Цього тижня за ініціативи Державного агентства України з питань кіно, за співучасті Національного представництва України в Eurimages та Української кіноасоціації відбувся освітній семінар «Eurimages: можливості для української кіноіндустрії», покликаний розповісти про поточні результати членства України в Eurimages, презентувати актуальні програми фонду та надати вітчизняним продюсерам рекомендації щодо подання проектів на отримання фінансування.
Важливу й актуальну просвітницьку місію взяли на себе голова Держкіно Марина Кудерчук, національний представник України в Eurimages Сергій Зленко, його заступниця Вікторія Ярмощук і виконавча директорка Eurimages Сьюзан Ньюман (Susan Newman-Baudais).
Першою слово мала Сьюзан Ньюман, яка розповіла, що правління Eurimages вдалося до певних кроків, аби українські продюсери, попри все, могли продовжувати знімати та розробляти фільми всіх типів, наголосивши, наскільки важливим є те, аби українська культура продовжувала презентувати себе на екранах. Акцентуючи визнання кінематографістів з України європейськими колегами, вона нагадала про торішню церемонію European Film Awards, у межах якої нагородою EURIMAGES CO-PRODUCTION AWARD відзначили одразу всіх українських продюсерів.
Далі виступила Марина Кудерчук, розповівши про здобутки, що їх уже має Україна від співпраці з європейським фондом підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, до якого наразі входять 39 країн (38 членів Ради Європи та Канада) і чий загальний річний бюджет становить майже 25,7 млн євро.
Голова Держкіно нагадала, що наша країна стала членом Eurimages 2020 року, й відтоді підтримку фонду отримали шість копродукцій за участі України, а ще дві стрічки мали таке фінансування до набуття державою членства.
Ось ці стрічки
Говорячи про підтримку України європейською кіноспільнотою після повномасштабного вторгнення, Кудерчук наголосила на позбавленні рф членства у Раді Європи та Eurimages і припиненні фінансування фондом усіх проектів за участі росії (зокрема, тих, що перемогли у попередніх конкурсах). Зараз рф не бере участі в конкурсних програмах Eurimages ані прямо, ані за посередництва інших країн. Натомість фонд продовжив для України пільгові умови членства без сплати членських внесків і запустив одразу кілька програм підтримки саме українських проектів, включно зі спеціальними стипендіями для українських режисерок.
Українські проекти, що вже під час повномасштабної війни отримали від фонду підтримку на девелопмент
Та які саме програми й умови Eurimages наразі є доступними для українських продюсерів? Про це докладно розповів Сергій Зленко. Фонд організовує три сесії копродукційних проектів (до 2021 року їх було чотири) та готовий експериментувати. «Якщо дуже спрощено говорити, це альтернатива американським блокбастерам» – так Зленко сформулював ключову характеристику проектів, у котрих зацікавлений Eurimages.
Далі Сергій розповів про пʼять напрямів, за якими є можливою підтримка Eurimages. Перший – демонстрація. Фонд працює з загальноєвропейською мережею кінотеатрів Europa Cinema, а для Швейцарії, України, Туреччини та Вірменії, що не представлені у програмі, створено субпрограму, за якою кінотеатри включаються у мережу й отримують фінансування безпосередньо від Eurimages: в Україні за цією схемою наразі працює тільки київський кінотеатр «Жовтень».
Оскільки серед аудиторії семінару не знайшлося представників кінотеатрів, Зленко не став зупинятися на специфіці долучення саме до цього напряму підтримки й одразу перейшов до наступного – девелопменту. Найбільша з таких програм Eurimages – Co-production development award, яка відбувається в межах європейських кіноринків сім разів на рік і передбачає сім нагород по 20 тис. євро кожна. Також фонд створив окрему нагороду саме для України: вона вручалася минулого року, вручається та вручатиметься цьогоріч.
Ось перелік фестивалів, на кіноринках яких відбуваються пітчинги Eurimages. Та треба мати на увазі, що спеціальні нагороди для України надаються не на всіх – деталі варто уточнювати щодо кожного окремо
Перейшовши до наступного пункту – гендерної рівності, – Зленко підкреслив, що стратегічна мета Eurimages полягає у системній підтримці збільшення кількості жінок-кінематографісток в індустрії до їхнього паритетного представлення з чоловіками: щоб у кожній знімальній групі половину авторів і половину команди становили жінки. Ця стратегія успішно реалізується, і на деяких сесіях Eurimages підтриманих фільмів режисерок вже навіть більше, ніж фільмів режисерів.
А тепер – найцікавіший напрям: власне безпосередня фінансова підтримка виробництва копродукційних проектів.
«Коли подаються українці, маємо досить високий відсоток фільмів-переможців. І це в той час, коли є країни, чиї проекти не виграють узагалі по шість-сім років», – підкреслив Зленко, коментуючи слайд
Далі національний представник України в Eurimages нагадав основні умови копродукції за участі фонду. Отже, підтримка надається лише повнометражним (щонайменше 70 хв) фільмам для кінотеатрального прокату: ігровим, документальним, анімаційним. Зленко окремо підкреслив важливість «кінопрокатного» чинника саме для документальних проектів, оскільки на конкурс часто подаються документальні проекти, котрі не мають таких перспектив. Також він зазначив, що в межах конкурсів програми спільного кіновиробництва не передбачається підтримка на девелопмент сценаріїв.
На ці моменти особливо звертають увагу експерти Eurimages, оцінюючи проекти
Повертаючись до формування заявки: на момент подання проект повинен мати продюсерів із щонайменше двох країн-членів Eurimages, що підтверджено відповідною підписаною угодою. Водночас допускається наявність продюсерів із країн, які не є членами Eurimages, але їхня частка у проекті не має перевищувати 30%. На дату подання заявки проект уже повинен мати принаймні 50% підтвердженого фінансування від кожної країни-учасниці.
Ось що може бути доказом, який підтверджує наявність фінансування (MG на слайді – це мінімальна гарантія). Важливий нюанс: власні кошти продюсера чи приватного інвестора в цьому контексті у фонді можуть не врахувати
Далі переходимо до найцікавішого питання – скільки зрештою можна отримати грошей.
«Три роки тому відбулася дуже приємна реформа: якщо ви претендуєте на підтримку в розмірі до 150 тис. євро, то ця допомога є субсидією, що означає, що ці гроші повертати не треба. А от більші суми вже йдуть як позика, котру треба повертати», – розповів Зленко
Національний представник України в Eurimages поділився «лайфхаками»: не треба просити замало, оскільки юридичне обслуговування контракту, аудит тощо можуть стати у більшу суму, ніж сама підтримка. Тож орієнтуватися варто щонайменше на 50 тис. євро. Всі подані суми округлюються в менший бік.
Ось такі відсотки бюджету – і за таких умов – може забезпечити проекту фонд. Важливий нюанс: до чверті бюджету можна отримати навіть у разі, коли проект, наприклад, має двох режисерів і один із них – жінка
Обовʼязковою умовою підтримки з боку Eurimages є наявність офіційної копродукції. «Офіційність» визначається двома шляхами: або за Європейською конвенцією про спільне кіновиробництво, або за двосторонньою угодою (наприклад, Канада не є членом Конвенції, проте має двосторонню угоду про копродукцію з Україною). Підписану угоду з партнерами-копродюсерами треба зареєструвати в Держкіно як офіційну копродукцію за однією з цих схем.
Зленко нагадав, що українські копродюсери можуть подаватися навіть із меншою часткою бюджету, ніж передбачено Конвенцією, але водночас бути повноцінними учасниками копродукції: ця комунікація – один зі спеціальних кроків Eurimages на підтримку України, про які згадувала Сьюзан Ньюман. «Поясню на прикладі: ви – український продюсер, у вас є сценарій, режисер, але немає коштів, оскільки призупинено державне фінансування. Єдине, що ви можете фінансово, – поділитися своїм продюсерським гонораром, наприклад, або здати в оренду камеру, котра вам належить. Ви йдете до європейських партнерів і кажете, що маєте проект, проте не можете бути аплікантом, відповідальною стороною копродукції й, відповідно, отримувачем коштів Eurimages, але проект навіть за таких умов буде українським. Комунікація фонду зараз спрямована на заохочення європейських продюсерів до таких партнерств: не бійтесь, а, навпаки, виступайте заявниками. Наприклад, документальний проект: ви знайшли партнерів, поляків і німців, кожен із них дав по 40% бюджету, а фонд закрив іще 20%. У розумінні Eurimages це буде польсько-німецька копродукція, і в розумінні Конвенції це також не буде копродукцією з Україною, позаяк ваша частка менша ніж 10% або 5%. А проте, подаючись на фестивалі, ви можете спокійно через кому дописувати до країн-партнерів Україну», – розповів Зленко про нюанси, додавши, що з питаннями можна звертатися по консультацію напряму до Національного представництва України в Eurimages.
Щодо різниці між мінімальними відсотками участі: як пояснив Зленко, наразі паралельно діють одразу дві Конвенції – редакція 1992 року і переглянута, котру вже кілька років поспіль підписують різні країни (на слайді показано мінімальне та максимальне залучення в бюджет для тристоронньої та більше копродукції – у стовпчиках ліворуч та для двосторонньої – у стовпчиках праворуч). Нової редакції ще не ратифікувала Україна, а також, наприклад, такі великі країни, як Німеччина та Франція
Ще один важливий нюанс: Eurimages покликаний закрити залишок коштів, яких бракує, але не варто подаватися туди, якщо ви майже все відзняли та розумієте, що перевищили запланований бюджет.
Винятком може бути обґрунтування необхідності відзняти певну натуру для ігрових проектів або певні актуальні події чи персонажів – для документальних, але про це треба обов'язково зазначити в заявці
Завершуючи свою презентацію, національний представник України в Eurimages навів розклад найближчих можливостей для аплікації до фонду.
Зверніть увагу на час дедлайну
Також Сергій нагадав перелік ключових документів, що додаються під час онлайн-подання заявки:
І розповів, хто ж, власне, є тими експертами, що оцінюють проекти:
Та коли виплачуються кошти:
На цьому Зленко закінчив свою доповідь і передав слово Вікторії Ярмощук, котра розповіла про нову експериментальну програму від Ради Европи та фонду Eurimages – а саме про підтримку спільного виробництва серіалів.
Трирічна (2023–2025-й) пілотна програма підтримки високоякісних серіалів, створених у міжнародній копродукції, організована з метою розширення можливостей незалежних продюсерів у розвитку нових партнерських відносин. Наразі програма ще перебуває в стадії розроблення. На сьогодні лише 12 із країн-членів Eurimages підтвердили свою участь у цій програмі, ставши її донорами. А саме: Бельгія, Хорватія, Естонія, Греція, Угорщина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Сербія, Словенія, Іспанія. Однак цей список може змінюватися та розширюватися.
Наразі програма передбачає два напрями підтримки – безпосередньо виробництва, а також девелопменту серіалів. «Перша премія надається безпосередньо продюсерам, друга – профільним платформам, тобто фестивалям», – пояснила Ярмощук
Підтримка виробництва розповсюджується на серіальні проекти будь-якого жанру: як на оригінальні ідеї, так і на адаптації.
«Загалом ця програма простіша, ніж для повного метру: менше обмежень, простіші правила», – зазначила Ярмощук. Але наголосила, що підтриманий може бути лише один сезон – перший
Податися на цю програму може продакшен-компанія з однієї з перелічених вище країн-донорів (телеканали або платформи такої можливості не мають). Копродюсером також має виступати незалежна компанія, але вже з будь-якої країни-члена Eurimages. Загалом на момент подання проект повинен мати 60% підтвердженого фінансування, проте на відміну від програми підтримки повного метра тут немає обмежень, скільки з цих 60% має принести кожен із копродюсерів.
«Що це означає для українського виробника серіалів? Ви маєте знайти копродюсера з однієї з дванадцяти країн-донорів, який буде основним заявником. Важливим для нас є те, що кошти за цією програмою необовʼязково мають використовуватися в тих країнах, продакшени з яких їх отримали. Тобто вони можуть використовуватись і в Україні», – пояснила нюанси Ярмощук.
Наразі планується, що в межах цієї програми щорічно підтримуватимуться до десяти проектів.
Ось на що ці проекти можуть розраховувати
А отаким є попередній план запуску програми. Найімовірніше, прийом заявок на перший конкурс завершиться у вересні цього року, й, відповідно, подання аплікації мають ось-ось відкрити
Також Ярмощук розповіла, що серіальна програма Eurimages виділятиме фестивалям по 50 тис. євро для підтримки серіального девелопменту в межах їхніх індустріальних програм.
Фестивалі – навіть не з країн-донорів, а просто з країн-членів Eurimages – можуть подати до Eurimages заявку щодо бажання провести такий конкурс і отримати цю підтримку
Говорячи про тематику серіалів, які європейці чекають від України, Зленко зазначив, що такі проекти, на його думку, можуть мати воєнний контекст, але темою мають бути не безпосередньо воєнні дії, а якась дотична історія. Ярмощук погодилася: «Війна – небезпечна для них тема, тому вони радше підтримають або геть «мирні» проекти з України, або ті, де війна – лише бекграунд». Вікторія додала, що «війна – це наша реальність, але не наша ідентичність; тож якщо ми нестимемо тільки проекти про війну, то можемо втратити важливі українські теми, котрі наразі маємо більше шансів донести, ніж мали раніше».
«Eurimages справді чекає на українські проекти, тому подаваймося, пробуймо та несімо українські наративи, українські історії в європейський контекст», – резюмувала Ярмощук.
