Цієї осені міжнародний медіафорум KYIV MEDIA WEEK успішно провів шість спеціальних подій у співпраці з трьома європейськими індустріальними майданчиками за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). KYIV MEDIA WEEK 2022 Travel Edition розпочав свою подорож із Міжнародного фестивалю веб- і телесеріалів Serial Killer (20–25 вересня, Брно, Чехія). Екватором форуму став Міжнародний ринок аудіовізуальної індустрії MIA (11–15 жовтня, Рим, Італія). А завершив свою подорож KMW 2022 на найбільшому в Європі ринку контенту – 38-му Міжнародному контент-маркеті MIPCOM (17–20 жовтня, Канни, Франція). MBR на засадах партнерства з KMW представляє спецпроект KYIV MEDIA WEEK 2022 REVIEW – огляд ключових івентів цьогорічного KMW.
Прочитати цей текст англійською можна за посиланням.
«Про що наш проект? Я б сказала, що це історія про привидів минулого – в буквальному розумінні. Про те, що ніщо не минає безслідно і завжди бувають наслідки. Та аби уникнути повчальних інтонацій, ми загорнули нашу історію в жанр романтичного трилера», – розповіла креативна продюсерка FILM.UA Group Олеся Лук'яненко під час презентації кейсу серіалу «Дівчина з Таллінна» (A Girl From Tallinn), що відбулася в межах секції KYIV MEDIA WEEK на фестивалі Serial Killer у Брно.
Цей проект – копродукція України (FILM.UA Group) та Естонії (Zolba Productions), яка розпочалася ще до повномасштабного вторгнення. Протягом війни проект зазнав певних трансформацій, але його творці й не думають зупинятися: натомість шукають міжнародного дистрибутора та нових копродакшен-партнерів. Докладно про кейс A Girl From Tallinn – в нашому огляді презентації, участь у котрій окрім Олесі Лук'яненко також узяли член правління Естонського суспільного телебачення (ERR) Томас Лухатс (Toomas Luhats) і продюсер, СЕО естонської компанії Zolba Productions Євгеній Супін. Модерувала дискусію Алла Преловська – міжнародна проджект-менеджерка Media Resources Management, компанії-організатора KMW.
Розпочала дискусію Олеся Лук'яненко, котра передусім подякувала чеським колегам із Serial Killer за підтримку: продюсерка розповіла, що після початку повномасштабної війни саме з їхньою допомогою їй вдалося разом із мамою та колегами переїхати з Києва до Праги та відновити роботу. Свого часу в межах Serial Killer Лук'яненко презентувала серіал «Схованки» (Hide And Seek; 2019) – першу українську багатосерійну нуарну кримінальну драму, що згодом мала великий успіх у контексті міжнародної дистрибуції. І саме на Serial Killer торік був анонсований проект A Girl From Tallinn.
Як розповів Євгеній Супін, бажання зробити спільний проект із FILM.UA виникло давно, але конкретної ідеї не було і її пошуки – приклад того, що «коли ви хочете співпрацювати, то знайдете щось спільне, що зможете розвивати разом».
Як тривали ці пошуки, розповіла Лук'яненко: «Обидві країни – Естонія та Україна – жили під радянською окупацією в межах СРСР. А потім, після розпаду Союзу, почалися 1990-ті – неспокійні часи, коли з'явилося багато злочинних угруповань. Гадаю, для Естонії цей час був особливо неспокійним, бо через морські порти країни йшов великий потік контрабанди, і це приваблювало туди банди з усіх пострадянських республік, зокрема з України. А рівень убивств був одним із найвищих у світі».
Виявилося, що Томас Лухатс у ті часи був кримінальним журналістом і практично щодня їздив робити новий репортаж із місця злочину. Іноді надзвичайних подій було стільки, що замість одного репортажу виходило декілька. «Це були дуже неспокійні часи, – згадував він. – Я, студент, тоді створював шоу під назвою «Поліцейський тиждень». Аби дізнатися, що де відбулося, ми здебільшого слухали поліцейське радіо, що було напівлегальною діяльністю. Зазвичай ми були на місці події раніше за поліцію, тому бачили багато крові, багато трупів… Сценарій A Girl From Tallinn видався мені дуже цікавим. А ще цікавішим було те, що це українсько-естонське копродукційне серіальне виробництво: здається, вперше».
Тож про що саме проект? Слово Олесі Лук'яненко: «Історія починається з того, що у наші дні в лісі під Таллінном знаходять останки тіла молодої жінки. На місце приїжджає офіцер естонської поліції Анна Паттерсон: жінка приблизно 40 років, яка має проблеми з алкоголем. Анна дізнається, що рештки тіла пролежали у землі майже 30 років; вони належать молодій жінці, яку, вірогідно, застрелили. Починаючи розслідування, Анна скептично оцінює шанси знайти справжнього вбивцю, але принаймні вона хоче знати, ким була ця дівчина. Нещодавно Анна втратила чоловіка, а після його смерті дізналася, що він мав роман із набагато молодшою жінкою, тому цей злочин зачіпає її на дуже особистому рівні.
Саме тоді у Києві Іван Паличук повертається з ділової зустрічі. Зараз Іван працює в агенції, що збирає компромат на політиків, та колись він був бандитом. І от Іван їде нічною дорогою, але раптом його машина зупиняється з незрозумілих причин. Він помічає біля дороги жіночий силует. Загадкова дівчина підходить до машини, відчиняє дверцята, сідає на пасажирське сидіння. Іван приголомшений, він не розуміє, що відбувається. Дівчина цілує його. Між ними стається чуттєвий секс, а потім вона просто зникає, наче й не було...
Після цього Іван починає згадувати свою молодість: коли у 1990-х він – молодий спортсмен, що вмів добре стріляти, – приїхав до Таллінна, аби працювати на одного українського кримінального авторитета. Іван увійшов у довіру до нового боса, і той познайомив його зі своєю талліннською дівчиною Марією. Іван і Марія закохались одне в одного. І звісно ж, одного дня бос дізнається про зраду… Марію вивезли до лісу та розстріляли на очах в Івана. Здавалося б, він мав бути наступним, але бос пробачив йому й зберіг життя. Саме так Іван пам'ятає цю історію. Але його спогади неправдиві…»
Не будемо розкривати подальші деталі сюжету, аби уникнути зайвих спойлерів: зазначимо лише, що A Girl From Tallinn – це водночас і кримінальний, і певною мірою містичний чотирисерійний проект. «Може видатися, що це ніби ще одна історія про привидів, але насправді ні. Це історія про кохання, про зраду, – акцентував Євгеній Супін. – У нас є два персонажі: Іван, який повертається до своїх справжніх спогадів, та Анна, котра завдяки цій справі дістає шанс позбутися власних привидів минулого й продовжити своє життя». А Лук'яненко додала: «Ця історія про те, як ми боремося з власними травмами».
Олеся Лук'яненко є креативною продюсеркою проекту, а продюсерами – Катерина Вишневська від України та Євгеній Супін від Естонії.
Режисером A Girl From Tallinn став Ільмар Рааг (Ilmar Raag): відомий і досвідчений естонський кінопрофесіонал, що знімав як серіали, так і кілька копродукційних повнометражних фільмів. Також Ільмар протягом тривалого часу працював на Естонському суспільному телебаченні, а зараз перебуває в Україні з гуманітарною місією.
Ще до креативної команди проекту увійшли естонська сценаристка Бірк Рохеленд (Birk Rohelend) та український сценарист Олексій Сахалтуєв. За словами Лук'яненко, наразі готова перша версія сценарію: вона написана українськими сценаристами, а потім до роботи долучаться й естонські колеги.
Томас Лухатс розповів про роль Естонського суспільного телебачення в цьому проекті: «Певний час тому наша платформа Jupiter (VoD-сервіс Естонського суспільного телебачення. – MBR) вирішила інвестувати в драматичні серіали, позаяк цьому напряму в Естонії досі не приділялося достатньо уваги, і ми хочемо вивести його на новий рівень. Відтак почали шукати хороші сценарії. І A Girl From Tallinn став одним із двох проектів, з якими ми вирішили почати».
Заходячи в копродукцію ще до початку повномасштабного вторгнення, партнери сподівались отримати держпідтримку в Україні. «Лише тиждень відділяв нас від подання на конкурс Держкіно щодо фінансування проекту», – згадує Супін. За його словами, наразі серіал має забезпечення 50% бюджету і продюсери перебувають у пошуках другої половини. Початок зйомок запланований на весну 2023 року.
«Зараз у нас майже завершений сценарій. Є сценарій пілоту та дуже детальний тритмент. Ми відкриті до розширення копродукції, адже можемо знімати в будь-якій східноєвропейській країні – тут усюди є можливість відтворити візуальний сетинг пострадянських 1990-х. А також шукаємо міжнародного дистрибутора», – додала Лук'яненко.
Резюмував дискусію Томас Лухатс: «Від початку війни Україні потрібна наша допомога не лише ракетами, танками та артилерією, а й підтримкою копродукції. Бо творчі люди в Україні також мають працювати. І якщо ми відмовлятимемося від наших спільних проектів, це означає, що вони не матимуть роботи. Та насправді тут ідеться не лише про підтримку. Ми не входимо в проект, якщо в цьому немає нашого інтересу. Ми зацікавлені, аби вийшов хороший серіал, це наша головна мета. І ми певні, що з проектом A Girl From Tallinn так і буде».
