Століття тому один лисий гаркавий чоловік заявив світові, що найважливішим із мистецтв він вважає кіно. Відтоді спливло багато води, але суть меседжу актуальна і нині. Втім, тепер ми з вами розуміємо, що самим лише кіно ситий не будеш, тому сьогодні вагу має не тільки воно, а й уся аудіовізуальна сфера.
Вчора у Києві стартував уже дев'ятий за рахунком KYIV MEDIA WEEK - міжнародний медіафорум, в об'єктив якого традиційно потрапляють усі без винятку сфери креативної індустрії. Я уважно стежу за івентами медіатижня, і перша подія, про яку слід поговорити детально, - привітальна прес-конференція «Час змін» з нагоди відкриття KMW.
Якщо ви - серед гостей форуму, то знаєте, що список його спікерів викликав повагу з першої хвилини анонса. По-перше, так співпало, що Володимир Бородянський уперше публічно виступив у ролі міністра саме тут. По-друге, компанію за столом йому склали глава Українського культурного фонду Юлія Федів, генпродюсер Суспільного мовлення Ярослав Лодигін, директор ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова та директор Індустріального Телевізійного Комітету Ігор Коваль.
Модерувати розмову взялася Вікторія Ярмощук
І хоча склад спікерів передбачав, що бесіда зачепить усі сфери аудіовізуального виробництва в Україні, все ж почали її з найбільш захоплюючого, складного та драматичного питання - найближчого майбутнього кіноіндустрії. Привітавши гостей, Вікторія не затримала мікрофон надовго, передавши слово новопризначеному голові новоствореного міністерства культури, молоді та спорту Володимирові Бородянському.
Попри нове звання, на KMW Володимир Володимирович не вперше, а тому труднощів у спілкуванні з колегами він не відчував. Пам'ятаючи про те, що нинішній виступ - його міністерський дебют, Бородянський спершу розрядив обстановку жартом (мовляв, згідно із законодавством, дебютам у нас виплачуватимуть 100%-не фінансування), а потім швиденько перейшов до головного - опису того, як працюватиме підшефне йому відомство.
«Наше міністерство об'єднує в собі все, що, грубо кажучи, робить життя життям, - лірично стартував Бородянський, але відразу перейшовши до суті. - У своїй роботі наша команда має намір керуватися декількома простими, проте дуже важливими принципами. По-перше, всі витрати, які здійснюються через нас із держбюджету, повинні мати соціокультурний вимір, по-друге, державна підтримка має стати привілеєм, який потрібно обгрунтувати і заслужити. Третій наш принцип - це інклюзивність, а четвертий полягає у формуванні з індустрій інститутів, які працюватимуть за зрозумілими та прозорими правилами. Все це і стане фундаментом діалогу між суспільством і креативними індустріями».
Зазначивши, що викликів у міністерства вистачає, Бородянський підкреслив - зараз і він, і його команда перебувають в обставинах, коли потрібно по-новому їх приймати і вирішувати. А прикладом тут послужив Одинадцятий пітчинг Держкіно, про можливе скасування якого, нагадаємо, раніше говорив голова парламентського комітету з гуманітарних питань Олександр Ткаченко.
«Три роки тому був ініційований проект #КіноКраїна, який об'єднав українські теле- та кіноіндустрію спільною справою. В результаті ми отримали безпрецедентний розвиток галузі. Однак сьогодні ми не можемо адекватно оцінити, чи ефективно були витрачені гроші, що виділяються з держбюджету на аудіовізуальний контент. Тобто результат є, а системи оцінок немає. Це може загальмувати швидкість розвитку всієї галузі, й, аби цього не сталося, ми маємо придумати, як вимірювати ефективність витрат», - пояснив свою позицію пан міністр.
Нагадавши, що наразі в Україні існує три шляхи фінансування кіно (УКФ, Держкіно та Мінкульт), Бородянський зазначив, що це в принципі трохи дивна ситуація, яку вже наступного року виправлять. І тільки після цього Володимир Володимирович нарешті добрався до, власне, Одинадцятого пітчингу та своїх до нього претензій.
Ті, хто уважно стежать за висловлюваннями Олександра Ткаченка у Facebook, знають, що каменем спотикання стала загальна сума державного фінансування - 1,7 млрд грн, у той час як річний бюджет Держкіно становить усього 500 млн грн.
«На мою думку, Держкіно вийшло за рамки своїх повноважень. До того ж такі результати конкурсу, в якому не брали участь ані серіали, ані анімаційні фільми, ані документальні, закрили можливість для значної частини індустрії отримати держпідтримку», - змалював проблему міністр.
Бородянський резюмував, що особисто скасувати результати пітчингу він не може, але перший крок на шляху до вирішення ситуації, що склалася, він уже зробив - рекомендував Раді з державної підтримки кінематографії розробити варіанти подальших дій.
Представники Ради Людмила Горделадзе та Алік Шпилюк були присутні в залі і слова Бородянського підтвердили
«Наше завдання - зробити так, аби ці варіанти були прозорими. Я вважаю, що зараз є два шляхи: перший - підняти необхідний для перемоги прохідний бал, затвердивши новий список переможців, другий - впровадити в комерційному кіно такі критерії, як успішність продюсера і режисера», - пояснив міністр власне бачення.
Крім того, за словами Бородянського, у майбутньому в пітчингах Держкіно такі рейтинги кінематографістів-учасників враховуватимуться обов'язково, а дати самих пітчингів будуть визначатися відразу на два роки вперед - щоби прив'язати їх до затвердження держбюджету і, відповідно, до виділення коштів.
А щодо долі Дванадцятого пітчингу, на якому члени експертних комісій мали розглянути і в підсумку визначити держфінансування для анімаційних та документальних проектів, то тут Бородянський був менш конкретний. «Наразі на нього немає грошей, тому я не можу сказати нічого про його долю. Визначити подальші дії повинна Рада», - пояснив Володимир Володимирович.
Перерахувавши ще кілька добрих справ нової влади для кіноіндустрії (збільшення рібейтів та довгоочікувані зміни до Бюджетного кодексу, які дозволять їм запрацювати), Бородянський нарешті відстрілявся і передав слово далі.
«Найбільшою проблемою для ринку залишається те, що він не може себе окупити. Дуже важливо залучати додаткові кошти, а також зробити так, щоби всі гуманітарні сфери працювали спільно. Ми докладно поговорили про держпідтримку кінематографії, в якій також бере участь Український культурний фонд», - заявила Вікторія Ярмощук, витончено підвівши до анонсу наступного спікера, якою стала виконавчий директор УКФ Юлія Федів.
На відміну від Бородянського, котрий був головною зіркою заходу, Юлія займає свою посаду досить довго, тому новин для ринку в неї було значно менше. Вона швиденько перерахувала результати діяльності УКФ за минулі роки (це і виділення коштів на кіно- та телевиробництво, й освітні програми, і промоутування українського аудіовізуального контенту), а потім озвучила плани свого відомства на найближчий час.
«Для нас важливо доносити думку, що ви подаєте на держфінансування не свої ідеї, а проекти. Вони, своєю чергою, повинні відповідати нашим посилам: правильні пріоритети, фінансова складова та розуміння аудиторії», - зазначила Юлія.
Говорячи зокрема про плани на 2020 рік, Федів підкреслила, що в листопаді, після того як буде затверджений держбюджет, УКФ оголосить конкурсні програми, взяти участь в яких зможуть усі бажаючі. «Подавайтеся, одержуйте підтримку та створюйте якісний продукт», - резюмувала вона свій виступ.
Далі черга виступу дісталася керівника антипіратської ініціативи «Чисте небо» Катерини Федорової. Ярмощук наголосила, що контент важливо не лише створювати, а й захищати, після чого передала слово Катерині.
«Ми вважаємо, що піратство є однією з найбільших загроз. Сьогодні ми оцінюємо його удар по індустрії як 30%. Це велика цифра, але також ми продовжуємо роботу над її зниженням. Ми хочемо донести до правовласників, що в Україні реально захищати свій продукт від піратів, звертаємося до бізнесу, який хоче працювати в легальному сегменті», - пояснила свої завдання Федорова.
Також вона розповіла, що на сьогодні в Україні вдалося домогтись істотного зниження кількості рекламодавців, що не гидують піратськими ресурсами (до 5%, на хвилиночку!), а ще похвалилася, що вже є один обвинувальний вирок у справі про піратство.
«Це означає, що система запрацювала. Це складний процес, але тепер він рухається вперед, і далі справа піде швидше», - з гордістю додала Катерина.
Дізнатися про результати боротьби з піратами в Україні більше можна тут.
А Федорова зазначила, що головна причина існування нелегального контенту - користувачі. Тому в «Чистому небі» мають намір доносити до них вигоди від споживання легального продукту, і на цьому її виступ добіг кінця.
Ще одним спікером на прес-конференції був Ярослав Лодигін, який зовсім недавно став генпродюсером Суспільного мовлення. Спершу він пояснив присутнім мотиви, за котрими погодився це зробити (мовляв, у країні сьогодні інформаційний Чорнобиль і це треба виправляти), а потім, наслідуючи приклад колег, описав плани підшефної організації на найближчий час.
«За два роки багато чого було зроблено, але так само багато - не зроблено. Ще два роки тому в телекомпанії працювало 8 тисяч осіб, а сьогодні - 4 тисячі. Якщо говорити про контент, то він теж якісно змінився: згадайте ефір УТ-1 лише п'ять-сім років тому. Але цим зміни, звісно, не обмежаться: наступного року ми плануємо повний релонч Громадського, передусім - телеканалу «UA: Перший», тому що це те, за чим нас оцінюють насамперед. Також у нас є глобальний діджитал-проект NewsHouse зі створення новин, мета якого - прокачати технологічну складову процесів. Ми усвідомлюємо нашу відсталість у цьому плані і маємо намір працювати над її усуненням», - розповів Лодигін.
За його словами, не варто забувати, що наше Громадське - не річ у собі, а частина величезної сім'ї громадських мовників, куди також входять такі монстри, як ВВС. «У країнах, де працюють громадські канали, саме вони є найпопулярнішими серед глядачів. Ми хочемо добитися того ж», - резюмував Ярослав.
Розмову про телебачення, але вже комерційне, продовжив голова Індустріального Телевізійного Комітету Ігор Коваль. За його словами, його організація вже кілька років працює над тим, щоби телеканали в Україні ставали прибутковим бізнесом, а не просто дотаційним придатком фінансово-промислових груп. І майбутня конференція «Телебачення як бізнес» - саме про це.
«Цьогоріч ми зосередимося на двох темах: рекламному ринку в Україні та розвитку Pay TV. На початок наступного року заплановане кодування супутникового сигналу, що, за прогнозами аналітиків, призведе до того, що 2 млн домогосподарств у країні стануть його передплатниками. Галузь комерціалізується, і це добре», - зауважив Коваль.
Також Ігор додав, що мета конференції - пошук шляхів виходу індустрії на докризовий рівень, телегруп - у прибуток, а контенту - на світовий рівень.
На цьому слово знову взяла Вікторія Ярмощук, якій залишалося резюмувати все, що раніше сказали спікери: «Попри всі зміни, одне залишається сталим: тільки об'єднавши зусилля, ми можемо рухатися вперед і розвивати суспільство».
Коли ж дійшло до запитань, найбільше журналістів цікавило те, коли країна і профільні чиновники почнуть шукати заміну Філіпові Іллєнку на посаді голови Держкіно. Не обійшлося і без транслювання чуток про те, що зараз головним претендентом на посаду є Ярмощук.
«Я чуток не коментую», - стисло відповіла Вікторія, а Бородянський додав, що це питання поза повноваженнями міністра. «Міністр лише затверджує результати конкурсу. Поки його точних дат немає, але вони обов'язково з'являться, і громадськість про це дізнається», - пояснив Володимир.
На цьому прес-конференція з нагоди старту KMW добігла кінця. Сподіваємось, ви отримали відповіді на всі хвилюючі вас запитання, а якщо ні - дочекайтеся завтрашнього дня: редакція MBR уже взяла велике та докладне інтерв'ю у Вікторії Ярмощук, в якому вона описує зміни, котрі очікують галузь найближчим часом.
Також нагадуємо, що ми уважно стежимо за всім, що відбувається на KYIV MEDIA WEEK, і неодмінно розповімо вам найсвіжіші та найцікавіші новини медіатижня.
Наприклад, про те, як відбувається KMW Content Market
Не перемикайтеся!
