Вчора у прес-центрі агентства «Укрінформ» відбулися дебати претендентів на пост голови Державного агентства України з питань кіно. Ну як дебати: до фінального етапу конкурсу дійшла одна-єдина Юлія Сінькевич - генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю, член наглядової ради та співзасновниця Української кіноакадемії, член Європейської кіноакадемії, Національної спілки кінематографістів України та Українського оскарівського комітету.
Утім, про все своєю чергою. 4 жовтня Кабінет Міністрів України оголосив конкурс на пост голови Держкіно, і заявки на участь подали 13 претендентів: Амзаєв Февзі Абдрешитович, Галицька Ганна Олегівна, Зленко Сергій Олександрович, Кірющенко Олексій Адольфович, Ковальчук Денис Анатолійович, Копєйкін Олександр Володимирович, Кудерчук Марина Миколаївна, Куценко Станіслав Ігорович, Пантелєєв Олексій Валерійович, Сінькевич Юлія Львівна, Слєпак Сергій Вілєнович, Хлапоніна Крістіна Сергіївна та Христенко Стефан Володимирович.
Далі розпочалися тести, після яких кандидатів спіткала доля десяти негренят. До наступного етапу пройшли вже 8 претендентів: Февзі Амзаєв, Ганна Галицька, Сергій Зленко, Станіслав Куценко, Олексій Пантелєєв, Юлія Сінькевич, Сергій Слєпак та Крістіна Хлапоніна.
За ініціативи Української кіноасоціації, Асоціації кіноіндустрії України та Української кіноакадемії були оголошені публічні дебати претендентів, але напередодні заходу виявилось, що три етапи конкурсного відбору пройшла тільки Юлія Сінькевич.
Отак захід, запланований як дебати, перетворився на бенефіс Юлії Львівни.
Як повідомив модератор Андрій Куликов, конкурс на посаду відбувався у три етапи: тестування з англійської мови, тестування на знання законодавства та ситуаційні завдання. До речі, перемога в конкурсі ще не є призначенням на посаду: це залежить від співбесіди у Кабміні, підготуватися до якої пані Сінькевич і мала допомогти зустріч із журналістами та представниками індустрії.
Іще декілька місяців тому Юлія й не думала про посаду голови Держкіно. Зважитися на цей крок, за словами продюсера, її підштовхнула потужна підтримка індустрії.
«Я не кажу, що моє призначення стане панацеєю для всієї кіноіндустрії, що вирішу всі питання, все буде чудово і легко. Це не буде так. Мабуть, будуть рішення, які не всім подобатимуться. Мабуть, будуть рішення, які складно і мені ухвалювати. Мабуть, будуть помилки - таке теж не можна виключати. Але принаймні я хочу, аби наша кіноіндустрія була сильною, конкурентоспроможною. І йду на цю посаду, якщо все буде добре, з чистим серцем і з добрими намірами», - розпочала свій виступ кандидат на посаду голови Держкіно.
Вона заявила, що у разі отримання посади першочергово планує зробити детальне дослідження та аналіз національного кіноринку, аби визначити смаки аудиторії, обсяг ринку, необхідність збільшення кінозалів, їхню ефективність та віднайти ту оптимальну кількість українських фільмів, що треба виробляти. Це, на її думку, дасть розуміння, як будувати стратегію розвитку кіноіндустрії.
Директор Української кіноасоціації та координатор напрямку «Кіно» в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті Вікторія Ярмощук таку стратегію, схоже, схвалює
Другим пунктом у своєму переліку стратегічних питань Юлія Сінькевич позначила аудит фінансових зобов'язань Держкіно за минулі роки. Маються на увазі ті проекти, котрі вже по факту вийшли у прокат, проте й досі вважаються незавершеними. Вона підкреслила, що такі проекти мають бути закінчені - деякі, можливо, навіть через суд.
Що про це думає ексголова Держкіно Пилип Іллєнко, можна лише здогадуватись
Розробка бренду українського кіно - ще одне стратегічне питання у програмі Сінькевич, але йшлося здебільшого про створення бренду саме у свідомості українського глядача. Міжнародне позиціонування розглядалось окремо і більш детально. Однак, відповідаючи на запитання, кандидат на посаду голови Держкіно зізналася, що до розробки власне бренду, ймовірно, залучатимуть підрядника на тендерній основі, адже це має бути професійна робота та ґрунтовно розроблена айдентика.
До основних напрямків діяльності на посаді Сінькевич відносить підтримку кіновиробництва та промоції українського кіно, його дистрибуції, кеш-рібейти, законодавчі зміни, підтримку освітніх ініціатив, міжнародну діяльність та культурну кінематографічну спадщину. Приміром, щодо кіновиробництва, на її думку, потрібно розробити чіткі та вимірювані критерії підтримки - як от вибір експертів, допуск проектів до конкурсу та їхнє оцінювання, а також надавати підтримку етапу девелопменту (чим раніше займався УКФ).
Спираючись на свій досвід роботи в експертній раді Одинадцятого пітчингу, Юлія акцентує, що відповідальність є паритетною. Позаяк не завжди продюсери мають достатньо знань про те, як подавати документи, як розробляти маркетингову стратегію та хто глядач їхнього фільму взагалі. Сінькевич зазначає, що перелік критеріїв до проектів існує, але потрібно збільшити їхню кількість для ширшого оцінювання.
Постійний член експертних комісій Держкіно Володимир Войтенко вже розмірковує, якими б могли бути нові критерії
А колишній шеф Юлії - директор компанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов - просто уважно спостерігає
За словами Юлії, відбір експертів так само має проходити на високому рівні. Слід впроваджувати тестування та долучати до роботи експертної ради професіоналів різних напрямків: продюсерів, дистрибуторів, режисерів - для максимально різнобічної оцінки проектів.
«Що краще підготований проект, то більше в нього шансів для того, аби в результаті стати саме тим фільмом, який буде успішний, подобатиметься аудиторії, який знайде її у широкому чи, навпаки, фестивальному прокаті. Тому девелопмент дуже важливий», - підкреслює Сінькевич.
Її стратегія підтримки кіновиробництва спирається на два основні пункти. З одного боку, це підтримка системи допомоги різним видам аудіовізуальної продукції, з урахуванням особливостей проектів, творчих команд, жанрів. Тобто підтримка не лише ігрового кіно, а й документального, анімаційного кіно та серіалів. На переконання Юлії, також потрібна максимальна прозорість графіку проведення конкурсів: це дає змогу підготувати проекти краще та заздалегідь укласти угоди з майбутніми партнерами.
Гадаю, при згадці підтримки серіального виробництва головний продюсер департаменту кіносеріального виробництва каналу «Україна» Наталія Стрибук пожвавішала. Директор Української кіноакадемії Анна Мачух та директор кіноринку ОМКФ Катерина Звєздіна, ймовірно, з планами Юлії давно знайомі, а тому просто прийшли її підтримати
З іншого боку - і це важливий момент - встановлення верхньої межі бюджетів, на які можуть розраховувати проекти. Наразі за законодавством фільми мають право розраховувати на державне фінансування у розмірі 100% або 50% від бюджету стрічки. На думку Сінькевич, треба зафіксувати граничні суми, адже у проектів цілком імовірні бюджети у десятки мільйонів євро, і вони теж подаватимуться на стовідсоткове державне фінансування. Це створює умови, за яких формально не можна відмовити таким фільмам, проте суми завеликі та з'їдають значну частку бюджету держустанови. У разі встановлення граничних сум продюсерам стрічок із великими бюджетами доведеться шукати додаткове фінансування, а у Держкіно лишиться можливість підтримати більшу кількість проектів.
Вираз обличчя Юрія Мінзянова неначе натякає, що розмови про обмеження фінансування індустрії, м'яко кажучи, неприємні
Щодо дистрибуції кандидат на посаду зазначає, що в Україні кількість кінотеатрів не є достатньою, тож вона пропонує втілити програми субсидій на відбудову кінотеатрів у містах із населенням до 200 тис., пільгового кредитування на відкриття нових кінотеатрів та пільг на ввезення кінотеатрального обладнання або вироблення його в Україні.
Крім того, Юлія Сінькевич у разі обрання на посаду планує налагодження дистрибуції українського кіно на світових майданчиках та посилення боротьби з піратством.
Підтримка промоції у програмі Сінькевич складається з промоції прокату, підтримки кінофестивалів в Україні, національних стендів на міжнародних заходах та співпраці з іншими установами (УКФ, Український інститут).
Одним із важливих пунктів кандидат вважає відбудову роботи системи кеш-рібейтів. Для цього вона пропонує чітко розмежувати види аудіовізуальної продукції, налаштувати прозору систему повернення витрат та просування її серед іноземних кіновиробників.
Відповідно до плану дій Сінькевич підтримка освітніх ініціатив має стосуватись як короткострокових навчальних програм і програми підвищення кваліфікації в Україні, так і налагодження партнерства з іноземними кіношколами. Також необхідна розробка навчальних програм із промоції, прокату та міжнародної дистрибуції.
Генеральний продюсер продакшену Limelite Володимир Яценко та режисер і продюсер Анна Соболевська реагують на заяву Сінькевич про суди
Іще один із важливих пунктів презентованої програми - міжнародна діяльність. Планується приєднання до Eurimages та European Film Promotion, укладення копродукційних угод, проведення в Україні церемонії Європейської кінопремії, розширення співпраці з кінофестивалями класу А та стратегічно важливими кіноринками, підтримка оскарівської кампанії українського кандидата щорічно, підтримка Днів українського кіно за кордоном.
Робота з кінематографічною спадщиною передбачає створення сучасного цифрового сховища стрічок та розробку норм Закону про державний фонд фільмів, де були б об'єднані всі кіноархіви.
«Власне, це все. Я кажу, що немає суперінновацій, яких ви не знаєте, бо всі ми працюємо з цим щодня і щодня обговорюємо. Але це ті кроки, котрі можна зробити, і, на мою думку, зараз є всі можливості, аби зробити їх у досить короткий термін. Щоб виробити систему, яка б не залежала від того, хто буде головою Держкіно за 5 років або за 10», - підсумувала свою презентацію Юлія Сінькевич.
Після цього модератор Андрій Куликов поставив декілька питань. На запитання, як кандидат у разі обрання планує дотримуватись балансу підтримки авторського та глядацького кіно, Сінькевич відповіла, що саме для цього першочергово аналізуватиме український ринок і його потреби.
«Я, звісно, люблю авторське кіно, але не можу орієнтуватись лише на свій смак», - додала вона.
Із суттєво завищеними бюджетами проектів, що подаються на підтримку Держкіно, Юлія планує боротись саме встановленням верхньої межі бюджетів та доопрацюванням процедури підтримки проектів. На запитання, чи потрібно підтримувати дружні стосунки з Держкіно, аби увійти до складу делегації на закордонних фестивалях, Сінькевич відповіла, що всі форуми відкриті до участі кінопрофесіоналів, кожен може акредитуватись й інформації, що когось не допустили до українського павільйону в Каннах або на український стенд у Берліні, у неї немає.
Говорячи про те, як вирішуватиметься ситуація з кінотеатрами у малих містах, Сінькевич зізналась, що всіх відповідей не має, а розібратися з цим їй допоможе вже зазначений аналіз ринку.
Щодо концепції патріотичного кіно кандидат відповіла, що «патріотичне» - дуже маніпулятивне слово, котре використовують у різних контекстах. Якщо мається на увазі проведення якихось окремих конкурсів, то в них, на її думку, немає сенсу. Такі фільми можуть на рівні з іншими брати участь в одному конкурсі.
На питання «Як змусити звичайну, «нормальну» людину дивитися українське кіно», поставлене онлайн, Юлія відповіла, що змушувати або катувати українським кіно нікого не треба. А необхідно працювати над тим, аби воно знаходило відгук у серцях глядачів, створюючи якісне кіно.
Окреме запитання було поставлене про покази українського кіно на телеканалах. Юлія Сінькевич відповіла, що тенденція змінюється. Коли раніше телеканали взагалі не розглядали це як варіант, тепер почали підключатись іще на етапі створення і підтримують кіно як партнери, забезпечують рекламні кампанії.
Підтримка створення фільмів для дітей, на її думку, також дуже важлива, бо зараз маленьким глядачам особливо нема чого дивитись, вони переглядають онлайн іноземні стрічки. Така програма для дітей має бути в Україні.
Говорячи про рейтингування кінопродюсерів, кандидат висловилась за те, що не лише кінопродюсерів потрібно рейтингувати. Багато що залежить від режисерів, особливо в авторському кіно. Серед критеріїв, за словами Юлії, - досвід, успішність проектів, отримання нагород на фестивалях. Важливо, чи були здані всі попередні проекти в Держкіно. Також неприпустимо, аби в один рік у продюсера було по 10-20 проектів.
Щодо своєї можливої майбутньої команди Сінькевич повідомила, що заступники голови Держкіно так само проходять конкурс і мають бути обрані. Питання про ситуацію з Одеською кіностудією та Кіностудією Довженка, каже, слід переадресувати Міністерству культури, позаяк Держкіно цим не займається.
Володимир Яценко цікавиться у кандидата на посаду, яким чином вона планує розвиток девелопменту
Кажучи про підтримку девелопменту, Юлія додатково наголосила, що це потребує внесення законодавчих змін і не буде швидким процесом, але від того це не є неможливим.
Член Ради з державної підтримки кінематографії, член Експертної ради з кінопроектів при Мінкультури Людмила Горделадзе цікавиться позицією Юлії щодо мовного питання
Мовне питання, закладене у положенні про національний фільм, є ще одним пунктом, котрому Сінькевич планує приділити окрему увагу. Та наразі не може зорієнтувати, як саме планує його вирішити. Знов-таки Юлія апелює до необхідності попереднього аналізу ситуації.
Сергій Сліпак із компанії «Кіносвіт» поставив запитання, чи планується створення кіноцентру
Створення кіноцентру кандидат теж вважає важливим, однак не першочерговим. Наприклад, зараз в Україні близько 500 кінозалів, але на таку кількість населення потрібно втричі більше - над цим і працюватиме найближчим часом.
Олександр Черкаський поцікавився в Юлії, яку кількість залів вона вважає достатньою і чому піратство, на її думку, є проблемою
Щодо піратства Юлія відповіла, що має власний досвід і, як скорегував відповідь Андрій Куликов, це «власний досвід бути жертвою». Сінькевич підкреслила, що проблема існує і доводити її нема потреби.
Про доступність придбання за кордоном DVD з українським фільмом Юлія зазначила, що цей формат вважає мертвим, натякаючи на потребу співпраці зі стримінговими платформами, котрі набувають дедалі більшої популярності.
Одне з останніх запитань обговорення звучало так: «Який з етапів конкурсу для наступників варто забрати, а який додати?»
«Для мене це був невідомий досвід. Наразі процедура передбачає певні переваги для тих, хто має досвід держслужби. Якщо людина хоче йти на посаду, працюючи в секторі, то потрібна або дуже висока підтримка під час голосування, або шансів у неї менше», - відповіла Сінькевич. Вона, виходячи з власного досвіду, прагнула би зробити акцент на професійних досягненнях, а не на знанні процедур. За її словами, це теж важливо, але не є пріоритетом.
На цьому захід завершився. Повну трансляцію події ви можете подивитись за посиланням.
А чи затвердять Юлію Сінькевич на посаді, ми дізнаємось уже найближчим часом.
