Цієї осені міжнародний медіафорум KYIV MEDIA WEEK успішно провів шість спеціальних подій у співпраці з трьома європейськими індустріальними майданчиками за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). KYIV MEDIA WEEK 2022 Travel Edition розпочав свою подорож із Міжнародного фестивалю веб- і телесеріалів Serial Killer (20–25 вересня, Брно, Чехія). Екватором форуму став Міжнародний ринок аудіовізуальної індустрії MIA (11–15 жовтня, Рим, Італія). А завершив свою подорож KMW-2022 на найбільшому в Європі ринку контенту – 38-му Міжнародному контент-маркеті MIPCOM (17–20 жовтня, Канни, Франція). MBR на засадах партнерства з KMW представляє спецпроект KYIV MEDIA WEEK 2022 REVIEW – огляд ключових івентів цьогорічного KMW.
Прочитати цей текст англійською можна за посиланням.
Як українське виробництво контенту адаптується та змінюється через виклики повномасштабної війни? Як адаптуються та змінюються самі контентмейкери? Які потенційно цікаві для міжнародного ринку проекти створюються просто зараз? Ось ключові питання, навколо яких велася розмова в межах дискусії з промовистою назвою «Продакшен під час війни: сторітелери ніколи не зупиняються!» (Production during the War: Storytellers Never Stop!), що відбулася в межах секції KYIV MEDIA WEEK на фестивалі Serial Killer у Брно. Участь в дискусії взяли директорка з розвитку та копродукції FILM.UA Group Катерина Вишневська, продюсерка FILM.UA Group Анна Єлісєєва та директор дивізіону «Мовлення» Starlight Media Дмитро Троїцький, що поділилися власним досвідом рефлексії війни та роботи під час неї. Адже вони і є одні з тих сторітеллерів, котрі з початком повномасштабного вторгнення росії не зупинилися – й продовжили працювати, хоч би як важко не було.
«Війна як вона є – це не драматична історія, не пригода і не романтичний героїзм. Це страшно. Це пахне кров'ю, смертю, депресією та насильством. Через війну я з дочками виїхала до Європи, і за останні пів року лише двічі бачила чоловіка, а батьків, що лишилися в Україні, не бачила взагалі. Але ніхто не питає нас, чи хочемо ми мати досвід, який зараз проживаємо. Тож єдиний спосіб впоратися з цим – це трансформувати біль у великі історії: через фільми, серіали говорити людям про те, що ми відчуваємо», – розповіла Анна Єлісєєва про те, як це – бути українкою та сторітелером водночас.
«Річ у тім, що українці зараз живуть всередині історії. Всередині багатьох, багатьох історій, які відбуваються в реальному житті, і котрі є для нас частиною справжнього людського досвіду. Це дає нам як сторітеллерам можливість говорити про те, що дійсно має значення в цьому світі й у цьому житті», – продовжив Дмитро Троїцький. І надалі дав просту й вичерпну відповідь на питання про те, як узагалі вдається виробляти контент в Україні за поточних умов: «У нас просто немає іншого вибору». Троїцький закцентував соціальну місію великих медіагруп, адже глядачі України потребують контенту, а людям, зайнятим в індустрії, необхідна робота. За словами Дмитра, загалом в галузі виробництва контенту лише у Києві зайнято близько 5–6 тис. осіб, тож вкрай важливимо, щоб ці люди залишилися, не виїхали з країни, адже індустрія залежить від талантів. «Ось чому ми відновили зйомки. З квітня по вересень було створено близько 200 годин контенту, і ми продовжуємо виробляти його надалі», – резюмував він.
Зверніть увагу, що на карті відображено ситуацію станом на 10 вересня: відтоді ЗСУ звільнили від російських окупантів значно більше українських територій
Коментуючи наведену вище карту, Троїцький зазначив, що жовтим на ній позначені відносно безпечні регіони України, окремо підкресливши слово «відносно». Утім, він розповів, що українські контентмейкери навчилися працювати в умовах постійної «відностності»: розробили безпекові протоколи, обирають місця для зйомок поряд із бомбосховищами тощо.
Думку розвинула Катерина Вишневська, зазначивши, що наразі все чіткішими є паралелі між Україною та Ізраїлем: «Той факт, що Ізраїль є державою, котра живе в перманентному стані випробувань і за таких умов дуже багато чого досягнула, дає нам, українцям, надію. Думаю, що наш досвід продюсування під час війни – попри обмежені ресурси, постійні повітряні тривоги, – є дуже корисним не лише для нас. Ми можемо працювати, розповідати чудові історії попри все».
Далі учасники дискусії перейшли, власне, до історій, представивши міжнародній аудиторії кілька різнопланових українських проектів, що наразі виробляються, попри війну.
Представлення нових проектів Starlight Media Дмитро Троїцький почав із документального серіалу Rescues on war – проекту про героїчну роботу українських пожежників під час повномасштабної війни, створеного у співпраці з протипожежною службою 112. Завдяки цій співпраці всі нюанси боротьби з полум'ям та порятунку людей за різних умов – включно з ліквідуванням пожеж внаслідок бомбардувань – подані в проекті максимально достовірно. Іноді задля зйомок доводилося імітувати пожежі, що за поточних умов в Україні доволі неоднозначно. Та, як зазначив Троїцький, «пожежники поставилися з розумінням та пішли нам на зустріч, оскільки розуміли: те, що ми робимо, важливо – для історії треба задокументувати все, що зараз відбувається».
Після цього Дмитро розповів про ігровий детективний серіал «Гарячий» (The Hot One), зйомки котрого було припинено у лютому та відновлено на п'ятому місяці повномасштабної війни. Коли виробництво поновили, виникла необхідність будувати нові декорації: на підземному автомобільному паркінгу, аби убезпечитися від повітряних загроз. Окрім того, авторам серіалу довелось адаптувати сценарій до нових реалій: наприклад, відмовитися від зйомок гучних вибухів, аби не налякати людей (необхідні елементи будуть додані на постпродакшені). Також, оскільки деякі з акторів зараз захищають Україну у війську, їх довелося замінити та додатково корегувати сценарій під ці зміни. «Нові виклики зробили нас, продюсерів, сильнішими та біль гнучкими», – підкреслив Троїцький.
Також Дмитро розповів про документальний проект Rave Toloka. Він – про молодих людей, клубних діячів і музикантів, які створили спільноту митців, котра допомагає місцевим жителям пошкоджених росією українських міст розбирати завали, відбудовувати будинки та повертатися до нормального життя. Перш ніж починати фільмувати деякі сцени, потрібно було запросити групу саперів і перевірити місцевість на наявність мін: «Така ось нова велика частина виробничого процесу», – резюмував топменеджер.
Завершила презентацію Анна Єлісєєва, що розповіла про серіал-антологію FILM.UA «Ті, хто залишилися» (Those Who Remain), котрий наразі перебуває у девелопменті за партнерської підтримки компанії Red Arrow. Проект, кожен епізод якого буде унікальним баченням різних режисерів, розповідає про місцевих жителів, які під час спроб росіян у лютому-березні 2022 року захопити українську столицю, не евакуювалися з Києва. «Це історії зовсім різних людей. Важливо зазначити, що тональність серіалу – не стільки про війну, скільки, першою чергою, про стосунки, любов, цінності, про наших дітей і про те, як ми можемо пережити цю велику кризу. Насправді це дуже важлива історія, адже ми хочемо дати відповідь, чому ми, українці, боремося і чому Європа повинна нам допомагати», – підкреслила Єлісєєва.
А Катерина Вишневська акцентувала, що кейс Those Who Remain наочно демонструє, наскільки цікавою є наразі Україна з погляду копродукції: «Цей проект – свого роду поринання в існуючу реальність. І партнери з Red Arrow Studios, що наразі переважно фінансують розробку проекту, розуміють: ці історії мають бути розказані, оскільки вони резонуватимуть з аудиторією в усьому світі».
Також Єлісєєва розповіла, що у березні та квітні всі зйомки FILM.UA були зупинені, а єдиним проектом, над яким вдалося продовжити працювати – хоча б і з бомбосховищ – була повнометражна анімація «Мавка» (як це відбувалося, ми розповідали тут). За словами продюсерки, наразі роботу над проектом майже завершено, тож у січні або ранньою весною Європа та Україна, радше за все, зможуть побачити цей анімаційний фільм у кінотеатрах. Анна акцентувала, що зараз в Україні виробляється не лише контент про війну: як приклад вона навела комедійний проект «Скажені сусіди» – серіальний спіноф успішної кінофраншизи «Скажене весілля».
«Ми маємо бути гнучкими, щоб створювати нові продукти, – резюмувала продюсерка. – Саме зараз, коли Україна бореться за свободу, за демократію, за загальнолюдські цінності та безпеку в Європі, ми бачимо потенціал великих історій. Історій, що мають бути розказані: про війну, про любов, про стосунки та інші речі, спільні для всіх людей у будь-якій країні. Історій, що не мають кордонів».
