Міжднародний медіафорум KYIV MEDIA WEEK традиційно приділяє увагу не лише світовому ринку, а й моніторить поточну ситуацію в пострадянських країнах, тому не дивно, що в межах дев'ятого медіатижня відбулася панельна дискусія, присвячена особливостям телевізійних і продакшен-індустрій Молдови, Казахстану, Азербайджану та Киргизстану.
Спікерами заходу виступили генеральний директор молдавської компанії Realitatea Media Думітру Цира, директор казахстанського «Першого Творчого Об'єднання» Ніколай Пак, виконавчий директор Асоціації учасників ІКТ-ринку Азербайджану Алі Алієв та директор представництва Internews у Киргизстані Еліна Каракулова.
Панель відкрив керівник департаменту аналітики компанії «Медіа Ресурси Менеджмент» та MBR, заступник головного редактора MBR Артем Вакалюк, котрий також виступив модератором дискусії. Він представив короткий огляд індустрій вищезазначених країн, озвучивши обсяг ринків, кількість домогосподарств із діючим телебаченням та загальний стан у сфері мовлення.
Так, найбільшим ринком може похвалитися Казахстан, де на 18,4 млн жителів припадає 4,5 млн домогосподарств і з них 97% оснащені телебаченням. Обсяг рекламного ринку в межах $ 67-75 млн. На території Казахстану функціонують понад сто телеканалів, найбільшими з яких є «Перший канал - Євразія», «31 канал», КТК, НТК, «Астана ТБ», «7 канал» та «Балапан». За телевимірювання тут відповідає компанія Kantar TNS. Сьогодні в Казахстані активно функціонує кіновиробничий сектор, країна лідирує в регіоні й дедалі частіше виробляє спільні проекти з іншими країнами. Незабаром тут очікується запуск системи готівкового повернення для іноземних продюсерів.
Азербайджан із населенням 10,38 млн жителів налічує 2,13 млн домогосподарств, 99% яких підключені до послуги телебачення. Обсяг рекламного ринку в межах $32 млн. В Азербайджані зареєстровані близько сорока телеканалів, найбільші - АТБ, Kazakh TV, Lider TV, Space TV, ARB, «СТБ Азербайджану», AzTV та Mədəniyyət TV. Телевимірюваннями в країні займається TV MR AZ AGB Nielsen.
У Киргизстані на 6,4 млн осіб населення припадає 1,36 млн зареєстрованих домогосподарств, 97% користуються послугами телебачення. Рекламний ринок тут перевалив за $16,5 млн. У країні мовлять понад п'ятдесят телеканалів, із них 15 - загальнонаціональні, решта - регіональні та супутникові. Найбільші - це КТРК, «Баластан», НТС, ЕЛТР, «Ала-Тоо 24», КТРК Music, «5 канал Киргизстан», «312 Кіно», «ОшТБ» та «Киргиз ТБ». Поки в Киргизстані не запущені телевимірювання, але очікується, що вже в листопаді 2019 року почне роботу переможець тендеру Nielsen Admosphere.
Молдова з населенням 4,06 млн осіб має 1,4 млн зареєстрованих домогосподарств. Із них 96% підключені до різноманітних послуг телебачення. Обсяг рекламного ринку країни закономірно найменший - $14,6 млн. У Молдові мовлять понад сорок каналів, з яких найбільшою часткою аудиторії можуть похвалитися «Прайм», Moldova 1, Canal 2, N4, Canal 3, Pro TV, Jurnal TV та Publika TV. За телевимірювання тут відповідає AGB Nielsen.
Після вступної частини про стан індустрій детальніше розповіли представники заявлених країн.
Киргизстан
За словами Еліни Каракулової, телебачення залишається в Киргизстані основним джерелом отримання інформації, причому експерти відзначають зростання довіри до цього виду ЗМІ (до 94%). Важливий виток у телеіндустрії країни стався 2014 року, коли був ініційований перехід на цифрове мовлення - повний перехід відбувся 2017-го. Фактично були вибудовані дві мережі: державний пакет каналів, що мовлять своєю наземною мережою, а також пакет консорціуму приватних телеканалів, які використовують свою мережу. В основному пакеті сьогодні налічується 15 телеканалів, комерційний пакет адмініструє компанія «Киргизтелеком».
Більшість населення Киргизстану сьогодні користується наземним цифровим мовленням, великі міста віддають перевагу кабельному телебаченню, також тут представлені IPTV-компанії та супутникові канали. Станом на 2017 рік у країні налічувалося 60 телеканалів. Їхня кількість у Киргизстані пов'язана передусім з наявністю вкладень з боку політичних сил, для яких телебачення залишається одним із головних джерел впливу. У зв'язку з підвищеним інтересом до політики в країні досить популярна розслідувальна журналістика.
2018 року почалася активна робота з упровадження телеметрії, були створені Асоціація мовних компаній та Індустріальний медіакомітет. Очікується, що формування такої інфраструктури спричинить збільшення рекламного ринку, телевізійний сегмент якого на сьогодні реально становить близько $8-10 млн. Це, своєю чергою, дозволить збільшити бюджети вироблених проектів. Якщо говорити про закордонний контент, то локальні телеканали переважно закуповують окремі телепередачі, а не пакети. Найбільшою популярністю користуються шоу виробництва Росії, України, Туреччини, Південної Кореї, Індії та США.
Азербайджан
Для ринку Азербайджану, за інформацією Алі Алієва, характерна любов до контенту турецького виробництва (через схожість мов): місцеве телебачення ретранслює близько 200 турецьких телеканалів. Сьогодні в країні зареєстровані 16 азербайджанських каналів, 5 з яких - державні. П'ять років тому урядом був ухвалений закон про заборону трансляції серіалів закордонного виробництва, що певним чином стимулювало розвиток місцевих продакшенів.
У азербайджанських компаній вже є досвід копродукції з турецькими та грузинськими колегами. Але через малий обсяг кінопрокатного ринку, який дає можливість фільму за хорошої відвідуваності кінотеатрів заробити не більше $60 тис., продюсери вкладають у виробництво не більше $40 тис. Телеканали при цьому практично не купують фільмів, тому кіновиробничий сектор Азербайджану зараз перебуває на початковій стадії розвитку, переважно функціонуючи за рахунок приватних компаній.
Молдова
Як розповів Думітру Цира, 2018 року уряд Молдови ухвалив новий кодекс, за умовами якого місцеві мовники зобов'язуються показувати не менше восьми годин контенту локального виробництва на добу, втім на сьогодні цю норму в змозі виконати лише 3 телеканали. Загалом у країні працюють 50 каналів, 15 з яких мовлять у Кишиневі (8 із них - російські, ще два ретранслюються з Румунії).
Через двомовність більшості населення тут попитом користується російськомовний контент, найрейтинговіші проекти - новини та ток-шоу. Щорічно на закупівлю закордонного серіального контенту мовники витрачають близько $1 млн, але є й успішні приклади виробництва копродукційних проектів - наприклад, серіал «Слідчий Горчакова» був створений спільно з Україною.
Більшість телеканалів виробляють контент власними силами і не співпрацюють із продакшенами, а також не закуповують форматних новинок - дорого. Через це не розвивається індустрія незалежних продакшен-хаусів. Сьогодні в Кишиневі зареєстровані близько 30 продакшен-компаній, утім фактично працюють лише 4, які знімають за рахунок донорських коштів. Так, минулого року у виробництво були запущені два фільми на гроші Посольства США.
1 жовтня 2018 року молдавським урядом був ухвалений закон про готівкове повернення вкладених у виробництво коштів, але поки він не запрацював на повну потужність через відсутність регламенту. Також на території країни функціонує Фонд кіно, та його річний бюджет зазвичай не перевищує €250 тис. При цьому за минулий рік фінансову підтримку від держави отримали 23 проекти. На роботу індустрії також впливають смаки глядачів: згідно з даними соцопитувань 76% населення хоче бачити дубльований російськомовний контент.
Казахстан
Останнім виступив Ніколай Пак - представник Казахстану, що посідає лідируючі позиції в регіоні. За його словами, на локальний ринок країни також впливає ситуація з двомовністю. Але найпопулярнішими на казахстанському телебаченні все ж залишаються мелодрами казахською мовою - вони ж найпростіші у виробництві.
Більшість проектів, що створюються для телебачення, фінансуються державою. Бюджет однієї серії серіалу зазвичай у межах $5-30 тис. За минулий рік у Казахстані було завершене виробництво понад 40 серіалів.
Ситуація в кіновиробничому секторі діаметрально протилежна - тут велика частина контенту виробляється приватними компаніями. На наступний рік заплановані релізи 60 фільмів: лише 10 із них були тією чи іншою мірою профінансовані державою, а 50 - проекти приватних кінокомпаній.
Серед зарубіжного контенту найбільшу популярність мають формати виробництва України (приміром, тут був успішно адаптований серіал FILM.UA «Жіночий лікар») або Росії. За останні кілька років співпраця казахстанської індустріі з Україною посилилася: близько 30% казахстанських серіальних проектів, за словами Миколи Пака, закривають українські сценаристи. Про те, як народилося та працює таке партнерство, редакція MBR вже готує детальний матеріал - не пропустіть.
