Після торішнього ажіотажу навколо програм для української AV-індустрії, проведених Українською кіноакадемією та House of Europe за підтримки Netflix, багато хто очікував продовження такого співробітництва зі стримінг-платформою (тим паче що голова Української кіноакадемії Анна Мачух підтверджувала: переговори тривають). І минулого тижня очікування виявилися немарними – принаймні для тих, чиї проекти перебувають на стадії постпродакшену: під час Індустріальної секції 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю було оголошено старт одразу двох програм за підтримки Netflix. Перша передбачає фінансування постпродакшену національних проектів, яким бракує 30% бюджету (нею опікується Українська кіноакадемія). Друга пропонує українським кінофахівцям узяти участь у воркшопі «Постпродукція очима продюсера» від New York Film Academy (програму реалізує House of Europe). Заявки в обидві можна подавати просто зараз, та для початку – важливі нюанси подання заявок, розбір головних помилок і відповіді на найпоширеніші запитання.
Презентацію програм у межах ОМКФ відкрила Кришя Кожневська (Krysia Kozniewska), що відповідає за публічну політику Netflix у регіоні EMEA (Європа, Близький Схід та Африка). Вона нагадала, що торік за підтримки платформи було створено 48 сценаріїв, які також отримали скрипт-докторинг, видано 200 стипендій, а понад 400 українських AV-професіоналів дістали доступ до освітніх курсів. За її словами, у Netflix були вражені «неймовірним відгуком на кожен із компонентів програми та її швидкими результатами», тому платформа «залишається з Україною, її аудіовізуальним та креативним секторами»
Отже, грантова програма з постпродакшену передбачає десять проектів-переможців, які отримають допомогу в розмірі $10 тис. кожен. До участі допускаються ігрові та документальні повнометражні фільми (хронометраж – від 50 хв.), як національні, так і створені у копродукції. На сайті програми зазначено, що йдеться про мажоритарну копродукцію, але Анна Мачух уточнила: «Коли ви щось робите в копродукції з Францією, Німеччиною чи будь-якою країною світу, маючи 10% від України, і для завершення вам бракує саме цих $10 тис. – подавайтеся».
Крім того, податися на програму можуть проекти, яким бракує коштів на дозйомку (але постпродакшен основної частини матеріалу триває). Головне – дефіцит фінансування не має перевищувати 30% бюджету. «Коли ви вважаєте, що маєте проект на стадії постпродакшену, але вам бракує 50% фінансування, ви не пройдете відбору, позаяк це ще не постпродакшен. Має бути саме 30%». Іще один важливий нюанс (і це ретельно перевірятиметься організаторами): фінансовий план і джерела решти грошей мають бути підтверджені документально.
Якщо з моменту подання заявки до моменту оголошення переліку грантоотримувачів у проекта відбудуться будь-які зміни у фінансуванні (наприклад, проект отримає підтримку ESFUF, який ще не оголосив переможців конкурсу), учасник має повідомити про них електронним листом упродовж трьох робочих днів. Коли фінансування збільшиться так, що дефіцит грошей становитиме менш як $10 тис., проект отримає менше, якщо ж зменшиться, його участь у програмі стане неможливою, бо фінансовий дефіцит перевищить 30%.
Серед інших важливих вимог: режисер і продюсер (або мажоритарний копродюсер) стрічки мають бути громадянами України, які проживають на території країни або вимушено виїхали 2022 року. Громадяни, що проживають у «регіонах з обмеженим доступом» (тобто тимчасово окупованих росією), не мають права брати участь у програмі. Заявки приймаються від ТОВ або ФОП (але не ІІ групи), зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України. Серед інших обмежень – тільки вікове, заявники мають бути старші за 18 років.
Жодних тематичних або жанрових обмежень організатори конкурсу не передбачають, утім, вітаються проекти, що «сприяють розумінню глядачем життєвого досвіду українців та української культури загалом».
Аби подати заявку, потрібно заповнити форму на сайті Української кіноакадемії та завантажити додаткові матеріали:
– презентацію проекту (зокрема, вичерпний синопсис, біографії головних авторів, режисерське бачення, стислий огляд календарного плану, дистрибуційну, маркетингову та фестивальну стратегії). Важливо додати перелік усіх копродукційних партнерів і партнерів із дистрибуції, навіть якщо вони тільки мають намір долучитись, а також вказати всі пітчинги та заходи з девелопменту, в яких брав участь проект;
– фінансовий план у гривні та його еквівалент у доларах США з чітким визначенням курсу та фінансового дефіциту. Якщо бюджет вашого проекту в євро – доведеться перерахувати;
– заяву про те, які саме послуги з постпродакшену планується покрити за грантовими коштами з офіційною комерційною пропозицією або розрахунком від української компанії-підрядника. І слово «української» тут ключове: «Кошти, які можна отримати в результаті цієї програми, не можна витратити за кордоном, – підкреслила Мачух, – адже програма націлена на підтримку саме української кіноіндустрії. Український фільм отримує – та платить українським компаніям за постпродакшен. Компаній може бути кілька, але роботи мають бути саме з постпродакшену та саме на ті тендерні пропозиції, які ви подали: це не може бути промо, трейлер абощо. Гроші виділяються для того, щоб ви завершили фільм»;
– відео на 5–10 хвилин із декількох, необов'язково послідовних сцен з англійськими субтитрами та стислим поясненням. «Будь ласка, не надсилайте фільмів повністю, їх ніхто не дивитиметься, – попередила Анна. – Саме 5–10 хвилин із того, що ви вважаєте найкращим і хочете показати експертам».
Заявки на участь у програмі прийматимуть до 6 жовтня, але наші кінематографісти, за словами голови Кіноакадемії, полюбляють усе відкладати на останню ніч, тому організатори дуже просять починати готувати документи вже зараз. Перелік грантоотримувачів буде оголошено 1 листопада, а до 30 травня 2024-го грантоотримувачів попросять надати проміжний звіт. «Ми стежитимемо за проектами, які отримують цю допомогу, – попередила Мачух, – аби вони справді реалізовувались у форматі постпродакшену. В листопаді 2024 року проект мусить бути завершений, і нам має бути надано підтвердження цього». Під завершенням ідеться про закінчення всіх робіт, а премʼєра фільму може відбутись і пізніше, якщо цього потребує дистрибуційна стратегія.
Як оцінюватимуть проекти. З огляду на помилки минулого року організатори прописали у регламенті пункт, що унеможливлює виникнення конфлікту інтересів із боку українського та міжнародних експертів. І так, іноземці цьогоріч складатимуть більшу частину експертного пулу програми: це режисер і кінооператор Бернд Фішер («Вавилон Берлін»), продюсерка та засновниця компанії Paradise City Емілі Жорж («Назви мене своїм ім'ям»), продюсерка та засновниця компанії Extreme Emotions Ева Пушинська («Іда», «Холодна війна», «Дурні»), а також кінорежисер, шоуранер і виконавчий продюсер документальних фільмів і серіалів Нільс Бокхамп. Експерт від України – програмний консультант ОМКФ та креативний директор Української кіноакадемії Алік Шпилюк, який входить до комісій УКФ, Держкіно та добре знає всі наявні українські проекти.
Експерти оцінюватимуть проекти за такими критеріями:
– чіткість ідеї, історії, персонажів, їхніх мотивів і правил світу;
– можливість глядача ідентифікувати себе з історією, наявність загальнолюдських тем;
– оригінальність, наявність тем, що спонукають до роздумів, багатовимірних персонажів, шарів для дослідження, перипетій і поворотів, підказок, які глядач може зібрати разом, а також певної розвʼязки;
– рушійна сила героїв: сильні складні персонажі з чіткими, зрозумілими мотиваціями, що визначають напрям драматичної арки/шляху персонажів. Наявність нагальних питань, які потребують відповіді/розкриття;
– ідея проекту актуальна як для українського, так і для світового глядача сьогодні та в майбутньому;
– проект був відібраний та отримав нагороди/відзнаки на одній або декількох міжнародних галузевих подіях (пітчингах, сценарних програмах тощо);
– потенціал проекту бути обраним до конкурсних програм фестивалей;
– потенціал комерційного успіху проекту, зокрема наявність міжнародного копродюсера, компанії-замовника, фінансового партнера та/або сейлз-агента.
За кожним із цих критеріїв експерти виставлятимуть оцінки. Десятка грантоотримувачів формуватиметься на основі середнього арифметичного балу (з урахуванням однієї цифри після коми).
Як і торік, Netflix не бере на себе жодних зобовʼязань повʼязаних із первинним переглядом, купівлею або виробництвом проектів, що беруть участь у програмі Кіноакадемії. Мета платформи – саме підтримка українських кінематографістів: гроші виділяє Netflix's Fund for Creative Equity, і програма є частиною ширшої ініціативи, спрямованої на допомогу українським митцям в Україні та світі, які постраждали або були переміщені через війну. На запитання, чи планує Українська кіноакадемія знову проводити програму з написання сценаріїв за підтримки Netflix, Анна Мачух відповіла, що таке бажання є, але розмовляти з партнерами будуть уже після проведення програми з постпродакшену.
Торік House of Europe провів понад 10 лекцій від Netflix для представників української індустрії, а цього року – курс із копродукції для 154 продюсерів
Наступна програма – воркшоп «Постпродукція очима продюсера», який House of Europe готує разом із Netflix та New York Film Academy. Прийом заявок на участь уже також відкрито, а кінцевий термін подання – 6 жовтня о 15:00. «У нас усі дедлайни о 15-й, щоб ви могли поспати вночі, – пожартувала щодо звички кінематографістів усе робити останньої миті Катерина Алимова, яка курує культурні й освітні програми House of Europe. – Тож зверніть на це увагу». Сам воркшоп відбудеться онлайн 28–29 листопада.
Спікерами воркшопу стануть Енн Маккефрі (Anne McCaffrey), що викладає в NYFA та має понад 35 років досвіду лінійного продюсування (фільми «Пудра», «Операція «Дамбо», «Кохання не купиш», реаліті-шоу Survivor, «Топмодель по-американськи» тощо) та Марк Рітчесон (Mark Ritcheson) – засновник Whodoo Efx Inc. та викладач NYFA, який має понад 30 років досвіду в продюсуванні візуальних ефектів («Люди Ікс – 2», «Степфордські дружини») та редагуванні сценаріїв (координував постпродакшен серіалів «Поліція Нью-Йорка», «Секретні матеріали», «Твін Пікс» тощо).
У воркшопі передбачено такі теми: бюджет постпродакшену, команда та процеси, візуальні ефекти для фільмів із малим і середнім бюджетом, секрети постпродакшену бюджетних фільмів. Останні, за словами Катерини, було розроблено, аби у слухачів не виникало запитань, як імплементувати знання від продюсерів, котрі працювали з мільйонними бюджетами, в українські реалії.
Участь у програмі можуть узяти українські продюсери, лінійні та постпродакшен-продюсери, які мають щонайменше один проект у портфоліо (ігровий або документальний фільм, серіал) і можуть це підтвердити: від посилання на одну з професійних баз до простого скріна титрів стрічки. Важливо, аби ваш досвід відповідав заявленому в усіх документах (наприклад, продюсування фільмів має бути вказано не тільки у базі, а й у вашому CV). З інших обмежень – тільки вік (18+) та територія проживання (до участі не допускаються фахівці з Криму й інших тимчасово окупованих територій, що «перебувають під санкціями США»).
Ознайомитися з усіма нюансами програми можна тут, а Катерина Алимова радить звертати увагу на інші програми House of Europe (Digital Labs, Creative Business Survival Kit, гранти на персональні проекти тощо) та підписатися на розсилання «Дому Європи», щоб не пропустити жодної освітньої чи бізнес-можливості.
