14 вересня вдесяте стартував найбільший медіафорум Східної Європи KYIV MEDIA WEEK. Як і більшість івентів цього року, він уперше пройшов в онлайн-форматі - доступ до заходу, що його транслював сайт Media Business Reports, отримали всі зареєстровані користувачі.
Детального репортажу із залаштунків не буде, але деякі кадри я вам усе ж таки покажу
Старт навколосвітній онлайн-подорожі - KMW Global Marathon - дала національна панельна дискусія «Сила креативу. Як побудувати стійку екосистему аудіовізуального бізнесу в Україні». Її учасниками стали міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, СЕО FILM.UA Group Вікторія Ярмощук, директор холдингу «Медіа Група Україна» Євген Бондаренко і директор зі стратегічного розвитку MEGOGO Іван Шестаков. Модерувала бесіду Анастасія Рахманіна, головний редактор Media Business Reports.
Спікери мали обговорити об'єднання гравців індустрії задля спільного виходу з кризи, розвитку ринку та його виведення на світовий рівень, а також роль держави в цих процесах.
Першим слово взяв Олександр Ткаченко. Він закцентував на тому, що теперішня криза неспівставна з усіма попередніми, адже навіть через півроку карантину все ще нічого не зрозуміло: немає вакцини, люди продовжують захворювати, тож майбутнє залежить не стільки від влади, скільки від того, як поведе себе вірус. І тому невідомо, коли ми припинимо жити «на голках», переймаючись, що зйомки, проведення кінопоказів й інших заходів будуть знову заборонені.
«Очевидно, що саме у нашої сфери будуть найбільші збитки, - констатував Ткаченко. - Все-таки для нас офлайн дуже важливий. Утім, жодних прогнозів наразі дати не можу. Навіть європейські колеги говорять: у креативній економіці в багатьох із них не те що плану Б - навіть плану А немає».
А от Вікторія Ярмощук була дещо оптимістичнішою. Вона підкреслила, що існування індустрії в непростих умовах вітчизняного медіабізнесу зробило всіх сильнішими: «Ми доволі довго живемо у проблемному середовищі, і труднощі, з якими стикаємось, нас загартували. Ми у FILM.UA Group вважаємо це перевагою нашої країни. І вбачаємо в поточній кризі можливості».
Євген Бондаренко доєднався до слів Вікторії, додавши, що одна з цих можливостей - посилювати діджиталізацію: «Всі багато років говорили про неї, й тепер нам вимушено довелося знаходити нові ресурси, рішення, котрі планували задіяти в певній довгостроковій перспективі. У грудні минулого року ми затвердили стратегію на найближчі кілька років, однак коронакриза сплутала всі наші плани. Вона нас діджиталізувала за один місяць».
Далі Анастасія порушила питання стратегії влади: й антикризової, і довгострокової, що зачіпає всі сфери культурної індустрії.
«Коли я прийшов до міністерства, коронавірус був у самому розпалі, тож довелося швидко шукати шляхи вирішення багатьох проблем, - згадав Олександр Ткаченко. - Тому ми запропонували закон, відповідно до якого в Україні вперше запрацювала система видачі грантів через Український культурний фонд тим, хто постраждав під час карантину. Перші гроші вже розподіляються. Ми б хотіли продовжити цю історію, і комітет [Верховної ради з питань гуманітарної політики] у тому підтримує міністерство. Ми не можемо впливати на те, скільки грошей УКФ виділяє на підтримку проектів, але ведемо з ними перемовини про те, як перебудувати роботу інституцій (міністерство стає стратегічним центром, а оперативна робота переноситься до таких інституцій як УКФ, Держкіно й інші агентства). Також розглядається Закон про пониження відсотка ПДВ - із 20% до 7% - для низки культурних послуг, що допоможе креативній економіці розвиватись».
Іще, за словами Олександра, міністерство планує запустити проект «Велика реставрація», в межах котрого відреставрують понад 150 культурних підприємств на кшталт музеїв і театрів, аби «вдихнути в них нове життя, зокрема й економічне». Також передбачений проект трансформації сільських клубів - перетворення їх на центри культури спільними зусиллями держави й місцевої влади, програма розвитку внутрішнього туризму. «Хай як парадоксально, але завдяки кризі ми побачили зміну ставлення до того, на що здатна креативна економіка - не лише давати найбільшу додаткову вартість, а й забезпечувати робочими місцями багатьох людей, бути повноцінним гравцем економіки країни. Тому наше завдання - підняти у цей кризовий період культуру загалом», - резюмував Ткаченко.
Наступна тема дискусії - як українська медіаіндустрія впливає на формування глобальних сенсів і меседжів.
«Ми дуже думаємо над тим, що виробляє наша компанія, - взяла слово Вікторія Ярмощук. - Адже розуміємо, який вплив має контент на людей». Євген Бондаренко додав: телебачення усвідомлює свою відповідальність у цьому плані і готове всіляко підтримувати смислові вектори, котрі формує зокрема Міністерство культури.
«У нас велике культурне розмаїття та спадщина, і мені би хотілось, аби вони відображалися у контенті, - додав Олександр Ткаченко. - Щоби висвітлювались не лише трагедії, які пережив наш народ, але й наші перемоги. Важливо пам'ятати: багато подій, котрі відбувались чи відбуваються, мають надихати і допомагати людям краще розуміти одне одного».
І погодився - всі сфери культури мають об'єднатись, щоби виробляти великі, мультиплатформенні проекти, які залучають максимальну кількість користувачів.
Куди складніше було відповісти на питання про зміну відносин виробників контенту з державою (сьогодні вона - донор, а має бути партнером). У міністерства є плани про внесення змін до закону про партнерство з підприємствами, але «наразі вони малореалістичні в нашій [медіа]сфері». Втім, уже застосовуються в інших: наприклад, грядуть зміни Закону про культуру, аби використовувати партнерство держави та приватного сектору, зокрема, для реставрації замків.
Ну і про партнерство загалом. Усі спікери панельної дискусії погодилися, що воно (в усіх видах) надзвичайно важливе.
«Ми віримо в синергетичний потенціал: і кросмедійний, і внутрішньоіндустріальний, і в потенціал взаємодії з органами влади, - зазначив Євген Бондаренко. - У «Медіа Групи Україна» є досвід виробництва контенту з усіма продакшенами країни. Але є питання до процедур держпідтримки, яка дуже важлива. Сподіваюся, процеси видачі грантів, наприклад, стануть прозорішими».
Добрі кейси співпраці з різними структурами є й у MEGOGO.
«В нас був чи не перший досвід співпраці з держструктурами - «Всеукраїнська школа онлайн». Ми розуміли, що робимо для країни та користувачів щось корисне, - розповів Іван Шестаков. - Уроки подивилися близько 300 тис. домогосподарств із наших постійних користувачів (а загалом - понад мільйон сімей). Це підштовхнуло нас до розвитку напряму цифрової освіти, хоча планували розвивати його лише за рік-два. Ніхто не був готовий до таких проектів. Цьогоріч ми всі так само відкриті до співпраці - є ризик, що діти знову вчитимуться вдома... Дуже добре, що колаборації з державою існують, та хотілося б якоїсь постійності, дії мають бути послідовними, згідно з якимось планом. У разі з тієї самою онлайн-школою поки все ще незрозуміло, чи буде вона».
Відеосервіс також співпрацював із Міністерством цифрової інформації, розмістивши на платформі його освітні проекти. А в межах співпраці з ЮНІСЕФ на MEGOGO з'явились уроки з першого по четвертий класи (до цього були лише з п'ятого по одинадцятий), а також додався сурдопереклад для інклюзивної освіти.
«Загалом потік користувачів у нас збільшився на 28%, але невдовзі все вирівнялось. Збільшилась цікавість до телеконтенту, зменшилася до кіно-, бо весь світовий прокат заморожений. Тож не скажу, що коронакриза нам на руку, ми теж залежимо від виробництва контенту. Наразі ж намагаємось розвивати інші напрями - аудіокнижки, наприклад. Також є плани на музику. Загалом, на все, що не може постраждати через карантин».
На проблеми з контентом через коронакризу поскаржився й Євген Бондаренко. Він нагадав, що група втратила практично весь спортивний контент, і особливо постраждали телеканали «Футбол 1,2,3». На платформі OLL.TV зіткнулися з тими самими проблемами, що й на MEGOGO, - нового контенту було вкрай мало. І виходом із ситуації став креатив: ті самі «Футболи» швидко заповнили сітку спортивною аналітикою та програмами на навколоспортивні теми.
Практичні ж рекомендації спікерів були такі: бути гнучкішими, оперативнішими і сміливішими в ухваленні рішень, розвивати нові напрями в бізнес-портфелі та слухати свого споживача, намагатися зрозуміти, чого він хоче.
На завершення дискусії Вікторія Ярмощук знову порушила важливу для неї та для всіх тему - партнерство між гравцями ринку заради успіхів на локальному та міжнародному рівнях. І навела приклад одразу кількох партнерств FILM.UA Group.
Спільно з «ВОЛЯ» компанія запустила проект «Світ українського кіно», а спільно з ДТЕК - найбільшою приватною вертикально-інтегрованою енергетичною компанією України - зняла серію відео про людей, які під час локдауна робили так, аби в усіх була електроенергія. А ще FILM.UA - єдина в Україні кінокомпанія, що приєдналася до Глобального договору ООН, котрий передбачає відповідальне ставлення до свого бізнесу.
«Ми робимо багато, наші партнери роблять багато, і це призводить до перемог українського контенту на міжнародному ринку, які вже стають трендом. Наприклад, два роки поспіль українські фільми відзначаються на Венеційському кінофестивалі. Чи було таке раніше? Ні. Українська компанія Postmodern, що входить до нашого холдингу, отримала «золотий» статус вендора Netflix - інших таких компаній в Україні немає (та їх в принципі дуже мало, навіть у нашого сусіда). Фільм «Гарет Джонс» - копродукція України, Великобританії та Польщі - займав перші позиції у бокс-офісі Франції після локдауну. Хто б міг подумати, що українська тема, український наратив так добре сприйматиметься. Зараз фільм виходить у США, Канаді та ОАЕ, що так само як мінімум цікаво. Фільм «Захар Беркут» також вийде в США і Канаді. Наш серіал «Схованки», котрий ще на етапі девелопменту взяла на дистрибуцію компанія ZDF, вже має дуже широку географію продажів і також виходитиме в США. Це лише успіхи FILM.UA, і таких успіхів в нашій країні багато. Тобто український контент, український наратив, українські смисли цікаві світові. Це чудово, в це треба повірити, і це потрібно розвивати. Якщо ми будемо об'єднувати зусилля тут, то станемо (і вже стаємо) серйозним гравцем на міжнародному ринку», - закликала Вікторія Ярмощук.
Іван Шестаков погодився з нею, назвавши синергію другою релігією.
«У партнерстві дуже важливо чути одне одного та робити все для розвитку індустрії, а не намагатися заробити одне на одному. Ми закликаємо всіх до співпраці, готові ділитися своїм досвідом, надати все, що у нас є, аби допомогти іншим гравцям індустрії, виробникам контенту вижити в цей непростий час - адже ми так само від них залежимо», - резюмував він.
На цій прекрасній ноті, коли тільки й лишається додати «амінь», дискусія завершилась. Але не перемикайтеся - попереду ще багато звісток із KYIV MEDIA WEEK.
