Питання секвестру бюджета-2020, а саме коштів на культуру - одна з найголовніших та найболючіших тем для галузі сьогодні. Вчора відбулася онлайн-конференція «Ні - знищенню культури!», на якій керівники головних інституцій цієї галузі озвучили свої аргументи і пропозиції щодо вирішення проблеми. Після онлайн-мітингу, що пройшов за тиждень, це вже друга масова подія в мережі, форма якої зумовлена карантином.
Онлайн-конференцію, як і мітинг, модерувала Юлія Сінькевич. Вона повідомила присутнім, що наразі поданий урядом законопроект передбачає такі скорочення видатків за бюджетними програмами:
- фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України: передбачено 1,5 млрд грн, скорочено на 178 млн грн;
- забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проектів: передбачено 250 млн грн, скорочено на 446 млн грн;
- державна підтримка кінематографії: передбачено 455 млн грн, скорочено на 303 млн грн.
Втім, цифри не остаточні - 30 березня Верховна Рада не підтримала в першому читанні проект урядових змін до закону «Про державний бюджет на 2020 рік». Наразі законопроект у процесі доопрацювання.
Першою можливість висловитись отримала виконавчий директор Української кіноакадемії Анна Мачух. Вона нагадала, що Українська кіноакадемія не є державною установою і отримує від держави лише частку фінансування. Минулого року ця частка становила 400 тис. грн - менше 10% бюджету організації. Ще 1% становили членські внески, а 89% - комерційні кошти. За даними Мачух, 2018 року держава профінансувала 72% фільмів, а 2019-го - 67%, таким чином створюючи робочі місця, повертаючи собі частину фінансування у вигляді податків та отримуючи зростання економіки. Посилаючись на дослідження ООН, вона зазначила, що креативний сектор є найбільш перспективним з точки зору економічного зростання. Тож Мачух закликає чиновників допомогти креативному сектору вийти з кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, з кращими показниками, щоб не втрачати темпи розвитку економіки.
Наступним спікером стала директор Українського інституту книги Олександра Коваль, що також очолює Форум видавців у Львові. Вона розповіла, що на Інститут, за попередніми планами Мінфіна, хотіли залишити третину бюджету, а саме 50 млн грн. Ціх гроше, за її словами, не вистачить на основні заплановані проекти цього року - лише на функціонування установи та мінімальні закупівлі книжок для бібліотек. Бюджет цього року мав скласти 151 млн грн. Ці кошти мали піти в тому числі на підтримку і розвиток національних видавців, на культурну дипломатію, переклад українських книжок іноземними мовами, на проект Української цифрової бібліотеки тощо. Було замовлено 500 тис. книжок для 1000 публічних бібліотек. Тобто вони вже надруковані, і видавці понесуть збитки, а 3 млн читачів позбудуться доступу до цих книжок. За попередніми даними від видавців, їх доходи за березень становили лише 30% від того ж періоду минулого року, а на квітень-травень їх взагалі не очікують. Тож 40-50% видавництв, ймовірно, закриються до середини літа. Фестивалі і книжкові ярмарки скасовують, їх організатори теж не мають засобів для існування і «подушок безпеки».
Для підтримки основних напрямків роботи Олександра Коваль вважає припустимим скорочення бюджету на 40%, але не на дві третини від запланованого на цей рік.
Далі виступила виконавчий директор Українського культурного фонду Юлія Федів. Вона розповіла, що наразі завершується експертний відбір по 10 оголошених програмах. Загальна сума їх фінансування мала скласти 462 млн грн. Вже є 374 проекти, що проходять за рейтингами на вказану суму, і цього року вперше були представлені усі регіони України. Але тепер бюджет пропонують скоротити на 70%. Проблема життєздатності УКФ є особливо гострою. Закладена сума - це практично лише бюджет утримання фонду.
Юлія Федів зазначила, що частина проектів відмінилася через умови карантину, але є й ті, що досі можуть бути реалізовані - дослідження, телевізійні та радіопродукти, освітні проекти.
Федів також доходить висновку, що за умови скорочення бюджету на 40% значну частину проектів все ж таки можна зберегти. А на запитання, чи можна частину відібраних проектів автоматично перенести на наступний рік, вона відповіла, що без підтверджених цифр від міністерства та бюджету на 2021 рік щось обіцяти недоречно.
Генеральний директор Українського Інституту Володимир Шейко, подякувавши всім за присутність та підтримку, зазначив, що на онлайн-мітингу культурний сектор продемонстрував свій сильний голос, який було почуто, у тому числі й міжнародними інституціями. За його словами, бюджет Українського Інституту мають скоротити на 70%, залишивши лише 25 млн грн, що є мінімальною сумою на утримання інституції, без підтримки запланованих проектів. Він назвав таке урізання держфінансування «Дев'ятимісячною ямою, що дуже підкосить усі інституції», після чого доведеться розпочинати все з початку.
На думку Володимира, хоча усі офлайн-події за участю Українського Інституту скасовуються майже до вересня, наразі є можливість запроваджувати онлайн-проекти. Інститут розробив відповідний антикризовий «план Б», який було надіслано керівникам відповідних державних органів.
На питання від Юлії Сінькевич, які наслідки для міжнародного партнерства можуть бути у випадку скасування усіх проектів, Шейко відповів, що певна частина міжнародних партнерів розуміють такі обставини. Проте більшість вважає, що в умовах кризи, коли багато країн намагаються додатково підтримати свої креативні індустрії, «меседж України звучить жахливо». На його думку, значна кількість партнерів може призупинити відносини з країною.
Він додав, що останні два тижні працівникам Інституту доводиться займатися кризовим менеджментом, тож не лишається часу на робочі процеси. Тому він сподівається на найшвидше вирішення питання з бюджетом.
Олеся Островська, директор Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» теж мала лише сумні новини. В умовах карантину комплекс не функціонує публічно, тож не має можливості заробляти. За словами Островської, минулого року фінансування установи було скорочено на третину - з розрахунком, що «Мистецький Арсенал» ці кошти заробить самостійно. Але наразі відсутність заробітку може призвести до втрати кадрів, зростання заборгованості за комунальні послуги, призупинення програм установи.
Комплекс намагається здійснювати максимальну кількість проектів онлайн, та це, як зазначає Островська, складно монетизувати. Тож така робота - виконання місії установи і аж ніяк не стала фінансова концепція функціонування.
На запитання Сінькевич, чи є якісь домовленості з владою про пільги щодо комунальних платежів, Олеся Островська відповіла, таких варіантів поки немає. Крім того, «Арсенал» увесь час доводиться пояснювати Антимонопольному комітету, що підтримка «Книжкового Арсеналу» не є викривленням ринку культурних інституції і не конкурує з іншими галузями типу опери чи балету.
Цього разу до дискусії приєдналась голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук. Юлія Сінькевич відзначила, що галузі кіно пощастило найбільше - на неї пропонували виділити 455 млн грн. Тож вона запитала у Кудерчук про те, яким чином формувалась ця цифра та яка комунікація велася з Мінкультом.
Кудерчук відповіла, що Держкіно мало декілька варіантів, і відомству вдалося відстояти більше ніж 50% попередньої суми. «Ходили по всіх владних кабінетах, просили залишити бюджет, - прокоментувала Марина, - велися переговори з Радою». За словами Кудерчук, цого року Держкіно має зобов'язань на 300 млн грн, але одночасно не може не проводити конкурсів. Тож планується скоротити проведення масових заходів, але не повністю, та обмежити певну міжнародну діяльність.
Крім того, вона розповіла про проведення першого онлайн-засідання Ради з Держпідтримки кінематографії. А на питання, яка сума буде виділена на пітчинги та чи будуть функціонувати кеш-рібейти, відповіла, що без суми бюджету не може це сказати напевно.
Ярослав Лодигін, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії, під час свого виступу детально описав ситуацію з Суспільним мовником. Основною проблему він вбачає у нерозумінні влади, що взагалі таке Суспільне. А це не лише телеканал «UA: Перший»: це і канали «Культура» та «Крим», регіональні філії, три радіостанції, сайт, будинок звукозапису з власним оркестром, фонди і архіви - більше 4 тис. задіяних осіб.
І вся ця структура, за словами Лодигіна, ніколи не отримувала фінансування повністю. Лише цього року була запланована технічна модернізація, розбудова студій. Бо поки працювати доводиться з апаратурою 90-х та освітленням 80-х. Досі заблоковані рахунки мовника через застарілі борги у 300 млн грн (поки борг не сплачено і наразі там зростають відсотки прим.). Якщо вирахувати їх, лишиться 1,2 млрд грн фінансування, і добре, якщо затвердять хоча б цю суму.
Також Лодигін поділився і гарною новиною: Європейська мовна спілка, до якої належить і Суспільне, наразі має бюджет на девелопмент по 50 тис. євро на проект. Можливо, це хоч якось зможе підтримати виробників контенту у ці часи.
Слово взяв народний депутат Павло Сушко і зауважив, що влада на зв'язку, тож достукуватись до неї якось окремо не потрібно. І що Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики був так само здивований запропонованим секвестром, як і уся креативна індустрія. А на питання, коли ж оберуть міністра культури, відповів, що комітету поки не представили жодної кандидатури.
Також виступила член Ради з державної підтримки кінематографії Людмила Горделадзе. Доля пітчингів Держкіно, за її словами, поки невідома. Але конкурс дебютів має відбутись - прийом заявок продовжили на два тижні, але ще радяться стосовно формату (за даними Марини Кудерчук, на Тринадцятий пітчинг вже подано 67 заявок). Цього разу обіцяють зміни у формуванні білого списку експертів. На рібейти залишать якийсь мінімальний бюджет, тому Горделадзе звернулась до представників кіноіндустрії з проханням надати хоча б приблизні дані, хто буде на них подаватись, аби все врахувати.
Режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв відзначив, що для влади фінансування культури, на жаль, залишається за остаточним принципом. Він звернув увагу, що не всі установи, особливо апаратні, зазнають такого значного урізання бюджетів. Та повідомив, що має кілька ідей, як утримати українського глядача та зробити українське кіно сталим. Тож кому цікаво - звертайтеся до Ахтема.
