Українській кіноіндустрії не звикати до роботи у часи змін і непевності. Та навіть такий досвід не гарантує їй успішного подолання викликів коронакризи - від світового локдауна до зміни умов державної підтримки. Отже, потрібно виходити на глобальний ринок, знаходити партнерів у копродукції й боротися за підтримку міжнародних фондів.
Під час конференції Cinema Backstage в межах 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю обговорювали можливості, що їх надає участь України в ініціативах фонду Eurimages. Розмова була зосереджена на тому, як Eurimages справляється зі своєю місією в контексті глобальної пандемії, а також на основних видах діяльності та напрямах фінансування фонду. Спікерами заходу виступили офіційний представник України в Eurimages Володимир Яценко, проектний менеджер Eurimages Серджио Гарсія де Леаніса і національна представниця Італії в Eurimages Іола Джаннаттазіо. Модерувала дискусію консультант ОМКФ Тамара Татішвілі, котра тривалий час була у фонді представницею Грузії.
Що пропонує Eurimages?
- Щодо фінансової підтримки, - пояснив Серджио, - Eurimages має 41 країну-учасницю і щорічний бюджет 26 млн євро. У фонду є різні програми фінансової підтримки, але його основний напрям - копродукція. Ми виділяємо 90% фінансових ресурсів на спільне виробництво. Програма доступна для проектів співвиробництва кіно щонайменше для двох країн-учасниць фонду. Це можуть бути анімаційні фільми, документальні чи художні стрічки, які випускатимуться для кінотеатрального прокату. Пам'ятайте, що Eurimages - кінофонд, тож прокат у кінотеатрах важливий.
Наразі максимальна сума підтримки становить 500 тис. євро. Обираючи проекти, ми керуємося культурним підходом, однак це не означає, що не підтримуємо фільми, котрі можуть бути комерційно успішними. Втім, пріоритетом фонду є підтримка саме авторського кіно, інноваційного підходу до різних тем. Щороку фонд підтримує 80-90 фільмів.
Окрім підтримки копродукції, Eurimages має й інші програми. Одна з них - підтримка промо та дистрибуції. Ідея полягає в тому, аби надати підтримку у 20 тис. євро проектам work in progress, що відібрані для участі у копродукційному кіноринку фестивалів, з яким ми співпрацюємо. Це здійснюється для промотування й розширення міжнародної співпраці на ранніх стадіях проекту. Зараз ми працюємо з десятьма ринками - в Роттердамі, Берліні, Сараєві, Сан-Себастьяні тощо. Від наступного року програма зазнає змін - скоро ми зможемо оголосити перелік кіноринків, із котрими співпрацюватимемо протягом наступних трьох років.
Нагорода LAB (у Салоніках, у Хогесунді) надається для підтримки проектів, що є експериментальними з погляду виробництва, мистецького підходу чи драматургії. Це можуть бути самостійні проекти - без підтримки національних фондів або неофіційні копродукції. Обсяг такої підтримки становить 15 тис. євро, і вона також надається проектам work in progress.
З питань дистрибуції є підтримка для країн, які покриваються програмою Креативна Європа. Ця програма наразі також набуває певних змін.
У чому роль національного представника країни в Eurimages?
- Робота національних представників складна, - зізналася Іола. - Треба слідкувати за національними проектами, допомагати продюсерам подавати запити на підтримку. Це тривалий процес. Іноді доводиться працювати з якимись їхніми упередженнями щодо роботи фонду. Продюсери часто вважають, що рішення ухвалюються на основі політичної ситуації, що певним країнам віддається перевага. Насправді ж рішення ухвалюються виключно за якістю кожного конкретного проекту.
Часто продюсери запитують мене про те, на яку із сесій подати свою заявку стратегічно краще. На ту, де менше конкуренції? Звісно, я не можу давати таких порад. Подаватись треба тоді, коли проект сягнув точки зрілості. Подання на Eurimages має бути одним з останніх кроків у підготовці, адже фонд допомагає розпочати етап зйомок. Найбільша конкуренція відбувається на рівні підготовки творчого досьє. Ви змагаєтесь не з іншими країнами, а з іншими копродукційними проектами країн-учасниць. Це складна і напружена конкуренція, але й чудова нагода познайомитися з кіносистемами різних держав.
Чи готова Україна, що мала одну онлайн-сесію Eurimages, презентувати фонду сильні проекти?
- На сесії ми були спостерігачами, і нас дуже вразив рівень чесності й відвертості людей, - зазначив Володимир. - Те, як можна обговорювати проекти, які питання ставити - була дуже глибока професійна дискусія. Ми лише спостерігали, але тепер розуміємо, до яких питань маємо бути готові.
Наразі українська індустрія перебуває у реформуванні. У нас перша стадія, коли багато новачків, усі можуть приєднатись і почати знімати кіно, а фінансування досить розпорошене. Це було зроблене навмисно: намагалися побудувати перший щабель індустрії, коли люди можуть помилятись і вчитись на помилках. Зараз наближається друга стадія - у кіноспільноті обговорюють, які правила необхідно запровадити, аби мати відкриту індустрію та водночас професійний фідбек щодо результатів.
Крім того, у нас дуже маленький локальний ринок. Не знаю, скільки екранів переживе пандемію, проте їх і до того було не так багато, близько 600. Частково це питання війни на Сході: там й у Криму втрачені багато кінотеатрів. Це створило ситуацію, коли нам треба боротися за міжнародні території та створювати високоякісний продукт, котрий можна виносити на європейський ринок. Якщо говорити про статистику щодо цієї третьої сесії, в якій ми, сподіваюсь, братимемо участь, наразі маємо 13 заявок від продюсерів. Із них лише п'ять можемо розцінювати як більш-менш готові проекти, і лише три - для Eurimages.
Яке майбутнє у фонду, які зміни слід очікувати та які часові межі цих змін?
- Одним із вагомих активів Eurimages є його можливість адаптуватися до навколишніх змін, - розповів Серджио. - Щоп'ять років фонд проводить оцінювання власної роботи (зазвичай це зовнішнє оцінювання, приміром, 2018-го його проводила компанія Ernst & Young). Фонд існує 31 рік. Ми починали з 12 країн-учасниць, тепер їх 41. Відповідно процес ухвалення рішень має трансформуватись. Ще не зрозуміло, коли це відбудеться: у другому триместрі 2021 року чи на початку 2022-го, але реформа призведе до двох основних змін. Від наступного року продюсерам, які просять до 150 тис. євро, надаватиметься пряма підтримка - субсидія, що не відшкодовується.
Дотепер це працювало так: підтримка, котру надає фонд, має форму позики, хоч і на дуже пільгових умовах - із нульовим відсотком, і повернути її необхідно лише на тому етапі, коли проект почне отримувати чистий дохід. Тепер ми намагаємось спростити цей процес для проектів, що просять менший обсяг підтримки. Також ми змінимо спосіб здійснення виплат. Досі платежі розбивалися на три частини: перша - у розмірі 60% - і дві наступні по 20%. Після впровадження реформи платежів буде лише два: 70% суми після підписання угоди з фондом і 30% - другий транш, що переводитиметься після завершення роботи над фільмом, коли планується прокат. Це спростить життя продюсерам.
Суттєві зміни очікуються з погляду управління. Проекти оцінюватимуть незалежні зовнішні експерти, а не національні представники, як було раніше. Ці зовнішні спеціалісти будуть представниками кіноіндустрії. Ми проведемо відкритий конкурс, усі охочі зможуть подати свої заявки. Експерти отримуватимуть платню за свою роботу.
Плануємо створити Виконавчу раду на додаток до Ради управління, що складається з національних представників 41 країни-учасниці. Рада управління надалі визначатиме курс розвитку фонду, а організаційні рішення ухвалюватиме новостворена Виконавча рада. Секретаріат у цей час працюватиме над забезпеченням повсякденної роботи фонду. Усі ці рішення ухвалюються в контексті кризі, спричиненої пандемією коронавірусу.
Чи може хтось із України стати одним з експертів, що оцінюють проекти?
- Так, сто відсотків! - підтвердив Серджио. - Конкурс буде відкритий для усіх країн-представниць у Eurimages. Ми заохочуємо й українських представників подавати свої заявки.
Чи продовжиться співпраця Eurimages з кінофестивалями та платформами з огляду на пандемію? Чи може фестиваль з України розраховувати на підтримку?
- Очевидно, що можливість є, це одна з переваг членства у фонді. Українські платформи можуть брати будь-яку участь в ініціативах Eurimages. Щодо підтримки на копродукційну співпрацю, то наразі вже запізно, оскільки термін подання заявок завершився, і ми оцінюємо, які фестивалі увійдуть до шорт-листа на наступні три роки. 2023-го ми запустимо новий конкурс. Тоді українські платформи і фестивалі зможуть узяти в ньому участь.
Щодо нагороди LAB, то зараз у нас пауза - напевно, до 2021 року. Але ми плануємо перезапустити цей конкурс.
Чи є якісь особливі теми, жанри й історії, на який українським командам треба звернути увагу, аби мати підтримку фонду?
- Якби я знала відповідь, ми б постійно отримували кошти від Eurimages, - посміхається Іола. - Та все не так просто. Не існує особливої історії чи окремого жанру, якому фонд надає перевагу, окрім того, що проекти мають бути дуже якісними та цілісними. А якісним треба робити не лише сценарій, але й додаткові матеріали: інформацію від режисера, описи персонажів. Складно обирати, маючи лише текст на папері. І те, що у результаті з'явиться на екрані, може значно відрізнятись від початкової презентації. Тож важливо дуже детально описати, що буде на екрані, якою буде візуальна мова, який стиль, темп. Ми не очікуємо конкретного контенту від країн.
Найцінніший внесок національного представника до проекту полягає у можливості пояснити культурну специфіку. Коли працюєш із комедіями, гумор настільки національно специфічний, що може бути незрозумілим представникам інших регіонів, які не відчувають певного контексту. Що краще проект апелює до різних культур, то більше в нього можливостей набути широкого поширення. От чому для мене дуже важливо давати зворотний зв'язок продюсерам про те, що казали відбірники в ході обговорення.
На що продюсерам треба звернути особливу увагу, готуючи заявку для Eurimages?
- Передусім варто подаватись у правильний час, - наголосив Серджио. - Є чотири сесії, які відбуваються щороку, і це дає продюсерам вибір, коли саме подаватися. Ви маєте відповідати критеріям програми і мати більшу частину підтвердженого фінансування на момент надсилання заявки до фонду чи бодай 50% в усіх країнах копродукції. Продюсер має звертатися до фонду на пізній стадії попереднього виробництва, в деяких випадках навіть розпочати основні зйомки. Це особливо актуально для документального кіно, коли ми дозволяємо провести до 80% зйомок до подання на фінансування.
Необхідно мати хороший фінансовий план, чітку копродукційну структуру. Має бути сильна співпраця між країнами, що вступають у спільне виробництво. Це питання не кількісне, а якісне. Важливо, аби це була органічна співпраця. Не варто думати, що велика кількість країн збільшить ваші шанси отримати допомогу. Потрібно довести, що співпраця між копродюсерами є сильною і фінансування усіх країн забезпечене.
Якщо говорити про творчі елементи копродукції, знов-таки ви маєте подаватись із однією з фінальних версій сценарію. І тут необхідно витратити додаткові гроші, щоб мати добрий переклад. Сценарії читатимуться французькою чи англійською, а не мовою оригіналу - тож переклади надзвичайно важливі, особливо для комедій. Велике значення мають аудіовізуальні матеріали, мудборди.
Ще одна порада: незалежно від того, наскільки актуальною є ваша тема, наскільки популярними є актори чи наскільки важлива ваша команда на національному рівні, треба зважати на те, що в складі фонду 41 країна-учасниця. Ті елементи, що, на вашу думку, є зрозумілими, можуть бути не настільки очевидними для інших. Коли щось важливо, ви маєте це пояснити.
Тут Володимир Яценко навів вдалий приклад: теми, що пов'язані з війною, посттравматичним синдромом, цілком зрозумілі для України, бо війна досі відбувається. Але не факт, що вони цікавитимуть Європу у такій кількості
Чи можна подавати на фінансування фонду проект у партнерстві з країною, що не ратифікувала Конвенцію європейської копродукції чи не є членом Eurimages (наприклад, Білорусь)?
- Аби подаватися на підтримку Eurimages, вам потрібні щонайменше дві країни у копродукції, які є учасницями фонду, - пояснив Серджио. - На додачу копродюсерами можуть бути інші країни, проте їхня частка у фінансуванні проекту не має перевищувати 30%. Складніше, якщо ці країни ще й не ратифікували Конвенції. Тут ми підходимо індивідуально до розгляду структури копродукції.
Півторагодинна конференція добігала кінця, і модератор зустрічі Тамара подякувала всім спікерам за щирість та зазначила, що 2020 року закриття кордонів вплинуло на глобальний світ. «Зараз такий момент, коли культура і міжнародна співпраця можуть об'єднати людей, що живуть у різних контекстах. Ми маємо протидіяти закриттю кордонів у культурній співпраці й бути відкритішими в момент, коли фізичні кордони закриваються». Не можу не погодитись із цим висновком модератора і бажаю успіхів усім представникам національної кіноіндустрії, хто намагатиметься отримати підтримку фонду чи стати його експертом.
