Як ви вже знаєте, цьогоріч панельну дискусію «Вішліст українських мовників», котру традиційно провели в межах KYIV MEDIA WEEK, замінив однойменний аналітичний огляд, для якого редакція MBR поговорила з топ-менеджерами найбільших українських каналів. Продовжуємо публікувати матеріали з цієї серії, і сьогодні в нас - майже роял-флеш: глава дивізіону «Мовлення» StarLightMedia Дмитро Троїцький, керуючий директор ICTV Анастасія Штейнгауз, генеральний директор «Нового каналу» Ольга Задорожна та керуючий директор СТБ Людмила Семчук в одному інтерв'ю! Обговорювали - вже традиційно - програмні стратегії каналів і актуальні тренди українського телеринку.
За словами Дмитра Троїцького, розписана до 2021 року стратегія StarLightMedia через пандемію принципово не змінилася - група «виявилась доволі добре підготованою» до карантину. Хоча без певних корегувань не обійшлось.
.jpg)
- Були суттєві затримки, зупинялися зйомки, через що довелось частково піти у повторні покази декотрих програм, - каже Дмитро. - Частина запланованих на осінь серіалів не була знята, прем'єрних випусків якихось програм буде менше, але ми намагатимемося зробити це максимально непомітним для глядача.
Людмила Семчук: Один великий незапуск нового сезону на СТБ - це «Х-Фактор». Шоу передбачає великий кастинг по всій Україні, що не є безпечним із погляду здоров'я. Дуже складно забезпечувати тестування та контроль усіх учасників. Крім того, виробництво проекту доволі тривале. Ми фактично не могли безпечно проводити кастинги, ризикувати людьми і знімальною групою. Тому пропонуємо глядачам «Холостячку» - гадаю, це гідна заміна, до того ж аудиторії завжди хочеться чогось нового.
- Тобто «Х-Фактор» не закрили, а призупинили?
Л. С.: Так, цього року робимо перерву через карантин. Ви ж розумієте: відзняти «Голос» або інший зірковий проект, учасники якого, найімовірніше, живуть у Києві, - одне, а «Х-Фактор» у даному плані набагато складніший. На нього з'їжджаються люди з усієї країни, він передбачає величезні масовки, глядацькі зали з аудиторією, де знімають кастинги тощо.
Д. Т.: Ми розробили дуже суворий протокол проведення зйомок на базі протоколів європейських країн з аудіовізуального виробництва в умовах пандемії. Він відповідає українському законодавству та передбачає багато реальних заходів для захисту людей. Але протокол - це передусім додаткові кошти, які інвестуються у безпеку. Тут багато аспектів: здорожчення зйомок, ускладнення процесів, супервайзинг. Загалом, ціла надбудова, новий елемент, що несподівано з'явився в нашому житті. У цьому розумінні ми спробували максимально мінімізувати ризики.
- СТБ і «Новий канал» явно роблять ставку на добре забуте старе - «Звана вечеря», «Пекельна кухня», шоу з Оксаною Байрак. Це «карантинна» економія чи не пов'язана з пандемією стратегія?
Ольга Задорожна: Скажу щодо «Пекельної кухні» - нічого собі дешевше (сміється). Це дуже дорого, але, з іншого боку, дуже радісно, що ми поки можемо собі дозволити такі проекти. А щодо повернення до добре знайомого - це, якщо подивитись уважно, світовий тренд. Нашу аудиторію оточує величезна кількість інформації, і пробитися до неї з новим форматом, особливо в консервативному лінійному телевізорі, зараз набагато складніше, ніж п'ять-сім років тому. У тому й причина появи такої кількості реньювелів.
Л. С.: Додам приклади від СТБ. Виробництво «Детектора брехні» свого часу було призупинене, оскільки для продовження була потрібна поява нових героїв й історій. У новому сезоні ми запустили стратегічну лінійку студійних проектів, і «Детектор брехні» був одним із перших, які кортіло повернути, - це унікальний робочий формат із нашим улюбленим ведучим. Проте, на жаль, економити не виходить: ми побудували нову студію з великими екранами, це передбачає суттєві витрати. Щодо «Званої вечері» - я точно знаю, що не лише ми на ринку хотіли його запустити. Для перезапуску обрали не щоденну офпраймову версію, а австралійський варіант, де всім учасникам присвячений один епізод тривалістю до 92 хвилин, що теж не дозволяє економити - з усіх можливих форматів «Званої вечері» у нас найдорожчий.
Проект Оксани Байрак - це жіноче ток-шоу, не якийсь оригінальний формат, питання лише у формах і підходах. Якби ми сказали, що адаптуємо шоу Опри, вам би навряд чи це видалося «добре забутим старим». Ми просто вирішили заповнити нішу шоу про жіночі пристрасті. Дуже багато часу пішло на пошуки ведучої-конфідента, котрій би довіряли жінки, в якої була би своя думка та готовність поділитися власним, не завжди вдалим досвідом. Оксана - одна з небагатьох жінок, самореалізована і з дуже складним бекграундом, хто справді має право обговорювати такі питання.
Ми розробляємо і свіжі проекти - сподіваюсь, вони з'являться в ефірі наступного року. Тренд повернення до хітових історій дійсно є, але це не означає, що канал не працює над чимось новим. Ми шукаємо максимально якісні історії та формати, у жодному разі не прагнемо здешевшення. Частіше навпаки: якість і гроші йдуть нога в ногу.
Д. Т.: Тут вчувається такий наїжджально-виправдувальний момент - ви телебачення, що там у вас новенького? Хочеться сказати правду: з погляду нон-скриптед, золота епоха відкриттів, здивувань і нових вражаючих форматних ідей закінчилась. І закінчилася в усьому світі, позаяк телебачення - це міжнародний організм, ідеї виникають у різних країнах, перетікають одна в одну. В топі світових форматів - чотири-п'ять назв, які в різних країнах будуть однаковими. Дуже рідко з'являються нові проекти, і вони, своєю чергою, - добре забуте старе. За нові проекти канали страшенно б'ються з піною на губах, і ви знаєте, про що я кажу - це було би смішно, якби не було так сумно. Тож повернення до робочих конячок і наповнення старих форм - світовий тренд, притаманний й Україні. Варто відзначити, що канал СТБ - рекордсмен із кількості форматів-довгожителів, у жодній країні немає стількох сезонів декотрих форматних шоу.
Гадаю, інша потенційна та набагато більша територія для розвитку - це серіали, величезна кількість варіативних світів, що лише зростатиме. Українські серіали зараз роблять перші кроки, і ця галактика має серйозний потенціал дивувати, вражати новизною.
- Чи не буде тренду повернення до готового закупівельного контенту? «Плюси», приміром, нещодавно показували формат «Мисливці на міжнародну нерухомість»…
Д. Т.: На телебаченні спостерігається тенденція до фрагментації. Тобто з'являється багато нішевих канальчиків, що задовольняють дуже маленькі групи людей. «Мисливці на міжнародну нерухомість» - це Home Garden TV, манюсінький американський мовник, не призначений для широкої аудиторії. Наші ж канали - для широкої аудиторії, ми розмовляємо з величезною кількістю людей, тож і теми потрібні універсальні, загальнолюдські, широкого спектра дії.
О. З.: Закупівельним лайфстайлом можна десь недорого закрити місце в сітці, такий контент відіграє свою економічну роль. У «Нового каналу» потреби закривати певні слоти зарубіжним лайфстайлом просто немає. Колись ми на цьому добре жили, та ті часи минули.
Л. С.: Ми розуміємо, що існують канали першого і другого ешелонів. Іншим медіагрупам, де є різні мовники, можливо, простіше працювати із закупівельним контентом: досягти середньої частки близько 4% простіше, і якісь слоти справді можна закривати у такий спосіб. Коли йдеться про наш холдинг, в якому три топ-канали, - це відповідні зобов'язання перед аудиторією. Для нас підходить лише локальне виробництво. Тим паче в Україні, де глядач не звик дивитися програми із Франції, Британії або Німеччини, - ми всі давно на ринку і розуміємо, що на великих каналах вони не працюють.
- Під час жорсткого карантину приклад окремих продакшенів показав: контент можна виробляти силами меншої кількості людей, аніж раніше. Чи зменшилися знімальні групи - як окремих проектів, так і цілих творчих об'єднань у SLM?
О. З.: Дайте, будь ласка, їхній телефончик (сміється).
Анастасія Штейнгауз: Рекламний ринок просто балуваний, і в умовах карантину зрозумів: можна працювати так, як телебачення працює вже давно (сміється).
О. З.: А якщо серйозно, то в період жорсткого карантину вдалось розкрутити лише те, що знімалося за принципом новин. На «Новому каналі» це вийшло тільки з «Ревізором». Решта - 10+ людей на майданчику.
- Людмило, а якщо говорити про СТБ і, приміром, «Холостячку»?
Л. С.: У нас оптимізації штату не відбулося, всі команди давно працюють оптимальними складами. Проекти, що не вписувались у карантинні обмеження, ми просто зупиняли - як це сталося з «Х-Фактором». Тож «Холостячку» виробляли у тому складі, котрий від початку і передбачали.
- Можливо, на каналах були інші приклади оптимізації, якісь лайфхаки роботи у кризу?
О. З.: У нас оптимізація відбулась лише в технології - приміром, на «Хто зверху?». Перший пул устигли закінчити ще до пандемії, а от другий знімали із дотриманням карантинних норм. Так, було страшно, але ми відмовились від аудиторії [у студії] та придумали історію з групою підтримки, аби дотриматися всіх заходів безпеки із протоколу, про який казав Дмитро: дистанція 1,5 метра, регулярні тести для всіх тощо. Це внесло певні корективи до технології зйомок, проте радше призвело до здорожчання - про економію, крім того, що ми не заплатили за масовку, говорити не випадає.
- Тобто через карантин виробництво у вас лише здорожчало?
Л. С.: Через карантин усі медіагрупи та продакшени опинились у ситуації, коли звичайний виробничий період дуже скоротився. А ми знаємо, що термін виробництва теж впливає на бюджет. З одного боку, так, має симпатичний вигляд - здавалося б, вартість виробництва має зменшитись. З іншого ж, ми додатково набираємо людей, адже нові терміни приводять до розширення команд, дотримуємося карантинного протоколу, що також потребує витрат. На кожний проект лягають великі додаткові бюджети. Плюс - ажіотаж на ринку, що призводить до нестачі ресурсів і павільйонів, коли багато проектів одночасно перебувають у виробництві. Ну а попит і ціна завжди взаємопов'язані, тож економії не відбулося.
А. Ш.: У нас усе так само, як і в колег. Під час карантину інформаційне мовлення продовжувало працювати. Звісно, через обставини довелось від чогось відмовитися - наприклад, від відряджень, однак цифри дивлення показують, що ніхто не постраждав. Із серіалами ми тривалий час стояли на паузі та розморозилися лише влітку. Продакшени, з якими співпрацюємо, максимально стежать, аби всі залишались здоровими і не зупинявся процес. Хай там як, домовленостей наразі ніхто не порушував і допкосту не виставив - усі працюють, ставляться з розумінням. Головна складність була, коли кастинг залежав від іншої країни, - але це питання не грошей, а радше часових ресурсів й організації.
- Які проекти, крім «Х-Фактору», через карантин (або з інших причин) відклались чи закрилися?
Л. С.: У нас низка проектів стартують не на початку сезону, а пізніше, адже їхнє виробництво передбачає певний ККД. Та сама «Холостячка» виходить в ефір у жовтні: це пов'язане з тим, що проект такого масштабу просто не може бути народжений за два місяці. Тож із глобальних заморозок у нас лише «Х-Фактор».
- А як щодо «Зважених та щасливих»?
Л. С.: Історія зі «Зваженими» не пов'язана з карантином. Ви напевне пам'ятаєте цифри останнього сезону шоу - ми зрозуміли: формату треба якийсь час відлежатися. Варто відзначити, що в Україні проект виходив значно довше, ніж на багатьох інших територіях, і команда щороку презентувала нову унікальну концепцію. З огляду на стратегію сітки, котру зараз вибудовуємо, вирішили, що «Зваженi» потребують кардинального оновлення. Ми взяли на це щонайменше рік і разом із творчою командою думаємо, як допрацювати проект, аби він знову став подією, а не ще одним сезоном, схожим на попередні.
- А «Я соромлюсь свого тіла» ви подовжили?
Л. С.: Фінальне рішення наразі не ухвалене - наступний рік у нас іще формується.
О. З.: «Новий канал» втратив «Ексів» через коронавірус і вимушену економію бюджету, але наступного року розраховуємо розморозити. Крім того, ще до «Пекельної кухні» у нас була ідея адаптувати формат «На ножах» (Kitchen Nightmares). Ми навіть знайшли шефа, все приготували, однак погані заклади громадського харчування вбив коронавірус - а разом із цим загинув і проект.
- «Ревізор» остаточно закрили?
О. З.: Це складна історія. Підозрюємо, що «Ревізор» себе фінально віджив своє. Атракціон із нього вже не виходить, правила поведінки «ревізорів» усі вже вивчили, як їм протистояти - зрозуміли. Нам дуже шкода втрачати ведучих Вадима Абрамова та Юлію Панкову, але, найімовірніше, цю сторінку ми вже перегорнули. Причому шкода всім, адже над «Ревізором» працювала не одна команда, і всі сподіваються, що знайдеться щось таке, чого у нашій країні ще не перевіряли. Тоді, можливо, творчі групи знову запалають, і ми поновимо виробництво. Проте наразі проект зупинений.
- Дмитре, торік ви казали, що у SLM планують робити головну ставку на серіальний контент - це актуально? Поки шоу та серіали йдуть нарівно.
Д. Т.: Така пропорція і передбачалась.
Л. С.: Серіальна стратегія не означає відмову від телешоу. Особливо це стосується СТБ: виробництво студійних проектів зашите у ДНК нашого бренду. Серіальна стратегія для нас насамперед про те, що СТБ перестає бути каналом телешоу й активно заходить у сегмент виробництва серіалів. Ми планували запустити великий додатковий пласт контенту, тобто серіальну лінійку, якої не було раніше. Але це не передбачає відмову від наших улюблених працюючих форматів. Успіх - за грамотним, здоровим міксом у сітці. Власне, більшість сіток найуспішніших телеканалів у різних країнах побудовані одночасно і на серіальних, і на нон-скриптед-проектах. Фактично ми зараз приходимо до балансу.
- Що тепер думаєте про адаптації закордонних форматів - вони так само актуальні?
Д. Т.: Формати купують, позаяк це мінімізація ризиків. Глядач найчастіше не знає про адаптації у світі, для нього все відбувається лише тут і зараз. А ми, на жаль, знаємо. Розробка форматів - дороге, важке й креативоємне заняття. Унікальні формати, розроблені в Україні, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Та й вони у своїй основі теж мали якісь прототипи.
О. З.: «Екси», «Ревізор», «Заробітчани», «Таємний агент» - усі наші!
Л. С.: Як колись справедливо зазначила [британська телемережа] ITV, за історіями успішних міжнародних адаптацій ніхто не бачить сотень провальних форматів, котрі телеканал відтестував і показав у себе, аби вивести один успішний. Тому з погляду будь-якого локального мовника не використовувати успішний міжнародний формат - глобальна дурість. Це перевірені, відібрані аудиторіями багатьох країн двигуни. Втім, будь-який формат потребує локалізації, й іноді вона передбачає буквально створення з нуля, як це було з проектом «Топ-модель по-українськи»: з оригінальним шоу його споріднює лише ідея змагання моделей, а всі конкурси та драматургію команда вигадує самостійно. Тож адаптація - це не так просто, як видається на перший погляд. Так, формат дає структуру, проте роботи з ним буває не менше, аніж під час створення оригінальних розробок.
- А як щодо серіальних адаптацій, вони зараз актуальні?
Д. Т.: Іноді ми розглядаємо декотрі міжнародні серіали для адаптації в Україні. Наприклад, працюємо над адаптацією формату «Хороший лікар» для СТБ.
- Яким жанровим і тематичним напрямам нині віддаєте перевагу?
А. Ш.: Щодо ICTV, то ми взагалі не робимо шоу, а перевагу віддаємо художньому продукту. Доволі складно знайти нон-скриптед-контент у межах нашої цільової аудиторії: це має бути або інфотейнмент, або щось у жанрі соціального експерименту. Також зоною інтересу лишається тревел, адже такі шоу можуть зацікавити нашого глядача, і на цьому, мабуть, усе. Ми не танцюємо, не співаємо, не куховаримо…
Д. Т.: Натомість ви жартуєте.
А. Ш.: Так, комедійні шоу - наш коник. Із гумором по життю - сьогодні один із головних світових трендів, особливо враховуючи пандемію, локдауни та глобальну депресію.
О. З.: На новоканальному фронті без змін: нас цікавлять гумор, оптимізм, подорожі, стосунки, кохання, драйв, запал. Хоча зараз канал робить драму - другий сезон «Перших ластівок», присвячений не менш страшній, аніж історія «Синього кита», соціальній проблемі, до якої ми сподіваємось привернути увагу загалу.
Л. С.: У нас дуже широкий спектр - історично СТБ на 90% самостійно забезпечує виробництво проектів для своєї сітки. Зараз ми дивимось у напрямі студійних проектів, продовжуємо працювати із сімейними реаліті - це завжди у фокусі уваги, як і все, що стосується талант-шоу. Одне слово, розважальні формати. Крім того, почали активно працювати зі скриптед-реаліті для денних слотів (жіночий детектив «Слід») - для СТБ це абсолютно новий напрям, котрий ми маємо намір розвивати. Щодо серіалів, то працюємо і з мелодрамою, і з драмою, і зі спецподіями, як «І будуть люди» та «Спіймати Кайдаша». Насичуємо серіальну лінійку розробками різного рівня складності, оскільки прагнемо задовільнити максимальний глядацький інтерес.
- SLM придивляється до ніші стендап-проектів. Плануєте запускати якесь шоу в даному сегменті, чи є причини, через котрі це нині неактуально?
Д. Т.: Ми досліджуємо можливості розвитку українського гумору, розглядаємо різні формати. Конкретнішої відповіді я наразі дати не готовий.
- Що заважає запустити стендап-шоу в тому вигляді, в якому воно існує, приміром, на ТНТ?
Д. Т.: Я би сказав, розмір воронки та масштаби бізнесу. Це взагалі дуже складна система - пошук і генерація гумористичних талантів. Ніякого стендапу не буде, допоки не буде коміків. В Україні цей тренд лише зароджується, він далекий від своєї кульмінації. Проте я впевнений, що вона неминуче станеться - питання тільки в тому, коли. Ми точно у цьому братимемо участь, жанр доволі близький «Новому каналу». Але, повторюся, є безліч нюансів - той самий YouTube, вільний від заборон і нормативів простір, який конкурує із традиційним ТБ. Ми не можемо показати по телевізору те, що без проблем виходить на YouTube.
- Або на «Телепорталі»…
Д. Т.: Так, або на «Телепорталі». Та ще є питання економіки. Загалом, це серйозна тема, над котрою ми працюємо, однак швидкого рішення наразі немає.
- Анастасіє, тоді запитання для вас: що буде зі «Свободою слова», з огляду на низькі рейтинги останнього сезону?
А. Ш.: Ви б'єте по найболючішому (сміється). Звісно, «Свобода слова» повернеться до ефіру, куди ж ми без неї! Ба більше, цього року проект відзначає 15-річчя. Тож зараз ми его відсвяткуємо, а потім із новим силами ток-шоу повернеться в ефір.
- Як плануєте піднімати цифри, з огляду на конкурентів на «Плюсах» і каналі «Україна»?
А. Ш.: Складне запитання. Якщо говорити про конкурентів, то, виходить, що йдеться про неспівставні речі. Приміром, наша позиція щодо ведучого полягає в тому, що він має бути лише модератором дискусій, а в колег за цехом, особливо в останніх ефірах минулого сезону, ведучі явно демонстрували ту чи іншу позицію. Тому ми б не хотіли прямих порівнянь із кимось. Наша «Свобода слова» - це перше політичне ток-шоу в країні, ми пильнуємо, аби в межах ефіру були дотримані всі етичні норми. У продюсера проекту є ідеї оновлення наступного сезону, однак якісь глобальні зміни не передбачені.
- Людмило, розкажіть детальніше про «Кріпосну». Ходять чутки, що ви плануєте робити продовження спільно з поляками…
Л. С.: Ми перебуваємо у стадії активного предпродакшену третього та четвертого сезонів: сценарій уже написаний, триває кастинг, скоро розпочнемо виробництво, а вийти в ефір збираємось наступного року. Щодо поляків, то вони справді дуже зацікавлені у «Кріпосній», наступні сезони точно виходитимуть у Польщі - нині ми також шукаємо польських акторів. Але виробляти, як і раніше, будемо силами SLM і FILM.UA. Участь поляків - це, скажімо так, не повноцінний копродакшен: вони не підключаються до самого виробництва, проте читають сценарії, пропонують акторів тощо.
- Чи буде продовження «Спіймати Кайдаша»?
- Усі, хто дивився серіал, розуміють, що це закінчена історія, і будь-яке її продовження матиме штучний вигляд. Однак ми потішимо глядачів новим проектом від авторки «Спіймати Кайдаша» Наталі Ворожбит - просто зараз у розробці кілька історій.
- Чому СТБ вирішив показати проект «І будуть люди»? З одного боку, це костюмована драма, як і «Кріпосна», та все ж таки мелодрами, котру полюбляє аудиторія каналу, там небагато.
Л. С.: Ми - загальнонаціональний канал, і в нас давно був задум показати чесну історію України, викладену через долі звичайних людей. Пропозиція, що надійшла від FILM.UA, - екранізація роману Дімарова «І будуть люди» - дозволяла це зробити. У проекті багато жіночих персонажів, є кілька любовних ліній, що є близьким для наших глядачок. Оскільки ми не перебуваємо виключно в ніші жіночого телеканалу, то хотіли сказати про щось важливе, а «І будуть люди» - дуже якісний літературний твір із вдалою для наших цілей формою подачі. По суті, весь контент, який ми виробляємо, - про долі, про людей, про стосунки, і це необов'язково має бути мелодрама. Ми ніколи не були націлені на мелодраматичні жіночі історії, з огляду на те, скільки соціальних проектів в ефірі СТБ. Тож рішення цілком логічне: навіть не знаю, на якому ще українському каналі міг би вийти такий проект.
- Торік Дмитро казав, що СТБ і «Новий» планують посилити денний офпрайм (за прикладом каналу «Україна»). Як сьогодні просувається робота у цьому напрямі?
Д. Т.: Канали перебувають на реконструкції, коронавірус дещо загальмував темпи, однак від осені ми починаємо активно розвивати денні слоти та поступово вибудовувати ту картину, до якої йдемо.
- Ми вже трохи поговорили про тренди, наприклад, про те, що велику популярність мають старі працюючі формати. А які ще тенденції спостерігаються на українському ринку 2020 року?
Д. Т.: Одне шоу, котрому всі передрікали популярність, буде популярне і в Україні, його показуватимуть на всіх каналах! (сміється)
- Але не на каналах SLM. Опишіть вішліст ваших мовників: які напрями будете розвивати найактивніше, куди вкладатимете найбільші бюджети?
А. Ш.: Якщо говорити про плани на абстрактне майбутнє, нам би хотілося, аби детективні жанри розбавились екшеном (на який, щоправда, потрібні гроші), аби авторський цех підвищив свою експертизу з допомогою консультантів, аби будь-яка тематика (воєнна, спецслужби, медицина, поліція), була пропрацьованішою з погляду деталей. Ми стикаємось із цим у вже існуючих проектах - адже глядач одразу бачить будь-яку неправду. Хочеться, щоби зростала якість історій, а рівень драматургії став складніший, але так, аби контент лишався розважальним.
О. З.: Підтримаю Настю, понад усе хочеться професіоналізму. Професіоналізму від продакшенів, турботи про те, що вони роблять, самокритичності. Й аби вони пам'ятали: хіт на телеканалі - це бутерброд з ікрою для всіх нас на багато-багато років. Хіт не створюють самотужки, це велика колективна робота. Крім того, треба пам'ятати, що телевізор сьогодні вписаний в екран монітора, нам доводиться конкурувати не лише одне з одним, але й зі стримінгами, а також із піратами. Сьогодні всі клітинки у сітці «Нового» заповнені ідеями, і дуже важлива їхня якісна реалізація. Якщо ж казати про те, що нам приносити, - це комедії, розважальні шоу, котрі ідейно продовжують усе, що ми вже робимо, ігри, гумор та інший оптимізм. У серіалах нас передусім цікавлять комедії з нестандартними персонажами.
Л. С.: У вішлісті я на перший план винесу не контент, а побажання ринку стабільності. На виробництво хорошого якісного продукту - тієї самої «Кріпосної» або «Абсолютно брехливої історії» на ICTV - іде кілька років. У СТБ, як і в «Нового», є пул ідей, проте всі вони потребують часу та ресурсів для реалізації. Тому насамперед хочеться, аби на ринку була консолідація, аби ми разом створили умови для реалізації складних проектів, зокрема за допомогою держпідтримки. А щодо конкретних продуктових пропозицій, ми вже проговорювали, що СТБ продовжує працювати зі студійними проектами, також для нас актуальні сімейні реаліті, денні скриптед-реаліті, та, звісно, серіальна лінійка, для котрої ми шукаємо як пересічні мелодрами, так і спецподії. Ми готові до складних історій і експериментів - як уже сказав Дмитро, працюємо над адаптацією серіалу «Хороший лікар». Одне слово, ми відкриті у всіх напрямах, головне, аби була хороша ідея й талановите виконання.
- Розкажіть про аудиторії каналів SLM. Приміром, рік тому Дмитро казав, що «Новому» потрібно або ставати меншим, або «дорослішати» - що в підсумку обрали?
Д. Т.: Однозначно дорослішати. Хай там як, ми до цього рухаємось. Молодий сегмент уже не дивиться телевізор, і новий рекламодавець приходить дедалі рідше - його вже дуже багато в інтернеті. Тому «Новий» рухається від 14-49 з ядром 14-30 до 18-49 з ядром 25-35 (м, ж). У цьому розумінні канал дорослішає разом з аудиторією.
- Для молоді активно розвиваєте діджитал?
Д. Т.: Так, але діджитал і сам розвивається, нас не надто запитуючи (посміхається). Реальна картина світу в тому, що серед усіх існуючих каналів з'явився ще один під назвою YouTube. Його зазвичай не показують у рейтингах за день, проте він там є. Споживання контенту молодою аудиторією теж істотно змінилось - вони все дивляться на телефонах. І, певна річ, вони дивляться зокрема телевізійний контент, що дуже активно представлений у діджиталі й добре там працює. Головне питання сьогодні - як телебаченню перетворитись із постачальника контенту на контентмейкера. Власне, у цьому його доля: для створення якісного контенту лише у телебачення є ресурси та професійна експертиза. Однак з погляду доставки воно наразі обмежене телемовленням. Перехід в інші середовища і монетизація в них - найбільш нервова й гостра проблема натепер. Сам по собі YouTube не може робити такий контент, який робимо ми.
- А щодо аудиторій ICTV та СТБ, вони якось змінюватимуться? Чи позиціонування лишиться в колишньому вигляді - чоловіче й жіноче відповідно?
Д. Т.: Насправді позиціонування ICTV - це чоловіча аудиторія з присутністю жінок, а СТБ - навпаки. Зараз, якщо говорити про ринок загалом, відбуваються деякі зміни: раніше була теорія диференціації - треба бути там, де немає інших, а нині основна тиснява відбувається навколо жінок. Саме жінки найцікавіші рекламодавцям, і демографічно всі намагаються бити в одне місце. Далі вже питання психографічне: які це жінки, які в них смаки. Зрозуміло, що глядачки СТБ, «України» та «Плюсів» різні, але вони багато в чому перетинаються. Й абсолютно точно в кожного каналу є лояльна частина аудиторії, в котру вони й ціляться.
- Кілька років тому «Новий канал» активно розвивав напрям серіаліті, але сьогодні це, здається, завершилось. В Україні жанр не спрацював?
О. З.: Розповім про проблему, з якою зіткнулися безпосередньо ми. За ідеєю, серіаліті - це дешевша версія серіалу. Але якоїсь миті ми зрозуміли, що на якісне серіаліті потрібно витратити стільки само, скільки на повноцінний серіал. Тобто економити не виходить, а мультипоказ водночас утрачається, адже серіаліті - одноразова історія. Так, якщо все зроблене якісно, то й промарафонити можна, і повтор буде добрий, але в дуже обмеженому відтинку часу - другий-третій показ уже буде не те. Тому ми вирішили зосередитися на виробництві серіалів. Але через те, що «Новий канал» - це оптимістично-гумористична історія, а кількість сценарних груп, які пишуть комедію, на ринку дуже обмежена, нам потрібно накопичити сценарний ресурс, аби повноцінно запуститися. Чим ми, загалом, зараз і опікуємось. Якихось конкретних речей наразі не анонсуватиму, та ми дуже наполегливо працюємо. Якби ще більші українські студії активніше інвестували ресурси в цей напрям - наше життя стало би значно легшим (сміється).
- Чому ICTV не так активно розвиває соцмережі, як той самий «Новий»?
А. Ш.: Добре, що цього не чує наша діджитал-команда. Ми активно працюємо над цим напрямом, нещодавно навіть завели акаунт у TikTok (сміється)! Насправді соцмережі відрізняються за соцдемом, як і телеканали. У Facebook ми, наприклад, дуже сильні, а в Instagram точно не посідаємо лідерських позицій, бо молоді дівчатка - не наш коник. Контент і його ядро визначає аудиторію, зокрема й у соцмережах. Ми дивимося в бік діджиталу, в нас були плани, що були заморожені через усім відомі всесвітні заходи. Вони включали не лише соцмережі, а й діджитал-напрям загалом. Це дуже цікава ідея, яку ми хочемо реалізувати ще з минулого року - сподіваюся, наступного вийде.
Загалом же прагнемо, аби контент, що ми створюємо, монетизувався в онлайні так само добре, як і на телику. Вже є успіхи: наші серіали дуже добре дивляться і в YouTube, і на онлайн-платформах, гумор чудово працює в діджиталі. Ми одними з перших в Україні створили вебсеріал («Таксі». - MBR), і, з огляду на те, що в нашій країні це наразі доволі сирий і несформований сегмент, проект зайшов порівняно непогано.
- Що ви робите в TikTok?
А. Ш.: Ну як, женемось за трендами (сміється). В нас неймовірний SMM-менеджер, ми навіть хочемо відібрати в неї паспорт, аби вона не могла нікуди піти (посміхається). За останні пів року в каналу надзвичайний органічний приріст в Instagram, і це лише завдяки її таланту. Зараз вона вирішила освоювати TikTok, хоча я в ньому геть нічого не розумію.
- Поговорімо про відмінності контенту для діджиталу та лінійного телебачення. Приклад серіалів «Перші ластівки» і «Спiйматі Кайдаша», які добре зайшли на обох майданчиках, - це радше виняток чи створювати в Україні мультиплатформний контент реально?
Д. Т.: Такі проекти - завжди штучний продукт, створений талановитими шоуранерами. От і все: про мультиплатформність не йдеться, це просто дуже добрий контент, і саме тому він скрізь популярний. Та є інший мотив, який називається Оriginals - такі серіали не можна показати по телевізору, але вони будуть затребувані в інтернеті. В SLM є підрозділ StarLight Originals, що робить перші кроки в цьому напрямі. Плануємо створення пограничних серіалів, коли в ефір виходить одна монтажна версія, а на YouTube або іншому діджитал-майданчику - інша. Можливо, так ми вчинимо з другим сезоном «Перших ластівок».
О. З.: Не можливо, а однозначно!
Д. Т.: У принципі, технологічно це зручно: по телевізору показувати версію, яка не зачіпала б людей з певним рівнем чутливості, а в інтернет викладати розширений варіант для толерантніших глядачів. Ми розробляємо кілька таких проектів і вважаємо цей напрям дуже перспективним.
О. З.: А ще ми замислили відправити постшоу в інтернет. Ідеться про проект «Супер топ-модель по-українськи»: його випуски виходитимуть на ТБ, а за два дні - постшоу на YouTube, що веде на наступний епізод «Моделей». Таким чином, аудиторія перетікатиме з телика в діджитал, а потім назад. Це для нас експеримент, адже на діджитал ідуть геть інші бюджети.
- Чи збільшилася за останній рік кількість переглядів в YouTube і дохід із майданчика?
А. Ш.: Дохід в YouTube, як і на телебаченні, залежить від рекламного ринку. Саме він диктує правила гри, а вартість одного унікального перегляду залежно від території буде різна. Вчора це міг бути умовний $1, а вже сьогодні, коли впав увесь ринок, 10 центів. Але контент водночас той самий! І 3 млн підписників, і золота кнопка від YouTube теж нікуди не поділися. Взагалі якщо дивитись не лише на Україну, а й на весь світ, то коронавірус гарненько жахнув по телику, а удар по діджиталу був іще більший.
- А як із рекламою загалом і доходом від неї?
А. Ш.: Ми тримаємось. І знімаємо так економно, що нам усе дарма (сміється). Можливо, ми не змогли запустити щось нове, та ще не вечір.
О. З. А я нічого не скажу, бо це мій біль. У мене, можна сказати, вбили мрію через коронавірус.
- Розкажіть про мрію докладніше.
О. З.: Не розповім. Якщо наступного року все буде гаразд, самі все побачите (посміхається). Але зазначу, що грошей це ніяк не стосується - проблема в перекритих кордонах.
А. Ш.: Так, це стало куди більшою проблемою, а нюанси, що залежать від грошей, завжди можна скорегувати. Щодо рекламодавців, то хтось пішов, а хтось, навпаки, прийшов. Як я розумію, всі бренди переглянули свої маркетингові бюджети: одні їх урізали, другі - переспрямували в діджитал, треті продовжують уважати телебачення пріоритетним. У середньому по лікарні наші прогнози були песимістичніші, ніж виявилося насправді.
- У листопаді минулого року Михайло Царьов заявив, що 2019 рік StarLightMedia завершує як прибуткова компанія. І підкреслив: перша саме прибуткова медіагрупа. Чи зможете завершити 2020-й з таким самим показником?
Д. Т.: Скажу так: рік дуже важкий і до кінця непередбачуваний, ще понад два місяці роботи, але прогнози щодо фінансових результатів оптимістичні.
- Телебачення в Україні нарешті стало бізнесом чи це, як і раніше, інструмент впливу?
Д. Т.: SLM невдовзі стане бізнесом. Ми тут, як і в усьому решта, задаємо тренд.
Нагадуємо, що аналітичний огляд «Вішліст українських мовників» опублікований у постогляд-документі White Paper за підсумками KMW Global Marathon. Отримати його можна тут.
