Пандемійне життя потроху налагоджується. Минулої суботи в Києві відбувся перший після приходу коронавiрусу великий індустріальний захід - церемонія вручення премії «Золота Дзиґа» (про що я докладно розповім вам найближчим часом), а сьогодні розпочинається другий тур П'ятнадцятого конкурсу Держкіно.
Етап пітчингів триватиме три дні - 14, 15 і 16 червня, і за цей час експерти мають заслухати понад 120 претендентів на державне фінансування. Робота, погодьтеся, непроста, але я, засукавши рукави, готова стати вашим провідником у захоплюючий світ заявок. Утім, не всіх: особливу увагу цього разу ми приділимо проектам із нових тематичних категорій «30-річчя Незалежності України» та «Безбар'єрність», а також повнометражним стрічкам режисерів-дебютантів.
Готові? Тоді пристібайте ремені, розпочинаймо.
09:05 Не можна просто так узяти й почати вчасно, але цього разу затримка, схоже, буде невелика. У будь-якому разі трансляція вже стартувала, і по ній видно, що в кінотеатрі «Оскар» присутні всі, хто там має сьогодні бути.
Автори першого проекту скаржаться, що бар кінотеатру «Оскар», попри великий день, не працює - каву всім довелось шукати десь в іншому місці.
Анімаційні короткометражні, повнометражні фільми (мультфільми для дітей 6-8 років) тематики «Безбар'єрність»
Експерти напряму: Андрій Кокотюха, Сергій Мельниченко, Олександр Авшаров, Олександр Бєляк, Олена Голубєва, Людмила Ткачикова й Ігор Лоташевський. А перший проект - анімаційна комедія «Бздюх» (ТОВ «Світ Незнайки»). Режисер і автор сценарію короткометражного фільму для широкої глядацької аудиторії - Дмитро Шостак, продюсер - Ксенія Єфанова. Бюджет - 1 млн 950 тис. грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Ідучи до першого класу, клоп Клостя сподівається знайти нових друзів, а замість цього зазнає цькування з боку інших комах. Проте «бздюх» стає героєм, коли завдяки захисному запаху рятує всіх від пташки.
Для Шостака та команди це вже другий проект, з яким вони претендують на держпідтримку (першим був мультфільм «Чорна-чорна курка», що, за словами режисера, чудово просувається). Мультфільм порушує тему булінгу, й автори знають про неї не з чуток: самого Шостака в дитинстві дражнили за те, що ходив у окулярах.
Пафосу, моралізаторства й трагізму в мультфільмі не буде, а головна фішка історії - в гуморі та щирості. Шостак також зазначає, що в категорії «Безбар'єрність» дуже вдало вибраний вік дітей (6-8 років): на цьому етапі вони вже можуть або зіткнутися з булінгом, або самі починають дражнити «не таких» дітей.
Кокотюха цікавиться, чи є страгегія просування стрічки поза фестивалями - адже не всі діти на них ходять. Автори сподіваються на покази в кінотеатрах (хронометраж мультфільму дозволяє крутити його у форматі трейлера), а також у школах і дитячих садках. Бєляк зізнався, що «Бздюх» - його анімаційний фаворит, тому він хотів би бачити повний метр про героя-смердючку. Шостак каже, що коли перший млинець не нанівець, то і повний метр буде.
Наступний проект - пригодницький анімаційний фільм «Муніме» (ТОВ «Хеппі Хіппі Лаб»). Режисер - Крістіна Танащук, продюсер - Олександра Костіна, автори сценарію: Катерина Бабкіна, Крістіна Танащук і Андрій Міськів. Короткометражний фільм розрахований на широку глядацьку аудиторію, бюджет - 5 млн 203 тис. 364 грн (просять у держави 823 тис. 695 грн).
Синопсис: Історія про фантазійну подорож хлопчика Муніме та дитяче вміння сприймати реальність як казку, що дорослі згодом утрачають.
Мультфільм - довгобуд, восени 2019 року автори, які отримали фінансування УКФ, казали, що випустять проект 2020-го. За цей час загальний бюджет зріс із 3 млн 581 тис. 988 грн, а хронометраж збільшився з чотирьох хвилин до восьми. Підтримка Держкіно необхідна для завершення робіт.
Історію хочуть розповісти в техніці стопмоушен, а готується вона для великого екрану. Ще дві залучені технології - ігровий движок Unreal Engine, покадрова анімація у стилістиці аніме. Судячи з усього, у проекту великий потенціал для ліцензування - серед його партнерів уже є видавництво «Арт Бук» і мережа магазинів «Сільпо».
Короткометражкою автори обмежуватись не планують: одразу після завершення робіт візьмуться до створення анімаційного серіалу, для чого вже заручились підтримкою партнерів із Нідерландів.
Наступний проект - пригодницький анімаційний фільм «Мушля для вушка» (ТОВ «Новаторфільм»). Режисер - Степан Коваль, автор сценарію - Лана Ра, продюсер - Ганна Полоніченко. Бюджет авторського короткометражного фільму - 1 млн 990 тис. 569 грн (просять 1 млн 977 тис. 677 грн).
Синопсис: Хтось може бути не таким, як усі, але це не привід не спілкуватися. Конячка Камелія об'єднує друзів, аби допомогти зайчикові Тихому Вушку з вадами слуху почути світ.
Персонажі мультфільму вже знайомі глядачам: кілька років тому автори створили проект «Камелiя i самотнiсть». Судячи з усього, режисер розраховував на більшу популярність цієї стрічки, але почитав коментарі та зрозумів, що багато хто про неї не чув. Другий проект серії, схоже, покликаний виправити ситуацію.
Технологія виробництва - валяні ляльки, «дуже добрі та теплі - на відміну від пластилінових або силіконових». За словами сценариста проекту, мультфільм порушує тему соціалізації дітей з поганим слухом, і тут найважливіше - показати радість відкриття звуків.
Експерти зауважують, що для десятихвилинного мультфільму в персонажів забагато труднощів - проблеми зі слухом, мовою тощо. Але за словами авторів, це не зовсім так: персонажі розкриваються не лише в цьому мультфільмі, а й у попередньому, і в перспективі це може бути альманах.
Переходимо до наступної категорії - Анімаційні короткометражні фільми, присвячені 30-річчю Незалежності України.
Її відкриває пригодницький фільм-казка «Хуха Моховинка» (ТОВ «210 добрих справ»). Режисер і автор сценарію - Андрій Щербак (адаптація однойменної літературної казки Василя Короліва-Старого), продюсер - Дмитро Судаков. Проект готується для широкої глядацької аудиторії, бюджет - 2 млн 500 тис. грн (просять держпідтримку в розмірі 2 млн грн).
Синопсис: Розповідь про дивну лісову істоту - Хуху Моховинку, маленьку за віком, але дорослу духом. Це тиха, спокійна оповідь про життя у природі, де немає зла та галасливих наляканих людей, які не розуміють і бояться природи. Це дитяча історія про недитячі проблеми людини.
Автори проекту почали з дуже нагального - підтримки української збірної на Євро-2020. І справді, багато хто сьогодні прийшов на пітчинг невиспаний через те, що вчора вболівав. Що ж до історії, то вона - про дуже маленьку істоту, яка стикається з людиною, котра своєю чергою страждає через те, що боїться природи. Автори називають Хуху дуже милим і позитивним персонажем, але, судячи з кадрів і розповіді авторів, історія драматична до трагізму: через людину-лісоруба Хуха втрачає будинок і дуже страждає через це. Втім, фінал позитивний: добро перемагає, а мораль у тому, що боятися природи не потрібно. І коли маленька Хуха пробачила своєму великому кривдникові, то цього можуть навчитися й маленькі глядачі.
Проект уже отримав підтримку УКФ, і за ці гроші автори зробили девелопмент - мультфільм цілком готовий до виробництва. Експерти радять трохи «почистити» проект: там є і анімація, яка все показує, і діалоги персонажів, і закадровий текст. Автори не відразу зрозуміли, про що йдеться, але в підсумку пообіцяли дослухатись.
Якщо проект буде успішний, автори почнуть розробляти серіал про Хуху: короткі вертикальні епізоди вчитимуть маленьких глядачів простих, але важливих істин. Покази плануються на фестивалях (щоправда, яких саме - наразі незрозуміло) й онлайн-платформах на кшталт MEGOGO й OLL.TV.
Переходимо до музичної анімації «Жива музика» (ТОВ «Новаторфільм»). Режисер і автор сценарію - Клим Климчук, продюсер - Ганна Полоніченко. Бюджет авторського проекту - 1 млн 973 тис. 957 грн (просять 1 млн 635 тис. 711 грн).
Режисер Клим Климчук - вихованець майстерні Євгена Сивоконя. Нинішній його проект - поетична історія про українських сільських музикантів. За словами Климчука, українська музика - це частина тієї Атлантиди, яку час би вже підняти з океану. Зокрема, традиційна музика досі не була представлена в анімації - і він хоче це виправити. Щодо безпосередньо анімації, то режисер воліє використовувати наївну техніку. Розроблення проекту вже завершили завдяки підтримці УКФ, тож стрічка вже готова до виробництва.
Експерти радять додати до сюжету конфлікт, аби посилити історію, а також гумор та іронію (наразі стрічка має вигляд анімаційної документалки). Цільової аудиторії проекту режисер не обмежує - за його планом мультфільм буде цікавий і дітям, і дорослим.
Наступний проект - пригодницька казка «Яблуня» (ТОВ «Новаторфільм»). Режисер - Надія Лімова, продюсер - Ганна Полоніченко, автори сценарію - Лана Ра та Степан Коваль. Бюджет авторського фільму - 1 млн 602 тис. 782 грн (просять 1 млн 580 тис. 440 грн).
Синопсис: Забута казка про яблуню-колонію з містечка Кролевець.
Режисер Надія Лімова каже, що її стрічка складатиметься з двох актів, причому друга частина буде поетичніша. Малювати планують у стилі середньовічної гравюри, використовувана техніка - пластилін на склі.
Кокотюха зазначив, що у презентації йому забракло змісту: за формою все зрозуміло, а сюжет не розкритий. Режисер, зізнавшись про перебування у фан-клубі Андрія, почала переказувати синопсис, особливо наголосивши, що суть у тому, що витрачати чаклунство на людські примхи - неправильно.
Переходимо до проекту «Дивосвіт» (ТОВ «Топконтент»). Режисер казки - Марина Медвідь, автор сценарію - Марина Меднікова, продюсер - Геннадій Шевченко. Бюджет авторського фільму - 1 млн 998 тис. 400 грн (просять 100% держфінансування).
Синопсис: Проект присвячений українській художниці Марії Примаченко, яка створила фантастичний мальовничий світ, несхожий ні на що - химерний, несподіваний, зі справжніми почуттями та своєю філософією. Фільм адресований малюкам і порушує важливі питання виховання дитини.
По суті, проект об'єднує фольклорні історії з зображеннями харизматичних звірів, натхненими творчістю Марії Примаченко. Замість тисячі слів автор показав візуалізацію того, що вже створено, - який вигляд матиме «Дивосвіт» на екрані.
Ролик складається з ключових моментів мультфільму, багато з яких - у вигляді олівцевих начерків.
На думку авторів, їхній проект може стати прикладом культурного експорту, позаяк Примаченко знають не лише в Україні, а й в усьому світі.
Наступний проект - «Конституція для всіх: і великих, і малих» (анімаційна студія ToonDrive, ФОП Холодкевич К. А.). Режисер і продюсер - Костянтин Холодкевич, автор сценарію - Володимир Кравчук (він же Читай). Категорія: фільм для широкої глядацької аудиторії. Бюджет - 1 млн 361 тис. 300 грн (просять 100% держфінансування).
Синопсис: В анімаційному віршованому кліпі народжується держава, її основний закон - Конституція. Діти та їхній улюблений кіт на Майдані знайомляться з Конституцією й основами державного устрою.
Автори намагаються відповісти на питання, для кого їхній мультфільм. Далеко ходити не треба: Конституцію в нас читають украй мало, а саме за її допомогою можна навчити дітей правових основ громадянського суспільства. Звідси й мета - через художні прийоми анімації донести до дітей знання про головний закон країни.
Персонажів у мультфільмі планується багато: і діти, і дорослі, і цілі родини. Але головний герой - рудий кіт, який і пояснить аудиторії основні статті закону. Буде й негативний персонаж - абстрактне Зло фіолетового кольору.
Автори хочуть простими словами розповісти, як працює держава, як улаштована система влади, які права й обов'язки є в кожного громадянина. А ключова ідея в тому, що Конституція захищає тих, хто захищає Конституцію.
У розробленні проекту брали участь не лише аніматори, а й справжні юристи, а за музику відповідає гурт ТНКМ. Пам'ятаєте, як вправно у них вийшло за п'ять хвилин розповісти історію України? Сподіваюся, цей досвід стане у пригоді й тут.
Не хочу нікого образити, але наразі «Конституція для всіх» - єдиний проект, стовідсотково відповідний заявленій тематичній категорії.
Пітчинг триває, але я поки беру таймаут: зустрінемося о 13:20, коли черга дійде до ігрових короткометражок тематики «30-річчя Незалежності України».
14:05
Обідня перерва завершилася, експерти зайняли свої місця, а отже, можна переходити до категорії «Ігрові короткометражки тематики «30-річчя Незалежності України». Її оцінюють експерти Анна Соболєвська, Юлія Мельник, Олександр Чубко, Віктор Андрієнко, Олександр Галицький, Валерія Кальченко-Донцова й Олександра Братищенко.
Перший проект - драму «Згасаюче світло» (ФОП Омельянов Олександр Ігорович) - презентують без режисера Івана Орленка (він же автор сценарію). Він зараз на зйомках в Одесі, але завжди може дізнатись, як усе відбувається, з мого онлайну. Продюсер авторського проекту - Олександр Омельянов, бюджет - 1 млн 325 тис. грн, та просять лише 285 тис. грн, позаяк фільм перебуває в монтажно-тонувальні періоді.
Синопсис: Важко поранений солдат приходить до тями у степу. Повільно вмираючи від утрати крові, він споглядає природу навколо себе. Вряди-годи непритомніючи, занурюється у свої дитячі спогади, що відкривають йому несподіваний сенс його дуже повільного вмирання. Остання згадка перед смертю відкриває красу його короткої долі, він ніби знаходить останній шматок пазла.
Спершу автори показали ролик, за яким, за їхніми словами, зрозуміла емоційна спрямованість стрічки. Андрій Алферов уточнює, що фільм не так про війну, як про людину на цій війні. Андрій - креативний продюсер стрічки, тому не дивуйтеся, що пітч дуже схожий на рецензію. Цікаве інше: навіщо авторській короткометражці цілий креативний продюсер?
Проект на 250 тис. грн підтримав УКФ (на монтаж, постер, переклад сценарію), а також Одеська кіностудія та WizzArt Fest. Крім того, проект переміг у конкурсі ім. Кіри Муратової. Грошей у Держкіно серед іншого просять на кольорокорекцію, саунд-дизайн і придбання прав на пісню «Ламбада».
На питання, чому автори подалися саме в цю категорію, Алферов відповідає образно: по-перше, вмираючий солдат - ровесник незалежної України, а по-друге, у стрічці відрефлексований момент здобуття незалежності нашою країною. Віктор Андрієнко нарікає, що на пітчингу немає режисера - він би йому підказав, що фінал потрібно трохи поміняти, сконцентрувавшись на акцентах. Зокрема, навіщо потрібна жертва, яку приносить солдат.
Наступний проект - комедійна драма «ГКЧП» (ТОВ «Фемілі Продакшн Студіо»). Режисер - Аркадій Непиталюк, продюсер - Станіслав Притула, автори сценарію - Аркадій Непиталюк і Людмила Харченко. Бюджет авторського фільму - 2 млн 43 тис. 850 грн (у держави просять 2 млн грн).
Синопсис: Під час глобальних соціально-політичних катаклізмів життя людей не припиняється. 1991 року, коли розпадався СРСР, у дитячо-юнацькому таборі народжувались нові взаємини...
Мета Аркадія Непиталюка - показати, як соціально-політичні катаклізми впливали на людей і як вони провели 19 серпня 1991 року - день розпаду СРСР і народження нової України. Звідси й кінематографічні методи: чорно-біла картинка, рамка кадру 4х3 - аби від людини в кадрі, від її емоцій і переживань нічого не відволікало.
Знімати хочуть на реальних локаціях - дитячих таборах, які розташовуються навколо Києва (хоча події розгортаються на Сході країни). Кастинг відбувався у незвичний спосіб. Актори-претенденти від імені потенційних персонажів брали участь в інтерв'ю. Цікавий момент: проходило воно нібито в жовтні 1991 року.
Останній кадр зроблять кольоровим - на ньому проявиться жовто-блакитний прапор. Автори запевняють, що стрічка допомагає відрефлексувати той період, чого ми як суспільство ще не зробили.
Переходимо до драми «Мій тато і все» (ТОВ «Далі буде філмз»). Режисер і продюсер - Іван Ясній, автор сценарію - Олександра Лозинська. Бюджет фільму для широкої глядацької аудиторії - 1 млн 997 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Після смерті матері шестирічний Ярик виховується в дитячому будинку Краматорська. Аби запобігти усиновленню до Канади, він тікає на війну в пошуках свого батька, про якого мама розповідала, що він «на фронті». Ярик знаходить солдата-однофамільця у військовому польовому шпиталі. Хлопчик так щиро доглядає за пораненим солдатом і так зворушливо вірить, що той забере його до себе, коли одужає, що у солдата вперше за всю війну бракує мужності зізнатися, що він йому не тато.
За словами Олександри Лозинської, фільм передусім про віру, а фінал хочуть зробити якнайсвітлішим. Автори певні, зможуть зняти проект так, що його вподобають навіть діти.
Вже є акторський склад: Олег Шульга зіграє військового, Роман Ясіновський - прийомного батька хлопчика, Римма Зюбіна - директора дитячого будинку, а головна роль дісталася Гордію Дзюбинському. Колірна гама змінюватиметься: стрічка почнеться з холодної, але наприкінці потеплішає.
Іван Ясній поводиться дивно: спершу сказав, що йому зле та пішов зі сцени, а через хвилину повернувся і продовжив пітч. Мабуть, перехвилювалась людина, та від питань експертів це не врятувало. Зокрема, вони цікавляться: чому короткометражка потребує аж десяти знімальних днів? Відповідь: через велику кількість локацій. Цікаво, навіщо стільки локацій 22-хвилинному фільму? Втім, Ясній обіцяє оптимізувати «за необхідності».
Наступний проект - трилер у стилістиці магічного реалізму «Блуд і Кавун» (ФОП Рай Андрій Володимирович). Режисер і автор сценарію - Олег Волоткевич, продюсер - Андрій Рай. Бюджет фільму для широкої глядацької аудиторії - 1 млн 992 тис. 25 грн (100% фінансування).
Синопсис: Блуд - нетрадиційний психічний стан людини, коли вона не впізнає знайомої місцевості та не може визначити напрямок руху; хаотичне та безцільне ходіння на місці. Щось водить мене по колу. Треба обов'язково вийти з нього, але ніяк не виходить; я постійно повертаюсь до того самого місця. Чи це все сниться? Що потрібно, аби прокинутись? А ким я прокинуся?!
Автор називає проект кінопритчею та містерією (що, загалом, зрозуміло із синопсису) й обіцяє, що глядач «почуватиметься степом». Даруйте, але переказати цей пітч словами неможливо - це треба бачити. І чути! Режисер дуже пристрасно розповідає про музику: каже, змусив гітариста виконувати рокові композиції на бандурі. Під час презентації автори вжили слово «галюциногенний». По-моєму, точніше проекту не опишеш.
Олександр Галицький нагадує, що зараз розглядаються проекти в категорії «30-річчя Незалежності». Звідси й питання: чому «Блуд і Кавун» подали саме в неї? Режисер знову ввімкнув філософа: каже про дно землі, архетипіку тощо. Юрій Горбунов радить шукати дуже добрих акторів, а якщо вони не знайдуться, то нехай у кадр стане сам режисер.
Переходимо до нового пітчу - сатирична комедія «Перловка» (ТОВ «Частогусто»). Режисер - Володимир Бакум, автор сценарію - Юрій Голіченко, продюсер - Артем Голубєв. Бюджет авторського проекту - 1 млн 985 тис. грн (просять 100% держфінансування).
Синопсис: Пилипчуки, що за збігом обставин одружилися 24 серпня 1991 року, в День Незалежності України, готуються до святкування перлового весілля. До Києва на ювілей з'їжджаються родичі. Мати хоче помирити рідних дітей Романа та Дарину, але з Харкова приїжджає дядько Володя, якого Роман терпіти не може. Свято під загрозою...
Автори проекту випереджують питання Галицького про категорію: за їхніми словами, всі ми вийшли з родини, тож тридцятирічна історія однієї династії чудово перегукується з роками незалежності цілої країни. Алегорія в тому, що сім'я Пилипчуків - це відображення нашого суспільства. Ключовий конфлікт стрічки - конфлікт між минулим і майбутнім. Перше представлене дядьком Володею, який ностальгує за СРСР, а друге - його племінником Романом.
Головного героя зіграє вже затверджений Олег Щербина. До речі, головну ставку в проекті збираються робити саме на акторську гру.
Анна Соболєвська цікавиться, навіщо авторам аж 10 знімальних днів, якщо локацій мало (основна - лише одна)? Продюсер відповідає, що дві хвилини на день - звичайне вироблення для комедій, а локацій насправді набагато більше - майже вісім. На питання, в чому полягає соціальна значущість проекту, режисер відповідає: показати цінність діалогу та зняти напругу між представниками різних регіонів нашої країни.
Наступний проект - історична драма «Човники» (ФОП Анучін Іван Олександрович). Режисер і автор сценарію - Владислав Робський, продюсер - Іван Анучін. Бюджет авторського проекту - 1 млн 400 тис. грн (просять 100%).
Синопсис: 1991 рік. Розпад СРСР. Залишившись без роботи та засобів до існування, вчителька й мати-одиначка їде торгувати за кордон, аби заробити на лікування сина та водночас не втратити гідності.
Цю історію автор уже частково втілив під час навчання в Польській кіношколі, де працював із Павлом Павліковським і Анджеєм Вайдою. На доказ він показав готовий ролик, який, щоправда, знятий російською мовою.
Узагалі на цю тему режисер хоче зняти повнометражний фільм, і показана сцена - частина великого проекту та немовби передує подіям короткометражки. Тема близька Владиславу особисто: по-перше, човниками були його мама і тітка, а по-друге, він уже провів масштабне дослідження на цю тему. Щодо безпосередньо короткометражки, то відкривати її Робський хоче хронікальними кадрами.
Як каже режисер, 90% імовірності, що дрімкаст стане реальністю.
На цьому категорія ігрових тематичних короткометражок вичерпалася, і після п'ятихвилинної перерви експерти почнуть оцінювати наступну - «Неігрові короткометражки тематики «30-річчя Незалежності України». Експерти секції: Юлія Мельник, Олександр Чубко, Олександр Галицький, Анна Соболєвська, Станіслав Притула, Андрій Корнієнко й Олександр Омельянов.
Перший проект категорії - «Теплi лиця» (ТОВ «Далі буде фільмз»), режисер якого - Антоніна Горіна (Готфрід). Про фінансові й інші деталі лишається тільки здогадуватись, бо заявка на сайті Держкіно була відсутня.
У проекту вже є оператор - Олег Авілов. А почали автори з тизеру, з якого стає зрозуміло, що стрічка розповідає про боротьбу з ПТСР, котрий колишні військові намагаються вилікувати спільною роботою з відновлення зруйнованої теплиці. Фільм - продовження ініціативи з реального життя, головна мета якого - працювати з воїнами, що повернулися з фронту. Продюсер Іван Ясній обіцяє, що ця історія мандруватиме світом і стане частиною глобального руху з реабілітації людей з ПТСР.
Авторам пощастило знайти теплицю, яка стала метафорою відновлення людини та дозволила показати війну без війни. Друга локація проекту - шпиталь.
Фільм знімається з березня, автори відстежують усі зміни, які відбуваються з теплицею. Паралельно записуються історії героїв. Соболєвська зазначає, що останніх у стрічці багато й, аби вмістити всі їхні історії, логічніше було б вибрати повний метр. Автори кажуть, що план саме такий: короткометражка - це перший крок.
Наступний проект - поетичний нарис «Симфонія Донбасу 2021» (ФОП Крижна Вероніка Аркадіївна). Режисер і автор сценарію - Олена Рубашевська, продюсер - Вероніка Крижна. Бюджет авторського фільму - 796 тис. грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Художнє переосмислення промислової спадщини Донбасу в форматі поетичного документального кіно з метою реставрації ідентичності та відновлення культурного значення регіону в контексті України нового десятиліття.
Презентацію цього проекту ми слухали геть нещодавно - під час конкурсу PITCH UA 3. Відтоді, як ви розумієте, мало що змінилося. Структура, як і раніше, побудована на типах виробництв на Донбасі, а головний герой - індустріальний ландшафт регіону.
Рубашевська все ще сподівається знімати стрічку не лише на підконтрольній Україні території, а й на окупованій. Та звісно, лише в тому разі, коли це буде безпечно. Автори певні, що проект потрібний і важливий, позаяк зафіксує те, що зараз відбувається на Донбасі, для майбутніх поколінь. Крім того, автори прагнуть зупинити деперсоналізацію мешканців східного регіону.
Цільовою аудиторією продюсер бачить усю країну, також у авторів уже є домовленість про співпрацю з одним українським телеканалом.
Наступний документальний фільм - «Перша трійка» (ТОВ «Аа Юей Студіо»). Режисер - Олена Мошинська, автор сценарію - Марія Старожицька, продюсер - Поліна Герман. У держави просять 798 тис. грн, це 100% бюджету.
Синопсис: Легендарний телеведучий 90-х Микола Канішевський повертається на кіноекран, аби переосмислити вплив історії телебачення 90-х на сьогодення з допомогою Олександра Ткаченка та Миколи Княжицького - ще двох «золотих хлопчиків» українського ТБ, які стали політиками.
У пітчингу взяв участь третій безпосередній герой стрічки - Микола Канішевський. Чи треба казати, що його спіч зустріли оплесками
Проект створюватимуть у жанрі креативної документалістики, а роблять його передусім для молоді - аби та розуміла, з чого все починалося. Це зараз Олександр Ткаченко та Микола Княжицький опікуються політикою, а колись вони були молоді, бігали з камерами й полювали на новини. Саме в цій іпостасі автори стрічки й хочуть їх показати.
Експерти цікавляться, чи буде у фільмі відображений тиск політиків і власників телеканалів на журналістів? Судячи з відповіді Канішевського, ні: автори зосередяться на витоках української журналістики. Втім, без основних історичних подій, на тлі яких усе розгорталось, не обійдеться.
Переходимо до проекту «Тримати стрій» (ГО «Українські соціальні проекти»). Режисер і автор сценарію - Валерій Гриценко. Бюджет фільму для широкої глядацької аудиторії - 797 тис. грн (просять 100% фінансування).
Синопсис: Фільм розповідає про збірну команду з боїв «лава на лаву», відтворює психологічно достовірні козацькі характери, спостерігаючи за сучасними українцями. Це історія про людей, для яких козацька спадщина - не шаровари, бунчуки, шаблі або литаври, а передусім правила життя, вчинки, щира любов і повага до рідної історії.
Режисер своїм проектом хоче показати, що традиції - це не лише привід для свята, а й шлях до пізнання своєї ідентичності. А лава, про яку йдеться, - це своєрідна метафора здорового суспільства. Форма оповіді - спостереження, але деякі моменти режисеруватимуть (хоча глядачам про це знати необов'язково). Також автори хочуть постаратися передати кінематографічними методами відчуття людини, що стоїть у лаві.
Загалом, якщо полюбляєте козаків і все козацьке - проект точно для вас. Тут і традиції, і бої, і одяг, і всілякий колорит... Зйомки проекту намічені на літо-осінь у Дніпрі та на острові Хортиця.
Наступний проект - короткометражний докуфікшен «30 років, як я розвалив Союз» (ФОП Синчук Роман Іванович). Режисер і автор сценарію - Сергій Ілляшенко, продюсер - Ірина Шавірська, бюджет - 564 тис. 800 грн (100% фінансування).
Синопсис: Фільм-дослідження про права людини в Радянському Союзі та в сучасній Україні на основі історії життя дисидента і політв'язня Мазура Дмитра, який після десятиліть таборів доживає свого віку у глухому селі на Поліссі.
Режисер зустрів Мазура випадково, досліджуючи занедбані села Полісся для свого іншого фотопроекту. Спершу герой видався автору дивним (і, загалом, не просто так), але потім він зрозумів: через Дмитра Мазура і його долю можна показати шлях України після здобуття незалежності та спробувати відповісти на питання, як ми нею розпорядилися.
Переходимо до просвітницького фільму «ЕТНОФОНІЯ. Феномен українського багатоголосся» (ТОВ «Мистецьке агентство «АРТ ВЕЛЕС»). Режисер і автор сценарію - Тарас Грималюк, продюсер - Ігор Кугіт, бюджет - 800 тис. грн (100% фінансування).
Синопсис: Як і коли з'явилося знамените українське народне багатоголосся? Чому в одних народів такий спів є, а в інших ні? Аби знайти відповідь, вирушаємо в захопливу та пізнавальну подорож Україною - побачити й почути Простір Людей і їхні Голоси...
Рубрика «Очевидне-неймовірне»: проект презентує не лише його автор Тарас Грималюк, а й ексміністр культури Євген Нищук. Щоправда, тексту йому не видали, тож він просто красиво сидить на сцені. Але все з'ясувалося, коли Тарас, представляючи команду, дійшов до продюсерів: Євген - один із них.
Після презентації ролика, складеного з красивих стокових кадрів - без натяку на героїв і титульне багатоголосся, Нищук устав, наче збирається відповідати на питання експертів, але відбуває однаково Тарас. Утім, коли Галицький поставив традиційне запитання про те, чому проект подали в тематичну категорію, карта Нищука все ж була розіграна: за його словами, багатоголосся - це наша багатовікова спадщина, частина нашої ідентичності, тому потрібно розповідати про нього людям. За словами ексміністра, автори працюють над темою понад 20 років і за цей час жодного разу не претендували на держфінансування. Тож зараз перемога в пітчингу стала б для них своєрідною сатисфакцією.
Оце поворот! Наступні два проекти знялися з конкурсу: проект Олени Алимової (Юдашкіної) «Мрійники» - через те що фінансування знайшлось в іншому місці (якому - Олена не уточнила), а автори «Без міфів. Студентська Революція на граніті» просто не з'явилися на пітчинг.
Переходимо до документально-публіцистичного просвітницького проекту «Пробудження нації» (ТОВ «Атасов Фільм Тревел»). Режисер - Тетяна Сучкова-Ладік, автор сценарію - Олег Базилевич, продюсер - Олена Неміш. Бюджет фільму для широкої глядацької аудиторії - 790 тис. 400 грн (100% фінансування).
Синопсис: Фільм представляє новітню історію України як вузол взаємопов'язаних подій і процесів, а також подає аналіз своїх думок і поглядів сучасною молоддю.
Автори проекту кажуть, що за 50 хвилин своєї документалки (дуже дивно, що її подали в категорію короткометражних фільмів) хочуть показати всю новітню історію України так, аби її було не соромно викладати у школах. Це буде не просто хроніка подій, а й їхні взаємозв'язки, вплив одна на одну. А вихідним пунктом стане аварія на ЧАЕС.
Експерти хвалять тизер, але хочуть подробиць про структуру. Автори відповідають, що в основі стрічки - матеріали хроніки, які в них уже є, а ще - коментарі безпосередніх учасників тих чи інших подій, причому не завжди спікери будуть одностайні. Ще один прийом - молодіжна рефлексія: автори знайшли реп-виконавців, що вже записали трек про новітню історію України.
Наступний проект - «Небесні мотори» (ТОВ «Маланка Студіоз»). Режисер - Ангел Ангелов, автор сценарію - Ольга Огаркова, продюсер - Ольга Гібелінда. Бюджет майбутнього фільму для широкої глядацької аудиторії - 721 тис. 540 грн (просять у держави 100%).
Синопсис: Стрічка присвячена історії, традиціям і сучасності авіабудівної галузі України, а саме життю підприємства «Мотор Січ» - незалежним українцям, закоханим у небо.
Своїм фільмом автори хочуть показати, що промисловість в Україні є, вона жива й, аби в ній працювати, не потрібно їхати з країни. Режисер хоче відійти від формату нудних документалок, тому проект збирається робити стильним, з яскравими кадрами, панорамною зйомкою та динамічним монтажем. Також Ангел (а яке ще ім'я може бути у постановника фільму на авіаційну тематику?) не хоче, аби в його стрічці були стандартні «голови, що говорять», але героїв іще не знайшли - це робитимуть під час передпродакшена.
Серед референсів - інший проект Ангелова Insiders Project і серія документалок «Спалах». Уже зараз автори дивляться в майбутнє: можливо, «Небеснi мотори» стануть першою серією великого проекту про індустріальні підприємства України. Сама «Мотор Січ» бере участь у проекті опосередковано: жодного фінансування з їхнього боку не буде, втручання в монтаж - теж, але підприємство готове відчиняти всі двері та всіляко допомагати.
На цьому мій сьогоднішній дозор завершений. Та не забувайте: завтра о 09:00 зустрічаємося на тому самому місці, аби заслухати претендентів на держпідтримку в категоріях «Неігрові повнометражні фільми-дебюти» й «Ігрові повнометражні фільми-дебюти».
