Вкотре пересвідчуюся, що на Суспільному працюють люди, які дотримуються своїх обіцянок. Обіцяли піти в ігровий жанр – пішли в ігровий жанр. Обіцяли зняти серіал у жанрі мокʼюментарі – зняли серіал у жанрі мокʼюментарі. Щоправда, вихід серіалу «Карлос в Україні» Суспільне анонсувало на жовтень, а на презентацію «Карлоса» мене запросили лише минулого тижня. Але я однаково зраділа: все ж таки не щодня Суспільне Мовлення презентує свої ігрові серіали. Та що там – на моїй памʼяті, а памʼять в мене чудова, така подія відбувалася чи не вперше (вебсеріал 2015 року 5baksiv.net, мабуть, усе ж не рахується). Тож проігнорувати її я просто не могла та у призначений день вирушила до кінотеатру «Оскар», де організували презентацію «Карлоса в Україні».
Природно, що на фоні банера вже активно відбувалися фотосесії:
Усі охочі, серед яких опинився, зокрема, й виконавчий продюсер каналу «Суспільне Культура» Лук'ян Галкін, фотографувалися з актором Карлосом Соарешем, який, власне, і зіграв того самого Карлоса, що в Україні
А в Україні він, бо працює журналістом і в рідній Америці йому працювати журналістом стало нудно. А тут – війна в Україні. В межах виконання журналістської місії Карлос вирішив зʼясувати, як під час війни живе мужній український народ – і вирушив до нас, аби зняти документальній фільм. Звісно, у процесі роботи Карлос дедалі більше захоплюється та надихається українцями, заводить в Україні друзів і навіть знаходить своє кохання.
Не прогаяв можливості сфотографуватися з Карлосом і сценарист проекту Станіслав Мєдвєдєв – до нього приєдналися Тімур Мірошниченко та виконавиця однієї з головних ролей Ірина Кудашова
З неменшим ентузіазмом, ніж Карлос, фотосесії проводив режисер і продюсер серіалу Нікіта Торжевський (праворуч). До речі, на цій світлині присутні ще й актори «Карлоса» Ніна Набока (у капелюсі) та Григорій Боковенко – вони зіграли пару пенсіонерів Раїсу Романівну та Віктора Миколайовича
До яких періодично приїжджає у гості син – Даніель Салем. Звісно, в серіалі його звати по-іншому. До речі, Арам Арзуманян, який так тішиться зустріччю із Салемом, зіграв у серіалі в парі з Ірмою Вітовською – вони стали подружжям переселенців Аліною та Юрієм. Але Ірма на презентації була присутня лише на екрані
Натомість завітав Ілля Гладштейн,
генпродюсерка цифрових платформ Суспільного Вікторія Мурована у компанії члена правління Суспільного Мовлення, відповідального за платформи радіо, телебачення та діджиталу Дмитра Хоркіна
А ще – Олексій Гладушевський, якого теж можна буде зустріти в серіалі
Семен Горов до роботи над «Карлосом в Україні» не був залучений, але до прекрасного все ж вирішив долучитися
Після того як усі нафотографувались одне з одним, Тімур Мірошниченко зізнався: у «Карлосі в Україні» «ним усе починається й ним усе закінчується» та поскаржився на те, що сьогодні не покажуть серію за його участі
Лукʼян Галкін визнав, що створення ігрового серіалу для Суспільного стало величезним викликом: «Бо ігрових історій такого рівня в історії нашої компанії немає, крім того, ми розуміємо, що гумор – серйозна річ». Та подякував ЗСУ за те, що всі тут сьогодні зібралися
А Нікіта Торжевський просто всім подякував, зізнавшись, що «Карлос» – це верхівка його карʼєри на сьогодні
Присутнім продемонстрували третю та десяту серії «Карлоса в Україні» – «як найрепрезентативніші»
А ось й Ірма Вітовська
До речі, перші три серії «Карлоса в Україні» ви вже можете самі подивитися на YouTube «Суспільне Культура»
Після показу глядачі аплодували акторам і команді, робили зізнання типу: «Я гадала, буде чергове щось таке не очєнь, а воно дуже цікаво». А Лукʼян Галкін підсумував: «Премʼєри зараз не відчуваються супердоречними, але для нас було важливо принаймні віддати подяку всій команді Суспільного: знаючи, як проходять проплати в установах із державним фінансуванням, це був маленький подвиг. Дякую за ваші відгуки, хай які вони будуть».
А потім я влаштувала виконавчому продюсерові «Суспільного Культура» власний допит.
– Лук’яне, всі вже звикли до того, що Суспільне займає нішу документальних, історичних проектів, серйозних форматів, і раптом ігровий серіал, ба більше – комедія…
– Погоджуюся, для нас це геть незвичний формат. Але якоїсь миті ми як компанія вирішили, що в нашої загальнонаціональної аудиторії є низка потреб, які ми маємо вдовольняти. І оскільки Суспільне існує для суспільства, то був оголошений мистецький конкурс, де передбачалося створення скетч-шоу. Але на нього прийшли майбутні творці «Карлоса», зокрема Нікіта Торжевський та Юлія Дощанська, які запропонували ігрову історію. Вони її так якісно запітчили, настільки переконали в тому, що у цьому жанрі можна балансувати між серйозними та не дуже серйозними темами, що мої колеги вирішили повірити й зайти в цю річку. Маю зазначити, я не був у складі членів журі цього конкурсу – мені запропонували стати вже виконавчим продюсером проекту від Суспільного.
– Увесь бюджет проекту, як я розумію, покрили французи?
– Абсолютно! Бюджет – це грантова підтримка французької агенції CFI. CFI – наші добрі партнери, ми з ними співпрацюємо в різних форматах, і цього року вони надали Суспільному величезні можливості й для того, щоб звести нас з європейськими партнерами з питання копродукції, і для того, щоб ми були представлені на світових платформах. А «Карлос в Україні» вони профінансували повністю, включно з просуванням та допремʼєрним показом.
– Який, власне, бюджет проекту?
– Наскільки я памʼятаю, 4 млн 600 тис. грн – ця інформація є на Prozorro. Якщо перерахувати, ми отримаємо $10 тис. за серію, і це, звісно, не ринкова ціна, бо в серіалі присутні актори й акторки першої величини. І я, бувши на всіх стадіях виробництва цього проекту, можу сказати, що виробники, погоджуючись на цей бюджет, знали, що приймають виклик, і гідно його витримали. Але цей серіал міг би та мав би коштувати дорожче. І круто, що, попри всі обмеження, ця ідея була реалізована повноцінно і ми створили гідний продукт, який крім комічної частини має ще й ціннісну.
– Є ж узагалі думка, що мокʼюментарі – це дешево?
– Чи був дешевим серіал «Офіс»? (Посміхається.) Тут, як і в будь-якому жанрі, все залежить від ідеї. В мокʼюментарі є певні ознаки, що дозволяють здешевити виробництво, але в кожному форматі можна знайти те, що дозволить поступитися бюджетом. Я не підтримую тези «мокʼюментарі – це дешево». Не знаю, чи хотіли б ми, щоб наші локації мали інший вигляд. Добре, що герої могли існувати у середовищі, прописаному сценарною групою. Але й там було серйозне врахування того, які витрати принципові, а з якими треба працювати детальніше.
– Які у вас очікування щодо показників?
– Скажу щиро: не знаю. Ця історія виходить спочатку на YouTube «Суспільне Культура», й у колег із діджитал-платформи непоганий прогноз. У телеефірі серіал зʼявиться пізніше, вже під новорічні свята – ми з колегами дійшли висновку, що так буде ефективніше для сітки мовлення. Ще ми пішли на доволі безпрецедентну для нас акцію: зробили Instagram Карлоса (саме персонажа серіалу), з якого він комунікує з аудиторією. Ми бачимо доволі добрий відгук на діджитал-платформі. З колегами з діджиталу та маркому стратегію просування ми випрацьовували із серпня. Щодо телевізійної платформи – станом на зараз гумористичний слот є на регіональній мережі, на «Суспільне Культура» гумористичного слота немає. Я вже анонсував, що цей серіал у телеефірі планується в період новорічних свят, коли може бути доречним і відповідним настрій, попри те що в «Карлосі» порушується не лише комедійна тематика. Отже, прогнози робити не візьмуся просто тому, що це експеримент для нас. Наша аудиторія справді сформована іншим контентом. Що буде з цим – невдовзі побачимо.
– А ще люди звикли до того, що у ніші скетчкомів панують великі комерційні канали – як перетягуватимете глядача на свій бік? Бо очевидно, що звички йти по розважальний контент на Суспільне в аудиторії немає.
– Не хочу бути надто оптимістичним: щоб говорити про повноцінне конкурентне поле та зміну сприйняття бренду, потрібна певна критична маса контенту. Такий контент точно не є нашим пріоритетом і найближчим часом не буде. У компанії за цей рік було кілька гумористичних експериментів, включно зі стендапом і проектами, які виходять у регіональній мережі, але це точно не пріоритет просто зараз. Грубо кажучи, щодо «Карлоса» в нас зійшлися погляди з грантодавцем. Як розвиватиметься цей сегмент далі, зважаючи на те, що наша основна місія як Суспільного – захист свобод в Україні, я не знаю. Не певен, що циклове виробництво таких проектів є для нас суперактуальним. Але чому б не побути на цьому полі? Ми, зрештою, дуже молода медіагрупа.
А за наслідками цього експерименту можуть стати очевиднішими наступні кроки. Втім, дуже малоймовірно, що такий контент стане для нас пріоритетним.
– А серіал «Війна, тривога і пригоди» – що це було?
– Це контент наших колег із регіональної мережі. Це трошечки схожий формат, але в ньому актори й акторки співіснують із реальними героями, які грають самі себе і є гостями кожної серії. Втім, про нього правильніше говорити з колегами з регіонального мовлення.
– Повернімося до «Карлоса в Україні»: думаєте про другий сезон?
– Знаю, що Нікіта хотів би його зробити, але складно сказати, чи готові ми як компанія заходити у це зараз, чи буде в нас грантове цільове фінансування – це відкриті питання. Навіть зважаючи на те, що наша стратегія щороку зазнає певної ревізії. Зараз ми сконцентровані на тому, щоб цей серіал максимально якісно пройшов на наших платформах. І за його результатами зможемо говорити чи не говорити про продовження.
– Чи думаєте ви про щось більше в ігровому контексті?
– Такі плани є: хочемо запустити у виробництво двосерійну драму, яка буде більше привʼязана до актуальних подій – тут уже не йдеться про комедійний формат. Щодо термінів запуску та стратегії виробництва ми ще в дискусіях, думаємо й про те, що це може бути екранізація. Станом на зараз проект у нас на столі.
– А як щодо експертизи? Хто оцінюватиме потенційних виробників?
– У нас щоразу на мистецьких конкурсах різний склад членів журі, ми намагаємося робити його максимально релевантним. У нас є колеги, які довго та серйозно працювали у кіновиробництві. Плюс є розуміння того, як зараз розвивається українське кіновиробництво, хто для нас може бути пріоритетом, що ми шукаємо тощо. Це однаково питання конкурсу, ідеї, творчого бачення. Коли виграв «Карлос», ні для кого не було очевидним, що ми будемо готові зробити ігровий проект – просто ця ідея виявилася найсильнішою. Наші конкурси непередбачувані насамперед для нас самих...
Отже, не знаю, як Карлос, а я свою місію на цьому вважаю виконаною. Тепер вирішуйте самі – чи робити «Карлосу в Україні» ті самі показники, з огляду на які Суспільне таки наважиться на другий сезон.
