Минулого тижня ми розпочали розмову на тему дистрибуції українського контенту за воєнного часу. Тоді у фокусі було кіно, але й у телегалузі є чим похизуватись у цьому контексті. Наприклад, цьогоріч найбільші виробники телевізійного контенту об'єдналися, аби якнайкраще презентувати українську індустрію на щорічному ринку аудіовізуального контенту MIPTV. Про організаційний бік питання нам уже розповіла директорка компанії Media Resources Management Катерина Удут, а тепер настав час дослідити конкретні дистрибуційні результати, яких вдалося досягти – причому не лише у межах згаданого ринку контенту.
Шалений попит, підтримка партнерів і безкоштовні права
Та спершу все ж про MIPTV, де зусилля медіагруп FILM.UA Group, Starlight Media, «Медіа Група Україна» та 1+1 media були об'єднані ініціативою Ukrainian content. Global cooperation. Як зазначає директорка департаменту продажу контенту «Медіа Групи Україна» Ірина Черняк, ця ініціатива була спрямована на централізовану роботу із зарубіжними ринками у наданні інформації про українські реалії. «Про те, як ми працюємо під час війни, які в нас плани після її завершення, як можна з нами розробляти та виробляти контент, використовувати наші ресурси. А ще – купувати наші історії», – уточнює Черняк.
Ірина підкреслює: цьогорічний інтерес до контенту з України був набагато вищий, ніж зазвичай, а географія попиту суттєво відрізнялася від того, що було до 24 лютого. «Передусім активізувались країни Центральної та Східної Європи, адже найбільший потік біженців саме там, а отже, і портрет місцевого глядача вочевидь змінюється. Запити із зазначеного регіону ми ще обробляємо, проте впевнено можу сказати, що найближчим часом підпишемо угоди з новими для нас партнерами», – говорить вона.
Безпрецедентну зацікавленість із боку міжнародного ринку підтверджують і в Starlight Media. «Цьогорічний MIPTV став яскравим відображенням єдності та готовності до партнерства заради майбутнього української креативної індустрії, – стверджує директорка департаменту з монетизації контенту Наталя Геровська. – Це відчувалось на нашому об'єднаному національному стенді, в кожному діалозі та на перемовинах. Інтерес до нас став рекордним – це підтверджує кількість і зустрічей, і запитів. Притому йдеться не лише про умовно «гуманітарні закупівлі» – міжнародні партнери знають і розуміють, який саме контент їх цікавить. Я думаю, це важливо, і визначить сталість нових партнерств, допоможе нам не тільки підтримувати себе на плаву, а й розвиватись як ринку. Наше завдання – не просто продати якомога більше, аби врятувати бізнес. Ми прагнемо справжньої інтеграції – спочатку європейської, а потім на ринку США, Великої Британії, інших країн».
Черняк зазначає, що від початку повномасштабної війни сумарно «Медіа Група Україна» продала всі типи прав на більш як тисячу годин контенту. Серед найуспішніших тайтлів – передпраймові лінійки серіалів: «Виходьте без дзвінка», «Агенти справедливості», «Лікар Ковальчук» і багато інших. Та й загалом Ірина називає нинішню пору гарячою щодо угод. «Це й продаж понад 200 годин нашого контенту до Південної Кореї, і співпраця з новими партнерами в Ізраїлі та Німеччині, і розширення нашої й без того активної діяльності у балтійському регіоні, а також активний інтерес там до україномовного контенту», – говорить Ірина, додаючи, що постійні партнери групи у багатьох країнах світу і надалі підтримують її у складний час, подовжуючи права в межах уже існуючих угод та активно купуючи бібліотеку.
За словами Геровської, в SLM також є приклади такої допомоги з боку партнерів. «Часто вони готові купувати український контент більше від запланованого обсягу й оплачувати контракти при підписанні. Цим вони роблять по-справжньому важливий внесок у збереження нашого бізнесу та можливостей для майбутнього розвитку. Ще одні важливі партнери – великі дистрибутори. Вони приділяють значну увагу нашому контенту, відбирають тайтли і готові допомагати з дистрибуцією на дуже приємних умовах», – ділиться Наталя. Ба більше, для Starlight Media сьогоднішня зацікавленість світу не обмежується розповсюдженням уже наявного контенту. «Для нас важливо не зупинятися у виробництві. Ми вдячні партнерам, що готові працювати над новими проектами. Серед них, наприклад, Drugi Plan, з якими ми зараз розробляємо дуже актуалізовану поточними подіями історію про проблеми торгівлі людьми та експлуатації. А також партнерам, з якими починаємо роботу над своїми та їхніми ідеями у співпродюсуванні – здебільшого у жанрі документалістики. Ми бачимо готовність як до підтримки української контент-індустрії, так і реальну зацікавленість у спільній роботі над продуктами. І ми за це неймовірно вдячні», – додає Геровська.
Також Наталя зазначає, що навіть зараз, ще до перемоги, група Starlight Media може запропонувати міжнародним партнерам співпрацю не лише в конкретному, а й у сервісному вимірі. «Продовжуємо працювати – розробляємо нові ідеї, маємо потужні маркетингові, технічні можливості, й ми точно відкриті до нових партнерських проектів. Серед популярних запитів, звісно, і документальні проекти про поточні події в Україні. І знову ж таки в нас тут є як багато відзнятого контенту, так і унікальна експертиза професіоналів усередині, сервіси, що можуть якісно забезпечити весь процес», – каже вона.
Із дистрибуційними досягненнями воєнного часу від FILM.UA Group ви вже частково знайомі – про кіноугоди компанії ми розповідали у першій частині матеріалу. Коли ж говорити про телеконтент, то тут голова FILM.UA Distribution Євген Драчов зазначає, що чимало тайтлів із каталогу компанії зараз мають попит на європейському ринку: «Балтійська медіагрупа All Media купила практично весь наш каталог. Крім того, німецький канал ZDF Nero придбав ліцензію на серіал «Схованки», чеський Prima TV – третій і четвертий сезони «Кріпосної», а Румунія купила «Нюхача».
Також компанія розповсюджує частину свого контенту безкоштовно: приміром, digital-проект «Спадок», присвячений українським традиціям та історії українського костюму. Після російського вторгнення студія його трохи оновила, наклавши спеціальні титри з глобальним меседжем (ось українська культура, існування якої заперечує російська федерація), почала пропонувати в усьому світі, і попит виявився шаленим: за даними CEO FILM.UA Group Вікторії Ярмощук, у списку територій, куди вирушив «Спадок», не тільки багато країн Східної та Західної Європи, а й Латинська Америка, ПАР, Індія й Монголія.
За словами Євгена Драчова, аналогічно вчинили і з проектом «Борщ», який викликав зацікавленість передусім на території Східної Європи – там його приблизно порівну розміщують і телеканали, й онлайн-платформи.
У 1+1 media, котра також брала участь в об'єднаному українському стенді на MIPTV, на наш запит щодо дистрибуції контенту у воєнний час не відповіли, зазначивши, що наразі не можуть розголошувати подробиць через юридичні моменти.
Документалки та новинний контент у топі
Цього року на MIPTV був представлений і контент Суспільного, причому для компанії такий досвід геть новий. «Ми радо приєдналися до колег і партнерів з інших українських медіагруп, які започаткували ініціативу, що дозволила цьогоріч об'єднати українську телевізійну індустрію у спільному міжнародному просуванні українського телепродукту. Завдяки цій ініціативі був сформований спільний каталог п'ятьох медіагруп, серед яких була презентована й продукція Суспільного мовника», – нагадує генпродюсер дирекції телебачення Суспільного мовлення Григорій Тичина. За його словами, для компанії це значний крок уперед, що дозволив не лише представити власну продукцію, а й отримати інформацію про потенційних покупців. Зараз у НСТУ працюють над тим, аби реалізувати нові контакти.
«Особливістю каталогу Суспільного мовника було те, що в ньому превалював документальний контент, оскільки одне з наших основних завдань – це об'єктивне інформування про події в Україні. Ми досить багато уваги приділяємо саме документальному виробництву. Насамперед я маю на увазі проекти «Колапс: як українці зруйнували імперію зла», «Майдан. Шість літер нашої свободи», «Сильна», «Люди Зони» та низку інших. У каннському каталозі також були представлені два анімаційні проекти – «Тото» і «Портал пригод». Сподіваємося, наша продукція допоможе іншим країнам краще розуміти Україну та українців», – каже Тичина.
Значний інтерес з боку закордонних телекомпаній до проектів власного виробництва Суспільний мовник відчув іще до MIPTV, і зараз готуються кілька угод із продажу прав на трансляцію. Щоправда, подробиці про те, який саме контент продається та на яких територіях його побачать глядачі, компанія зможе повідомити тільки після остаточного укладання цих угод. «Обмін телепродукцією із закордонними суспільними бродкастерами відбувався і раніше в межах Європейської мовної спілки, членом якої є Суспільне. Проте готовність саме купувати наш продукт є засвідченням його рівня якості, котрий зараз значно зріс, і контент почав привертати набагато більше уваги», – додає Григорій.
Аналізувати архіви з погляду оцінки потенційної ліквідності наявних проектів на Суспільному почали ще наприкінці минулого року, перевіряючи як сам контент, так і достатній обсяг прав для його реалізації. «Низку позицій відібрали й зараз допрацьовуємо розширений каталог», – зазначає Тичина. А з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, за його словами, значно зріс попит і на новинний футаж, по який до Суспільного звертаються закордонні документалісти.
Серіал як ключ до розуміння України та її президента
Наостанок ми лишили кейс серіалу «Слуга народу», який неможливо ігнорувати у контексті світового успіху українського контенту під час війни. На наш запит у студії «Квартал 95» не відповіли, але про шалений попит на проект після 24 лютого розповів Нікола Содерлунд – керуючий партнер компанії Eccho Rights, що займається розповсюдженням контенту українського продакшена. За його словами, різке зростання інтересу до «Слуги народу» почалося ще на початку березня – саме тоді, коли Володимир Зеленський став крашем майже планетарного масштабу. В Eccho Rights повідомили про угоди з мовниками на Близькому Сході, грецьким телеканалом ANT 1 та румунським PRO TV. Крім того, права на показ серіалу були продані каналам у Болгарії, Молдові, Естонії, Франції, Фінляндії та Грузії, а також британському Channel 4. Навіть стримінг-сервіс Netflix не зміг лишитись байдужим, іще в середині березня повернувши «Слугу народу» до бібліотеки, доступній у США. І це, власне, не дивно: світ прагне ближче познайомитися з президентом України, хоч і у такий, доволі нестандартний спосіб.
Сподіватимемось, світовий тренд на український контент триватиме й після війни, але, коли вона скінчиться (звісно, нашою перемогою), вітчизняних фільмів і серіалів на міжнародному ринку стане ще більше.
