Ще кілька років тому сервіс Sweet.tv мало хто вважав серйозним гравцем на ринку українських цифрових платформ, але влітку 2020-го він гучно заявив про свої амбіції, запустивши проект «Hollywood українською» (тобто, по суті, застовпивши певну нішу) та провівши масштабну промокампанію, після чого впевнено закріпився в інформаційному полі країни. З директором ОТТ-платформи Олександром Резуновим ми поговорили в межах роботи над аналітичним оглядом «Український ринок VoD: динаміка, тенденції, готовність до виробництва originals» (це й інші дослідження, підготовані до KYIV MEDIA WEEK 2021, можна знайти тут) і сьогодні публікуємо першу частину великого интерв'ю - про відносини з правовласниками, конкуренцію на ринку, побудову воронки продажів та смаки користувачів.
- Платформа вийшла на ринок 2017 гоку: якими були основні віхи її розвитку, що відчутно вплинули на бізнес-модель та кількість аудиторії?
- Спочатку ми запустили базовий пакет телеканалів, і більше у нас нічого не було. Певна річ, що ми не робили необачних вкладень, нічого не закуповували - вивчали ринок. Потім було дуже важливо відкатати технічний стан продукту з погляду юзабіліті та стабільної роботи. Нам довелося на теренах України запровадити низку рішень, щоб сигнал був стабільним. Адже, виявляється, у різних провайдерів геть різна якість інтернету: іноді навіть у великих провайдерів онлайн-сервіс працює нестабільно.
Обкатавши свій продукт на базовому пакеті, ми почали купувати преміальні канали, щоб підвищити цінність продукту. Уклали угоди з Discovery, National Geographic та Sony (наразі компанія пішла з українського ринку, але тоді ще була). А наступною віхою була закупівля художніх фільмів для кінотеатру. Спочатку ми купували недорогі тайтли у дрібних дистрибуторів - знову ж таки щоб зрозуміти, наскільки платформа працюватиме, правильно вибудувати воронку продажів.
Спершу мали труднощі з правильним пропонуванням цього контенту користувачам платформи. Адже ми нічого про це не знали - навіть того, як робити постери для фільмів, що викладаються до кінозалу, аби людина реагувала і заходила на сторінку, як презентувати контент користувачам. Усі знання, навіть базові, набувалися шляхом проб та експериментів.
Оскільки спочатку ми мали лише телеканали, то дуже боялися, що користувачі не захочуть платити за фільми. Але коли побачили, що перегляди є, що користувачам потрібне не лише ТБ, то почали посилювати бібліотеку фільмів, уклали угоди з голлівудськими мейджорами. Тоді в нас з'явилися фільми з платою за перегляд - тобто до передплатної моделі додалася TVoD.
- Про моделі поговоримо пізніше, а зараз розкажіть про проект «Hollywood українською» - чи допоміг він розширити аудиторію?
- Він добре зайшов, але з'явився не просто так. Спершу ми провели дослідження ринку, дізналися, що українці хочуть дивитись на українських платформах українською мовою, і тому зробили «Hollywood українською». Проект був просто приречений на успіх.
- Що входить до конкурентних переваг Sweet.tv та справді залучає користувачів? Ідеться не обов'язково про контент.
- Технічно у нас дуже серйозна платформа, дуже добрий, зрозумілий інтерфейс. Завдяки інтерфейсу, а також контенту, який ми купуємо, користувач може в короткий час (до 10 хвилин) знайти фільм, що його цікавить.
- Тобто ви зуміли розв'язати одну з головних проблем ОТТ-сервісів - проблему вибору?
- Це було зроблено двома шляхами. По-перше, ми не ускладнюємо інтерфейсу застосунку, не додаємо подкастів тощо, адже що більше таких речей, то складніше користувачеві знайти щось на платформі. Це наше особисте бачення. По-друге, ми ретельно відбираємо контент. Для нас важливо, аби користувач швидко знайшов фільм, який його цікавить, і водночас лишився задоволений, переглянувши цей фільм, не пошкодував про витрачений час.
- За якими критеріями ви обираєте контент?
- Тут треба дивитися на акторів, режисерів, продюсерів, країну-виробника, рік, жанр. Наприклад, у нас добре заходять комедії, а жахи йдуть на платформі дуже слабо, мелодрами заходять добре, а драми - не дуже. Відстежуючи те, що дивляться споживачі, ми й робимо відбір контенту. Плюс - зважаємо на збори у кінотеатрах.
- Sweet.tv робить ставку на технологічність: наприклад, коли зображення віддається в роздільній здатності 480, а на девайсі користувача конвертується у 1080.
- Ми справді воюємо за ці речі, бо важливо надати користувачеві якісний сигнал, не дуже навантаживши його інтернет-трафік. Людина може дивитися з мобільного телефону, може лагати якість інтернету у провайдера. Наша мета - щоб навіть на слабкому сигналі у користувача все працювало стабільно, було гарне зображення. Ще в нас залучена технологія HLS, дескриптор утрачених пакетів: якщо трапляються переривання у мережі, то за її допомогою втрачені шматочки інформації надсилаються. З новинок - можливість встановити зв'язок не лише між сервером та користувачем, а й між користувачами, щоб вони пересилали інформацію один одному.
Знаєте, звідки ці новації? Це результат конкурсу серед айтішників на найкращі ідеї для нашої платформи, який називається Cinema Challenge Hackathon і який ми проспонсували. До змагання залучили до 10 тисяч фахівців з усієї України та навіть з інших країн, наприклад Білорусі. Ми відібрали найкраще з того, що було запропоновано, і зараз впроваджуємо на платформу. Зв'язок між користувачами - одна з ідей, що вийшла саме з цього змагання.
- А скільки загалом ідей взяли? Ви кажете, було 10 тисяч учасників...
- Переможці були у кожній номінації. Але на платформі запроваджуються до десятка рішень із різних категорій. Якісь рішення - для клієнтів: їх людина бачить в інтерфейсі. Інші - пірингові: наприклад, облік абонентів. Для розвитку платформи важливі обидва напрями.
- Повернімося до запитання про моделі: у вас є передплата й покупка, а чи є оренда на обмежений час? Наприклад, прокат фільму на два дні, на сім днів.
- Є, але це не результат якогось технічного рішення, а результат умов, що надає правовласник фільму для його реалізації на платформі. Тобто це може бути оренда на два дні, може бути на місяць. Залежно від того, що виставляє правовласник.
- А AVoD-модель є?
- Ні, цього у нас немає.
- Чому?
- Свого часу ми хотіли запустити цю штуку, але вирішили, що не треба. На нашу думку, українські рекламодавці не можуть відбити гроші, які ми витратимо на закупівлю цих прав. AVoD - це окремий тип прав, він коштує окремих грошей. Тобто ми купимо ці права, а обсягу грошей рекламодавцям забракне, щоб їх перекрити. Маючи певну інформацію про те, наскільки добре ця модель працює в інших учасників ринку, ми не наважилися заходити в AVoD. З іншого боку, реклама не завжди подобається користувачам, тому тут теж потрібно триста разів подумати. Думка користувача, його комфорт - це важливо.
- До речі, яким варіантам віддають перевагу користувачі: оренда, покупка чи вони чекають, доки контент піде у передплату?
- Частіше чекають передплати, звісно.
- А якщо без неї - купують чи беруть в оренду?
- Тут складно, бо багато нюансів. Наприклад, фільм є лише на місяць, на два дні його не віддають. Різні схеми - залежно від того, що дав правовласник. Але саме купують фільми десь 5-10% користувачів.
- Яка у вас кількість абонентів та скільки з них платить?
- Скільки з них платить? У нас же немає AVOD-моделі.
- Я маю на увазі, що є ж абоненти, які, наприклад, колись прийшли через акцію або оформили передплату, а потім припинили платити чи не залишилися після акції.
- Вони просто вивалюються із сервісу. Ми не вважаємо їх абонентами. Якщо людина не платить - вона може просто зайти в застосунок і не матиме доступу ані до каналів, ані до фільмів - ні до чого.
- А як користувачі розподіляються за пакетами?
- Тільки телебачення дивляться десь 50%, а телебачення й кінозал - майже всі. Користувачів, що дивляться лише кінозал, практично немає, це поодинокі випадки. Тобто телебачення має основний попит.
- Як регулюються ваші відносини з телегрупами? Скажімо, за прикладом кабельників - чи є мінімальна гарантія тощо?
- Ціноутворення відбувається на рівні ринкових тенденцій. Роялті за телеканали зростає щороку, ми піднімаємо ціни. Вимоги щодо контенту правовласники прописують у договорі. Наприклад, вартість пакетів, до яких входять преміальні канали Viasat, не має бути нижчою за певний поріг - щоб не знижувати цінності телеканалів.
- А чи є якісь особливості щодо українських медіагруп?
- Ні. Все йде таким чином: підняв хтось роялті - ми порахували, вивели вартість пакету на цей рік, подивилися на ринок - як у кого, визначили конкурентну ціну та встановлюємо її. Все залежить від ситуації по ринку, наскільки змінюється вартість роялті щороку.
- Чи входить до стартового договору з українськими медіагрупами кетчап? Чи є якийсь стандарт, як він змінюється через подієві трансляції - наприклад, Євро-2020, Євробачення, якась ексклюзивна прем'єра?
- Тут по-різному, залежно від прав. Буває, кетчап тільки на чотири дні, не більше… Залежно від того, які права телеканал придбав у правовласника конкретного фільму, він може дати на нього кетчап або не може. Якщо канал не має прав на кетчап, він про це повідомляє і просить на певний контент кетчап вимкнути. Це нормальна практика по всьому ринку - і серед преміальних каналів, і серед українських медіагруп.
- Sweet.tv, як і решта ОТТ-платформ, не розкриває кількості абонентів. Ви не вважаєте це певною мірою андерепортингом?
- Усі правовласники знають, скільки у нас абонентів. А наші конкуренти - ні. Тому не озвучувати кількості абонентів - це більше для того, щоб конкуренти не могли зрозуміти нашу ситуацію. Ви зараз іще запитаєте про ARPU, правильно?
- Звісно.
- Це пов'язані речі. Грубо кажучи, я не можу сказати кількість абонентів, бо конкуренти, знаючи наш ARPU і кількість абонентів, зможуть порахувати все, що їм потрібно. Але знаєте, я можу сказати дещо про абонентів: наразі (восени 2021-го. - MBR) їх у нас удвічі більше, ніж торік. Про це знають і правовласники, і наші конкуренти.
- А як ви ставитеся до демпінгу?
- Геть байдуже. Ми купуємо найкращий контент, у нас прямі контракти з Голлівудом, чудові технічні показники. З погляду технічного продукту вважаємо себе лідерами. З погляду якості контенту - одними з лідерів. За темпами зростання вважаємо себе № 2. Відповідно, коли якийсь учасник ринку почне демпінгувати, то йому доведеться на чомусь економити: він не зможе собі дозволити придбати дорогий контент, нові фільми, Marvel. А ми їх купимо. І таким чином ціннісно і якісно виграватимемо.
Звісно, є люди, що йдуть за низькою ціною. Але крім низької ціни потрібно мати стратегію, якісне наповнення, котре втримає людину в продукті. Подивіться, на ринку дуже багато недорогих рішень у різних технологіях. Проте ОТТ-сервіси на сьогодні приростають саме через своє наповнення та якість продуктів. Це дорого коштує, але люди однаково йдуть до ОТТ-сервісів.
- І на вашу думку, не має бути жодного регулювання в цьому плані? Навіть внутрішньоринкового, не обов'язково з боку держави.
- Бізнес усіх розсудить, це 100%. Так було, є і завжди буде.
- Який контент приводить користувачів на Sweet.tv? Що спонукає їх оформити передплату?
- Це може бути фільм, котрого людина не побачила на іншій платформі. Хоча це не означає, що його не було. Коли на платформі тисячі фільмів, саме те, як пропонується контент, вирішує питання, втримається клієнт чи ні.
Таких ситуацій дуже багато: фільм є в усіх, але заради нього людина прийшла лише на цю платформу, бо інші сервіси з якоїсь причини не приділили цьому тайтлу уваги. Вони його не пропонували, не пушили або просто не зважили на те, що фільм зацікавить саме цього користувача (з історії його попередніх переглядів). Тому дуже важливо вміти правильно пропонувати контент користувачеві. Плюс - певні ексклюзивні штуки. Хоча, як я кажу, ексклюзив не завжди вирішує.
- Звідси у мене два запитання. Перший: які у вас ексклюзиви крім дубляжу та як купують ексклюзивний контент?
- У нас ексклюзивний контент здебільшого лежить у передплаті. Тут буває по-різному. Ми купуємо ексклюзивні фільми, які певний час платні, а потім перекладаються у передплату. Щось ми одразу в передплату купуємо, «приземляємо». Загалом у нас до сотні ексклюзивних фільмів: частина - у покупці, частина - у передплаті.
- Другий - про промо. Є думка, що платформи не дуже добре промотують конкретні тайтли, котрі мають. І ваші слова про вміння пропонувати контент користувачеві це частково підтверджують. Які методи використовує Sweet.tv, щоб кожна одиниця спрацювала?
- Це називається просто - система видачі контенту.
- Рекомендації та оце все?
- Так, система рекомендацій або система видачі контенту. Але кожна платформа розв'язує це по-різному.
- Як ви вирішуєте?
- А оце вже секретна інформація.
- Скільки у вас каналів, скільки годин фільмів і скільки серіалів?
- Каналів у нас 260. Скільки фільмів, сказати точно не можу. Якщо разом із серіалами, то 10 тисяч.
- Годин чи тайтлів?
- Тайтлів. Під тайтлами йдеться про серію серіалу зокрема.
- Ми вже трохи говорили про акції, але скажіть, ви часто стикаєтесь із «проблемою однієї гривні» (коли користувач підключається через акцію, відсиджує пільговий період, а потім іде)? Чи більша частина користувачів усе ж таки залишається?
- Частина лишається, частина - ні. Це невід'ємний елемент воронки продажів. Є безкоштовні перші 7 днів, а потім 14 днів за 1 грн. Частина людей купує передплату одразу із семиденного траялу, частина - лише після 14 днів. Це стандартні інструменти, які є в усіх.
- Чи можете озвучити цифри? Відсотки? Скільки залишається, скільки відпадає…
- Ні, не можу. Є речі, в котрих можна і треба конкурувати. Система видачі контенту, система рекомендацій - це якраз про те, що хто розумніший, той і виграв. Так само виходить із воронками продажів: у кого воронка краще побудована - у того і статистика краща. Тому коли я вам зараз скажу, що в нас стільки відсотків залишається, а, наприклад, у наших конкурентів менше... Вони ж зараз гадають, що їхня воронка краща. І хай так думають (усміхається). Щойно вони дізнаються, що, припустімо, наша воронка краща, вони її розкладуть на складові та почнуть копіювати якісь інструменти.
- Тоді те саме запитання, але з іншого боку. Чи лишаються з вами користувачі, залучені завдяки ексклюзивному контентові (наприклад, другому сезону «Перших ластівок»). І що платформа робить, аби вони залишилися?
- Для цього їм потрібно крім «Перших ластівок» запропонувати ще що-небудь, що задовольнить їхній інтерес.
- А загалом серіал залучив багато аудиторії?
- Кількісно не скажу, бо знову ж таки це секретна інформація.
- А якісно?
- Він мав великий попит: як перегляди на телеканалі - так і у нас на платформі. Дуже добре дивилися. Взагалі дуже вдала робота.
- Скільки часу він був вашим ексклюзивом?
- Так він, здається, і зараз є. Адже ми на рік його купували (прем'єра серіалу відбулась у грудні 2020-го, а на сайті «Нового каналу» він з'явився навесні 2021-го. - MBR).
- Тепер давайте про аудиторію. Чи є у вас портрет користувача, як у телеканалів?
- У нас немає такого портрета, одразу скажу. Канали визначають портрет свого користувача та потім під нього роблять відповідний контент. Ми ж дотримуємося стратегії, коли що ширша аудиторія - то краще. І тому купуємо різноманітний контент, який може зайти різній аудиторії. Крім того, один наш користувач - це не людина, а домогосподарство, адже сервіс розрахований на сім'ю. Для дітей у нас є мультики, є чоловічий контент - наприклад, бойовики, є жіночий, причому для різного віку. За обліковим записом користувача може бути дитина, чоловік, уся сім'я відразу або, наприклад, пара - з дітьми, без дітей. Усього цього ми не знаємо, у нас є лише обліковий запис. Ми ж не збираємо докладних даних про користувача. Проте ми збираємо дані про те, що він дивиться. І на підставі цього закуповуємо новий контент, будуємо систему рекомендацій - те, про що я говорив раніше.
- Ви принципово не прагнете малювати портрет аудиторії?
- Ну чому? Ми робили дослідження, орієнтовно розуміємо, що віковий кістяк у нас - 25-35 років, але є аудиторія молодша, є аудиторія старша.
- А як ваша аудиторія дивиться український контент окрім телеканалів? Чи є якісь тенденції у цьому напрямі?
- Українські фільми дивляться. Я наводив приклад під час конференції…
- «Поліна», «Пекельна хоругва», «Казка старого мельника»…
- Ви були присутні? Так от. Я наводив приклад про те, що закордонні драми не заходять, а українські - заходять. Чому? Бо ми їх ментально розуміємо. А комедії - це безпрограшний варіант: і західні, і вітчизняні. Бойовик - теж безпрограшний. Тому тут і є поділ: те, чого ми ментально не розуміємо і водночас там немає екшену чи гумору, не зайде. А наші вітчизняні - зайдуть.
- Фільми, котрі ви наводили як приклад, не дуже добре зібрали в прокаті. Чому у вас вони спрацювали?
- Гадаю, що це пов'язано з просуванням стрічок, вони мали слабкий маркетинг. Якби у нього вклали трохи більше, то й касу в кінотеатрах зібрали б більше.
- У світі існує усталений життєвий цикл кіноконтенту: спочатку кінопрем'єра, потім - онлайн за гроші, потім - онлайн у передплаті та продаж на ТБ. У нас наразі все роблять як можуть, єдиної схеми немає. Влітку у вас був цікавий кейс, коли фільм «Пульс» одночасно вийшов і в кіно, і на платформі...
- У тому разі це був експеримент від правовласника [FILM.UA Group]. Безпрецедентний випадок.
- Вони до вас прийшли з пропозицією?
- Ми купили цей фільм набагато раніше, ще до пандемії, а рішення, коли відкриватимуться наші права, було за FILM.UA. Вони запропонували: «Якщо одночасно з кінотеатрами, як вам?» Кажу: «Спробуймо». Спробували. Спершу він був за гроші, а 29 серпня, після Дня Незалежності, ми його перекинули у передплату.
- Чи має, на вашу думку, бути єдина для всього ринку схема? Або варіант «хто як домовиться» всіх улаштовує?
- Я гадаю, так теж нормально. Правовласники пробують, дивляться, скільки зібрали, і роблять висновки. Якщо не вдасться зібрати нормальну касу, вони так більше не робитимуть. І ніхто з огляду на їхній приклад теж так не робитиме. Експериментувати треба. А чи має бути єдина схема… Все залежить від фільму, від кінотеатрів, від того, чи є локдаун. Якщо кінотеатри не працюють, то й варіантів особливо немає - лише продавати на платформи. Тож у єдиній схемі, гадаю, немає потреби. Правовласник, платформи та кінотеатри мають, як і раніше, у переговорному процесі визначати, яким чином, де, в який термін тощо продаватимуть фільм.
- Розкажіть, кіноексклюзиви яких студій у вас представлені?
- У нас багато українських виробників представлені: FILM.UA, Star Media й інші. Я так по пам'яті всіх не перерахую, але ми купуємо дуже багато українських фільмів.
- А чи є якісь ексклюзиви?
- Звісно, наприклад, стрічки FILM.UA. Найяскравіші, найперші, що ми брали, були від FILM.UA (всі найближчі релізи компанії - фільми «Найкращі вихідні», «Велика прогулянка», «Коза Ностра», «За двома зайками», а також мультфільм «Мавка» - в digital будуть ексклюзивно представлені на Sweet.tv. - MBR).
- Наприклад, «Захар Беркут»?
- Саме так. Там була така схема, що перші три місяці він ішов у кінотеатрах, а протягом наступних, здається, трьох місяців був нашим ексклюзивом - користувачі могли подивитись його за додаткову плату. А коли фільм вийшов на телеканалі, ми того самого дня перекинули його у передплату.
- На українському ринку вже є таке явище, як торги за ексклюзивну прем'єру вітчизняного виробництва?
- Авжеж, у такій жорсткій конкуренції це трапляється. Свого часу Sweet.tv за того самого «Захара Беркута» боролася, позаяк не лише ми хотіли взяти його ексклюзивом. Таке відбувається час від часу, і що очікуваніший фільм - то більша ймовірність.
- А як ви домовлялися про пряму роботу з голлівудськими студіями?
- Їм довелося дуже довго пояснювати перспективу ринку загалом - що ми матимемо зростання абонентської бази, довелося доводити свою порядність. Знову ж таки був важливий технічний рівень нашої платформи, наявність захисту контенту від піратства. Там усе просувається дуже довго, бо вони послідовні. Заповнення однієї лише технічної анкети, здається, кілька місяців тривало.
- Чому?
- Анкета на 30 сторінок: потрібно все заповнити, пояснити, розписати тощо. Потім вона узгоджується їхніми внутрішніми інстанціями, потім - переговорний процес із менеджерами, котрі безпосередньо продають контент. Вони ж хочуть ціну вищу, ми - нижчу. На кожну студію пішло майже пів року щонайменше.
- Як ви дійшли розуміння, що це окупатиметься на українському ринку?
- Ми ж заходили в цю історію, купуючи фільми у середніх за цінами постачальників, не найдорожчі, і вивчали, як їх дивляться. Наш основний страх полягав у питанні, навіщо людям це купувати, коли все є безкоштовно в інтернеті. Але практика показала, що навіть за наявності контенту на торентах користувачі готові платити. Чому? Бо людина прагне комфорту. І якщо на її смарт-телевізорі у додатку Sweet.tv все це є, вона не відкриватиме комп'ютера, не шукатиме фільму на торентах, не завантажуватиме. Або не відкриватиме фільму на всіх піратських сервісах, щоб знайти у високій якості. На це треба витратити час. І ми граємо на комфорті людини, пропонуючи більш якісний, зручний та доступний продукт.
- Як на роботу платформи вплинув 2020 рік? З одного боку, це локдаун і збільшення кількості користувачів. З іншого боку - криза, скорочення споживчих доходів та, відповідно, витрат. Ви відчули на собі друге?
- Ні, не відчули. В середині весни, коли почався локдаун, наші наявні користувачі почали дивитися втричі-вчетверо більше контенту. Бо сиділи вдома. Але зростання абонентської бази, як пророкували правовласники та інші учасники ринку, не настало. Зі зрозумілих причин - сервіс платний. А в момент, коли ти не знаєш, що буде завтра, люди заощаджують гроші та не наважуються на нові покупки. Але користуються старими.
Тому абоненти продовжували дивитися сервіс, не відписувалися, але й нові особливо не приростали. Натомість на початку червня, щойно потеплішало, дивлення миттєво впало до стандартного літнього рівня. Літо - низький сезон і, як правило, завжди відтік, але більшість користувачів повертається восени. Так от, 2020-го ми побачили стандартний літній сезон: і з теледивлення, і з відтоку, і з приросту. Я сказав би, що карантин сам собою не впливає на зростання ОТТ-сервісів і онлайн-платформ. Не знаю, як там інші онлайн-бізнеси (наприклад, інтернет-магазини), але у нас не було ані особливого зростання, ані особливого падіння - був сплеск лише за теледивленням.
- А 2021-й виявився легший чи складніший?
- Динаміка зростання така сама. Теледивлення - на стандартному рівні. У будь-якому разі ринок ОТТ-платформ загалом продовжує зростати, тому ми спостерігаємо звичайну динаміку.
- Чи ведете ви облік переглянутих тайтлів на користувача на місяць?
- Ведемо. П'ять фільмів, п'ять мультиків, 16 серій серіалу, 22 серії мультсеріалу. Це середня кількість на одного користувача. Це знову ж таки свідчить, що на одному обліковому записі перебуває, як правило, сім'я.
- А який наразі середній чек та яка його динаміка зростання?
- У нас середній чек зростає щороку. Адже щороку піднімається вартість послуги. А піднімається вона з огляду на ситуацію на ринку: десь роялті підняли, десь ми контент хороший придбали - все це впливає на ціну для користувача.
- Чи роблять міжнародні правовласники знижки для українських платформ? Зважаючи на те, що платоспроможність українців є очікувано нижчою.
- Не роблять.
- Тобто контент коштує однаково і для США, і для України?
- Так. Навіть з огляду на те, що нам не потрібна російськомовна доріжка. Нам потрібна україномовна, а в них її немає, і нам її доведеться робити власним коштом - навіть у цьому разі знижок не роблять.
- Як ви будуєте співпрацю з українськими правовласниками - просто купуєте контент, чи домовляєтеся про відсоток від показів, чи, можливо, якісь інші моделі?
- По-різному. Все, що ви назвали, має право на життя. Буває, ти купуєш мінгарантії, а потім іще доплачуєш за покупку. Буває, просто сплачуєш фіксовану вартість. І ціни бувають різні.
- Чому ви припинили співпрацю з «Плюсами» щодо прем'єрних серіалів?
- А чому припинили? Адже ми не мали купити все - взяли тільки те, що нам було цікаво. Зараз буде осінній сезон - подивимося, що ще можна взяти. Співпраця триває (відтоді кількість серіалів 1+1 media на платформі не змінилася. - MBR).
- Якими були умови? Як із «Ластівками» - вихід тільки у вас?
- Так.
- А на який період?
- На рік.
- Сьогодні у вас на платформі п'ять українських серіалів, із котрих ексклюзивними прем'єрами були три: «Звонар», «Гетьман» і «Метелики». Чому саме такий набір?
- З того, що було в бібліотеці медіагруп, ми вибрали те, що, на нашу думку, нормально зайде.
- Тобто орієнтуючись на дослідження аудиторії?
- Звісно.
- З яким озвучуванням ідуть серіали?
- З українським.
- За ексклюзивними західними серіалами ви не женетеся?
- Тут річ у тому, що не обов'язково мати ексклюзив. Можна купити закордонні серіали на неексклюзиві, але водночас їх не буде у конкурентів, бо конкурент не спромігся їх придбати або не завершив переговорів із правовласником. Можна доволі швидко укладати угоди, і хто прудкіший - у того контент з'являється раніше.
- Скільки ви вже витратили на дубляж? Якщо не в живих грошах, то бодай у порівнянні: на ці гроші можна було б купити, скажімо, весь Marvel або «Зоряні війни».
- Не так багато. Зараз можу помилитись, але, здається, хвилина озвучування коштує 100 грн, хвилина дубляжу - 500 грн.
- І скільки ще плануєте витратити?
- План такий: перекладати все, що не має українського озвучування чи українського дубляжу. Ми - український сервіс і не можемо не мати цих звукових доріжок. У законі дали певний лояльний термін, щоб упорядкувати все. Але в нас і так усе гаразд (усміхається).
На сьогодні все. А про те, яким у Sweet.tv бачать український ринок ОТТ і що думають про виробництво originals, читайте завтра у другій частині інтерв'ю.
