Майже вісім років тому Україна приєдналася до програми Європейського Союзу «Креативна Європа» (Creative Europe), спрямованої на розвиток культурних ініціатив і креативної індустрії в країнах Європи, зокрема на створення аудіовізуального контенту. Але всі ці роки співпраця розвивалася неспішно: з одного боку, процес сильно гальмувало застаріле медійне законодавство (через що, наприклад, Україні не була доступна більшість напрямів підпрограми «Медіа»), а з іншого, виробники завжди могли спертися на очевидніші форми підтримки, наприклад державну. З початком повномасштабної війни звичні джерела фінансування стали переважно недоступними, й українська AV-індустрія хапається за будь-яку можливість продовжити свою роботу. Недивно, що тепер у фокусі її куди пильнішої уваги опинилась і «Креативна Європа».
Під час Індустріальної секції 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю відбулася низка зустрічей, на яких, власне, презентувалися всі можливості «Креативної Європи», наразі доступні українським кіновиробникам. Одразу зазначимо головне: невдовзі Україна нарешті зможе брати повноцінну участь у підпрограмі «Медіа» – головній, що фінансує аудіовізуальну індустрію. «Ми ухвалили закон «Про медіа» в грудні минулого року. Після цього був також ухвалений закон про рекламу, – констатував заступник т. в. о. міністра культури Тарас Шевченко. – З червня Україна виконала свої зобовʼязання перед партнерами, і ми офіційно подали заявку до програми «Креативна Європа» з проханням включити країну до програми на 100%. Після цього європейці мають іще раз провести експертизу та відкрити Україні участь у всіх конкурсах Європейського Союзу в «Креативній Європі», у частині «Медіа», – подав надію чиновник.
А тепер – предметніше про програму та її можливості, як-то кажуть, із перших рук: від представника українського офісу «Креативна Європа» Миколи Ульянова.
Що таке «Креативна Європа»
«Креативна Європа» – це найбільша програма Європейського Союзу, що працює в сорока країнах (увесь ЄС, а також країни вільної економічної зони, Україна, Туніс; нещодавно до переліку доєдналася Вірменія). Бюджет «Креативної Європи» на період із 2021 по 2027 рік становить 2,4 млрд євро, попередньої семирічки (2014–2021 рр.) становив 1,46 млрд євро: це свідчить про зацікавленість Єврокомісії у подальшому розвитку програми. Головними цілями «Креативної Європи» є захист, розвиток і поширення європейської різноманітності, посилення конкурентної спроможності й економічного потенціалу культурного, креативного секторів. Основні пріоритети програми: інклюзивність, різноманітність, гендерний баланс та екологічність.
Структура «Креативної Європи»
Програма має три підпрограми. Перша – «Культура», спрямована на підтримку культурного та креативного сектору (без аудіовізуальної індустрії). 33% усього обсягу фінансування йдуть сюди. Друга – «Медіа», найбільша: до неї входять увесь аудіовізувальний сектор і кіно, на що виділяється 58% фінансування. Третя – «Міжсекторальна співпраця»: здебільшого це конкурси для незалежних ЗМІ, журналістів і контент-мейкерів. Сюди спрямовано 9% фінансування.
Оскільки на підпрограму «Медіа» виділяється найбільший бюджет, її нюансам Микола Ульянов присвятив більше часу – розповімо докладніше й ми
Підпрограма «Медіа»
Фінальним продуктом підпрограми може бути фестиваль, документальний, ігровий фільм або анімація, але майбутнім аплікантам краще орієнтуватися на кластери.
«Контент» – це підтримка аудіовізуального сектору у створенні контенту. Кластер містить такі конкурси: «Європейська спільна розробка», «Європейський розвиток незалежних продюсерських компаній», «Про сприяння виробництва європейського телевізійного та онлайн секторів», «Розробка відеоігор та імерсивного контенту». Всі вони скеровані на сприяння виробництву європейського телевізійного й онлайн-сектору, посилення незалежності виробників контенту від мовників і цифрових платформ та зростання конкурентоспроможності європейського сектору відеоігор.
Кластер «Бізнес» опікується підтримкою талантів і співпраці в аудіовізуальному секторі. Також він спрямований на підтримку навчальних курсів або програм наставництва (офлайн та онлайн). У цьому кластері також є конкурс «Дистрибуції європейських фільмів», у котрому мають бути зацікавлені українські дистрибутори: він спрямований на підвищення фінансування промоції європейських фільмів та інших аудіовізуальних творів за межами їхніх країн.
Загалом програма «Креативна Європа» прагне допомагати якнайбільшій кількості заявників, тому пріоритет у всіх конкурсах надаватиметься фільмам із невеликим бюджетом. Те саме стосується і конкурсів із дистрибуції: коли фільм має великий бюджет, то автоматично передбачається, що він має достатньо ресурсу для дистрибуції.
Кластер «Збільшення аудиторії на різних платформах»: входять конкурси для мережі європейських кінотеатрів (до неї, до речі, належить київський кінотеатр «Жовтень»). Ще один тайтл із цього кластеру, знайомий українцям, – «Європейські кінофестивалі». Цей конкурс проходить раз на два роки: цьогоріч бюджет становив 10 млн євро, а на один грант виділялася сума від 19 тис. до 105 тис. євро. Нагадаємо, ОМКФ уже втретє став грантером саме цього конкурсу, а грантерами різних конкурсів «Креативної Європи» були КМКФ «Молодість», фільми «Пофарбоване пташеня», «Земля блакитна, ніби апельсин», «Ольга», «Донбас», «Ціна правди» тощо.
На жаль, після 2021 року Єврокомісія переглянула участь України в «Креативній Європі». І станом на сьогодні ми можемо подаватися тільки на три конкурси підпрограми «Медіа»: «Європейські кінофестивалі», «Розвиток аудиторії та кіноосвіта», «Розвиток талантів та навичок». Утім, заява т. в. о. міністра культури Тараса Шевченко дає надію, що невдовзі ситуація зміниться.
Повертаємося до презентації, в межах котрої виступив і представник Українського культурного фонду Дмитро Решетченко. «Креативна Європа» в Україні є давнім партнером УКФ. Своєю чергою УКФ також опікується розвитком втчизняної креативної індустрії: 2023 року на фінансування культурно-мистецьких проектів Українського культурного фонду виділено 152 мільйони грн. Наразі грантовий сезон уже завершений, але Дмитро поділився основними помилками грантозаявників. Ці приклади можуть бути корисними тим, хто планує подаватися на фінансування УКФ наступного року.
Отже, перелік основних порад:
– не відкладайте заповнення грантової заявки на останній день;
– уважно заповнюйте всі поля, оскільки заявки приймаються на електронній основі (без заповнених полів вони не будуть прийняті);
– заявки мають бути заповнені державною мовою (заповнені мовою країни-агресора будуть недопущені до розгляду);
– результатом кожної заявки має бути продукт, адже Міністерство фінансів хоче бачити результати діяльності;
– УКФ не підтримує проектів, що мають на меті отримати прибуток від діяльності (цей пункт не стосується кіно);
– поширеною помилкою є надання неповного витягу з ЄДРПОУ;
– якщо подаєтеся на індивідуальну стипендію, мають бути відскановані не тільки перша та друга сторінки паспорта, а й усі інші сторінки, на яких є відмітки.
Ще один партнер «Креативної Європи» – Фонд «Ізоляція», що від початку повномасштабної війни підтримав 80 культурних проектів. За словами представниці Фонду Анастасії Розенберг, основна програма «Ізоляції» – ZMINA 2.0, учасники котрої можуть створити та представити в Україні й за кордоном роботи на тему «Відбудова України». Мета програми – підтримати митців і культурні організації.
Перша хвиля національної програми ZMINA 2.0 закривається 7 вересня, але невдовзі будуть наступні – тож варто знати, як усе відбувається. На грант могли податися діячі культурного сектору, а також організації. Великим плюсом майбутніх проектів була можливість продовжити життя після закінчення гранту. Загальний бюджет конкурсів національної програми становив 100 тис. євро, на один проект виділяється щонайбільше 10 тис. євро.
Розенберг розповіла, що є також і міжнародна програма, загальний бюджет якої становить 600 тис. євро (на один проект – до 60 тис. євро). Подаватися на неї можуть проекти, що мають партнера з країни «Креативної Європи».
Наостанок – декілька порад від учасників панельної дискусії, що також була присвячена програмі «Креативна Європа».
У дискусії взяли участь продюсерка Анна Капустіна (Albatros Communicos Film Production), генеральна директорка ОМКФ Анна Мачух, т. в. о. міністра культури Тарас Шевченко та представник «Креативної Європи» в Україні Микола Ульянов
Насамперед Микола Ульянов наголосив, що відкриття доступу Україні до конкурсів «Медіа» надасть виняткові можливості для представників аудіовізуального сектору та для анімації. «Програми підготовки будуть. З питанням, коли саме, складніше, адже європейська бюрократія – теж бюрократія. Я б не взявся прогнозувати, скільки часу це забере, але готуватися варто наперед», – відповів Тарас Шевченко на запитання «Коли ж чекати допуску України до всіх конкурсів?».
Анна Мачух поділилася своїм досвідом співпраці з «Креативною Європою», зазначивши, що звіт для цієї програми є одним із найбільш зрозумілих і чітких, а ОМКФ отримає підтримку ще на два роки вперед. Мачух додала, що всім представникам креативної індустрії варто адаптуватися до європейських стандартів, навіть якщо нам не всі програми доступні. На її думку, представники індустрії, які не зможуть адаптуватися під умови європейського ринку, можливо, не зможуть вижити.
Як грантоотримувачка «Креативної Європи» Анна Капустіна підтвердила слова Мачух, що звітувати перед «Креативною Європою» дуже просто: мовляв, цей фактор не має хвилювати майбутніх грантозаявників. «Коли ти знаєш, що зробив справді цінний продукт, то у звітуванні немає жодних складнощів», – додала продюсерка.
Замість резюме Михайло Ульянов додав, що в майбутньому, коли підпрограма «Медіа» повноцінно відкриється для України, фільми, яким надаватимуть підтримку, мають відповідати певним критеріям. Як уже зазначалося, бюджети стрічок не мають бути зависокими. Також проекти повинні відповідати вимогам європейської етики. Ще один важливий аспект – пан'європеїзм: що більшій кількості європейських країн фільм буде цікавий, то краще. Крім того, дуже важливою є копродукція з європейцями – це збільшить шанси на фінансування від ЄС.
Стежити за новинами програми «Креативна Європа» в Україні можна тут. І чекаємо на добру звістку від підпрограми «Медіа».
