У межах Міжнародного фестивалю глядацького кіно «Миколайчук OPEN», переможцями якого стали стрічки «Чорнобиль 22» Олексія Радинського (Національний короткометражний конкурс), «Хто ти, Філіпе?» Міхала Квечинського (Міжнародний повнометражний конкурс), «Мій сусід Адольф» Леона Прудовського (Спеціальний приз міжнародного конкурсу) та «Річниця» Анни Гончарової (грант від Південношведської кінокомісії), відбувалися не тільки покази та обговорення вже завершених фільмів – організатори також приділили увагу й майбутньому українського кіно. Одним із заходів індустріальної програми стала презентаця під назвою «Українське кіно, яке ми дивитимемося завтра»: на ній були показані трейлери, тизери й ексклюзивні матеріали національних фільмів, котрі глядач теоретично зможе побачити наприкінці 2023 або 2024 року.
«Багато українських фільмів зараз перебувають на різних етапах виробництва, і сьогодні ми їх представимо. Будуть показані трейлери або фрагменти стрічок, що поки не є офіційними», – пояснив генпродюсер «Миколайчук OPEN» Олексій Гладушевський, який презентував більшість стрічок особисто.
«Дім за склом» («Директорія кіно», «Сучасне українське кіно»)
Режисер: Тарас Дронь.
Продюсери: Ігор Савиченко, Валерія Сочивець, Дмитро Кожема, Тарас Дронь.
Сценарій: Тарас Дронь, Якуб Присак.
У ролях: Ірма Вітовська, Дарина Федина, Ірина Веренич-Островська.
Кінопроект став одним із переможців Чотирнадцятого конкурсу Держкіно. Загальний бюджет – 25 млн грн, з яких 20 млн грн – держпідтримка.
Стрічка Тараса Дроня, трейлер котрої було презентовано, розповідає про зникнення молодої дівчини у невеликому містечку. Пошуки веде її мама – ділова сучасна жінка. Під час пошуку зʼявляється підозра, що дівчина незаконно розповсюджувала наркотики. Втім, мати готова на все, аби не зруйнувати свого комфортного світу. За даними Гладушевського, фільм, знятий у жанрі детективного трилера, може вийти вже наприкінці цього року.
«БожеВільні» («Спільна перемога продакшн»)
Режисер: Денис Тарасов.
Продюсери: Тарас Босак, Валерія Іваненко.
Сценарій: Ксенія Заставська.
У ролях: Костянтин Темляк, Ірма Вітовська, Сергій Калантай, Остап Ступка, Віталій Салій, Андрій Мостренко, Павло Костіцин, Сергій Кисіль, Анастасія Пустовіт, Роман Якимчук, Дмитро Олійник, Євген Черников, Олег Стефан, Артем Мартинішин, Олесь Каціон, Наталія Бабенко, Олександр Піскунов, Анжеліка Гирич, Олег Стальчук, Віктор Жданов.
Перший український ігровий фільм, який відверто порушує тему каральної психіатрії в СРСР, раніше був представлений на кіноринку Каннського кінофестивалю. А на презентації в межах «Миколайчук OPEN» показали ексклюзивний пʼятихвилинний трейлер, який до цього не демонструвався публічно (та навряд чи буде). Стрічку, що стала для Дениса Тарасова повнометражним дебютом, уже завершено: вихід планується 2024 року. Дистрибуцією опікується FILM.UA Distribution.
«Свято Хризантем» («Мейнстрім Пікчерз»)
Режисер, сценарій: Семен Мозговий.
Продюсери: Артем Колюбаєв, Тарас Босак.
У ролях: Анастасія Шевченко, Людмила Мозгова, Толу Оміс, Софі Пашкуаль, Аліна Паш, Ігор Аронов, Дмитро Ярошенко, Роман Ясиновський, Андрій Палатний, Наталія Полонська, Ірина Полонська, Валерія Караман, Микита Скоморохов, Анатолій Чумаченко.
Проект був переможцем Чотирнадцятого конкурсу Держкіно з бюджетом 10 млн 900 тис. грн. Обсяг державної підтримки передбачав 100%-ве фінансування.
За словами Олексія Гладушевського, чорно-біла футуристична драма про ядерний вибух і життя у постапокаліптичному світі має стати найкрасивішим фільмом українського виробництва. «Свято Хризантем» починався як короткий метр, а потім виріс до повнометражної стрічки та зараз перебуває на фінальній стадії виробництва. Точної дати премʼєри поки немає. На презентації був показаний ексклюзивний семихвилинний фрагмент.
«Завіса» («Віател»)
Режисерка, сценарій: Валерія Сочивець.
Продюсери: Віктор Шевченко, Галина Криворчук.
Режисерський дебют продюсерки Валерії Сочивець перебуває на дуже ранньому етапі девелопменту. «Це еротична драма, історія про токсичні, абʼюзивні, співзалежні стосунки скрипальки та її диригента. Скрипалька намагається почати життя наново, – розповіла Валерія на презентації. – Чому жанр еротичної драми? Мені цікаво через кіномову дослідити питання тілесності. Мені здається, що це не розкрито в українському кіно. Також фільм має виконувати роль сексуальної освіти, якої в Україні теж немає».
23 лютого 2022 року Сочивець готувалася до пітчингу Держкіно. 24-го – була певна, що її мрія зруйнована. Але зараз знову подається на пітчинги та воркшопи, аби зібрати фінансування. Для фільму ще остаточно не затверджені навіть виконавці головних ролей, тому на презентації було показане муд-відео, яке передає загальний настрій та атмосферу майбутньої стрічки.
«Мій юний принц» (Real Pictures)
Режисер: Хачатур Васілян.
Продюсери: Регіна Мар'яновська-Давідзон, Олексій Гладушевський.
Сценарій: Хачатур Васілян, Олексій Гладушевський.
У ролях: Петро Ніньовський, Ахтем Сеітаблаєв, Євгеній Лісничий, Оксана Жданова, Анастасія Пустовіт, Оксана Гребенюк, Павло Вишняков, Артемій Єгоров, Андрій Максімов, Ігор Іванов (у майбутньому склад може змінитися).
За результатами Сімнадцятого конкурсу Держкіно стрічка мала отримати 20 млн грн підтримки з 25 млн грн загального бюджету. Втім, через повномасштабну війну Держкіно грошей не виділило.
На презентації майбутніх українських проектів Олексій Гладушевський не обминув і свого продюсерського проекту, зазначивши, що фільм досі не зроблений і коли буде завершений – невідомо. «Це мистецький трилер. Був скандал, різні радикальні організації перешкоджали, але нічого скасувати не змогли. Призупинити фільм змогла лише війна, але маємо надію, що фільм усе ж вийде, – зізнався продюсер. – Ми зараз шукаємо копродюсерів за кордоном. Держкіно підтверджує, що гроші будуть колись».
«Залізна сотня» («Вавилон'13»)
Режисерка, сценарій: Юлія Гонтарук.
Продюсери: Юлія Гонтарук, Іванна Хіцінська, Олександра Братищенко, Улдіс Секуліс, Катаріна Крначьова, Ігор Савиченко.
Проект був переможцем Восьмого конкурсу Держкіно (подавався від компанії «Директорія кіно» з бюджетом 2,01 млн грн), отримавши підтримку в розмірі 1 млн 970 тис. грн.
Головні герої документальної стрічки Юлії Гонтарук демобілізувались у 2015–2018 роках, але 2022-го були вимушені знову піти на війну. Власне тому історія довгобуду (виробництво стартувало ще 2016 року) триває дотепер. За словами Гладушевського, Гонтарук постійно на звʼязку зі своїми героями та намагається дозняти моменти з їхнього життя. Втім, є вірогідність, що фільм буде готовий до кінця цього року.
«Ведмідь» (Real Pictures)
Режисери: Валентин Шпаков, Євген Тунік.
Продюсери: Олексій Гладушевський, Регіна Мар'яновська-Давідзон.
Сценарій: Олексій Гладушевський, Євген Тунік.
У межах презентації було представлено ще один проект Олексія Гладушевського та його продакшену Real Pictures – документальну стрічку про волонтерів фестивалю «Миколайчук OPEN», зняту минулого року. Наразі фільм перебуває на дозйомках та етапі постпродакшену. За словами продюсера, проект пітчингу Суспільного, та останньої миті договір не був підписаний, і продакшен Гладушевського від грошей відмовився. Тому проект створюється на власні фінанси.
«Анімама» (Esse Production House)
Режисери: Тетяна Дородніцина, Андрій Литвиненко.
Продюсерки: Анна Блавут та Олена Яковицька.
Спочатку документальна стрічка (попередня назва «Де собака заритий?») розповідала про кількох героїв, чия діяльність спрямована на рятування безпритульних тварин під час повномасштабної війни. Втім, у процесі виробництва автори стрічки вирішили зосередитися на одній героїні – чемпіонці з пауерліфтингу, екоактивістці Анні Куркуріній. Фільм буде завершено в жовтні 2023 року.
«Лимани» («Альбатрос Коммунікос»)
Режисер, сценарій: Сергій Лисенко.
Продюсери: Ганна Капустіна, Саша Кравченко.
Проект був одним із переможців Дванадцятого конкурсу Держкіно: підтримка становила 3 млн 631 тис. 300 грн (100% загальної вартості виробництва).
Документальний фільм розповідає про багаторічну боротьбу за збереження заповідної зони національного природного парку «Тузлівські лимани». Наразі стрічка демонструється в Європі, а коли дістанеться українських глядачів, поки невідомо.
«Трішки чужа»
Режисерка: Світлана Ліщинська.
Продюсерка: Анна Капустіна.
Цю стрічку (попередня назва – «Безкоштовні курси української мови») Світлана Ліщинська почала знімати до повномасштабного вторгнення, досліджуючи три покоління жінок своєї сімʼї, що втратили національну ідентичність через імперіалістичну політику та пропаганду СРСР і росії. Після повномасштабного вторгнення рф режисерка зняла інший документальний фільм – «Маріуполь. Реконструкція», у котрому разом із біженцями з Маріуполя намагається реконструювати це місто через спогади, особисті архіви та фотографії, які вдалося зберегти після проходження «фільтраційних» блокпостів. Тепер, повернувшись до попереднього проекту, що також знімався у Маріуполі, Світлана планує продовжити «історію взаємин із містом» і сподівається завершити стрічку у вільному Маріуполі. Наразі проект готується до участі у Leipzig.DOC.
«Queens of Joy» (Quatros Group)
Режисерка: Ольга Гібелінда.
Продюсерки: Іванна Хіцінська.
Документальна стрічка розповідає про участь української квір-спільноти у війні пліч-о-пліч із суспільством, котре дискримінувало її раніше. Фільм перебуває у виробництві та шукає закордонних партнерів. Частково виробництво покривають інвестиції українських продюсерів, частковово – програма ARTE Generation Ukraine (Франція), тож проект шукає третього співпродюсера, аби покрити витрати на постпродакшен.
Проект Ахтема Сеітаблаєва
Останнім був представлений проект Ахтема Сеітаблаєва, котрий поки не має ані назви, ані трейлера. «Мене часто запитують, яке буде майбутнє українського кіно. Майбутнє точно є, і воно з величезною географією та різноманіттям жанрів, – сказав режисер. – Мене та моїх побратимів надихають люди, міста, вся країна, про яку ми мало знаємо». Тож наступний проект Сеітаблаєва досліджуватиме Чернівці. Йдеться про шість новел, які зніматимуть шість режисерів, усі історії будуть обʼєднані темою Чернівців. Режисер зізнався, що йому, кримському татаринові, це місто багато в чому схоже на рідний Крим, зокрема музичною, побутовою та людською традицією. Під час презентації були продемонстровані перші ескізи та розкадрування майбутнього проекту. Одним із референсів для фільму виступила стрічка «Опівночі в Парижі».
