Розповідь про Зимовий кіноринок Одеського міжнародного кінофестивалю була б неповною без звіту із секції Work in progress, що традиційно проводиться в межах івенту за підтримки Держкіно. Цього разу до секції ввійшли вісім стрічок, які перебувають на фінальній стадії виробництва. Шість із них цьогоріч уже були презентовані на ОМКФ - тож учасники кіноринку змогли побачити прогрес проектів за ці півроку.
Модерував секцію програмний директор ОМКФ Антельм Відо
Почнемо з проекту, що вже двічі був представлений на фестивалі в Одесі, а тепер - і на Зимовому кіноринку. Це «Крихка пам'ять» режисера та оператора Ігоря Іванька.
Фільм презентували режисер Ігор Іванько та продюсер Олександра Братищенко
Нагадаю, ця історія розпочалась у березні 2017 року, коли Ігор випадково знайшов фотоархів свого діда Леоніда Бурлаки. Кінооператор Леонід Бурлака, найбільш відомий роботою у стрічці Станіслава Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна», за свою кар'єру зняв близько 60 стрічок. Його онук Ігор досліджує віднайдені та частково пошкоджені архіви з кадрами 1964 року, коли в Леоніда ще не стерлися спогади через хворобу Альцгеймера. Руйнація емульсії, яка знищує зображення, у фільмі є прямою метафорою тендітної людської пам'яті.
Леонід Бурлака на одному з архівних кадрів: чи пригадав би хтось той день, якби не лишилося фото?
Двічі одержавши нагороду ОМКФ як найкращий проект у девелопменті, «Крихка пам'ять» також була представлена на міжнародних майданчиках у Чехії, Німеччині, Франції, Нідерландах. І якщо влітку це була копродукція двох країн - України та Нідерландів, то зараз додався ще один партнер - Словаччина. Виробництво документального фільму здійснюють Burlaka Films, Babylon'13, Peter Kerekes Films, DOXY Films. Тож тепер стрічкою опікуватимуться аж чотири продюсери: Марія Пономарьова, Олександра Братищенко, Петер Керекес і Хармен Ялвинг. Очікувану дату релізу перенесли на рік - із 2020-го на 2021-й.
Роздивляючись пошкоджений архів свого діда, Ігор зрозумів, що насправді знає про нього не так багато
Ігор Іванько розповів: фільмом зацікавились представники Sundance Film Festival, канадського фестивалю Hotdocs, а також IDFA і Krakow Film Festival. Тож творці розраховують на вдале фестивальне майбутнє стрічки. Продюсер Олександра Братищенко запропонувала демонстраторам проводити окремі покази та події, присвячені темі збереження пам'яті й ведення архівів. Вона розповіла, що разом із плівками Леоніда Бурлаки були також знайдені 470 плівок Одеської кіностудії. Наразі їх перевезли для зберігання та дослідження у Центр Довженка. Крім того, проект мультимедійний: до нього входить іще фотовиставка і наукове дослідження, тобто особиста історія перейде на загальноукраїнський рівень.
Наступним презентували фільм «Погані дороги» - режисерський дебют Наталки Ворожбит.
А ось і творці проекту
Стрічка розповідає про війну на Донбасі, її виробляють за підтримки Українського культурного фонду, який надав 11 млн грн. За умовами УКФ терміни виконання були дуже стислі, тому за три місяці встигли все відзняти.
Не знаю, як там із дурнями, але погані дороги дійсно багато в чому винні. Наталка Ворожбит наводить приклади, у чому саме
Основу сюжету становлять окремі історії про чоловіків та жінок у загострених війною стосунках, об'єднані темою доріг: чотири розбиті шляхи - чотири типи стосунків. Події фільму відбуваються протягом 2015 року. Перша історія розгортається на українському блокпості, де затримують озброєного директора школи. Друга розповідає про закохану в українського військового місцеву дівчину. Третя - про жінку-медика, котра перевозить тіло свого командира, якого вона кохала, його дружині. Четверта ж трохи відрізняється від попередніх, у ній ідеться про те, як швидко народжується насильство: молода дівчина випадково збиває машиною курку на дорозі й хоче відшкодувати це господарям, що користуються ситуацією та планують відібрати у неї якомога більше. Восьмихвилинний фрагмент із четвертої новели і презентували присутнім.
Продюсують стрічку Юрій та Дмитро Мінзянови, головний оператор - Володимир Іванов.
Юрій Мінзянов зазначив, що уявив собі екранізацію п'єс Наталки ще до того, як їх поставили у Лондонському королівському театрі
Стохвилинна драма виробництва ТОВ «КРІСТІ ФІЛЬМ» вийде на великі екрани 2020 року. Юрій Мінзянов сподівається на багату фестивальну історію, участь у фестивалях класу А. Прокатом займається «Артхаус Трафік». Наразі шукають міжнародних сейлзів.
Наступний фільм - «Забуті» Дар'ї Онищенко - розповідає історію молодої вчительки української мови Надії та її коханого Андрія з Луганська, які намагаються виїхати з окупованої території та розпочати нове життя в Києві.
Ігор Савиченко презентував проект сам, але від того не почувався менш впевнено
Драма привертає увагу до проблеми переселенців і важких умов проживання в містах на непідконтрольних Україні територіях. Головні ролі виконали Марина Кошкіна, Данило Каменський і Василь Кухарський. Є й арт-перформанс у стрічці - українська художниця та скульптор Марія Куликовська знищує власні скульптури, повторюючи тим самим реальні події 2014 року, що відбулися в Донецьку.
Фільм знятий в україно-швейцарській копродукції за підтримки Міністерства культури України та Мінкульта Швейцарії. Виробництвом займались «Директорія Кіно» у копродукції зі швейцарською кінокомпанією Lehmann Sisters GmbH, продюсери: Ігор Савиченко, Дмитро Кожема та Клаудія Леманн.
Світова прем'єра «Забутих» відбулася в жовтні на міжнародному кінофестивалі у Варшаві, де стрічка була відзначена Спеціальним згадуванням журі. Вихід у широкий прокат планується на 2020 рік. Фільм також отримав приз пітчингу Work in progress ОМКФ як проект «із найбільшим міжнародним потенціалом».
Антельм Відо розповів, що вже встиг оцінити роботу на Варшавському фестивалі і запитав у продюсера Ігоря Савиченка, чи буде фестивальна версія відрізнятись від прокатної. Савиченко відповів, що вони різнитимуться лише використанням технології VoiceOver у прокатній версії. Він додав: наразі ведуться перемовини з дистрибуторами та пошук фестивальних майданчиків. Продюсер сподівається, що мелодраму з інтересом сприйматиме широка аудиторія - на це вказують розпродані квитки і повний зал глядачів на прем'єрі у Варшаві.
Переходимо до фільму «Із зав'язаними очима» студії «Сучасне Українське Кіно», котрий став одним із переможців патріотичного пітчингу Міністерства культури, а також переможцем пітчингу Boat Meeting кінофестивалю «Молодість».
Як і багато інших, стрічка була позбавлена держфінансування після перегляду результатів Одинадцятого пітчингу. На новий творці розраховувати не можуть, позаяк мають уже здавати фільм Мінкульту, тож зараз шукають меценатів і додаткові джерела фінансування.
Сценарій, робота над яким тривала майже три роки, написали Якуб Пірсак і Тарас Дронь, режисер проекту. Продюсер - Валерія Сочивець, головні ролі виконали Марина Кошкіна, Олег Шульга та Лариса Руснак, Олександр Мавріц, Сергій Лузановський.
Стрічка розповідає історію спортсменки Юлі, котра намагається якось налагодити життя після смерті свого коханого на війні. Усі довкола вважають, що дівчина має перебувати в безперервній жалобі. Аби звільнитись від психологічного тиску, Юля втікає, закінчивши спортивну кар'єру, і знаходить нове кохання. Та минуле не полишає її, адже з'ясовується, що хлопець живий.
Тарас Дронь, звісно, теж розчарований переглядом результатів пітчингу, однак очікувати милості від долі не збирається
Проект був відзначений у секції cocoWIP для робіт work-in-progress на Connecting Cottbus та отримав 35 тис. євро й 5 тис. євро на переліт, і, як повідомив Дронь, звук тепер зводитимуть у Берліні. Реліз вийде не раніше осені 2020 року.
Якщо більшість презентованих фільмів майже готові, то робота режисера й автора сценарію Семена Мозгового «Свято Хризантем» іще виборює своє право на життя.
Проект також був представлений цього року на ОМКФ. Його подавали на пітчинг Держкіно, проте не пощастило - після перегляду результатів Одинадцятого конкурсу стрічку відсіяли. Під час презентації на кіноринку Семен Мозговий заявив, що прем'єра відкладається на півтора року. Зараз продюсери намагаються знайти додаткове фінансування.
Медитативні чорно-білі кадри фільму ніби зависли у повітрі. На жаль, трохи «підвис» і сам проект...
Стрічка розповідає про стареньку народну цілительку - єдину, хто вижив після ядерного вибуху. Радіація їй не зашкодила фізично, але повністю стерла пам'ять, яку тепер допомагає відновити молода лікарка. Та спогади теж можуть руйнувати життя... Драму виробляє компанія «Мейнстрім Пікчерз», до команди продюсерів входять Олександр Чепіга, Артем Колюбаєв, Тарас Босак і Максим Лещанка.
Режисер прагне повернутися до зйомок наступної зими та провести їх на Балканах, де попередньо були знайдені локації
Короткометражний дебют Семена Мозгового з тією самою назвою був одним із переможців Дев'ятого конкурсного відбору й отримав 995 тис. грн держпідтримки. Фільм здали 2017 року, його світовий дебют відбувся на фестивалі у Лондоні, але у прокат стрічка так і не вийшла. Режисер вирішив розвинути цю тему до повного метра і зробити більш глибоке кіно. Команда проекту виграла участь у семінарі лабораторії кіномонтажу First Cut Lab, під час якого отримала позитивні відгуки.
Наразі вихід повнометражної стрічки на екрани планується не раніше 2021 року. Аби зібрати кошти, творці шукали партнерів у Македонії. Пошуки виявились не дуже вдалими, тож пітчингуватимуться ще на Trieste Film Festival або чекатимуть наступного конкурсу Держкіно.
І на вулиці «Свята Хризантем» теж колись буде свято
Нагадаю, попередня повнометражна робота Семена Мозгового - документальний фільм «Історія зимового саду» - перемогла 2018 року в національному конкурсі Docudays UA. Українським прокатом стрічки зараз займається компанія 86PROKAT.
А ми переходимо до наступного проекту - копродукції України, США та Іспанії Let it snow, що перебуває на стадії постпродакшену. За її виробництво відповідають компанії SOLAR MEDIA, FISHCORB та LAUREL DIGITAL MEDIA.
За синопсисом розділена зі своїм нареченим любителька фрірайду Міа (її роль виконає Іванна Сахно) потрапляє на закритий обгороджений схил. Тут їй доведеться рятуватися від невідомої фігури на снігоході, яка жадає її крові.
Режисер стрічки - Станіслав Капралов, продюсери - Сергій Лавренюк, Ян Фішер, Станіслав Капралов, сценарій - Станіслав Капралов та Омрі Роуз. Міжнародний сейлз-агент проекту - Arclight Films.
Фільм орієнтовно має вийти у прокат 2020 року.
Анімація «Віктор_Робот», що є першою повнометражною роботою студії «Червоний собака» та дебютом режисера Анатолія Лавренишина, - теж не новачок на заходах ОМКФ. Уперше проект тут презентували 2016 року. Влітку 2019-го історію пригод робота-дезертира та маленької дівчинки представили на серії закритих показів UA Films Showcase. Зараз стрічка готова.
Вона створена за підтримки Держкіно та виконана як класична анімація у поєднанні з елементами 3D. Робота триває протягом останніх трьох років. Сценаристом є Анастасія Лавренишина, продюсер - Олена Голубєва, композитор - Антон Байбаков, звукорежисер - Марія Нестеренко. Героїв мультфільму озвучували Марія Аглоткова, Віктор Жданов, Римма Зюбіна, Василь Мазур, Богдан Бенюк та ін.
Продюсери вже знайшли поліграфічного партнера й розробили наклейки та блокноти, зробили стікери для Telegram та Viber. Олена Голубєва розповіла також про дослідження, що проводили разом з Інститутом соціальної психології. Фільм показали фокус-групі, а потім провели анкетування. Результати дослідження продемонстрували на слайдах:
Ось так розподілилася цільова аудиторія
Отримавши результати за віковими групами, творці стрічки замислилися, що не так - чому така порівняно низька кількість балів у групі від 9 до 11 років?
Головним героєм діти вважають робота Віктора, проте більше хотіли б отримати іграшку з героїнею Вікою
Також опитувані хотіли би бачити продовження історії
Продюсер додала, що ідею мультфільму планують розвинути у серіал на чотири епізоди, для цього подавались на Дванадцятий пітчинг Держкіно. Нагадаю, студія «Червоний собака» тоді пітчингувала аж вісім проектів у категорії короткометражної анімації.
Двогодинна драма «Я, Ніна» від режисерів Марисі Нікітюк та Володимира Харченка-Куликовського є частиною цілого мультимедійного проекту - до нього також увійдуть музичний кліп, книжка, соціальні ініціативи. Виробництвом стрічки займається ТОВ «Яніна Соколова Продакшн», ГО «Логістичний штаб» та Dream Hunters Events&Production.
Історія перспективної зірки телебачення Ніни Сокіл, у котрої діагностують рак, теж уже була презентована на ОМКФ улітку. Проект став одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно, з яким уже укладений договір. На створення фільму «Я, Ніна» Держкіно виділить 11,7 млн грн, що складає 70% загальної вартості виробництва.
Продюсер Олеся Корженевська заявила: ця історія не стане байопіком життя Яніни Соколової, що дослівно описує його події
Фільм також зачіпає теми взаємної підтримки серед онкохворих
На презентації показали фрагмент стрічки з однією з героїнь Наталею, яка вже сім років бореться з хворобою. На запитання модератора заходу про те, чи буде у фільмі традиційний для Марисі Нікітюк фантасмагоричний стиль, режисер відповіла, що трохи зменшить його на користь реалізму, проте повністю не відмовиться.
Наприкінці презентації Олеся Корженевська розповіла, що наразі шукає сейлз-агентів, партнерів і дистрибуторів. А вже через кілька хвилин вона обмінювалась контактами з представниками компанії «Своє кіно».
Сподіваюся, після цієї події справи всіх презентованих проектів просуватимуться добре, аж допоки ми не побачимо релізи на екранах.
