23 та 24 серпня на суспільному телеканалі «Перший» відбудеться прем'єра документального серіалу «Колапс: як українці зруйнували імперію зла», створеного на замовлення і за сценарієм Суспільного компанією Esse Production House. Сім серій розповідають про роль українців у розпаді СРСР та здобуття Україною незалежності. Напередодні прем'єри про роботу над проектом, його унікальність та майбутню аудиторію розповідає режисер Сергій Лисенко.
***
Навряд чи режисер може бути повністю об'єктивним, говорячи про свій проект. Я вклав у цей серіал багато сил, часу, нервів, безсонних ночей. Це наче власна дитина. Але, за моїми суб'єктивними враженнями, виконати поставлене завдання вийшло: ми створили дуже докладний фільм про здобуття Україною Незалежності. Звісно, до нас було багато спроб висвітлити тему. Вдалих спроб. Можна згадати фільм Сергія Буковського «Україна: точка відліку», різні телевізійні програми. Але такої масштабної розповіді про те, що трапилося 1991 року, що цьому передувало, якими були підводні течії, чинники, про котрі мало хто сьогодні знає, ймовірно, ще не було. Тому я дуже радий бути причетним до створення цього серіалу. В нас була чудова команда, адже кіно - це мистецтво колективне.
На фоні інших документальних проектів «Колапс...» виділяється, перш за все, своєю деталізацією. Зазвичай проекти, що висвітлюють цю тему, обмежуються кількома «хрестоматійними» кадрами, розповідаючи про події 24 серпня. Як заносять синьо-жовтий прапор до Верховної Ради. І все. В нас же ціла серія присвячена історичному засіданню парламенту 24 серпня: з ранку до 18-ої години, коли було прийнято Акт про проголошення Незалежності. Зображено всі нюанси, підводні течії, хто як голосував, як поводили себе учасники подій: Народна рада (об'єднання членів демократичного блоку у Верховній Раді, що існувало в 1990-1994 роках), комуністи, Кравчук та інші. Це, напевне, одна з головних «фішок» серіалу - він докладний і занурює в атмосферу того часу, тих подій.
Ми спілкувалися з Леонідом Кравчуком, депутатами, які голосували за Акт проголошення Незалежності. Було дуже багато яскравих особистостей: вже покійний Євген Марчук, польський дисидент Адам Міхнік, Роман Попадюк - радник президента США Джорджа Буша-старшого, Марта Дичок, що працювала кореспондентом газети Guardian 1991 року. Всі вони цікаві, яскраві. Особисто мене вразив Іван Заєць, котрий тоді був народним депутатом, членом Народної ради. Я б його назвав батьком-засновником в стилі американців, які називають так творців своєї держави. Він вразив своєю фотографічною пам'яттю: пам'ятає все, що відбувалося 30 років тому, наче це було вчора. Наче він щойно вийшов із засідання Верховної Ради ввечері 24 серпня 1991 року.
Ми мали інтерв'ю з Лехом Валенсою, тодішнім президентом Польщі. Розмова відбулася в Європейському Центрі Солідарності у Гданську. Це дуже оригінальна, ні на що не схожа локація. Оскільки рух «Солідарність» починався з Гданського кораблебудівельного заводу, Центр нагадує величезний корабель. Всередині все дуже сучасно, розміщені величезні фотографії тих подій. Там є на що подивитися. Валенса нам тоді сказав: «Без вільної України немає вільної Польщі». Ця фраза начебто дуже проста і банальна. Проте, вона містить глибокий сенс. Від нашої Незалежності залежить не лише наша доля, але й доля наших сусідів.
Знімаючи фільм, режисер обов'язково думає про глядача - звісно, я думав про українців. Напевне, в першу чергу про тих, хто не пам'ятає цих подій. Хочеться, щоб серіал подивилися ровесники Незалежності. Щоб вони знали, що Незалежність не звалилася нам в руки просто так. Що це не був збіг обставин, чи нам пощастило. Що є люди, які за це боролися і страждали. Ми намагалися показати цей непростий і болісний шлях. Нам і зараз Незалежність коштує крові. А тоді все було набагато складніше, ніж дехто собі уявляє.
Гадаю, «Колапс...» міг би бути цікавий нашим сусідам: полякам, словакам та іншим. Мабуть, їм потрібно буде показати дещо змінену версію - тож, якщо буде зацікавленість з боку іноземних дистрибуторів, гадаю, це цілком можливо. До речі, ми робили серіал, не вигадуючи велосипед, а орієнтуючись на дороговкази, розставлені провідними західними телеканалами (Discovery, National Geographic) і стримінговими сервісами (Netflix, Hulu тощо). Словом, працювали в руслі західної телевізійної документалістики.
Наостанок хотів би подякувати за роботу всім, хто займався створенням серіалу. Мені дуже пощастило з командою. Олександр Зінченко, який виступив сценаристом - дуже фаховий історик, один із найпотужніших знавців цієї теми, - став двигуном процесу створення серіалу. Без нього нічого б не було. Він вивчив цю історію буквально посекундно. В нас була крута продюсерська команда, прекрасні оператори Сергій Михальчук і Дмитро Санін, що є одними із провідних кінооператорів України. Загалом до проекту долучилося багато сильних фахівців, яким я дуже вдячний.
