«Вже зараз бокс-офіс показує, що ми поб'ємо показники 2021 року: 2021-го загальна каса фільмів в українських кінотеатрах була 1 млрд 750 млн грн, а станом на жовтень 2023-го – 1 млрд 600 млн грн. Частка українського кіно в загальному бокс-офісі за перше півріччя 2023 року становить 22,8%», – такою обнадійливою статистикою модератор Артем Вакалюк, керівник відділу аналітики Media Resources Management, відкрив панельну дискусію «Кінопрокат в Україні: рекорд і криза національних релізів, здобутки та виклики часів повномасштабної війни», яка відбулася в межах Kyiv Media Week 2023. Утім, простими останні півтора року для українського кінопрокатного сектору аж ніяк не були, а майбутнє з огляду на проблеми з виробництвом нових стрічок та продовження війни непевне. Яким воно буде та що має зробити індустрія вже сьогодні, обговорили співзасновник FILM.UA Group Сергій Созановський, СЕО мережі кінотеатрів «Планета кіно» Наталія Байдан та директорка ТОВ «Кіноман» і кінотеатру «Жовтень» Юлія Антипова.
Відновлення після 24 лютого
За словами Юлії Антипової, кінотеатр «Жовтень» відновив роботу в травні 2022 року, за умови кризи релізів вдавшись до ретроспективних показів. Наприклад, стрічку Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» за три тижні прокату подивилося майже 3 тисячі глядачів (для порівняння у «Бетмена» було 560 глядачів).
Наталія Байдан зазначила, що «Планета Кіно» відновлювала роботу поступово: першими відкрилися кінотеати мережі у Львові, останнім – у Харкові, вже на початку 2023-го. Говорячи про визначні релізи цього періоду, спікерка подякувала FILM.UA за можливість працювати з анімацією «Мавка. Лісова пісня»: «Вона нас урятувала», – зазначила СЕО «Планети Кіно». З міжнародних релізів кінотеатрам мережі дуже допоміг «Аватар: Шлях води». Ще одне поточне спостереження Байдан: попри страшні події, які просто зараз відбуваються в Україні, «Планета Кіно» успішно працює з хорорами та попит на них не згасає.
Зі свого боку, Сергій Созановський зазначив, що не тільки «Мавка» допомогла українському кінотеатральному прокату: це і «Довбуш», який зібрав понад 55 млн грн (прокат триває), і «Люскембург-Люксембург» із касою 35 млн грн, і «Памфір» – 11 млн грн, і «Щедрик» – 10 млн грн.
Що ж стосується FILM.UA, то першим напрямом бізнес-діяльності, який відновила компанія, був дубляж. Студії вдалося переконати мейджорів, що всі протоколи безпеки дотримані і мейджорське кіно почало працювати. Далі кіностудія зробила із серіалу «Скажені сусіди», який готувався до премʼєри навесні 2022-го, але не встиг вийти до глядачів, повнометражну версію та випустила її у прокат. «І хоч показники були смішні, навіть цей фільм зібрав більше, ніж деякі вітчизняні «блокбастери», – підсумував Созановський. А головне, експеримент був успішним: він продемонстрував, що українське кіно може працювати в кінотеатрах навіть під час великої війни, після чого інші національні стрічки почали сміливіше виходити в прокат.
Звісно, якби не обмеження воєнного часу (наприклад, комендантська година, через яку скасовано сеанси о 23:30), українські стрічки могли б зібрати ще більше. Загалом же, за прогнозами Сергія Созановського, бокс-офіс національного кіно цього року перетне межу 300 млн грн.
Артем Вакалюк навів іще кілька цифр, які свідчать про успіхи українського кіно. Вищезгадана «Мавка» встановила рекорд як найуспішніша стрічка в національному прокаті (155 млн грн касових зборів), а також фільм, прокат якого тривав рекордні понад 30 тижнів (Наталія Байдан зазначила, що «Планета Кіно» досі показує стрічку в своїх кінотеатрах). А «Довбуш», реліз котрого відбувся 24 серпня, вже на третьому місці за обсягом касових зборів за всю історію вітчизняного прокату.
Станом на кінець вересня частка українського кіно в прокаті сягала понад 17%. Для прикладу: 2022-го (з урахуванням даних до 24 лютого) цей показник був на рівні 6,5%. А 2021 року частка українських стрічок у прокаті становила 3,2%.
Промо як основний чинник успіху
Oчевидно, що такі цифри можливі тільки у синергії виробників, дистрибуторів і кінотеатрів. Тож Артем Вакалюк запитав, як наведені результати впливають на зацікавленість кінотеатрів у вітчизняних стрічках.
Юлія Антипова зазначила, що «Жовтень» намагається приділяти достатньо уваги українським фільмам і надає їм великі зали для показів. А глядач уже сам вирішує, що йому дивитись. «Українські стрічки становлять 18% репертуару кінотеатру «Жовтень», а за зборами українське кіно дає 30% від усього обсягу», – повідомила директорка.
Наталія Байдан, зі свого боку, зазначила, що «Планета Кіно» намагається привчити глядача до думки, що українські проекти – це круто. А коли стаються фінансові провали стрічок – це не лише провина кінотеатрів, які дали мало залів для показу. «Дуже велику роль відіграє правильна промоція фільму, – звернулася СЕО «Планети Кіно» до продюсерів. – За статистикою, людина відвідує кінотеатр раз на три місяці. Тож, якщо ви хочете, аби про ваш фільм дізналися глядачі, треба його промотувати за три-чотири місяці до старту прокату. Тоді є шанс показати якнайширшому колу глядачів ваш трейлер, додаткову інформацію».
Іноді на користь фільмів працює «сарафанне радіо», як було з фільмом «Щедрик». Але це радше виняток із правил, тож краще, аби промоція фільмів відбувалася правильно. Байдан додала, що можна наперед визначити цікавість глядача до тих чи інших стрічок. Наприклад, якщо на показ фільму в четвер зал заповнений на 60%, то вихідними будуть усі 90%. Коли ж на показі у четвер 0% відвідувачів, то у вихідні можна очікувати 15–20% максимум. Очевидно, що більше сеансів надається тим стрічкам, на які ходить більше глядачів.
Як приклад невдалого маркетингу Байдан навела документальний фільм «Вовк. Страху нема», який нещодавно вийшов у кіно. Про нього майже не було інформації в публічному просторі, тож тиждень показів кінотеатри відпрацювали майже в нуль. Продюсери дуже просили продовжити прокат іще бодай на тиждень: Байдан погодилась, але ситуації з бокс-офісом це особливо не змінило.
У відповідь Сергій Созановський підкреслив, що у кінотеатрів усе ж є можливості допомагати виробникам із промо. «Коли виходила «Мавка», паралельно у прокаті стартувала спортивна драма «Крід». Тоді кількість сеансів була рівнозначна. Коли «Мавка» почала нокаутувати «Кріда», кількість сеансів збільшилася. Та апріорі першу позицію давали «Кріду». Така сама ситуація була з «Довбушем»: паралельно в прокат виходив «Синій жук», і він був на першій позиції, а не «Довбуш». Також співзасновник FILM.UA зауважив, що кінотеатри мають можливість рекламувати українські стрічки на своїх панелях, на касах, в додатках. Тож рецепт успіху простий: плідна співпраця та трохи більше уваги національному кіно.
Болі українських кінотеатрів
На жаль, для плідної роботи українських кінотеатрів тільки успішних релізів недостатньо. Порушивши тему умов, що залежать від держави, Артем Вакалюк нагадав про закон про інклюзивність, за яким потрібно додавати субтитри для глядачів із порушеннями слуху й аудіодоріжки для людей із порушеннями зору, а за неадаптовані фільми – сплачувати ПДВ.
«ПДВ дуже підкошує зараз, – зізналась Юлія Антипова. – Щодо застосунків для адаптованих фільмів – нам потрібен час, потрібно навчити людей, як цим користуватися. За статистикою, наразі тільки 16 фільмів були адаптовані».
Наталія Байдан підтримала колегу в тому, що сплата ПДВ потребує великих коштів. Але в цьому напрямі є позитивні зміни. Незалежні дистрибутори вже почали надавати кінотеатрам проекти в адаптованих форматах. Одна з найбільших дистрибуційних компаній – B&H – також готова надавати свої фільми в цих форматах. З жовтня кінотеатри «Планети Кіно» почали адаптовувати голлівудські проекти для показів людям з особливостями слуху та зору.
Сергій Созановський вважає, що адаптація стрічок – робота держави, і перекладати це в складні часи на плечі кінотеатрів недоречно. «Я мав зустріч із президентом щодо питання ПДВ. Але якось воно десь забулося. Загалом я вважаю, що закордонне кіно має обкладатися ПДВ, а національне – ні», – сказав співзасновник FILM.UA.
Майбутнє українського кінопрокату
Після розмов про теперішнє дискусія перейшла до планування майбутнього. Цьогоріч у прокат здебільшого виходять стрічки, зняті до 24 лютого 2022-го, на наступний рік у виробників іще є запаси, а от що буде далі з українським кінопрокатом – сказати важко.
«Минулого року ми показали 70 українських стрічок (поєднували ретроспективи та нове кіно). Цьогоріч, станом на сьогодні – 50 стрічок. І це ми вже відчуваємо збій. Розуміємо, що далі буде дуже багато документалістики», – поділилась Юлія Антипова, додавши, що цього року кінотеатр «Жовтень» провів фестиваль «Нова генерація», аби підтримати молодих українських режисерів.
«Ми сподіваємося, що українське кіно буде в кінотеатрах. Ми нарешті звернули увагу нашого глядача на національні проекти. Наш глядач нарешті почав це цінувати», – зазначила Наталія Байдан. Вона погоджується, що в майбутньому документалістики у прокаті буде значно більше, і це не погано. Наприклад, фільм «20 днів в Маріуполі» досі працює. І попри те, що фільм украй важкий, він тримає глядача та приводить його до кінотеатрів.
Коли розмова торкнулася питання держпідтримки, Сергій Созановський підкреслив, що 2024-го певне фінансування на кіно держава все ж виділить (наразі у проекті бюджету-2024 закладено вшестеро більше проти 2023-го – 618,3 млн грн. – MBR). Та навіть якби цього не було, вітчизняні стрічки однаково зніматимуться. «Українське кіно є і буде. Хто хоче, той знайде гроші. Крім того, добір проектів на національне фінансування має змінитися. Бо так поводитись із грошима неможливо. Потрібно працювати», – резюмував Сергій Леонідович.
Наостанок співзасновник FILM.UA спрогнозував, що наступного року український бокс-офіс, мабуть, не матиме 300 млн грн: «Але 100 млн грн точно буде».
