«Десь на третій день війни прийшло усвідомлення, що треба брати до рук зброю, якою ми володіємо, – історії, контент. Ми не здаємося, готові працювати більше, ніж будь-коли, і бачимо потенціал нашої індустрії», – каже CEO FILM.UA Group Вікторія Ярмощук. Здається, ці слова якнайкраще відбивають позицію, спільну для української аудіовізуальної індустрії та й загалом для всієї країни у цей страшний і важкий час випробувань. Ця позиція проста й чітка: не здаватися та робити те, що можеш, знаєш і вмієш, заради однієї спільної мети – перемоги.
Хештег #StandWithUkraine, під яким найбільші медіакомпанії країни об’єднали свої зусилля задля комплексного промотування на міжнародному ринку можливостей української індустрії, – теж про цю позицію. І ми, обравши його для назви спецпроекту про роботу індустрії під час війни, хочемо розповідати про те саме: великий і малий бізнес, що, попри все, продовжує працювати, підтримуючи економіку держави; про творців контенту, котрі фіксують і рефлексують нову реальність, у якій ми живемо; про індустріальні ініціативи, спрямовані на єднання та підтримку одне одного й країни.
У цього спецпроекту немає остаточного плану та чіткої структури, проте є головне – історії, котрі хочеться розповідати. Історії маленьких перемог – над собою, над обставинами, кожного на своєму місці, з яких одного дня складеться наша спільна велика перемога України.
Тож спецпроект ми розпочинаємо з розповіді про те, як прожила перший місяць війни найбільша кіностудія України.
– Для нас, як і для багатьох, війна стала несподіванкою: всі знали про стягування військ до кордонів України, але ніхто не гадав, що вторгнення буде настільки повномасштабним та стрімким, – каже* CEO FILM.UA Group Вікторія Ярмощук. – Ми не підготувалися, й перші дні війни були особливо складними через відсутність інформації, що відбувається з людьми: у нас понад 500 штатних співробітників, за яких я відчуваю величезну відповідальність. Тому перше, що потрібно було зробити, – це зібрати максимально повну інформацію про людей, аби виявити найгостріші запити, котрі потрібно закрити зараз, перш ніж думати про щось глобальне. Гострих запитів від людей (допомога з виїздом, грошима, ліками) було небагато, і ми постаралися максимально оперативно їх виконати. Я повсякчас на зв'язку з більшістю топменеджерів, і люди знають, що можуть звертатися по будь-яку допомогу.
Розуміючи, що доходів у компанії найближчим часом не буде, ми одразу вирішили: зарплату принаймні за лютий та березень виплачуємо у повному обсязі. Надалі, звісно, будуть потрібні скорочення, але найближчими місяцями ми точно не будемо урізати виплати під нуль або звільняти людей.
– Який вигляд має робочий процес компанії у воєнний час?
– Від шоку, спричиненого початком війни, ключовий склад команди оговтався дуже швидко, і перші два тижні ми розв'язували питання життєзабезпечення та безпеки, зокрема студійного комплексу. Окремий респект усім службам кіностудії, що залишилися там і продовжують працювати, – це технічні служби, охорона тощо.
На території кіностудії є невелике бомбосховище, котре у мирний час використовувалось як склад костюмів та реквізиту. 24 лютого ми винесли звідти костюми, занесли воду, поставили туалет – облаштували для всіх, хто зможе добігти під час повітряної тривоги. І в перші два тижні там перебували людей з 80 – переважно жінки, діти, літні. І наші співробітники, і люди, що приходили з навколишніх будинків.
Якщо ж говорити про компанію загалом, то зараз працюють усі, хто може працювати. У кого є стабільний інтернет і якась техніка, можуть це робити віддалено – IT-служба компанії оперативно налагодила віддалений доступ і всі необхідні процеси. Окремо хочеться відзначити бекофіс FILM.UA: фінансисти та юристи роблять репрогнози, перебудовують процеси під законодавство, що повсякчас змінюється, сапортять частини бізнесу, які працюють. Наша продюсерська команда буквально з перших днів спрямувала всі сили на виробництво актуального контенту: генерують ідеї, збирають матеріали, монтують, залучають людей. Ми зробили безліч патріотичних роликів, і майже всі вони були показані в телемарафоні «Єдині новини», що спільно виробляють провідні телеканали країни.
Компанія Animagrad разом з 1+1 media та «Мамахохотала» створили анімацію для дітей, яка дуже доступною, зрозумілою мовою пояснює те, що відбувається. Окремо виробляються гумористичні анімаційні ролики для дорослих, що обіграють пов'язану з війною народну творчість.
Водночас активно працюємо над міжнародним напрямом – історіями, проектами та сервісами, котрі можемо запропонувати зовнішньому ринку.
– Про що конкретно йдеться?
– Закривши питання безпеки, ми подумали про бізнеси, що можуть працювати віддалено. Це насамперед постпродакшен, адаптація, анімація, VFX – їхню релокацію ми активно здійснювали в березні. Вже на 95% налагоджено роботу з анімації, продовжуємо малювати «Мавку», хоча команда проекту розкидана по різних локаціях.
Звісно, ми розуміємо, що бізнес, пов'язаний з фізичним виробництвом у Києві, якийсь час не працюватиме. Проте з рахунків ми його не скидаємо і навіть потроху знімаємо у Києві: готуємо документальний проект про волонтерів, розробляємо ще кілька. Також думаємо про організацію зйомок у Львові – компанія Patriot Rental має частину техніки.
Одна з героїнь документального проекту - зооволонтерка Анастасія Тиха, що пішки евакуювала собак-інвалідів з охопленого вогнем Ірпеня
Бізнеси, котрі безпосередньо прив'язані до інфраструктури (кінопрокат і решта), поки зупинені, і я розумію, що потрібно повністю перебудовувати FILM.UA Group, змінювати всі бізнес-моделі, аби дати роботу якнайбільшій кількості людей. Пріоритетне завдання зараз – максимально зберегти команду, підтримати людей, не дати роз'їхатися назавжди. Ми віримо, що після війни до країни підуть інвестиції, і зараз дуже важливо протриматися, наближаючи всіма можливими способами перемогу.
За таких умов часом трапляються дивовижні речі. Здавалося б, як може працювати компанія «Так треба продакшн», не маючи фізичного доступу до студій звукозапису? Але вони, засівши десь «у лісах», примудряються робити переклади, відправляти їх на начитку акторам, потім проводити зведення звуку тощо. Більшість людей змогли адаптуватися. Наша зброя – це контент, і її з рук ніхто не випустив.
Якщо говорити про сервіси, то зрозуміло, що найближчим часом до України можна запрошувати знімати тільки війну, тому наші високотехнологічні компанії активно розробляють послуги, котрі можна надавати міжнародному ринку.
– Попри війну, Україна буде представлена на MIPTV у Каннах. З яким меседжем країна їде на ринок?
– На жаль (і це те, про що я постійно говорила, опікуючись міжнародною діяльністю), на нашому ринку дуже переоцінене уявлення про Україну у світі. Попри постійну присутність на всіх міжнародних ринках, фестивалях і заходах, про Україну знають радше за точковими проектами і не усвідомлюють усього потенціалу нашої індустрії. І зараз у нас є унікальний шанс (на жаль, даний такою страшною ціною) привернути щонайбільше уваги до України. Тому ми вирішили, що потрібно бути присутніми на MIPTV не віртуально, а їхати особисто: пояснювати, хто ми такі і що можемо дати світові для загальної користі та загальної вигоди.
FILM.UA домовилася з MIPTV про те, що стенд, понад десять років закріплений за нашою компанією, стане об'єднаним українським стендом, представництвом країни на ринку. До нашої ініціативи у Каннах приєдналися українські телегрупи «Медіа Група Україна», Starlight Media та 1+1 media. Міжнародне партнерство є критично важливим для відновлення нашої індустрії, а після війни – і всієї країни, але ми не виходимо на ринок із позиції жертви: нам є що запропонувати світові, Європі передусім, аби спільно створювати контент. У нас достатньо креативних ресурсів, щоб зробити значний внесок у розвиток європейського аудіовізуального ринку. Про це ми говоритимемо і доводитимемо прикладами розроблених в Україні проектів.
– У перший тиждень війни FILM.UA Group активно продавала контент за кордоном, спрямувавши всі доходи від дистрибуції на підтримку армії та жертв війни. Які тайтли було продано за цей період?
– Найбільша цікавість була до воєнної драми «Черкаси» – її продали до Німеччини, Австрії, Ліхтенштейну, Люксембургу, Швейцарії та інших країн. Крім того, на різні території продано серіали «Нюхач», «Кріпосна», «Жіночий лікар» і «Нити судьбы». Наші партнери – зокрема, ZDFE, TVP, колеги з Молдови, Румунії, Словаччини – придбали каталог FILM.UA Group. Інші партнери (наприклад, у Південній Кореї) продовжили права на вже придбаний контент.
За тиждень вдалося зібрати понад $200 тис., які ми в міру надходження переводимо до трьох фондів: допомога армії, допомога постраждалим від війни та Червоний Хрест.
– Також ви безкоштовно відкрили права на контент, що демонструє українські традиції та культуру. Чи була цікавість до цієї пропозиції?
– Приблизно на третій день війни прийшло розуміння, що потрібно брати до рук зброю, якою ми володіємо, – історії, контент. На проект «Спадок», який всі знають, але який ніколи не релізився широко (навіть на YouTube був представлений лише частково), було накладено спеціальні титри з глобальним меседжем: ось українська культура, існування якої заперечує російська федерація, – подивіться, що агресор намагається знищити. Наша дистрибуція почала пропонувати цей контент у всьому світі безкоштовно, і «Спадок» розійшовся як гарячі пиріжки на різних територіях – окрім країн Східної та Західної Європи у списку, наприклад, Латинська Америка, ПАР, Індія та Монголія. В Україні «Спадок» уперше вийшов у телеефірі, а також з'явився на всіх digital-платформах.
Крім того, на MEGOGO можна з будь-якої країни світу безкоштовно подивитися документальні фільми, присвячені українській історії, етнографії та кулінарії: «І будуть люди. Наша історія», «Весільний спадок» та «Борщ. Секретний інгредієнт». А на YouTube-каналі FILM.UA відкрита для перегляду драма «Ціна правди».
– Скільки проектів вироблялося в Україні до початку війни? Чи зможуть вони швидко відновитись після закінчення воєнних дій?
– Можу навести лише загальні цифри: майже 50 серіалів, понад 200 фільмів (повнометражних та короткометражних ігрових, документальних, анімаційних), понад 100 рекламних проектів. Будь-які прогнози щодо відновлення сьогодні зробити складно. Але очевидно, що рекламний ринок, завдяки якому живуть телеканали, «лежатиме» щонайменше до кінця року. Ринок платного телебачення, не сильно розвинений, втратить колишні доходи на території України, а дохід від міжнародної дистрибуції недостатній, аби забезпечити життєдіяльність. Кінопрокату, природно, якийсь час теж не буде, а коли він відновиться – ніхто не очікує на довоєнний рівень зборів одразу ж. Практично в усіх регіонах країни зруйнована інфраструктура (міста, дороги, аеропорти тощо), після війни велика кількість територій потребуватиме розмінування – відповідно, про широкі можливості знімати в Україні зараз не йдеться. Тому вкрай важливо, щоб після закінчення війни держава змогла створити умови для відновлення виробництва (а їй допомогли міжнародні партнери). Усі на ринку, зокрема FILM.UA, активно розроблятимуть міжнародну складову, але цілком очевидно, що без підтримки держави буде дуже складно. Водночас, підкреслю, ми не здаємося, не виїжджаємо з країни, більш, ніж будь-коли, готові працювати і бачимо потенціал нашої індустрії.
– Поділіться ключовими моментами плану перезапуску виробничого сегмента після закінчення війни.
– Після війни обов'язково буде попит на розважальний контент, тому ми вже зараз генеруємо ідеї локальних продуктів, які допоможуть українцям відновитися. Люди потребуватимуть духопідйомних історій про любов, надію, віру, і ми їх збираємо. Просто неймовірні історії, в яких війна – не основна тема, а радше сетинг. Крім того, у розробленні кілька документальних проектів, котрі переосмислюють те, що відбувається сьогодні. А наш Департамент досліджень та інновацій розробляє проект відтворення зруйнованих українських міст – Маріуполя, Харкова, Чернігова й інших – у доповненій реальності.
Міжнародний напрям – це джерело фінансового ресурсу, тому сьогодні всі працюють над проектами, котрі зможуть запропонувати міжнародному ринку. Тут окремо хотілося б сказати про нашу повнометражну анімацію «Мавка. Лісова пісня»: ми переосмислюємо та перезапускаємо програму продажу мультфільму стримінговим сервісам, адже цей контент актуальний як ніколи. Сьогодні Україна охороняє не лише свої межі, а й принципи гуманізму, здорового глузду, загальнолюдські цінності – і проект саме про це. Мультфільм практично готовий, він несе в собі величезну кількість українських наративів, і для нас просто справа честі влаштувати «Мавку» на глобальну платформу, щоб її побачила якнайбільша кількість людей. Але природно, нам конче потрібні ресурси, аби закінчити виробництво.
Нещодавно творча команда анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня» презентувала особливі ескізи, котрі не планувала оприлюднювати аж до самої прем'єри стрічки. В момент загрози, коли потрібно захистити лісовий народ від загибелі, Мавка стає вогняною – сильною, сповненою справедливої люті. І ця її сутність несе смерть жорстокому та підступному ворогу
Як я вже казала, плануємо продовжувати активно розвивати анімацію, оскільки це та інфраструктура, що її можна винести з гарячих точок.
Крім того, ще до війни ми розпочали інформаційну кампанію про потенціал об’єднання країн Східної Європи в альянс, як, наприклад, свого часу зробили скандинави. Три країни з маленькими територіями та складними мовами об'єдналися й почали спільно виробляти продукт, разом просуватись, і всі ми знаємо, як добре вони почуваються на міжнародному ринку сьогодні. Східна Європа – невеликі країни з невеликими економіками, об'єднані у чомусь схожим менталітетом, схожою історією – теоретично могла б зробити те саме. І ми маємо плани ідею такого східноєвропейського альянсу розробляти та просувати. На практиці це означає, що країни могли б створити спільний фонд, спільно фінансувати проекти, виробники яких іще на етапі виробництва точно знали б, що їм забезпечений ефір у всіх країнах-учасницях альянсу. Це дало б можливість знаходити недостатнє фінансування на інших територіях тощо. Поодинці жодна східноєвропейська країна ще нікуди не вирвалась, а разом у нас є великий шанс.
*інтерв'ю проводилося для міжнародного видання TVBIZZ
і згодом було адаптовано для публікації в MBR
