючи пацієнтку Аяну від летаргійного сну, лікар Натан закохується у неї. Аяна ж, пробудившись, теж закохується у Натана. Та бути разом їм не дають єврейські погроми на Закарпатті 1884 року. Кохання закінчуються трагедією, під час якої Натан гине, а Аяна впадає у летаргійний сон на двадцять років. Коли ж дівчина прокидається вдруге, усі навколо переконують, що весь цей час вона не покидала свого ліжка, а Натан був лише її сном. Дати відповідь може тільки батько психоаналізу Зигмунд Фройд, якому Аяна і розповість свою історію.
«Глухомань»
ТОВ «Спільна Перемога Продакшн», режисер та автор сценарію – Максим Черниш, продюсер – Валерія Іваненко. Обсяг державної підтримки – 25 млн грн (загальний бюджет проекту – 31,2 млн грн).
Синопсис: Четверо столичних інтелігентів-мажорів їдуть шукати та фільмувати людей, які не відчувають болю. І знаходять. Із людей вони перетворилися на почвар без пальців та з обдертою шкірою, що сповідують сатанинсько-комуністичний культ. Тож головні герої мусять перетворитися з ніжної золотої молоді на воїнів.
Ігрові повнометражні для дитячої аудиторії:
«Сіль і перець до смаку»
ГО «Вау Студіо», режисер – Галина Лишак, автор сценарію – Михайло Лишак. Обсяг державної підтримки – 15,86 млн грн (100% загальної вартості проекту).
Синопсис: Студент-першокурсник Павло проти одинадцятирічної Анастасії – блогерки-ведучої пранк-каналу на YouTube. Їхнє поле битви – кулінарне шоу, а винагорода – крутий контент і слава. Чи здобуде переможець усе, чого прагнув?
