Цього вікенду в Чернівцях відбулося відкриття Міжнародного фестивалю глядацького кіно «Миколайчук OPEN», який вже вдруге проводить команда генпродюсера Олексія Гладушевського. Цього року захід, започаткований як фестиваль українського кіно, розширився: зʼявився міжнародний конкурс та грошові нагороди для переможців, розширився перелік фільмів для показів, заплановано більше дискусій. Відкрився ж «Миколайчук OPEN» стрічкою Марисі Нікітюк «Я, Ніна», для котрої цей показ став національною премʼєрою (міжнародна відбулася ще торік, в офіційному конкурсі Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі»). В український прокат фільм, створений у копродукції з Німеччиною, вийде у вересні, а сьогодні я вам покажу його перших глядачів.
.jpg)
Основною (і наразі єдиною) локацією фестивалю, як і торік, став Культурно-мистецький центр імені Івана Миколайчука в Чернівцях
Насправді «Миколайчук OPEN» має два дні відкриття: перший – у день народження Івана Миколайчука, 15 червня, а другий, «офіційний» – 16 червня. Тож до показу фільму відкриття гості фестивалю встигли подивитися декілька стрічок і відвідати різні заходи – наприклад, творчу зустріч із Риммою Зюбіною
Цього самого дня французький режисер Гійом Рібо представляв свій документальний фільм «Україна 1933: Насіння голоду»
Перед церемонією відкриття зіркові учасники фестивалю залишали автографи на прапорі, який підписав і передав із передової український актор, а наразі воїн ЗСУ Руслан Коваль. На закритті «Миколайчук Open» прапор разом з іншими лотами розіграють на благодійному аукціоні на підтримку захисників України
А поки артефакт демонструє Олексій Тритенко, виконавець однієї з головних ролей у фільмі «Я, Ніна»
Крім того, спеціально для аукціону було розроблено мерч з Іваном Миколайчуком – ексчлен Нацради, а нині голова ради Буковинської кінокомісії Владислав Севрюков одним із перших оцінив цю красу
Ведуча каналу «Суспільне Культура» Людмила Чиркова цього разу приїхала на фестиваль як акторка українсько-німецької короткометражної стрічки «Поки тут тихо», що потрапила до національного конкурсу
Продюсерка фільму «Я, Ніна» Юлія Сінькевич розповіла, що в березні 2022 року робочі матеріали буквально під кулями вивозили з Києва до Німеччини, аби стрічку все ж змогли побачити глядачі
Головний продюсер «Миколайчук OPEN» Олексій Гладушевський на всіх заходах особисто зустрічав гостей. Продюсерка Наталія Лібет привезла на фестиваль свій документальний повнометражний фільм «Щоденник нареченої Христа» (поза конкурсом)
Яніна Соколова – прототип головної героїні фільму «Я, Ніна» – зізналася, що на екрані показаний її «демонізований» образ, складений з історій різних людей. А демонізувати образ Соколової свого часу запропонувала режисерка Марися Нікітюк. Зрештою журналістка рада, що не зіграла саму себе у фільмі, як планувалося від початку
З цим завданням чудово впоралася Ксенія Хижняк, яка подолала довгий процес підготовки до ролі: репетиції почалися за декілька місяців до зйомок. Акторка зізналася, що проект забрав у неї справді багато сил і постійно брати участь у таких зйомках вона б не змогла
Натомість Максим Панченко, екранний партнер Ксенії, невпинно жартував упродовж усього знімального процесу, чим періодично дратував команду
.jpg)
Актриса Лілія Нестеренко доєдналася до зйомок «Я, Ніна», коли сама була на останньому етапі лікування раку. Для неї участь у цьому проекті стала своєрідною арттерапією
Серед перших глядачів стрічки були й місцеві чиновники: мер Чернівців Роман Клічук (ліворуч) і голова Чернівецької ОДА Руслан Запаранюк (праворуч)
Серед гостей з Києва – акторка Ніна Набока (виконавиця однієї з ролей в італійсько-українському фільмі «Тривала втеча» з міжнародного конкурсу), програмний консультант ОМКФ Алік Шпилюк і кінокритик Володимир Войтенко
Ахтем Сеітаблаєв на фестивалі не лише анонсував свій новий художній фільм, а й уважно дивився роботи колег за цехом. До нього приєднався голова Чернівецької ОВА Олексій Бойко
Перед показом директор Українського мистецького фонду Ігор Горбатенко закликав усіх донатити, анонсувавши вищезгаданий аукціон
А генпродюсер Олексій Гладушевський, директорка фестивалю Тетяна Демченко та програмний директор Алекс Малишенко попросили глядачів не покидати залу на титрах
.jpeg)
Утім, цю публіку окремо просити було непотрібно: після перегляду глядачі аплодували команді фільму впродовж десяти хвилин, а дехто не стримував сліз
Стрічка, в основу якої лягла реальна історія боротьби телеведучої Яніни Соколової з раком, здолала довгий і складний шлях виробництва: на підготовчому етапі проект змінював продюсерів і режисера, зйомки припали на пандемію коронавірусу, постпродакшен – на період повномасштабної війни
Як на мене, режисерці Марисі Нікітюк удалося передати різні аспекти складної хвороби: не надто оптимістично, адже у багатьох випадках рак, на жаль, усе ж несе смерть, але й не надто фатально, адже завжди є надія. І бажання жити (звісно, разом із роботою лікарів) справді може допомогти перебороти страшний діагноз. Від самого початку премʼєра фільму «Я, Ніна» планувалася набагато раніше, але зараз, у розпал повномасштабної війни, вона набула нових сенсів: сьогодні посил про те, що потрібно жити та цінувати кожну мить, адже життя може обірватись у будь-який момент, має до неможливого актуальний вигляд.
