У першій частині інтерв'ю з керуючою директоркою СТБ Людмилою Семчук ми говорили про адаптацію мовника до умов роботи під час воєнного стану та загальні зміни на ринку, а сьогодні зазирнемо в майбутнє: що канал готує на весняний сезон, якими будуть копродукційні проекти СТБ, коли чекати нового «Холостяка» та чому в серіалі «Коли ми вдома» вже зараз мають з'явитися скетчі про Крим.
– Ви сказали, що багато контенту наразі запущено у виробництво – про які проекти йдеться?
– Якоїсь миті стало зрозуміло, що маленькі форми першої хвилі гуманітарного мовлення себе відпрацювали, досягли своєї мети і ми маємо переходити до інших форм. Тож, розпочавши роботу над осінньою сіткою, ми запустили складніший у виробництві контент. Тоді запланували спецпроект «ДНК. Свої» – шалено складний, але це ще один приклад того, як усі наші бренди набули актуальності. Ми не просто шукаємо родичів, а виконуємо важливу місію з повернення своїх додому, адже під час повномасштабної війни з'явилося дуже багато роз'єднаних родин, і їм потрібна допомога. Ми боролися за цей проект і боялися водночас, позаяк розуміли, що часто стикатимемося з історіями на територіях, непідконтрольних Україні зараз, але все ж запустилися. Проект виробляється та паралельно виходить в ефір дотепер.
Так само й серіал «Коли ми вдома. Разом до перемоги» – фактично перший художній контент, який почав зніматися та вийшов в ефір після початку повномасштабного вторгнення. Він паралельно виробляється та виходить в ефір, сценарії дописуються, бо це, попри доволі просту картинку, суперскладна технологічно історія. Зараз (у середині грудня. – MBR) ми робимо другий показ, а останні новорічні серії ще знімаються та монтуються.
На весну ми маємо чіткий план того, що хочемо зробити (і зробимо) – це і нові історії пошуку «ДНК. Свої», і новий проект із Надією Матвєєвою про незламність українських жінок під назвою «Позивний Надія». Плануємо знімати нові епізоди серіалів «Слід» і «Сліпа», нове ранкове кулінарне шоу та, як я вже згадувала, новий сезон «МастерШеф. Професіонали», виробництво котрого відбувається в Україні зараз.
– Ідеться просто про новий сезон чи теж особливий – з огляду на те, що відбувається в країні?
– Скажу так: від сьогодні в нас у жодному проекті не буде просто нових сезонів. Проект – це не студія, не конкурс і не страва, яку ми готуємо: це люди, що до нас прийшли, й історії, які вони принесли. Люди, котрі прийшли на цей сезон «Мастер Шеф. Професіонали», пережили 24 лютого, пройшли те саме, що й решта українців. Хтось щойно добудував свою першу власну справу – кав'ярню – і планував відкриття, а сьогодні цієї кав'ярні не існує, тому що її розбомбили. Хтось допомагав волонтерам або волонтерить донині, хтось будував квартиру, планував новий бізнес, хтось мав велику мрію, яка ось-ось мала реалізуватися. Кожен учасник, що приходить до нас на кастинг, приносить свою історію, у котрій глядачі впізнають себе. Та люди не відмовилися від своїх мрій, вони продовжують їх здійснювати по-новому, в тих реаліях, які є. Відповідно, ми працюємо з ними по-новому: страви, котрі готуватимуть учасники, будуть іншими, конкурси, з якими ми увійшли в зйомки, також інші. Життя триває, просто воно змінилось, і це буде віддзеркалене в нашому продукті.
Плануємо продовжувати виробляти проекти «Супермама» та «Супербабуся» – особливо важливі для нас, оскільки стосунки в родині, діти – це метацінність нашої жінки. Та якщо раніше ці проекти були більше про змагання, то зараз термін «супермама» набув геть нового значення: це не просто «я роблю все добре та вдало влаштовую свій побут», а це те, в який спосіб убезпечена моя родина, чи змогла я зробити так, щоб мої діти почувалися комфортно в цих умовах. Зараз багато матерів фактично стали обома батьками в своїх родинах, і ми хочемо показати цих героїнь: кожна поділиться своєю історією, своїм рецептом.
Як і кожен наш проект, весняний сезон на СТБ буде актуальний, він покаже нових нас і нові історії, що надихатимуть, через які кожен глядач зможе дістати емоційну підтримку, розрядку та, не побоюся цього слова, катарсис. Він буде про світло всередині нас, що допомагає побороти будь-яку темряву.
– А чи є у планах на весну місце романтичним проектам – умовно, новому «Холостяку»?
– Щодо романтики та стосунків – ми продовжимо виробляти серіальний слот. Ключовим жанром СТБ є мелодрама, і ми теж досить довго обговорювали, якою вона буде. Про що зараз знімати? Яким має бути художній контент під час війни? Не можна просто знімати кіно, роблячи вигляд, що цього не відбувається. А коли знімати про війну, контент буде певною мірою несправжній, адже ти не знімеш того, що відбувається навколо. Тож ми для себе вирішили, що у серіальних проектах говоритимемо про час, коли війна закінчилась. У кожного є своя історія, повномасштабна війна вплинула на життя кожної людини, але ми це пережили та йдемо далі. Романтична лінія для нас важлива, тому запуск мелодрам – перше, що ми зробили у цьому контексті.
Щодо «Холостяка». Це певний образ чоловіка-героя, чоловіка, найбажанішого для нашої жінки, тож зрозуміло, що зараз, коли найкращі люди боронять країну на передовій, привезти холостяка-емігранта з-за кордону та відзняти новий сезон – це не те що недоречно... Ми в принципі не можемо таке уявити. Тому виробництво проекту прив'язане до ситуації в країні, на фронті, до того, як швидко ми прийдемо до Перемоги. І щойно буде змога зробити «Холостяка», ми обов'язково його запустимо. Сьогодні герої – це українські чоловіки, наші захисники. Ми ними захоплюємось, і саме вони мають стати обличчями нового «Холостяка». Він також буде інший за змістом, ми вже відчуваємо та знаємо, яким саме, тому просто дочекаймося.
Але нам є що запропонувати глядачам цієї весни у п'ятничному романтичному слоті – проект «Майже одружені», прем'єру якого ми також перенесли через повномасштабне вторгнення. Це 20 історій кохання, герої котрих стикаються з неочікуваним випробуванням напередодні весілля. І кожна пара долатиме їх по-своєму.
– Тоді повернімося до мелодрам: нові проекти, про які ви говорили, вже у виробництві? Чи тільки у девелопменті?
– До кінця 2022-го ми завершуємо виробництво «Коли ми вдома. Разом до перемоги», а серіали плануємо знімати 2023 року. Зараз дописуємо сценарії, бо це робота з новими історіями, а на поличці лежить велика кількість цікавих проектів, написаних раніше, зокрема історичних, але це складні зйомки, великі бюджети, що зараз неможливо. Навіть мелодрами, котрі ми писали до війни: сценарії потребують певних локацій, певних зйомок, які ми сьогодні не можемо забезпечити технічно. Тож з огляду на все зараз пишемо нові сценарії. До того ж будь-який сценарій – це, зокрема, натура. Звісно, похмура зима може бути добрим антагоністом, але в історії про любов, гадаю, все ж краще почекати гарної натури, сонечка, тож запуск зйомок плануємо трохи пізніше.
Навесні глядач побачить серіали «Справедливість» та «Останній лист коханого», що вироблені 2021 року та не вийшли в ефір через війну. Нові ж серіали плануються до ефіру на осінній сезон.
– А що з «Кріпосною»? Ви дознімали четвертий сезон у Польщі, та чи буде він в українському ефірі, зважаючи на те, що до проекту були залучені російські актори?
– «Кріпосна» – наша величезна гордість і наш величезний біль. Четвертий сезон – улюблений сезон шоуранерки Тали Пристаєцької, це історія дітей наших героїв, певним чином спіноф «Кріпосної». Та у ньому, на жаль, були російські актори, зокрема Марія Машкова, що активно підтримує Україну, проте це нічого не змінює. Ми вже проговорили, що канал має чітку позицію – не виводити в ефір серіалів із російськими акторами, тому прем'єри четвертої «Кріпосної», котра вже домонтована та готова, в ефірі СТБ не буде. Ефіру інших частин на СТБ також не планується.
– Чи було це розуміння на момент організації зйомок у Польщі?
– Так. Станом на 24 лютого ми відзняли більшу частину проекту, і залишилося кілька сцен, які треба було дознімати. І хай там що, ми мали контракти з Польщею – партнерами, котрі з нами виробляли, фінансували цей проект. Нагадаю, у четвертій «Кріпосній» є польські актори, позаяк на хвилі великого успіху [серіалу в країні] поляки були зацікавлені стати повноцінними партнерами та зайти в копродакшен.
– Тобто четвертий сезон «Кріпосної» – це вже повноцінна копродукція?
– Проект повністю виробляла українська сторона, та партнерам було важливо тримати руку на пульсі на етапі написання сценарію, позаяк польська лінія розширена та дуже чутлива для них із погляду історичної правди. Вони консультували нас щодо саме польської лінії, аби в кінцевому продукті це було 100% прийнятно для польської аудиторії. Як я вже сказала, до проекту залучені польські актори, а через те, що ми після початку повномасштабного вторгнення дознімали «Кріпосну» в Польщі, – і польські локації. Фактично партнер відіграв велику роль в організації цих зйомок, та й ми зробили надлюдські зусилля, щоб вони відбулися: навіть переписали сценарій, аби повністю прибрати російських акторів із частини, яку дознімали. Ми мали здати партнерам продукт, тож із початку повномасштабної війни зробили все можливе, щоб виконати свої зобов’язання, зокрема перед поляками, позаяк вони вклалися та очікували готових матеріалів. Ми переписували сценарій, частину дозйомки провели в Києві (не все дознімали в Польщі, бо це було неможливо), також для нас було принциповим, щоб «Кріпосна» навіть польському ринку була здана українською мовою.
– Прем'єра четвертої «Кріпосної» буде в Польщі?
– Так сталося, що перший показ буде в іншій країні. Міжнародною дистрибуцією опікуються наші партнери FILM.UA, з якими ми від самого початку проекту працюємо як одна велика команда. І сьогодні майже всі території, що працювали з попередніми сезонами «Кріпосної», очікують на четвертий. Фактично на нас чекає прем'єра у Чехії, Болгарії, Японії, Сербії, Кореї, Литві, Латвії, Естонії – перелік територій вже чималий.
– Упродовж 2022 року SLM генерувала ідеї міжнародних проектів та шукала копродукційних партнерів для їхнього втілення. Про які партнерства щодо проектів СТБ ви можете наразі розповісти?
– Тут варто сказати про два великі напрями – фандрайзинг і копродукцію. Український ринок потребує нових продюсерських схем виробництва контенту, оскільки в нинішній ситуації індустрія не має змоги виробляти контент тієї якості, до котрої звик наш глядач. Відповідно, приблизно з літа всі медіагрупи, продакшени активно ведуть діалоги з різними фондами, з іншими територіями щодо нових проектів. Не хочеться багато говорити, допоки не розпочали знімати та доки всі контракти не підписані, тож розповім у загальних рисах про деякі напрями. По-перше, це Starlight Doc під керівництвом Анастасії Штейнгауз – окремий напрям, який з'явився у нашій групі. Там виробляються ідеї, що приносять геть усі канали, підрозділи, новинний продакшен, мовлення, – а потім будуть в ефірі, зокрема й на СТБ. Перший фільм виробництва Starlight Doc точно буде в ефірі СТБ – сподіваюся, навесні.
По-друге, завдяки нашому генпродюсеру серіального виробництва Катерині Шевелюк і нашому партнерові «Основа Фільм Продакшн» ще влітку ми отримали фінансування USAID і знайшли міжнародних партнерів для виробництва проекту «Юрік», який базується на реальній історії про хлопчика, що самотужки перетнув кордон, оскільки його мама мала залишитися в Україні з хворою бабусею. Про цю історію багато писали в газетах, нею надихнулася велика кількість міжнародних партнерів…
Загалом переїзд, перетин кордону з дітьми – це болюча тема, це багато хто пережив, тому про це захотілося розповісти. Спочатку ми планували чотири серії, та зараз зупинилися на коротшому форматі – це буде, найімовірніше, фільм. Там уже є доволі зрозуміла [копродукційна] конфігурація, проект буде запущений у виробництво 2023-го, ефір плануємо цього ж року, коли ця історія ще буде актуальною. Певна, глядач із захопленням її подивиться.
Один із проектів, презентованих на MIPCOM у Каннах, – «Перевізниця» – також буде вироблятися нами й виходити в ефір каналу СТБ. Все доволі складно, адже будь-який міжнародний копродакшен – це досить довгий період притирань, коли складається бачення, формуються продюсерські схеми, бюджети, ми багато питань іще обговорюємо з партнерами. Але проект вартий зусиль – відчувається, що він живий, заряджений і має бути дуже потужним.
На початку весняного сезону ми покажемо фандрайзинг-реаліті «Україна: Кулінарний фронт», яке влітку на замовлення СТБ знімав режисер британського ресторанного телебачення Тоні Хіндхоу (Tony Hindhaugh). До проекту залучений наш незламний мастершеф Ектор Хіменес-Браво, що з першого дня повномасштабного вторгнення дуже багато допомагає українцям, готує і для військових, і для мирного населення, їздить до деокупованих міст. Ми покажемо шість міст, зруйнованих війною, в яких Ектор зустрінеться з місцевими жителями, аби допомогти їм відновити пошкоджені заклади харчування.
Крім цього, в нас у портфелі багато проектів, які перебувають на менш просунутому етапі перемовин, але ми обговорюємо і серіали, і телевізійні проекти, шукаємо баланс між українською тематикою та кутом зору, що підійде нашим партнерам. Більше буде зрозуміло навесні, позаяк та величезна кількість зусиль, яку ми вклали у міжнародний розвиток, почала давати перші відчутні плоди тільки восени.
– Ця зацікавленість міжнародних партнерів копродукційними проектами з'явилася через повномасштабну війну чи вона була й раніше, просто ми не так глибоко копали?
– Ми копали дуже глибоко та доволі давно, бо хотіли співпрацювати і з Польщею, і з іншими територіями. Будь-яка копродукція – це спільний інтерес, і, оскільки українська тема дуже актуалізувалася зараз, це певним чином нам допомагає. Не всі території готові вкладатися в суто українські проекти, для них дуже важлива наявність локальної лінії, та все ж відкритість до співпраці з українцями стала більшою. Можна говорити на прикладі Польщі: «Кріпосна» була першою ластівкою, що увірвалася на польський ринок неочікувано для самих поляків, а загалом ми досить довго намагалися налагодити співпрацю, адже особливість цього ринку в тому, що він навіть для Європи доволі закритий. Його розмір дозволяє виробляти проекти інхаус на локальну тематику та не дивитися на сусідні країни. Нагальної потреби у копродукції там немає. Але зараз, коли кордони між Україною та Польщею впали (посміхається), культурна підтримка набула геть іншого рівня. Основне питання тільки у написанні проектів, що будуть актуальними, підходитимуть обом територіям, і оцей процес девелопменту забирає час. Ми якраз перебуваємо на етапі, коли все зароджується, виписується, домовляється, і ми дуже вдячні партнерам: ця підтримка справді необхідна, щоб українські медіа продовжували існувати, виробляти якісний та актуальний контент, давати роботу фахівцям і задоволення глядачам.
– Восени у публічному полі з'явилася інформація, що з поверненням реклами великі телеканали заробляють на рівні 30% від того, що було до повномасштабної війни. Чи актуальна ця цифра для СТБ?
– Боротьба за відновлення триває щодня. Таких викликів, з якими стикнувся та продовжує стикатися ринок, ми не проживали ніколи. Доводиться постійно шукати нові рішення, що задовольнять і нас, і партнерів. Як я вже згадувала, на момент запуску гуманітарного програмування нас підтримали сім брендів – і тоді це була велика перемога, котра демонструвала віру рекламодавців в Україну та в наш контент. До кінця 2022-го в ефірі СТБ вже було понад 200 брендів. Ми багато працюємо над збереженням цього тренду, шоб весною кількість брендів в ефірі СТБ також збільшувалася. Цінність доходів, які ми отримуємо зараз, під час повномасштабної війни, набагато вища, позаяк вони заробляються на тлі бомбардувань, відсутності світла, зв’язку. І ми вдячні кожному нашому комерційному партнерові за те, що долаємо цей шлях разом і разом створюємо контент, який надихає українців.
– Тоді запитаю про один з останніх проектів 2022-го – Нацвідбір на Євробачення. 2021-го, коли завершилася п'ятирічна співпраця СТБ із Суспільним, ви не стали брати участь у тендері підрядників, адже для каналу було важливо формулювати сенси та виробляти Нацвідбір саме для свого ефіру – власне, як це відбувалося з 2016 року. 2022-го ж ваша команда робила проект суто як підрядник. Звідси питання: що змінилося? Нині для вас важлива можливість заробити?
– Усі попередні роки Євробачення було для СТБ та всієї Starlight Media важливим національним проектом. Фактично вся креативна команда була наша, ми у нього вкладалися, шукали талантів, нових облич, адже бачили місію – підтримати розвиток української музичної індустрії. Коли термін дії договору із Суспільним сплив, ми припинили бути повноправним партнером, який виробляє та відповідає за цей контент. Тож команда, що працювала з Нацвідбором 2022 року, не має жодного стосунку до Євробачення. Фактично це технічний процес: Суспільне мало потребу у виробничих потужностях, а у нас є великий рентал, котрий може це забезпечити, Starlight Scenery з необхідними сервісами, Starlight Production із великою кількістю фахівців, які можуть виконати будь-яке замовлення. Starlight Production виграв тендер і виробив продукт – якісно, як і завжди.
– Як загалом змінилась аудиторія каналу? Певна річ, що протягом тривалого часу ви працювали без вимірювань, але тепер вони з'явились, і, можливо, ви побачили геть іншу картину, зовсім іншого глядача?
– Добре питання. Почну з того, що українцям зараз досить просто виробляти контент для українців, оскільки ми маємо спільний досвід, разом проживаємо та відчуваємо те, що відбувається. Гадаю, жодна стороння компанія не зможе створити контент про українців та для українців, який сприйматиметься аудиторією, бо тільки українці, котрі пройшли це все, зможуть із розумінням відтворити події в Україні.
Що ж до аудиторії, то загалом картина для нас була зрозуміла: велика кількість жінок із дітьми виїхала з України, дуже багато внутрішньо переміщених осіб – це з територіального погляду. Тип дивлення змінився, про що я казала раніше, підхід до дивлення змінився, діджитал-контент відіграє велику роль, фактично компенсуючи ефірні перегляди. Та попри все, ми бачимо дуже великий запит. По-перше, коли в країні відбуваються значні події, відразу зростає зацікавленість у новинному контенті. Великий сплеск потреби бачити в ефірі новини ми фіксували 2014 року та, звісно, 2022-го. Тому роль Starlight News у цей час стала надважливою. І, відновлюючи мовлення, ми розуміли, що звичного показу «Вікон» у нас поки не буде, адже вони працюють на марафон. Але хочемо ставити в ефір щоденний підсумковий випуск новин – аби й наша аудиторія, котра, можливо, не завжди заглядає в марафон, мала змогу щодня оперативно дістати важливу інформацію.
Отже, новини – це перший великий блок, великий запит аудиторії, що змінився. По-друге, бачимо запит на певні проекти. Справжнього розважального контенту не було в ефірі цілий рік, оскільки просто поспівати, погратися в студії, подивитися щось на загальні теми не було базовою потребою нашої аудиторії. Тож в ефірі, як і в житті людей, відбулося повернення до певних базових цінностей: це життя, родина, стосунки, безпека, збереження певного комфорту, ну й інформація, котра потрібна, щоб спланувати свої наступні кроки.
Перед осіннім сезоном прозвучала фраза, що телебаченню буде доволі складно та ніхто вже не побачить подвійної чи потрійної частки каналу в проектах, бо глядач змінився. Але стартував «Холостяк», стартували певні серіальні проекти, ми знову показали «Спіймати Кайдаша», і побачили, що частка продукту може і вчетверо, і вп'ятеро перевищувати середню частку каналу. Тобто глядач, попри всі зміни – релокації, переміщення, перебої з електроенергією, – потребує нашого контенту. Іноді трапляються просто неймовірні історії, коли у п'ятницю жінки та дівчата знаходять, де є безперебійний інтернет, генератори, збираються в кафе або готують щось смачненьке у когось удома, аби разом подивитися «Холостяка».
Ще один приклад – «Коли ми вдома»: за сценарієм одна з пар героїв перебуває в окупованому місті. Ми дуже багато обговорювали це, адже тема дуже чутлива, люди травмовані, не зовсім зрозуміло, як знімати Херсон – ставилося безліч питань, але ми все ж ризикнули, позаяк хотіли показати, що на окупованих територіях люди залишаються патріотично налаштованими, чекають на ЗСУ, кожен робить усе, що може, бодай у своїх мріях, аби наблизити Перемогу… І якраз до прем'єри звільнили Херсон. Тож я сказала сценаристам: пишіть про решту територій. Коли вже будуть скетчі про Крим? (Посміхається.) Після виходу в ефір перших епізодів, коли ще не було оновлених телевимірювань, ми побачили фідбек у діджиталі: глядачі жваво реагували на прем'єру, і саме те, що ми сказали про Херсон, про окуповані території, дуже відгукнулося людям – вони дякували, і це була нагорода команді за велику кількість проблем, яку довелося здолати в процесі виробництва. Це свідчить про релевантність контенту: коли ти розумієш, що зараз потрібно твоїй аудиторії, – ти дістанеш відповідну реакцію.
Загалом в індустрії всі вже бачили оновлені дані установчого дослідження, всі розуміють, що відбувається з аудиторією, тож я не повторюватиму цих деталей. Хочу сказати одне: осінній сезон довів, що, попри все, телебачення залишається потужним інструментом у багатьох сферах, ми відповідаємо потребам аудиторії, надихаємо її, даємо емоційну розрядку або заряджаємо – і це робить нас актуальними.
В осінньому сезоні ми дістали багато позитивного зворотного зв'язку від ринку. Десь улітку комерційні партнери ризикнули, вклалися, увійшли з нами в певні проекти, а зараз усі активно запитують, які ж у нас плани на наступний рік. Ми маємо план виробництва 2023-го: з розумінням, що є добрий запит, і, можливо, ми розширюватимемо його з огляду на цей запит. Це результат того, про що йшлося на початку нашої розмови: в ситуації цілковитого нерозуміння того, що відбувається, всі ризикнули – ризикнув ринок, почавши свою діяльність, ризикнули ми, запустивши виробництво, канали запустилися на добрій волі та сподіваннях, але зрештою всі побачили дуже надихаючий результат. Особливо тепер, завдяки відновленню вимірювань, ми чітко бачимо підтвердження цього.
