Минулого року панельну дискусію «Вішліст українських мовників», що традиційно проводилася в межах KYIV MEDIA WEEK, через карантинні обмеження замінило однойменне експертне дослідження, для якого редакція MBR поговорила з керівниками найбільших українських телеканалів. Цьогоріч ми вирішили повторити цей хід - і напередодні KMW 2021 знову опитали телевізійних топменеджерів про програмні стратегії мовників і тренди українського телеринку з погляду контенту та теледивлення. Із самим оглядом ви зможете ознайомитись наприкінці жовтня: він буде презентований у постдокументі White Paper, його отримають усі зареєстровані учасники KYIV MEDIA WEEK. Ми ж починаємо публікувати інтерв'ю, на базі яких створювався «Вішліст».
Сьогодні - розмова з директором каналу «Україна» Вікторією Корогод, котру ми спершу попросили оцінити ситуацію загалом, порівнявши 2020 та 2021 роки:
- Легше точно не стало. По-перше, коронавірусна небезпека нікуди не дівається, попри і вакцинацію на рівні країни, і системну вакцинацію бізнесу, який я представляю. Ми всі перебуваємо в доволі тривожному очікуванні третьої хвилі й на протоколах безпеки не економимо. Зберігаються всі запобіжні заходи, дезінфекція, масковий режим, термометрія, тож витрачати менше ми не стали.
Водночас глядач щодня вмикає телевізор не лише для того, аби дізнатися новини про ситуацію у світі, країні чи своєму місті, а й щоби подивитись інший контент, котрий ми як мовник зобов'язані надавати 24 години на добу. Конкуренція контенту не тільки не зникла, а останніми роками в кілька разів збільшилася - через розвиток технологій, продакшенів, OTT-платформ, соцмереж, розвиток творчості блогерів, YouTube-каналів. І ми маємо забезпечувати глядача контентом високої якості - унікальним, цікавим, емоційним. Загалом, чіпляти щонайбільше. Тому наші виробничі плани жодним чином не змінюються, хоча їх зараз складніше реалізовувати. Виробнича інфляція лишається на доволі високому рівні: адже ми не одні перебуваємо у вищезазначених конкурентних умовах, і кожен із мовників або продакшенів бореться за якість контенту для свого глядача.
- Чи вдалося цьогоріч реалізувати задуми, відкладені 2020-го?
- Частково. Звісно, торік спершу була певна розгубленість: ніхто не знав, як діяти, коли весь світ раптом узяв і закрився. А вже коли ми спробували продовжити виробничий процес, виникли фізичні обмеження. Але, перегрупувавшись, цьогоріч ми тією чи іншою мірою виконали всі плани: десь - на рівні пілотів, десь - на рівні розробленої, готової до реалізації ідеї, десь - у вигляді нових продуктів, які глядач побачить в ефірі цієї осені.
Загалом, з одного боку, стало складніше, з іншого - амбіційніше. Виклик завжди задовольняє амбіцію та мобілізує всі внутрішні ресурси.
- А щодо глядача - чи змінився він за минулий рік?
- Потреби глядача лишились плюс-мінус ті самі. Напевно, якоюсь мірою збільшилася потреба в ескапізмі, бо неможливо повсякчас жити в напрузі через загрозу зараження, у страху, як твої рідні, особливо літні, впораються з вірусом. Постійно отримувати інформацію з зовнішніх джерел, що очікується чергова хвиля, що школи будуть закриті, що економіка піде на спад, що окремо взяті виробництва (і, можливо, твоє) знову перейдуть на обмежений режим роботи - психіка людини цього не витримує. Тому є потреба в певному емоційному ескапізмі, але вона реалізується через зрозумілі продукти - через розважальний контент (шоу, серіали й інше), а якісні продукти дивились добре за всіх часів.
- Чи відчував канал «Україна» вплив карантинів, що вводяться восени, взимку та навесні, на дивлення?
- Такого сплеску TVR (Total TV rating. - MBR), як за першого локдауну, не було. Тоді зросли не так охоплення, як середній час перегляду, тобто не нові люди прийшли до телевізора, а ті, хто його дивився, стали дивитись більше. Але потім ця історія нормалізувалася. Ми всі пам'ятаємо, як першого локдауну вулиці були порожні, люди зайвий раз намагались, як сказав мер Кличко, «не шастати». Та вже протягом осіннього, зимового, а вже тим паче весняного карантину 2021 року обмеження були не такі категоричні, і люди до них ставилися простіше, бо розуміли: потрібно виживати, підтримувати виробництва, забезпечувати нормальну життєдіяльність свого домогосподарства.
- Чи вплинув на плани каналу новий етап закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набув чинності із 16 липня? Як ви до цього готувались?
- Канал «Україна» планомірно, незалежно від тих чи інших законодавчих ініціатив, розвиває виробництво українського - в усіх розуміннях цього слова, зокрема і з погляду мови - контенту ще від 2015-2016 років. Щороку в нашому ефірі з'являється дедалі більше україномовного контенту саме власного виробництва. Цей план ми формуємо не на рік чи два: зараз у нас затверджені плани на 2022-й і 2023-й, активно інвестуємо в український контент. Він має бути якісний, інакше ми просто втратимо глядача, котрий піде на інші платформи, зокрема російські.
Ситком «Люся Інтерн» - одна з україномовних прем'єр осені-2021
- Які б ви виділили глобальні тенденції, характерні для ринку? Наприклад, стрімке зростання Other TV і зниження показників великих каналів, старіння аудиторії…
- Тенденції, що ви навели як приклад, пов'язані одна з одною, бо молода аудиторія швидше опановує нові технології. Як наслідок, у неї ширший доступ до контенту не лише телевізійного, а й діджитального. І тому її в нас менше, і середня телевізійна аудиторія старша, ніж була три, п'ять або десять років тому.
Якщо говорити про Other TV, ми багато аналізували і дійшли висновку, що там є і дивлення російських каналів, й істотне дивлення через телевізор нетелевізійного контенту (наприклад, YouTube, VoD). Ми проводили точкові дослідження, і поки в нас немає розшифровки Other TV на регулярній основі, але зараз на рівні ІТК ринок рухається до того, аби детальніше розібратись з Other TV, зокрема впровадити цифрове вимірювання. Просто це потребує певної кількості часу та додаткових витрат.
Так чи інакше, на сьогодні ми вже переконані, що певна частина Other TV - це нетелевізійні перегляди. А за впровадження нових технологій, за зростання споживання контенту через ці нові, нетелевізійні технології саме ТБ-дивлення падає. Тому частки мовників, зокрема ТОП-6, уже співмірніші одна з одною, ніж 10 років тому, коли середня частка каналу-лідера перебувала між 25% і 30%.
- Що б ви назвали головним успіхом і головною невдачею минулого року? Формально говоримо про осінь-2020 і весну-2021, але можна ширше.
- Успіхів у нас було багато. Я дуже пишаюся нашими продакшен-юнітами. Компанія «Теле Про», яка виробляє програми та серіали для денної лінійки буднів, згенерувала дуже багато нових ідей, частина з них перебуває на стадії виробництва, а декотрі вже в ефірі. Наприклад, «Люся Інтерн» у геть унікальному для каналу «Україна» жанрі ситкому (всі інтерв'ю в межах «Вішліста» відбулися перед стартом осіннього сезону, тому статус деяких згадуваних проектів устиг змінитись. - MBR). Це було дуже сміливе рішення, але команда так класно адаптувала формат, що ми всі в нього безумовно повірили й вирішили входити у виробництво. Наразі з цифр бачимо - аудиторія ще тільки знайомиться з цим типом контенту в нашому ефірі.
Другий наш продакшен-юніт, за який відповідає Анатолій Сябро, також досяг чудових результатів. У каналу «Україна» дуже невеликий досвід виробництва піктаймових розважальних проектів. Але ми, попри все, реалізували шоу «Маска», котре вийшло в ефір узимку цьогоріч і, чого лукавити, тоді порвало телевізійний простір. Усе, що можу сказати собі та своїм колегам: так тримати щодо пошуку й реалізації нових проектів.
Щодо невдач або викликів, то ми поки не знаємо, як продовжувати життя проектів, не знайшли для себе однозначних рішень. Є світові практики, коли проекти живуть багато років: звісно, після певного піку їхнє дивлення знижується, але не руйнується миттєво, ці проекти успішні в ефірі мовника ще протягом кількох років. Ми наразі не зуміли знайти гачки до перероблення успішних франшиз так, щоб вони жили дуже-дуже довго, через що протягом року закрили два наші проекти-довгожителі - «Реальну містику» й «Агентів справедливості».
- Чи можна говорити, що успіх «Маски» визначив долю великих розважальних шоу на каналі?
- У чомусь - однозначно так. Протягом останніх 10 років до «Маски» ми реалізували лише два піктаймові проекти, і через те, що жоден із них не давав якихось приголомшливих показників, поставили собі питання, навіщо витрачати гроші, час, креативний ресурс на створення ординарного продукту, коли він по суті своїй має бути унікальним. Краще продовжувати робити те, що нам удається добре, - серіали. Але торік наша амбіція все ж таки перемогла, бо, звісно, хочеться бути трендсеттерами в усіх жанрах, зокрема в розважальних шоу. І ми реалізували формат «Маска», попри всі ті труднощі, з якими стикнулись у процесі, - і він вистрілив. Це значно більше надихнуло нас продовжувати йти обраним шляхом, хоча ми розуміємо, що перебуваємо ще на самому його початку.
- Чому вирішили адаптувати формат All Together Now? Чим він має зачепити аудиторію?
- Наша полиця форматів наразі невелика. Наш досвід виробництва форматів іще менший, тому логіка ухвалення рішення проста: дивимося на доступні світові формати, аналізуємо складність і вартість їхнього виробництва, успішність на різних територіях і вибираємо ті, які найпопулярніші, проте їхня реалізація можлива в межах одного виробничого циклу. Формат All Together Now доволі молодий - перший ефір у Британії відбувся 2018 року, водночас він успішно реалізовується і в інших країнах. Очевидно, що в аудиторії є потреба в пісенних шоу, в усіх опитуваннях вони посідають перше місце.
В Україні формат All Together Now адаптований під назвою «Співають всі!»
Відмінність формату All Together Now від попереднього адаптованого нами в тому, що тут ми відкриваємо таланти звичайних людей. Детально його вивчивши, ми дійшли висновку, що він має право на місце в сітці каналу «Україна». Крім того, випуски «Співають всі!» з'являються у трендах YouTube.
- Якою мірою цей проект дорогий у виробництві - наприклад, проти «Маски»?
- Так, в All Together Now немає таких костюмів і постановок, однак там дуже дороге програмне забезпечення.
- На що ще канал робить ставку осіннього сезону?
- Звісно ж, на кожний із нових наших продуктів. Проекти «Я везу тобі красу», «Мисливці за дивами», серіали «Топтун», «Дитячий охоронець», «Люся Інтерн», шоу, передусім «Співають всі!», і, певна річ, другий сезон «Маски». Водночас розраховуємо, що наші регулярні лінійки, наповнені якісними продуктами, також будуть успішні. Насамперед я маю на увазі праймові серіали буднього та вихідного дня, прекрасне ток-шоу «Говорить Україна», публіцистичну програму «Головна тема» і, звісно ж, інформаційне мовлення.
- Якої миті в «України» з'явився слоган «Канал великих подій» - перед запуском «Маски», після? Що спричинило зміни позиціонування?
- Для нас слоган «Канал великих подій» - це логічне продовження слогана «Канал №1», бо великі події відбуваються на каналі №1.
- А який контент окрім шоу а-ля «Маска» і футболу ви відносите до великих подій?
- Безумовно, яскраві шоу, трансляції визначних спортивних заходів, подієвий контент, присвячений важливим державним датам (передусім я маю на увазі 30-річчя Незалежності України), топове українське прокатне кіно. Торік в ефірі каналу були стрічки «Захар Беркут» і «Ціна правди», цьогоріч ми також плануємо показ топових прокатних фільмів. І звісно, це регулярні продукти, але найвищої якості.
- Чи лишаються глядачі, залучені великими подіями - тією самою «Маскою» або Євро-2020, - на каналі? Як ви працюєте з цією аудиторією?
- Коли глядач прийшов виключно на перегляд чогось унікального, що є тільки на цьому каналі, а решту телевізійного контенту або регулярного продукту, представленого на цьому мовникові, не споживає, то він, найімовірніше, не залишиться. Наприклад, молодий чоловік, який прийшов подивитись на великому екрані у компанії друзів матч збірної в межах Євро, навряд чи проводитиме за переглядом телевізора стільки само часу, скільки проводив протягом червня-липня. Водночас лояльні телевізійні глядачі, котрі раніше менше дивились канал «Україна», сподіваюся, подивившись один або два цікаві продукти, зрозуміють, що й надалі зможуть знаходити в нас потрібний їм контент.
- Певної миті канал «Україна» відмовився від довгих серіалів, але тепер до ефіру повертаються довші форми - наприклад, немильні 40-серійки. Не думали про 40-серійки для прайму?
- Звісно, думаємо, та радше не про 40-серійні проекти - для прайму в нас є рішення на 32 серії. І ми не відмовились від жанру мелодрами. У нас пішли стосерійні передпраймові історії, але мелодрама, як і раніше, є одним із ключових жанрів у серіальній лінійці каналу «Україна», котру ми доповнили, розширили детективом, процедуралом і новим для нас жанром ситкому.
- Чи продовжите ви працювати із соціальною тематикою в серіалах, як це було у «Відважних»?
- Те, що глядача турбує або драйвить у повсякденному житті, зокрема соціальну проблематику, ми включаємо до наших серіалів. Можу навести як приклад проект «Дитячий охоронець», в якому порушується питання безпеки дітей, нехай і не в суворій, драматичній формі. Вже неодноразово згаданий мною серіал «Люся Інтерн» зачіпає проблематику людей середнього віку, щодо яких у нашому суспільстві є певне кліше. Мовляв, персональні відкриття, особисті та професійні досягнення в їхньому житті вже закінчилися, і далі - тільки очікування пенсії й онуків. Але ні - життя триває.
Серіал «Дитячий охоронець», як і ситком «Люся Інтерн», виробляє інхаус-продакшен «Теле Про»
- Раніше канал експериментував з історичною драмою і ліричними комедіями, цьогоріч спробував чисту комедію. Чи плануються найближчим часом іще якісь експерименти щодо серіалів?
- Ми завжди перебуваємо в пошуку нових жанрів і продуктів. В існуючій контентній конкуренції важливо давати глядачеві, з одного боку, якісний, з іншого - новий контент, аби в нього не було бажання шукати чогось нового й цікавого в інших.
- Як ви оцінюєте результат проектів «Всюди люди» та «Мисливці за дивами»? Плануєте продовжувати їх на нові сезони чи експериментувати з тревел-шоу надалі?
- Експерименти продовжуватимемо завжди. Адже невдалий досвід - це теж досвід, який треба проаналізувати та зробити висновки. Один із названих вами проектів ми істотно переробили і готуємо до перезапуску.
- ЦА каналу «Україна» - жінки, при цьому ви транслюєте традиційно чоловічий футбол. А який контент працює на спільне дивлення?
- Посилення спільного дивлення - одне з наших завдань. І для цього в нас багато різноманітного контенту: «Маска», футболи, багато серіалів, соціальна публіцистика, інформаційне мовлення.
- Торік ви говорили про плани у галузі прокатного кіно - і вже цьогоріч оголосили про співпрацю з FILM.UA Group. У виробництві фільму «На природу» канал вкладається лише фінансово чи бере участь і у творчому процесі?
- Наше партнерство - це й фінансова участь, і творча складова у різних аспектах. Приміром, FILM.UA підібрав хороший каст, а ми органічно додали камео - топових футболістів.
- У чому ваш профіт, окрім іміджевої історії?
- Для нас це, безумовно, новий унікальний досвід: раніше для кінопрокатного художнього кіно канал «Україна» виступав винятково як медіапартнер, а зараз ми повноцінні копродюсери. Маючи фантастичну експертизу у виробництві серіалів, ми, звісно, хотіли зайти на територію кіно. Наш молодший брат - канал НЛО TV, що є новатором завдяки своїй молодій аудиторії, ще 2017 року зайшов на цю територію, і вже 2018-го ми побачили перший приклад - фільм «Інфоголік». До речі, цієї осені колеги також планують два релізи: «Бурштинові копи» та «Пограбування по-українськи». Тож, з огляду на потребу глядача у прокатному кіно, навіть попри карантин, повчившись у наших колег, ми зрозуміли, що прийшов час і для нас.
- Також минулого року говорили про плани створювати контент для діджиталу - чи просунулися в цьому напрямі?
- Обговорюємо з колегами з OLL.TV потенційні заявки.
- І останнє - власне, вішліст каналу «Україна» найближчими роками: які напрями розвиватимете найактивніше, куди вкладатимете найбільші бюджети?
- Великі бюджети вкладатимемо в той контент, котрий є базою. Серіали, шоу (я вірю, що вони вже стали базою каналу «Україна»), реаліті-програми, таблоїди. Це, певна річ, соціально-публіцистичні проекти, які важливі для каналу-лідера.
- Можливо, є щось, чого б хотілося, але зараз бракує ресурсів?
- Мабуть, не завжди вистачає грошей і терпіння на експерименти. Нам як топ-мовнику також треба експериментувати. Цьогоріч ми вже розпочали, тож із почином нас.
