Рік тому, наприкінці жовтня 2021-го, компанія MEGOGO запустила у роботу власну студію озвучування MEGOGO Voice. Тоді медіасервіс навряд чи міг передбачити, наскільки складний рік чекає попереду, та загальний тренд угадав безпомилково: попит на українськомовний контент із початком повномасштабного вторгнення зростає. З іншого боку, і MEGOGO, і створеній буквально напередодні великої війни студії доводиться долати труднощі. Частіше вони пов'язані з умовами, в яких зараз працює вся країна, та іноді їх створюють раніше укладені партнерства – як-от зі студією НВО, серіали котрої на території України досі доступні лише через російську компанію. Про те, як та чим український медіасервіс відповідає на виклики, наскільки війна збільшила популярність української мови, а також про досвід роботи зі штучним інтелектом – у великому інтерв'ю з маркетинг-директоркою MEGOGO Валерією Толочиною.
– Спершу розкажіть, у якому форматі працює MEGOGO Voice – чи існує студія фізично? Свого часу ви залучали підрядників для MEGOGO Audio, адже ресурсів для запису в компанії не було. Чи змінилося це з запуском MEGOGO Voice?
– Варто почати з того, що MEGOGO Voice та MEGOGO Audio – це два окремі підрозділи компанії, що мають різні цілі та завдання. MEGOGO Voice є важливою складовою команди відеоконтенту. Так, у правовласників фільмів чи мультфільмів, які ми закуповуємо, часто відсутні аудіодоріжки українською. Тому ми пропонуємо партнерам свої послуги – зробити озвучування українською або іншою мовою, що цікавить. Саме для цього створювалася студія, і в майбутньому плануємо ще активніше працювати над аудіодоріжками національними мовами на ринках нашої присутності. Сьогодні це вже 14 країн, серед них Грузія, Казахстан, Латвія, Молдова й інші.
Що ж до MEGOGO Audio, ця команда сфокусована саме на аудіоконтенті: аудіокнижки, аудіосеріали, аудіоказки, подкасти. Ми збираємо на платформі вже існуючий аудіоконтент, а також створюємо свій. MEGOGO Audio справді часто співпрацює з різними студіями, коли йдеться про створення власного контенту – під кожен проект ми збираємо фахову команду: режисера, редактора, журналістів-розслідувачів, а безпосередньо з боку MEGOGO є продюсери та менеджери, що керують процесом.
Запускаючи MEGOGO Voice, ми відразу розуміли, що це має бути потокова історія, адже наша мета – переозвучити велику кількість контенту. Саме тому в нас з'явилася повноцінна стаціонарна студія. Спочатку вона була невеличкою та працювала в офісі MEGOGO на Подолі. Та після 24 лютого ми були змушені змінити розташування офісу на безпечніше, і студія також переїхала. У приміщенні все ще триває ремонт, проте робота ведеться активно – доводиться швидко адаптуватися до умов воєнного часу. Наприклад, ми не змінили планів щодо обсягів: у жовтні 2021-го, коли студія тільки починала роботу, ми планували озвучити до кінця 2022-го майже 400 годин контенту, а зараз уже маємо понад 470 годин. Якщо говорити про проекти, то лише після 24 лютого колеги озвучили 176 тайтлів, або 320 годин контенту – це дуже багато. Важливо, що ми не лише не зменшили обсягів, а й збільшили команду. Наприклад, до нас приєднався Вадим Олійник – відомий співак і музикант, який робить не лише класичне озвучування, а й допомагає з адаптацією пісень.
– Тобто повномасштабна війна не надто вплинула на темпи виробництва студії?
– Не можна сказати, що вона не змінила наших внутрішніх процесів: першими тижнями всі перебудовувалися та адаптувалися до нової реальності. По-перше, як я вже казала, ми змінили локацію, бо безпека колег для компанії дуже важлива. По-друге, змінилися механізми роботи, адже MEGOGO – технологічна компанія, і підходи до роботи студії відповідні: все організували так, аби в колег була можливість записуватися віддалено. Наші актори – це здебільшого працівники театру та кіно, але в озвучуванні є свої нюанси й особливості, котрі необхідно розуміти. Тому попередньо ми проводимо інструктаж, розповідаємо, як працювати, навчаємо роботі із софтом, аби вони без проблем могли ним користуватися де і коли завгодно. До того ж у перші місяці повномасштабного вторгнення робота в театрі та кіно була практично заблокована, тому в колег з'явилася можливість більше часу приділяти озвучуванню, особливо віддалено. А коли в Києві стало трошки безпечніше, багато акторів зацікавилися можливістю працювати саме у студії – це все ж таки зручніше, бо, наприклад, можна оперативно порадитися зі звукорежисером.
До речі, звукорежисерів у команді вже троє, а ще чотири літредактори та вісім перекладачів. Останні – дуже важлива частина команди, оскільки перекладати й адаптувати контент потрібно швидко та якісно, аби він відповідав очікуванням прискіпливого українського глядача. У сервісі є можливість перемикати доріжки, і деякі користувачі спершу слухають контент англійською, а потім українською – для них украй важливо, щоб усе було коректно до найдрібніших нюансів. Нам і самим цього хочеться, тому фіксуємо такі звернення та реагуємо на них. До того ж у нас є відповідальність перед правовласниками контенту: отримуючи дозвіл на озвучування, маємо демонструвати високий рівень та якість продукту.
– Коли почалася повномасштабна війна, чи доводилося вам повністю зупиняти роботу студії та як надовго?
– Це стосується не лише студії, а й компанії MEGOGO загалом: у перший місяць вторгнення відбувалися тільки критично важливі процеси. Тому й студія певний час не працювала. Найперше завдання, котре стояло перед керівниками MEGOGO, – поговорити з працівниками, впевнитися, що вони у безпеці, з'ясувати, чи потребує хтось допомоги. Ми створювали команди з тих, хто міг працювати, причому необов'язково за своїм фахом. Тоді всі розуміли, що робота нашого сервісу надзвичайно важлива для країни, позаяк MEGOGO – це телебачення, а запит на перегляд новин першими тижнями був дуже великий. Згодом зріс попит на дитячий контент, бо ж діти залишаються дітьми і в бомбосховищах. Також для нас було важливо зберегти роботу системи й убезпечити її від DDоS-атак, аби кожен користувач, відкриваючи MEGOGO, знаходив контент, на який розраховує. За кілька тижнів ми зрозуміли, що є запит на інші продукти, не тільки марафон «Єдині новини» та дитячий контент. До того ж помітно збільшився запит саме на українську мову, а ми маємо у каталозі не лише найновіший контент, де українська доріжка здебільшого є – не забуваємо про доробок того самого Голлівуду за десятки-десятки років, коли незалежної України ще не існувало. Отже, було потрібно повертатися до роботи, і почали ми з найбільш популярних і затребуваних стрічок, які озвучуються першочергово.
– Чи виділяється у цьому переліку якийсь конкретний контент: фільми, серіали або анімаційна продукція?
– Ні, такого розподілення немає. Також не існує жанрових фаворитів: ми розуміємо, що необхідно приділяти увагу максимально різноманітному контенту, оскільки маємо широку аудиторію, де хтось полюбляє комедії, а хтось – жахи. Тому орієнтуємося саме на популярність конкретних тайтлів. Традиційно новинки привертають особливу увагу аудиторії, і коли ми завчасно знаємо, що української доріжки прем'єрний фільм або серіал не матиме, то намагаємося домовитись із правовласником про дозвіл на озвучування силами MEGOGO Voice або пропонуємо послуги колег за ринком, що роблять якісний повний дубляж.
Алгоритм роботи з уже наявним контентом інший. Наприклад, у квітні ми проаналізували топ-500 найпопулярніших тайтлів за кількістю годин перегляду (без телебачення та спорту) і побачили, що українська аудіодоріжка присутня на 83%, а в категорії мультфільмів окремо – на 93%. Решта 17% були взяті в роботу, і насамперед дитячий контент, де бракує 7%. Звісно, топ-500 – це не весь контент нашого відеокаталогу, але одразу перекласти все силами однієї компанії неможливо – дуже довго й дорого. Ми підрахували, що для перекладу українською всього контенту потрібно понад $4 млн, і такі інвестиції поки здаються захмарними. Але ж і сидіти склавши руки – не наш варіант, тому вже не перший рік робимо внесок в українізацію контенту та поки не плануємо здаватися.
– Ви неодноразово згадували, що про озвучування кожного тайтлу потрібно домовлятися з правовласниками. Розкажіть, як це відбувається: ви ведете перемовини напряму зі студіями чи достатньо згоди українських дистрибуторів?
– У більшості випадків маємо контракти зі студіями: Disney, Warner Bros. та інші, тому перемовини ведемо напряму. Потрібно зазначити, що MEGOGO – це український медіасервіс, але ми також працюємо в країнах Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу. Тому, купуючи права на певні тайтли, робимо це одразу на кілька територій. Відповідно, наш інтерес як платформи – отримати всі доступні для регіону аудіодоріжки для кожної одиниці контенту. В ідеалі хочемо досягти того, аби в Україні кожен фільм із нашого каталогу можна було б подивитись українською, в Казахстані – казахською, Естонії – естонською тощо. Та на жаль, часто правовласник має англійську доріжку (мова, якою контент був створений), а на всю нашу територію, котру правовласники все ще вважають «колишнім СНД», є одна-єдина доріжка – російською. Права на неї, до речі, належать саме студії-правовласнику та передаються загальним пакетом, а не купуються окремо. Чому так склалося – зрозуміло: багато років усі дослідження говорять, що російську знає абсолютна більшість населення, тому потрібно переходити на українську в побуті, обирати її на своїх гаджетах і підтримувати саме український ліцензійний контент. Усе це стане аргументом для правовласників інвестувати додаткові ресурси. Маємо розуміти, що коли йдеться про повний дубляж із ліпсінком – це тисячі доларів для кожного фільму. Так, зараз ситуація змінюється: Україна гучно лунає у світі, за кордоном з'являється розуміння, що ми незалежна країна з особливою культурою, але попереду ще багато роботи.
– На цьому етапі ви робите не повний дубляж, а озвучування – чи полегшує це перемовини з правовласниками? Наприклад, чи потрібно узгоджувати голос кожного актора у фільмі, як це відбувається під час дубляжу?
– Так, для повного дубляжу потрібно узгоджувати і це, і багато іншого. Наприклад, часто студії фіксують голос актора, щоб глядач упізнавав його в кожному фільмі. З озвучуванням «войс овером» трошки інший підхід. Нам потрібно довести свою компетентність, продемонструвати попередні роботи, аби правовласник впевнився в якості. А після отримання дозволу ми вже маємо певну свободу – самі обираємо акторів і контролюємо процес. Та все ж важливо, аби всі зрозуміли: правовласники дуже-дуже прискіпливо ставляться до кожного партнера, котрий вносить зміни до їхнього контенту. А додаткове озвучування – саме таке втручання. Тому, коли наша студія береться до тайтлу, це завжди робиться зі згоди правовласника. Був єдиний виняток, що стався у розпал активної фази війни: не можу назвати тайтл і правовласника, але це була велика прем'єра від великої студії. На початку повномасштабного вторгнення можливості зробити повний український дубляж цього фільму не було, і навіть у кінотеатрах він вийшов англійською з українськими субтитрами. Ми про це дізнались і вирішили придбати якісне українське озвучування у відомої української студії – такий подарунок для студії-правовласника. Робота сподобалась, особливо глядачам, які хотіли подивитись українською. Але позаяк це був дуже гучний реліз, рівень котрого – лише повний дубляж, правовласник не дозволив залишити озвучування на платформі, та ми її видалили. Втім, зусилля не були марними, бо правовласник пообіцяв зробити повний дубляж. Тож за кілька місяців чекаємо – зокрема, завдяки MEGOGO (посміхається).
– На початку роботи студії ви заявляли, що в ній працюють вісім акторів. Це багато чи мало для запланованого обсягу роботи?
– Скажімо так, ми б хотіли озвучити якнайбільшу кількість контенту, і, щоб зробити це з усім каталогом, восьми акторів, звісно, замало. Тому ми від початку виходили з іншого: який бюджет наразі можемо собі дозволити виділяти на озвучування, аби бути ефективними та закривати потреби за найпопулярнішими тайтлами. Ще один важливий момент, про який я вже говорила, – можливість отримати права. Цьогоріч ми трохи розширили команду: в нас уже працюють десять акторів. Збільшилися й темпи – можливо, через те що в нас уже є досвід і перемовин із правовласниками, і безпосередньо роботи студії. Якщо популярність україномовних доріжок зростатиме, якщо з'являтимуться партнери, зацікавлені допомогти та підтримати цей рух, у майбутньому, сподіваюся, зможемо робити ще більше і швидше. Це наша мрія!
– Наскільки повномасштабна війна змінила попит на українські доріжки? Можливо, у вас є внутрішня статистика, яка віддзеркалює це?
– Почну з того, що попит на українські доріжки був і до повномасштабної війни. Власне, саме через це ми створили власну студію озвучування торік. Зробили б це і раніше, але планам завжди щось заважає, згадаймо бодай COVID-19. Певної миті ми припинили покладатися на те, що існує в базовому варіанті, – почали замовляти українське озвучування у незалежних студій, просили правовласників створити його спеціально для нас. Проте кількість була недостатньою, тому й настав час створити власну студію.
Сьогодні ми бачимо, що найпопулярнішою доріжкою для топових тайтлів в Україні є саме українська. Раніше більшість глядачів щодо цього не дуже заморочувалася, бо володіє як українською, так і російською. Але зараз це вже принциповий момент. Цікавий факт: багато хто змінив мову на своїх девайсах – відповідно, у застосунку MEGOGO в них автоматично включається українська доріжка. Також ми звернули увагу, що українська кілька років поспіль стає дедалі популярнішою для дитячого контенту – батьки перемикають доріжки, навіть якщо самі споживають контент російською.
– Чи коригувався запланований обсяг українського озвучування з огляду на щораз більший попит?
– Плани MEGOGO Voice від самого початку були доволі амбітними як для невеликої студії. А оскільки повномасштабна війна загальмувала всі бізнес-процеси, то досягти нашої цілі було нелегко. Втім, команда не просто впоралась, а й перевершила всі очікування – так, для цього нашим акторам доводилося працювати віддалено, в укриттях, між сиренами тривоги, а часто і вночі. Випадки, коли аудіофайл псувався, бо на ньому чутно сирену, – на жаль, досить поширена історія. Та команда не здається й продовжує працювати.
– Тепер я розумію, як ви обираєте контент для українського озвучування, і цілком логічно, що з доволі великої бібліотеки НВО, яку ви маєте через «Амедіатеку», саме «Дім дракона» отримав українську доріжку. Розкажіть, із ким ви про це домовлялися – напряму з Warner Bros. чи з «Амедіатекою»? І взагалі чи змінилися ваші відносини з останньою після того, як офіційний дистрибутор в Україні – сервіс OLL.TV – припинив існування?
– Дякую за уточнення: справді, права на цей контент ми купуємо саме в українського правовласника, який до кінця 2022 року лишиться незмінним. Контракти на закупівлю контенту мають свої особливості та зобов'язання, котрі не так просто змінити. Водночас є речі принципові: наприклад, після 24 лютого ми видалили з каталогу весь контент російських правовласників – не лише для українських глядачів, а в усіх країнах, де працює MEGOGO. Що ж до серіалів НВО, то його правовласником є студія Warner Bros., з якою ми маємо прямі контракти, але на інший контент.
До кінця 2022-го HBO має партнера, що є ліцензіатом на нашій території. Згідно з зобов'язаннями він створює російське озвучування додатково до оригінальної англійської. І саме в такому вигляді контент має бути відкритий у нас. Достроково розірвати контракт без поважної причини (наприклад, якби кінцевий бенефіціар був під санкціями) НВО не може. Ми також маємо грати за правилами, якщо хочемо й надалі легально отримувати контент для українських глядачів. Водночас ми заздалегідь знали, що на один із нових серіалів (назву сказати не можу, це забороняє правовласник) серед українських глядачів буде шалений попит, тому нам необхідна українська доріжка. Ми наполягли, що без українського озвучування така новинка вийти не може і взяли ініціативу в свої руки. Наразі саме доріжка від MEGOGO Voice є найпопулярнішою для цього серіалу, її обирають понад 52% глядачів, і щоепізоду цифра зростає. Працювати з цим контентом украй важко, позаяк скрипти завчасно не надаються. Тому команда береться до роботи вночі в неділю, коли відбувається прем'єра в США, і все для того, щоб уже на ранок наступного дня викласти нову серію з українським озвучуванням.
Зараз ми бачимо, що глядачі оцінили зусилля команди студії, котра працює під час війни в надскладних умовах. Хоча перед прем'єрою першої серії, коли ще ніхто не знав, чи буде українська доріжка, розпочався великий скандал у соціальних мережах. Найбільше дісталося MEGOGO, хоча саме ми боролися за українське озвучування і зробили його, але й НВО не оминули «увагою».
– З іншого боку, після цього ви могли їм сказати з чистим сумлінням: а ми попереджали!
– Ми так і зробили (сміється). Деякі користувачі писали: якщо правовласник не надає української доріжки, то треба відправляти його за «кораблем». Коли йдеться про російські компанії, то ми саме так і зробили, але тут мова про студію-мейджора, співпраця з якою варта певних зусиль. Тепер маємо можливість продемонструвати на цифрах, що контент НВО цікавий українському глядачеві, нас багато, і ми готові його дивитися легально, а не у піратів – отже, варто створювати україномовні доріжки. І коли наступного року постане питання тендеру на ліцензію для наших територій, це буде одним з аргументів, яким ми неодмінно скористаємося.
– Війна напевно вплинула на бюджети компанії – чи сильно урізали (якщо урізали) витрати саме на MEGOGO Voice?
– Насправді бюджети студії навіть трішки зросли – завдяки тому, що ми розширили команду. Здебільшого бюджет MEGOGO Voice складається з зарплат та оренди студії, тому кардинальних змін тут не було, як і скорочень персоналу. Власне, це стосується не лише студії, а й MEGOGO загалом. Головним завданням для нас було максимальне збереження команди.
– Влітку до процесу озвучування у MEGOGO також долучили штучний інтелект, а партнером виступила швейцарсько-українська компанія Vidby. Розкажіть про це докладніше.
– Спершу хочу нагадати: попри те що MEGOGO – розважальний медіасервіс, фундаментом компанії є технологічність. Надзвичайно важливо, як працюють наші застосунки на всіх можливих девайсах, від смартфонів до SmartTV, тож колеги дуже пильно за цим стежать і повсякчас покращують продукт. Відповідно, наша команда – це сотні айтівців, котрі спілкуються зі своїми колегами на професійних заходах, різноманітних хакатонах тощо. Також до нас часто приходять стартапери з цікавими ідеями, зокрема й залучати до озвучування контенту штучний інтелект. Але раніше якість не відповідала нашим вимогам. Коли ж спробували продукт Vidby, то були приємно вражені.
Звісно, поки не йдеться про заміну професійних акторів, але деякі частини тексту робот озвучує майже так, як це зробила б людина. Тому ми вирішили спробувати і домовилися з партнером, компанією Discovery, про озвучування їхнього документального фільму про Володимира Зеленського у такий спосіб. Головний плюс цієї співпраці для нас полягає у тому, що штучний інтелект може одночасно й дуже швидко створити доріжки багатьма мовами. Найближчим часом він не зможе замінити людину у цьому процесі, але напрям вартий того, аби його розвивати. До речі, компанія Vidby також робить переклад промов президента України, причому одразу великою кількістю мов – точно не пам'ятаю, але понад 20. Зробити це людським ресурсом було б або довго, або дорого, а так закордонні медіа отримують матеріал майже миттєво. В майбутньому така схема може працювати для студій: у контент додаються аудіодоріжки багатьма мовами від ШІ, а вже для тайтлів, що користуються найбільшою популярністю, будуть залучені професійні актори.
Для нас це був цікавий експеримент. Але тестування триває, і є декілька напрямів доопрацювання продукту, щоб його можна було застосовувати до наших обсягів.
– Умовно, ви могли б за його допомоги озвучити весь контент, на який маєте відповідні права?
– Так, але ключове тут – права. Є випадки, коли отримати їх набагато складніше та довше, ніж записати озвучування професійними акторами. А правовласників ідея зі штучним інтелектом може взагалі шокувати (сміється). Ми насправді дуже вдячні Discovery, що зважилися на експеримент, і дуже хотіли б розвивати цей напрям. Сподіваюсь, нам це вдасться.
– А як відбувається процес навчання ШІ у вашому разі? Умовно, чим його годують, аби він покращував уміння розпізнавати мову, перекладати й озвучувати?
– Це питання краще поставити нашому партнерові Vidby. Базово знаю, що спочатку відбувається процес розпізнавання мови у відео, а далі її трансформування в текст. За необхідності до тексту оригінальною мовою вносяться виправлення, після чого вже ШІ перекладає й озвучує текст. Серед навчального матеріалу 100% є словники та багато текстів. Насправді те, про що ви питали – чи можемо ми віддати ШІ на переклад увесь наш контент, – було б найкращим навчанням для програми. Також важливо, яким буде цей контент – бажано, щоб якомога різноманітнішим, і це також про каталог MEGOGO.
– Після початку повномасштабної війни чи не найбільшої втрати в плані контенту MEGOGO зазнав у категорії аудіокнижок. Із чим це пов'язано – більшість правовласників були з росії? Сьогодні, наскільки я можу судити, ситуація виправляється, але повільно – чи плануєте ви і до цього взятися власними силами?
– Це справді так, причому проблема набагато глибша, ніж просто зменшення бібліотеки. Нагадаю, що в книжках та аудіокнижках предметом авторського права є мова. Російські видавництва раніше цим користувалися, купуючи права не лише на російський, а й на український переклад, хоча останній часто лишався невиданим. І так, до повномасштабної війни в нашій бібліотеці справді були аудіокнижки від російських правовласників, але ми припинили співпрацю. На жаль, швидко заповнити прогалину не вдасться, і особливо шкода, що це стосується світової класики: англійської, французької, американської літератури тощо. Річ не лише в тому, що не існує українських перекладів – часто наші видавці навіть не можуть придбати відповідні права, оскільки ті вже продані до росії. Це питання порушували і раніше, але лише зараз намагаються розв'язати на державному рівні.
Щодо української літератури, то ми вже маємо практично всі аудіокнижки, котрі наразі існують, але їх не надто багато – більшість потрібно ще створювати, над чим ринок наразі працює. Роботи така купа, що ми всіх гравців цього сегменту вважаємо партнерами, а не конкурентами – у нас спільний біль, і ми всі прагнемо його подолати, розвиваючи українське слово.
– Чи готові українські видавці розвивати сегмент аудіокнижок разом із вами? Скажімо, чи йдуть назустріч, коли ви пропонуєте одночасно видавати і друковану, і аудіокнижку?
– По-різному, але більшість готова, бо розуміє важливість цього процесу. Нам тут насамперед допомагає дитяча аудиторія, бо це геть інший споживач. Їм набагато краще заходять саме аудіокнижки, я у цьому впевнилася на прикладі власної доньки. Її шлях споживача такий: коли у школі задають прочитати книгу, вона спершу перевіряє, чи є аудіоверсія. Аргументи, котрі вона наводить, цілком логічні: так менше псується зір, а ще можна бути ефективнішою – наприклад, одночасно слухати книгу та вигулювати собаку. Розумію, що так думає не лише моя донька, а й усе її покоління, і щороку вони стають старшими, а тому дедалі більше впливають на формування ринку. Це розуміють і видавці, тому сегмент аудіокнижок розвиватиметься, і ми також докладемо до цього руку. Зараз у MEGOGO є кілька проектів, проте поки не можу обіцяти, що їх удасться реалізувати найближчим часом – ідеться про значні інвестиції та чималі обсяги книжок, які треба опрацювати.
– До речі, про смаки споживачів. Оскільки до 24 лютого у вас була значна бібліотека аудіокнижок, чи можете описати, яким із них українці надають перевагу?
– Усі люди дуже різні, а наша аудиторія доволі широка. Сказати, що кожен українець прослухав якогось одного автора чи певну книжку, неможливо. Наприклад, у березні-квітні найпопулярнішою аудіокнижкою на MEGOGO був «Кобзар» Тараса Шевченка. Але навіть вона не може похизуватися стовідсотковим прослуховуванням аудиторії – йдеться приблизно про 20%, і це вже рекорд. А далі все розбивається за групами інтересів. Скажімо, у нас є чудова добірка лірики Сергія Жадана, в неї є свої слухачі. Хтось надає перевагу фантастиці. Іншим подобається класика. Багато українців полюбляють детективи. І так щодо кожного жанру.
Аби бути успішним, ти маєш надавати максимально широкий вибір. Бо якщо людину цікавить, скажімо, нонфікшен, то для неї треба зібрати якнайбільше контенту саме в цьому жанрі – інший її не зацікавить. Отакий виклик, є над чим працювати!
