Місяць тому Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України підписало Меморандум зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ чи WIPO), що дозволило українським правовласникам приєднатися до WIPO ALERT Database - захищеної онлайн-платформи, яка щороку збирає досьє піратських сайтів з усього світу. За запевненням Ініціативи «Чисте небо» (а саме вона готуватиме звіти для WIPO), це підвищить якість захисту легального контенту в Україні.
Звучить, звісно, круто, але що конкретно це дає вітчизняним правовласникам і як ефективно країна боролася з піратами останнім часом, ми вирішили дізнатись із перших рук - і поговорили з керівником ініціативи «Чисте небо» В'ячеславом Мієнком та його заступником Миколою Фаєнгольдом.
- Про WIPO на ринку говорили вже якийсь час. Що конкретно дає членство?
В. М.: Почнімо з історії питання, як з'явився проект із WIPO. Це була наша ініціатива: на якійсь із зустрічей з Міністерством економіки ми розповіли про цю платформу з посилом, що було би здорово приєднатися. 2017 року «Чисте небо» запустило сервіс blacklists.org.ua - власне, список суб'єктів/ресурсів, до котрих у правовласників є претензії. А коли дізнались, що WIPO запустила такий самий проект, нам здалося, що логічніше підвищити статус національного блекліста до міжнародного рівня.
Нещодавно була ще одна зустріч, на котрій проговорювали механізми - у який спосіб це може працювати. І запропонували нашу організацію як певний додатковий фільтр між правовласниками та Мінекономіки. Адже це не просто заявка про порушення! Необхідно зібрати пакет документів, перевірити, спрямувати до міністерства. Міністерство перевірить її зі свого боку, і тільки після цього направляє заявку до WIPO. Саме Мінекономіки є відповідальне перед WIPO.
Нині ми маємо узгодити між собою технічні моменти, алгоритм, за яким співпрацюватимемо.
- Міжнародні гравці також можуть через WIPO поскаржитись на наших піратів?
В. М.: Так, працює обопільно. Ми з України цілком вільно зможемо поскаржитися на когось, наприклад, на Британських Віргінських островах. І навпаки. Список не обмежений територією.
- Коли почнеться співпраця?
В. М.: Хотілося б до кінця року мати повністю робочу модель.
- «Чисте небо» планує якусь окрему кампанію, присвячену співпраці?
В. М.: Ні. Раніше ми випустили пресреліз про проект, потім - реліз про розширення членства самої Ініціативи «Чисте небо». Ми запрошуємо не лише правовласників, а й усіх гравців медіаринку. Адмініструємо проект з моніторингу реклами на ресурсах з «чорного списку», є перетин інтересів із ринком провайдверів, адже пірати створюють нечесну конкуренцію, демпінг і заважають жити не тільки правовласникам.
- У вересні 2019-го ми робили оглядову статтю про роботу «Чистого неба». Що змінилося за рік: кейси, суди?..
В. М.: Найсвіжішу статистику з різних напрямів боротьби ми презентували у вересні в Одесі на Telecom Ukraine. Відразу за три останні роки.
За напрямом кримінальних переслідувань в учасників Ініціативи 39 рішень суду. Але важливо розуміти: коли порушник бачить, що для перемоги в нас досить доказової бази й на пірата чекають жорсткі санкції, багато хто йде на мирову, визнає провину та відшкодовує збитки.
- А ви більше за грошову компенсацію чи за жорстке покарання?
В. М.: Від миті старту ініціативи логіка не змінилася. Ми діємо превентивно до моменту, поки не подали заяви про відкриття кримінального провадження: пишемо претензії, попереджаємо, пояснюємо. Коли бачимо, що порушник не йде на контакт, то змушені відкривати кримінальне провадження. І після цього вже не підемо на саму лише компенсацію без визнання провини. Замість того щоб позбавляти волі на три чи шість років (максимальне покарання за ст. 176 ч. 3), є варіант піти на мирову й отримати штраф або домовитися на інших умовах. Але вирок суду буде в будь-якому разі.
- Чи потрібно взагалі давати піратам можливість виправитися до суду?
В. М.: З юридичного погляду ми зобов'язані проінформувати про порушення - упевнитись, що це відбувається не без умислу. Але як показує практика, коли двічі-тричі спробував прокомунікувати й не отримав відповіді або отримав відповідь у стилі «Я нічого не порушую», далі діалог марний.
- Як ви вважаєте, чому українці «піратять»? Дорого, цікава лише мала частина контенту, з принципу, що ТБ завжди було безкоштовне?
М. Ф.: Багато хто просто не бачить різниці між легальним і нелегальним. У межах «Чистого неба» теж порушувалося це питання...
Використовуючи нелегальні сайти протягом тривалого часу, людина звикає. Їй зручно, і часто в піратів більше контенту, ніж на легальному сервісі. Тому якою має бути мотивація самостійно перейти на легальний? Відсутність на піратському сервісі контенту потрібної якості, неможливість подивитися його на своєму пристрої. І тут важлива активна позиція правовласників. Потрібно виховувати ці нові звички.
- Глядач ледачий і не рухатиметься, доки його не почнуть «рухати».
М. Ф.: Правильно, навіщо рухатись? Адже поки відкриті кримінальні справи, але немає рішення суду, пірати продовжують працювати. Виходить, це питання навіть не користувача. Немає швидкого вирішення, як заблокувати пірата. Ми йдемо довгим шляхом.
- І немає гарантій, що наприкінці шляху глядач не вибере іншого піратського сервісу.
М. Ф.: Абсолютно! І тут важлива роль держави. Коли ми говоримо про звички жителів України, то маємо на увазі, що вони споживають український контент, і державі вигідно, аби його обсяг збільшувався. Це фактор не лише освітній - що добре, що погано - а й захист правовласників. Ми повинні боротись із піратством оперативно. Відеоконтент на відміну від матеріальної речі скопіювати досить легко: захоплення відео, запис екрану, копія... А максимальна кількість переглядів у контенту коли? У день прем'єри. Ну, скажімо, добу від хвилини виходу. Ми не заблокуємо пірата за 24 години - ми заблокуємо за місяць, і він видалить відео. А це ж дохід, який реінвестують у новий контент.
- У скільки ви оцінюєте недоотримання прибутку? І як узагалі оцінити збиток? Наприклад, коли відео на піратському сайті дивиться компанія з десяти людей - потенційний збиток стає більший?
В. М.: Одне уточнення: піратом є не той, хто дивиться, а той, хто дав можливість подивитись. Таке українське законодавство. Цей підхід неодноразово обговорювався, але ми не бачимо сенсу його змінювати.
- Подекуди за кордоном поліція розсилала глядачам листи, повідомляючи, що вони дивляться піратський контент.
В. М.: Так, ми вивчали міжнародну практику, різні підходи в різний час. Так чи інакше, на сьогодні світові тренди зводяться до принципу follow the money. Рано чи пізно всі приходять до того, що найефективніший спосіб боротьби з піратством - позбавити доходу.
Цифр збитків як таких немає - дуже складно підрахувати. Навіть якщо взяти тільки Україну, студії-мейджори однаково тут працюють. І теж недоотримують дохід. Ми приблизно розуміємо, що це мільйони гривень, навіть сотні мільйонів. Але обчислити непросто. Причому рахувати потрібно по різних сегментах - той самий кардшаринг окремо. В Америці останній звіт - здається, $29 млрд збитків від піратства.
М. Ф.: І все знову ж зводиться до того, КОЛИ правовласник може захистити свої інтереси. Якщо швидко й оперативно - пірату немає сенсу красти.
- Тобто потрібно, аби пірат не міг працювати після відкриття кримінального провадження аж до моменту оголошення рішення суду?
М. Ф.: Так, але суд - лише один зі способів боротьби.
В. М.: Наприклад, є методи, які ми називаємо технологічними. Зокрема, видалення посилань із пошукової видачі. У Google своя процедура, можна легко поскаржитися. І для піратського ресурсу це доволі боляче: знову витрачати гроші на розкрутку сайту, його просування.
Як приклад follow the money - звернення до української банківської асоціації ЄМА або на міжнародному рівні до Visa/Mastercard. Вони мають право заблокувати рахунок, а ще це може призвести до штрафу для українського банку, який виступає посередником платіжної системи.
В. М.: Окремо про ЄМА. Вона веде список, яким користуються банки під час перевірки контрагентів. Ми домовились, що ЄМА відкриває окрему базу інцидентів із порушення прав інтелектуальної власності: якщо пірат засвітився в базі та прийде обслуговуватись у банку, йому можуть відмовити. Коли в порушника був діючий рахунок - його закривають, потрібно йти до іншого банку, відкривати новий рахунок. Продовжує свою діяльність - ми пишемо нову скаргу. Прагнемо до того, аби не виносити кейсів за межі України, але, якщо не виходить, Visa/Mastercard допомагає.
М. Ф.: І це лише один блок із безлічі методів боротьби.
В. М.: Для YouTube - своя процедура, для Facebook - своя. За три роки ми домоглись того, що великі бренди не розміщуються на піратських ресурсах.
В. М.: Є, щоправда, рекламодавці, котрі ігнорують цю історію. Але це нормально. На 100% рішення ніколи не буде.
- А як відстежити контент у соцмережах?
В. М.: Наприклад, у нас в «1+1» 2017 року розробили інструмент Sudum. Це програмний комплекс, який 24/7 автоматично шукає нелегально розміщене відео. Заводиш до системи проекти, які хочеш відстежувати, й вона сама знаходить їх в інтернеті. Отримуємо перелік посилань. Далі система шукає контактні дані ресурсу та відправляє листи-попередження за певним алгоритмом: перше, друге, третє. І ці повідомлення отримує не лише ресурс, а і його хостинг. У Sudum доволі високі показники. Першими кількома місяцами після запуску було знайдено й видалено до 90% піратських відео нашого контенту. І десь 93-94% утримуємо до сьогодні.
- Чудовий показник!
В. М.: Так, але ми не можемо захищати контент інших правовласників без їхньої згоди, потрібні повноваження. Наприклад, у вас є онлайн-каталог VoD, де 85-90% контенту американських мейджорів і 10-15% українського. Ми надішлемо претензію - ви видалите нелегальний контент, але в процентному співвідношенні цього небагато.
М. Ф.: В «1+1» пошук автоматизований, а в нас у StarLightMedia - ручний, але саме видалення автоматизоване. Всі інструкції, як видаляти, як і куди звертатися, викладені на сайті Ініціативи «Чисте небо». Правовласники повинні бути свідоміші.
- Вони мають розуміти, що боротьба - це не просто не втрачати гроші, а ще й більше заробляти.
М. Ф.: Абсолютно. Наприклад, у сегменті VoD це пряма вигода відразу. Зараз піратських посилань куди менше. А отже, піратити наш контент стало куди менш вигідно.
- На KYIV MEDIA WEEK 2019 ви казали, що ОLX фільтрує оголошення про налаштування каналів StarLightMedia.
М. Ф.: Так, цей приклад чудовий, адже OLX - він же не не стример, не піратський ресурс. Це питання соціально відповідального бізнесу та партнерства. Оголошень від піратів дуже мало. Вони з'являються - в digital-сегменті все відбувається дуже швидко - але більша частина відсіюється вже на етапі премодерації.
- Скільки людей залучені до відділу моніторингу StarLightMedia?
М. Ф.: Сукупно тих, хто тією чи іншою мірою опікується захистом контенту, 12 осіб.
- Інакше кажучи, деякі правовласники не розуміють, що платити зарплату 12 людям куди вигідніше, ніж зазнавати збитків.
М. Ф.: Так. Але найцікавіше, що новим правовласникам - тим, які захочуть приєднатися до ініціативи, - не потрібні 12 людей. Для зачищення VoD-піратства вистачить одного-двох. У нас просто багато людей працюють по провайдерах, бо з ними немає оперативної системи запобігання піратству.
І взагалі: чому методів боротьби багато? Бо шукаємо оптимальні. Усі процедури боротьби було надано Центром моніторингу контента StarLightMedia до ІЧН і знаходяться у вільному доступі. Тож, можливо, для якогось правовласника це зможе робити одна людина.
- В'ячеславе, а скільки осіб в 1+1 media цим опікуються?
.jpg)
В. М.: Шість-сім людей плюс Sudum. Частина з них - внутрішні ресурси, частина - зовнішні: адвокати, що відповідають за роботу з правоохоронними органами, судами.
- Чому в нас не розглядають варіант створення платформи з легальним скачуванням контенту (Download-To-Own, DTO)? Адже в медіагруп сукупно величезний каталог.
М. Ф.: Відповідь лежить в економічній площині. Правовласник дивиться, як вигідніше монетизувати контент, пробує різні моделі. З технологічного погляду я не сильно знайомий з моделлю DTO, але вважаю, легальне скачування пов'язане з підвищеним ризиком, адже копіювати контент дуже просто. Це дуже специфічна історія.
- А як щодо єдиної платформи відео українських медіагруп? Простіше відстежувати, простіше розподіляти права.
В. М.: Питання правильне. Особливо з урахуванням перспективи конкуренції з міжнародними платформами... Та наразі його не вдалося зрушити з мертвої точки. Створити платформу, де буде контент з усього світу, не так просто. А якщо це лише національний контент, популярність під питанням. Бо чи буде контент розміщений тільки в нас? Якщо ні, то чи не буде він зручніше у складі послуги в того самого MEGOGO або «Київстар ТБ»? Глядач отримує і канали, і каталог в одному місці - зручно! Це складний механізм взаємодії на ринку.
YouTube щось дозволяє завантажувати, Netflix дає оригінальний контент, якого немає більше ніде. Це все стратегії.
- Притому що оригінальний контент Netflix на 80-90% не вистрілює.
В. М.: Можливо. Ми спілкувалися з їхніми співробітниками: геть інший підхід, інше мислення, люди не відчувають будь-яких обмежень у фінансовому плані. Питаєш менеджера: чи є у вас ліміт бюджету? Відповідь: «Не знаю, поки не стикався з обмеженнями». Потрібні гроші на нові фішки інтерфейсу, на що завгодно - дадуть скільки просять. Десять проектів провалили, але один спрацював добре. Непорівнянні з нашими реаліями речі.
- Розкажіть докладніше про розширення членства ініціативи «Чисте небо». Хто вже приєднався?
В. М.: Ми чекаємо на всіх небайдужих, аби ініціатива і зараз, і надалі була відкрита, допомагала об'єднати досвід для загального використання правовласниками всіх доступних методів боротьби.
М. Ф.: У вересні приєднався Recreativ...
В. М.: А 3 листопада я отримав підтвердження від одного з великих провайдерів України. Кого - наразі сказати не можу. Ще з кількома потенційними учасниками ведемо переговори. Загалом за останні два з половиною тижні отримали п'ять запитів на приєднання.
Є певний алгоритм, якого ми дотримуємося: перевіряємо ділову репутацію, дивимось, чи не було фактів піратства, недобросовісної поведінки на ринку. Є загальні збори, голосуємо, ухвалюємо рішення. Я як директор спілки пишу рекомендацію.
Ми готові об'єднувати всіх! (Сміється.) Й особливо тих, хто перебуває за межами України!
