З початком повномасштабної війни українське кіновиробництво не просто втратило темпи – індустрія фактично завмерла. Держпідтримка майбутніх проектів зі зрозумілих причин поставлена на паузу, а ті, що вже профінансовані, ризикують лишитися незавершеними. Втім, світ і тут не залишає українців на самоті, а допомога іноді приходить із несподіваного боку. Наприклад, на початку літа представник УКФ Дмитро Решетченко розповів, що частковим фінансуванням українського аудіовізуального сектору зацікавилася компанія Netflix. А нещодавно стало відомо про одразу дві програми підтримки – щоправда, УКФ у жодній не фігурує: одна розроблена спільно з Українською кіноакадемією, а до другої долучився House of Europe. Обидві ініціативи підтримуються глобальним фондом Netflix Fund for Creative Equity, що був запущений ще на початку 2021 року. За задумом за його допомогою має з’явитися більше можливостей для людей з недостатньо представлених або маргіналізованих спільнот, аби їхні голоси були почуті.
Загалом на підтримку української кіноіндустрії Netflix планує витратити понад $820 тис.: $720 тис. розподілять разом з Українською кіноакадемією, а ще €100 тис. підуть на стипендії через House of Europe. І якщо в другому випадку йдеться про сто невеликих грантів (по €1000), котрі пропонують витрачати на дрібну техніку, пальне й інші супутні з виробництвом витрати, то перший передбачає великий сценарний конкурс, де переможців буде аж 48, а отримають вони по $15 тис.
До 18 серпня триває етап подання заявок на обидва конкурси, а я тим часом вирішила розпитати голову Української кіноакадемії Анну Мачух про те, як народилася ця ініціатива, чим наша країна зацікавила стримінг-гіганта та чи може цей конкурс стати початком великої співпраці українців із Netflix.
Конкретної причини, чому компанія обрала партнером саме Українську кіноакадемію, Анна не називає, проте зазначає, що з боку стримера це був цілком логічний вибір, адже організація вже проводила пітчинги, зокрема сценарні. І про те, що погодилися на співпрацю, в УК не жалкують: кажуть, працювати з Netflix дуже цікаво й українському ринкові точно є чому повчитись у світового гіганта. Звісно, є певні складнощі – наприклад, компанія приділяє багато уваги підготовчому періоду і не обходиться без бюрократії, але вона є цілком виправданою з огляду на масштаби проекту. Розробляти нинішню програму УК та Netflix почали майже три місяці тому, і багато часу забрала саме підготовка договорів, умов та правил. Також певний час пішов на затвердження експертів, що оцінюватимуть подані на конкурс проекти: обирала їх Кіноакадемія, але Netflix мав погодити кожну кандидатуру (щоправда, на які критерії крім професіоналізму водночас спиралися, мені дізнатись не вдалося). В результаті до числа експертів увійшли продюсерки Наталія Стрибук та Олеся Лук’яненко, представник України в Eurimages Сергій Зленко, артдиректор УК Алік Шпилюк, продюсер і сценарист Олексій Гладушевський, документаліст Сергій Буковський, директорка Docudays UA Дар’я Бассель, режисерка та сценаристка Аліна Горлова, продюсер та член Правління Docudays UA Геннадій Кофман.
Що ж до власне конкурсного етапу, то участь Netflix у ньому буде доволі опосередкованою: його проведення та всі організаційні моменти перебувають у сфері відповідальності Української кіноакадемії. Жодного прихованого інтересу з боку стримінг-гіганта також шукати не варто: як пояснюють в УК, зараз ідеться саме про грантову допомогу українській індустрії, аби люди могли працювати. Це підтверджується, наприклад, тим, що, коли кошти будуть розподілені, а сценарії написані (це потрібно буде зробити до 20 грудня 2022 року), переможці не матимуть жодних юридичних зобов’язань ані перед УК, ані перед Netflix: усі права залишаться в авторів.
До участі у конкурсі запрошують проекти не лише ігрових фільмів та серіалів, а й документальних стрічок. Причому для авторів останніх з огляду на дух часу діють особливі положення. Наприклад, однією з головних умов для ігрових проектів є те, щоб на роботу сценариста було витрачено не менш як 75% гранту (залишок суми може піти на девелопментські потреби продюсера), а от командам документальних проектів дозволено самостійно розподіляти кошти в залежності від потреб фільму.
Програма підтримки від Netflix коштовна не лише грошима: для переможців також передбачені онлайн-сесії з провідними кінофахівцями світу. Хто саме це буде – поки невідомо, але на вказаному етапі Netflix та УК знову розподілять обов’язки: перший запрошуватиме лекторів, а друга відповідатиме за організацію технічних моментів. Водночас в УК зазначають, що сталого формату в цих сесій не буде: передбачаються і лекції, і майстер-класи, і просто живе спілкування переможців із досвідченими експертами.
Повертаючись до матеріального боку питання, варто зазначити, що сума у $15 тис., обіцяна кожному із 48 переможців, з’явилася не просто так. Як пояснюють в УК, її вивели з урахуванням реалій українського ринку та середніх гонорарів, що вітчизняні сценаристи мали до початку повномасштабної війни. За розрахунками організаторів, зазначена сума дозволить авторам працювати над скриптами впродовж трьох місяців, не відволікаючись на необхідність шукати гроші для життя. А от потенційних переможців від початку мало бути менше: як кажуть у Кіноакадемії, до останнього перед публічним оголошенням дня організатори вважали, що у кожній із трьох категорій конкурсу перемогу здобудуть лише 15 проектів (тобто загалом 45), та зрештою їхню кількість удалося збільшити.
Чи започаткує ця програма велику співпрацю Netflix з Україною, поки сказати вкрай важко. В Українській кіноакадемії зазначають, що потенціал для цього є, але будь-які розмови про майбутнє ускладнюються війною. Єдине, у чому впевнені організатори: гранти допоможуть бодай частині українських кінематографістів відновити роботу. Звісно, не варто сподіватися, що всі 48 переможців програми зможуть утілити проекти у життя, але принаймні в українців стане на 48 сценаріїв більше, ніж було до того. Зі свого боку організатори робитимуть усе можливе, аби скрипти дістали можливість жити не лише в Україні, а й за кордоном: коштом Netflix та силами Української кіноакадемії всі сценарії-переможці будуть перекладені англійською мовою, аби їх авторам простіше було знайти собі партнерів для копродукції. Окремо в УК наголошують, що найбільший потенціал дійти від стадії скрипта до готового проекту матимуть переможці документальної секції: навіть зараз, на етапі збору заявок, багато потенційних учасників подають не просто сценарії, а проекти, відзняті на 30–40%.
Якщо ви також хочете дістати шанс від Netflix, раджу не баритися: заявки на участь у програмі прийматимуть лише до 18 серпня. Причому конкуренція за всіма напрямами очікується доволі висока – в Кіноакадемії навіть жартують, що команді експертів, яка оцінюватиме конкурсантів, буде непереливки. Якщо ж серйозно, то велика кількість заявок свідчить про те, що українські кінематографісти прагнуть працювати, а отже, індустрія не лише жива, а й залишиться такою у майбутньому.
