Українська кіноакадемія швидко зреагувала на інформацію про плани Міністерства фінансів урізати фінансування всіх напрямків діяльності Мінкультури і менш ніж за добу організувала перший в Україні великий онлайн-мітинг «Ні - знищенню культури!».
Попередньо онлайн-зібрання планували розпочати о 12:00. Але такий захід відбувався вперше, тож з технічних причин початок його перенесли на 15:00. З тих самих технічних причин діяло й обмеження на кількість учасників - одночасно zoom-конференцію змогли відвідати лише 1000 осіб.
Модерувала подію Юлія Сінькевич, яка після невеликого вступу про причини мітингу надала слово першому спікеру - народному депутату Миколі Княжицькому.
Княжицький повідомив, що Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, членом якого він є, одностайно виступає проти запланованного Мінфіном скорочення бюджету на культуру.
«Наш Комітет - усі як один, незалежно від партійної приналежності - виступив проти скорочення бюджету. Я дуже вдячний членам Комітету і, сподіваюся, що це матиме ефект», - заявив він.
Княжицький зауважив, що Німеччина надала 50 млн євро на підтримку культури, тому що люди під час карантину мають щось дивитися. І якщо Україна не буде «поставляти свій культурний продукт», цю нішу займатиме російський контент. «Ми маємо зробити усе, щоб відстояти власний культурний продукт», - закликав депутат.
Микола Княжицький погоджується з тим, що бюджет необхідно переглянути і направити певну частину медикам, але при цьому не залишати культуру без мінімальної підтримки. Він запропонував виділити УКФ гроші для підтримки девелопменту кінопроектів та провести конкурси сценаріїв, аби була можливість готувати майбутні фільми.
Також Княжицький виступив за підтримку книжкових видавництв та культурних ініціатив, котрими опікуються місцеві бюджети. Бо місцеві бюджети, за його словами, також скорочують витрати, в першу чергу урізаючи бюджети на культуру. «Проблема в тому, що у нас немає міністра культури - є лише виконуючий обов'язки міністра. Сподіваюсь, вона нас почує і підтримає», - заявив Княжицький.
Депутат запропонував нагадати Володимиру Зеленському про те, що лише два тижні тому на врученні Шевченківської премії він, цитуючи Черчилля, говорив: «Навіщо нам воювати, коли ми не боремось за культуру». Та закликав об'єднуватись усіх представникам культурної галузі у відстоюванні питань фінансування.
Далі можливість висловитись отримала директор Української Кіноакадемії Анна Мачух - ініціатор проведення цього заходу. Анна зауважила, що кіно не можна вимикати навіть на короткий термін, бо це відкине суспільство у розвитку. Як приклад вона навела такі цифри: у період з 2006 по 2010 роки виходило лише 2-3 українські релізи на рік, у 2011-му не було жодного, а за останні 5-6 років вийшло більше сотні. Тож припинивши фінансування на рік, ми повернемося до попередніх показників.
Анна нагадала, що у кіноіндустрії наразі працюють близько 10 тис. осіб і без підтримки держави вони не матимуть засобів до існування. У той час, коли весь світ підтримує креативні індустрії в своїх країнах, дивно, що в Україні наявні протилежні тенденції і «Кабмін намагається знищити увесь культурний сектор».
Наступним спікером став народний депутат Павло Сушко. Він також назвав ситуацію неприпустимою і такою, що відкине нас у розвитку на 10 років назад. Сушко озвучив можливі наслідки позбавлення індустрії фінансування: гальмування розвитку підприємств, зниження експорту товарів креативної індустрії, зростання безробіття, втрата людського потенціалу, зниження загального культурного рівня населення України, зростання рівня злочинності та соціальних хвороб, загальне падіння рівня патріотизму, руйнування єдиного національного інформаційного простору та інші.
«Якщо Міністерство фінансів піде таким шляхом, ми можемо ставити під сумнів їх професіоналізм», - підкреслив Сушко.
Українська акторка Ірма Вітовська-Ванца назвала пропозиції Міністерства фінансів з урізання бюджету на культуру «страшним сном з 90-х».
Колишній голова Держкіно Пилип Іллєнко теж долучився до акції і нагадав, що це питання виникало постійно: тільки лише яка криза - першою на скорочення йде культура, далі - освіта, далі - медицина.
«Останні події вказують на те, що треба було фінансувати саме ці галузі, а не силові структури», - зауважив Іллєнко.
Припинення фінансування культури, на його думку, означатиме, що витрачені раніше гроші були виділені державою даремно, бо кіноіндустрія - це безперервний процес. Іллєнко закликав усіх у кіноіндустрії забути можливі розбіжності і образи та об'єднати зусилля для збереження. Також він висунув пропозицію виступати за скорочення усіх галузей, крім охорони здоров'я та оборони, пропорційно. Бо скоротити бюджет культури на 99% - це, на його думку, злочин.
Далі Юлія Сінькевич зачитала текст листа-звернення Ради з державної підтримки кінематографії до Верховної Ради України. Ознайомитись з ним можна тут.
Виконавчий директор Львівської кінокомісії та співзасновниця організації Wiz-Art Ольга Райтер, отримавши слово, закликала усіх, хто долучився до мітингу, виробити чіткий план дій. Вона припустила навіть можливість живого зібрання, не дивлячись на заборону через карантин, але як крайній захід.
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович запропонував кожному екстренно переглянути бюджет по своєму напрямку і запропонувати уряду ті суми, що забезпечать виживання галузі: можливо, скоротивши попередні бюджети на 30%. Тобто віднайти конкретні цифри для дебатів з депутатами, щоб вести предметну розмову. Наступною пропозицією був заклик писати листи на держустанови, щоб вони відчули, наскільки пріоритетною для громадян є культура.
Режисер та сценарист Марися Нікітюк запропонувала кожному з кіногалузі переглянути свої стандартні гонорари та з розумінням поставитися до можливості їх знизити, аби втримати індустрію в цілому. Бо якщо зникне український культурний продукт, його замістить іноземний.
Продюсер телеканалу «UA: Культура» та експерт УКФ Лук'ян Галкін зазначив, що позбавляти фінансування Суспільне - означає знищити єдине незалежне національне медіа. А для тих, хто приймає таке рішення, українська культура, на його думку, є чужерідною і не вважається за частину державності.
Письменник Андрій Ворон зауважив: не потрібно переконувати присутніх у тому, що українська культура потрібна, і без державної підтримки їй не вижити. Та висловив сумнів, що люди, які приймають рішення майже повністю скоротити підтримку культури, роблять це несвідомо. Натомість Ворон запропонував переключити увагу на те, щоб знаходити джерела фінансування своїх проектів самостійно і не розраховувати особливо на підтримку влади.
Режисер-документаліст Надія Парфан зізналася, що додатково займається дистрибуцією фільмів, аби якось виживати. І як дистрибутор запевняє, що проблем із попитом на українське кіно немає, люди готові дивитись наш продукт за гроші. Вона зазначила, що лист Ради з Держпідтримки - велика і своєчасна справа, але пропонує доносити до влади більш радикальне формулювання: називати скорочення бюджету на культуру загрозою національній безпеці. Бо зі зникненням національного контенту 47-мільйонна країна стане відкритим ринком для іноземного контенту.
Федір Гречанінов з «Медіа Групи Україна» підтримав ідею Антона Дробовича про вирахування реальних цифр скорочення та чітке формулювання вимог до влади.
Станіслав Притула виразив здивування тим, що Держкіно - основний регулятор кіногалузі - не озвучив конкретного плана дій. На його думку, відомство мало подати до Верховної Ради інформацію про наявні фінансові зобов'язання цього року, вказати, на чому і яку суму можна скоротити, та обгрунтувати, на що потрібні гроші у будь-якому випадку.
Ще одним спікером став голова профільного комітету ВР Олександр Ткаченко. Хоч його виступ переривався через технічні проблеми, він встиг сказати декілька слів. У першу чергу Ткаченко запитав, чи є серед присутніх голова Держкіно, і був здивований її відсутністю, а також постом Марини Кудерчук у Фейсбуці. Правда, який саме пост Кудерчук мав на увазі пан Ткаченко - цей чи цей, невідомо.
Він повідомив також, що зараз в Уряді йде розмова про те, аби виділити на кіно близько 200 млн грн. Результати обговорення цього питання будуть, за його словами, відомі сьогодні ввечері.
Останньою висловила свою думку режисер і продюсер Марія Пономарьова. Вона нагадала про приклад інших країн, де в часи кризи уряди надають виробникам податкові пільги. Тож, можливо, ця система була б корисна і Україні. Також Марія порадила запровадити кризові консультації онлайн для кінематографістів.
На цьому онлайн-мітинг, що відбувався майже півтори години, було завершено. А чи буде на нього відповідна реакція, дізнаємось найближчим часом.
