Спостерігати за пітчингами проектів на останній стадії виробництва завжди цікаво - детально розроблені історії можуть несподівано змінитись до виходу у прокат. Тож я не могла оминути увагою презентацію Work in progress Одинадцятого Одеського міжнародного кінофестивалю. Захід, як і інші цьогорічні події, проводився онлайн.
До складу журі ввійшли голова Berlinale Co-production Market Мартіна Блайз, співзасновниця дистрибуторської компанії Alpha Violet Віржині Девеса, виконавчий директор Films Boutique Габор Грейнер, заступник директора МКФ у Софії Міра Сталева та директор департаменту виробництва телевізійних програм телеканалу «Україна» Олена Канішевська. Модерувала зустріч генеральний продюсер ОМКФ Юлія Сінькевич. Забігаючи наперед, відзначу, що цей склад журі був не дуже щедрий на запитання - більшість стосувалася деталей сюжетів, а про процес виробництва майже не говорили.
За три нагороди пітчингу змагалися десять проектів. Деякі з них уже встигли виступити на інших індустріальних заходах. Наприклад, драма «Як там Катя?» - один з учасників програми MIDPOINT Feature Launch 2019, секції Works in Development на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах, відзначений у програмі Nowe Horyzonty Studio+ на вроцлавському Міжнародному кінофестивалі «Нові горизонти», презентувався в сесії EAVE ON DEMAND IN KYIV та на Одинадцятого пітчингу Держкіно, отримавши 11 млн 599 тис. 977 грн (98,75% бюджету).
Продюсер проекту (100 хв.) - Ольга Матат, виробництво - EVOS FILM, бюджет - 380 тис. євро, запланована дата релізу - 2021 рік. Режисер Крістіна Тинькевич описала свій фільм як історію про фізичну втрату близької людини та метафоричну втрату головною героїнею самої себе.
За сюжетом, життя 35-річної лікарки швидкої Анни докорінно змінюється, коли її десятирічна дочка Катя потрапляє у смертельне ДТП. Анна стикається з моральною дилемою, котра ставить під сумнів її особисті моральні кордони в суспільстві, що не має таких кордонів.
Журі презентували сцену, де Анна зустрічається з антагоністкою Іриною, впливовою жінкою зі сфери політики, матір'ю дівчини, яка збила дочку героїні. Це перша зустріч двох матерів у стрічці.
Наступним розглядали проект «Рома» (Roma) - фільм-спостереження за ромом на ім'я Рома, який перетворюється з тринадцятирічного активіста Майдану на повнолітнього хлопця. Він повертається з дитячого центру реабілітації у рідне провінційне місто та намагається адаптуватись до дорослого життя.
Продюсери проекту (75 хв.) - Дар'я Бассель, Віка Хоменко, Віллем Баптіст, Ніенке Кортоф, Анна Кьонке й Моніка Геллстром, виробництво - ТОВ «Мун Мен», бюджет - 240 тис. євро, запланована дата релізу - лютий 2021 року. Копродукція України, Нідерландів і Данії стала одним із переможців Дванадцятого пітчингу Держкіно, отримала підтримку IDFA Bertha Fund та The Netherlands Film Fund, а також чотири нагороди East Doc Platform і дві нагороди кіноринку Sunny Side of the Doc.
Режисер документальної стрічки Ольга Журба познайомилася з головним героєм ще 2014-го й спостерігала за ним протягом шести років. Опинившись за дверима виховного закладу, хлопець не мав де жити. Через низку невдач він ступив на кримінальний шлях та потрапив за ґрати (вкрав мотоцикл і зв'язався з наркотиками). «Не спав, грав, вигравав, віджимав, віддавав… і все», - так описував період свого повноліття герой на відео. Історія Роми нелінійна, містить флешбеки, в яких він згадує минуле та намагається зрозуміти, чому став злочинцем.
За словами авторів фільму, така доля спіткає близько 70% дітей із притулків. Україна сповнена таких прикладів, але історія Роми загалом репрезентативна для сиріт в усьому світі. Наразі хлопець перебуває у в'язниці, де проведе ще п'ять років.
Далі журі розглядало проект психологічного трилера «Між нами».
Повнометражний дебют Соломії Томощук (90 хв.) продюсує Поліна Герман, виробництво - ТОВ «АП ЮЕЙ СТУДІО», бюджет - 341 тис. євро, дата релізу - жовтень 2021 року. У проекті йдеться про вибір між близькими та мораллю, який доводиться робити двом головним героїням: Саші - щодо власного чоловіка, Ані - щодо сина. Драматизм ситуації загострюється, коли вони виявляються залучені до злочину.
Вочевидь, для режисера це вже особиста історія. Вона зізналась, що виросла у повноцінній люблячій родині, та все ж була непростим підлітком, прагнула повної самостійності і дуже рано почала жити окремо. Однак згодом, створивши власну сім'ю, зрозуміла, яку відповідальність несуть батьки за своїх дітей та якою важливою є їхня підтримка.
Головна героїня Саша певною мірою віддзеркалює історію самої Тимощук. Дитинство Саші непросте, вона намагається створити ідеальну сім'ю і прагне батьківської любові. Вже в дорослому віці героїня знаходить псевдобатьків, утім, як це буває, обирає не тих людей. Стрічка торкатиметься питань моральності, домашнього насильства, самовизначення. У ній будуть задіяні Ірма Вітовська, Анастасія Пустовіт, Євген Ламах і Дмитро Сова.
Продюсер вважає, що фільм має потенціал зацікавити закордонних глядачів, тому його хочуть презентувати на фестивалях класу А.
На запитання Габора Грейнера, що для режисера важливіше - трилер чи драма, Соломія відповіла, що драма є головною. Але цікаво зробити стрічку як трилер, адже це новий жанр для української кіноіндустрії.
Трагікомедію «Небо Парасолька» під час пітчингу представляли режисер Заза Буадзе та продюсер Андрій Суярко. Виробник фільму - «ІнсайтМедіа», бюджет - 890 тис. євро, дата релізу - 2021 рік. Проект брав участь в онлайн-кіноринку Міжнародного кінофестивалю у Торонто.
За сюжетом, молодий італієць Майк, котрий має українське коріння, їде до карпатського села, аби розвіяти прах своєї матері. Тут живе його дід Михайло, колишній клоун на прізвисько Буба. Знайомство діда та онука супроводжується низкою карколомних подій, після яких хлопець розуміє, що його життя змінилось назавжди.
Головні ролі у фільмі виконують Богдан Бенюк і молодий актор Симоне Коста.
Раніше повідомлялося, що фільм створюють у копродукції з грецькою компанією Faliro House (продюсер Костас Кефалас), та на пітчингу це чомусь не згадувалось.
Андрій Суярко розповів, що 80% матеріалу вже відзняті, потрібні ще шість днів в Італії - це планують зробити у листопаді. На запитання членів журі, чи є партнери в Італії, продюсер відповів, що немає, а з пошуком локацій допомогли дружні виробники вина з Генуї. У стрічці використають музику італійського композитора - про це вже є домовленості з його родиною.
Робоча назва наступного проекту - копродукції з Польщею й Німеччиною - «Степне» (120 хв.). Його продюсери - Марина Врода, Агнешка Джидіч, виробництво - ТОВ «ВРОДАСТУДІО», Tandem production, Koi-Studio, бюджет - 850 тис. євро, дата релізу - початок 2021 року.
Це історія про кілька днів із життя літнього чоловіка Анатолія, котрий приїжджає у маленьке село Степне доглядати хвору матір. Смерть матері, зустріч із братом і нерозділене кохання до жінки змушують Анатолія відчути себе живим, та він усвідомлює, що все це - лише відгомін життя, яке він міг би прожити. Що тепер робити з будинком, із землею, з власним життям? Фільм зображає відчуження між людьми, котре виникло у пострадянському суспільстві.
Стрічка перебуває на серединній стадії виробництва. Команда шукає партнерів для постпродакшену, агентів із продажу і додаткових можливостей на фестивалях.
Драмою «Стоп-Земля» (90 хв.) опікуються продюсери Віталій Шереметьєв, Віка Хоменко та Наталія Лібет, Ольга Бесхмельніцина, виробництво - Esse Production House, бюджет - 829 тис. євро, запланована дата релізу - лютий 2021 року.
16-річна Маша переживає напружену буденність останнього року перед закінченням школи. Її підтримують батьки та близькі друзі Яна й Сеня. Є ще одна деталь у житті Маші, що не дає спокою й займає голову, - однокласник Саша, який стане перевіркою її сміливості у вирішальний момент.
Усі зображені події є вигадкою, але їх намагались передати як імпровізацію. Коли створювався сценарій, персонажі мали набір дій, утім, характерних рис набули, коли були знайдені актори.
Катерина Горностай, режисер фільму, розпочала презентацію з того, що для стрічки дуже важлива назва «Стоп-Земля», тож команда намагається дібрати відповідний переклад англійською, щоби передати вкладений зміст. Майже рік Катерина шукала автентичних персонажів - акторів на роль героїні й класу учнів, а потім обраних школярів навчали акторської майстерності. Наразі 92% фінансування стрічки отримані від державних фондів, аби покрити решту бюджету, шукають партнерів.
Трагікомедія «Злегка прочинені двері» (104 хв.) із Риммою Зюбіною та Олександром Биковим розповідає історію щиросердного хлопця, який дбає про добробут близьких, але вони, позбавлені побутових проблем, навпаки, грузнуть у ліні, гніві і зневірі. Тоді він вирішує по-іншому проявити до них свою любов - вирушити добровольцем на фронт. Герой сподівається, що це спонукатиме їх переосмислити свої цінності, та наражається на шалений спротив. І це оголює єдине доречне питання: а чи варті вони любові?
Продюсери фільму - Сергій Амелічев, Юлія Чернявська, Олег Щербина, виробництво - Stage service, бюджет - 366 тис. євро, дата релізу - 2021 рік.
Історія містить багато алегоричних образів і відсилань до відомих мистецьких творів, наприклад, «Тайної вечері» Леонардо да Вінчі. Одним із головних образів є квіти, вони паралельно відтворюють події у сім'ї протягом стрічки. Ще один образ - злегка прочинені двері - як запрошення увійти, розпочати діалог, налагодити стосунки. Проте, на жаль, ніхто не входить у ті двері, аж поки не стає запізно. Головний герой Петро жертвує своїм життям, аби об'єднати родину. Війна тут виступає опосередковано, справжні військові дії відбуваються всередині сім'ї.
Утім, ця історія - не стовідсоткова драма, адже комічного і трагічного у ній майже 50 на 50.
Єва Нейман недарма називає себе одеським режисером. У документальному проекті «Привоз», присвяченому найвідомішій одеській локації, вона виступила сценаристом, режисером і навіть оператором.
Продюсери стрічки (75 хв.) - Генадій Кофман та Ольга Бесхмельніцина, виробництво - кінокомпанія «Магіка-Фільм», бюджет - 119 тис. євро, дата релізу - 2021 рік.
Фільм документує життя одного з найстарших і найбільших базарів Європи. Пристрасті по обидва боки прилавків, сни вантажників, таємні мрії продавчинь риби. Роздумами про світобудову та сенс життя ділиться базарна охорона й очільник ринку.
Що було, що є, що буде - циганські гарантії, «дуже точна вага» і щедрі порції на пробу. На Привозі представлені всі прошарки населення міста. І кожний знаходить щось для себе. Хто шукає див - метаморфоз у долі, людській душі й часі - теж не піде звідси з порожніми руками.
Зйомки вже завершені. За словами Ольги Бесхмельніциної, команда наразі шукає агентів із продажу, прокатників і фестивальних агентів.
Ще одна трагікомедія на пітчингу - документальний фільм «Деміург» (72 хв.). Продюсери - Олександр Течинський, Олена Семак, виробництво - кінокомпанія «Метрополіс», бюджет - 65 тис. євро, дата релізу - 2022 рік.
Це розповідь про сільський театр на Волині та його режисера, відомого актора Петра Панчука. В пошуках подолання особистої кризи актор зі столиці повертається до рідного села, аби разом з односельцями створити театр, довівши самому собі, на що він здатен у мистецтві.
Надвечір збираються актори тутешнього аматорського театру: керівник клубу, землевпорядниця, вчителька, баяніст, директор школи, охоронець місцевої цегельні, студенти й сільські діти. У пошарпаному клубі розгортається драма планетарного масштабу.
За словами режисера Ольги Семак, деміург у фільмі - сільський режисер, і тут є дрібка іронії, бо його задум майже немає шансів на успіх. Режисер і трупа знайомі з дитинства, та між ними дуже мало спільного. Режисерові дещо заздрять, а він трохи гордує… і байдикує, коли інші працюють. Ольга описала стрічку як вибухову суміш пародійності оновлення для кожного з персонажів.
Відзнята вже майже половина проекту. Для нього планують велике фестивальне майбутнє, він відібраний до індустріальної секції Варшавського кінофестивалю.
Завершили пітчинг розглядом проекту з Грузії «Реквієм за спекотними літніми днями» (75 хв.). Продюсери - Гіоргі Паркосадзе, Тамта Твалавадзе, виробництво - Level2 Films, бюджет - 62 тис. євро, дата релізу - березень 2021 року.
Гурі та його мати Саната живуть у гірському селі, подалі від щонайменших ознак цивілізації. У них є лише вони самі й собака Туя. Але що трапиться, якщо третя особа втрутиться у мовчазні стосунки матері із сином? Раптова поява молодої жінки змінює їхнє життя. Стрічка позбавлена класичного конфлікту та фокусується на екзистенційних питаннях.
Історія - цілком документальна, а з появою молодої жінки в ній відбувся несподіваний розвиток подій, це було везіння. Важко уявити, який саме вигляд мав би фільм, коли б такого везіння не сталось.
Режисер Гіоргі Паркосадзе працює над стрічкою понад чотири роки, вже готовий чорновий варіант монтажу. Команда шукає копродюсерів і фестивальних агентів.
Сподіваюсь, епідеміологічна ситуація не завадить представленим проектам виходити на екрани та з'являтися у програмах міжнародних кінофестивалів уже наступного року. Принаймні цього я бажаю всім командам.
