Інновації рухаються вперед і дедалі глибше проникають у наше повсякденне життя. Одна з таких інновацій – штучний інтелект – цьогоріч стала такою популярною, що Collins Dictionary визнав словосполучення AI (artificial intelligence) словом року. І очевидо, якщо програми та сервіси з застосуванням ШІ доступні кожному, хто має інтернет, то у великих компаніях AI-інструменти використовують у безлічі процесів. Як саме – розповіли спікери панельної дискусії «Майбутнє тут і зараз. Український досвід застосування AI та інших технологічних інновацій у контент-індустрії», що відбулася в межах KMW 2023. Участь у розмові взяли керівник департаменту досліджень та інновацій FILM.UA Group, артдиректор FILM.UA Design Євген Санніков, головний операційний директор Starlight Media Віталій Гусєв і директор із продукту MEGOGO Єгор Яроцький. Модерувала дискусію керуюча партнерка Havas Village Наталія Морозова.
Аби задати розмові відповідний тон, Морозова запитала у присутніх у залі, хто вже користується штучним інтелектом у повсякденному житті. 50% гостей ствердно підняли руки. Від наочної демонстрації проникнення AI-інструментів модераторка одразу перейшла до одного з найбільших страхів щодо цього: «Мені дуже подобається фраза, що штучний інтелект не забере у вас роботи – роботу заберуть люди, котрі знатимуть, як працювати зі штучним інтелектом». А потім – поставила спікерам найголовніше запитання: як саме їхні компанії використовують технології AI та якого прогресу досягли у цьому.
«Ми будуємо цілу інфраструктуру інструментів штучного інтелекту відповідно до прикладних, креативних чи бізнесових завдань, що стоять перед нами, – розповів Віталій Гусєв. – Спектр застосування максимально широкий. Почнімо з того, що наші дивізіони використовують штучний інтелект для протоколювання зустрічей, ми використовуємо згенеровані штучним інтелектом віжуали у наших сайтах, а в соціальних мережах новини зачитують ведучі, також згенеровані ШІ».
Він також зазначив, що 4–5 місяців тому Starlight Media провела навчання для 300 співробітників, познайомивши їх з інструментами штучного інтелекту. Кожна лекція була присвячена окремій тематиці використання ШІ та конкретним інструментам для цього.
Як приклад практичного застосування технології у створенні ефірного контенту Гусєв згадав рекламний ролик для Національного банку України, згенерований за допомогою штучного інтелекту:
Також його команда завершує роботу над серією роликів, які будуть згенеровані «в копродакшені» зі штучним інтелектом. Сценарії для цих відео пишуться людьми, але стилістичне вирівнювання, генерація віжуалів та їхнє оживлення вже відбуватиметься з використанням різноманітних інструментів ШІ. Крім того, Starlight Media використовує інструменти AI для аналізу переглядів і попиту контенту за кордоном. «Завдяки цьому ми зрозуміли, в які діджитальні напрями створення контенту для іноземних аудиторій можемо йти. І який контент із поточної бібліотеки нам варто адаптувати та в який саме спосіб», – додав Гусєв.
На початку розмови присутнім було продемонстровано надихаюче відео про контент, який створює FILM.UA Group за допомогою штучного інтелекту:
Тож модераторка попросила Євгена Саннікова прокоментувати ролик. Керівник департаменту досліджень та інновацій зазначив, що справжні дива трапляються на перетині інноваційних технологій: AR, VR, AI тощо. І виділив три магістральні напрями, якими опікується FILM.UA: face swapping (заміна обличчя), генерація тексту, генерація зображення та відео. Крім того, команда Саннікова використовує у роботі ігрові рушії, студії віртуального продакшену та 3D-сканінг.
«Є багато прикладів, коли штучний интелект поєднується з чимось іншим. Наприклад, у відео є піксельна комп'ютерна гра, де «математика» була зроблена в ігровому рушії, персонаж дороблявся вручну, а фони сучасного Києва згенеровані за допомогою Midjourney», – пояснив Санніков. Також він розповів про кейс документального проекту про відновлення українських міст: «Наш дрон літав над зруйнованим Ірпенем і над Гостомелем, ми сканували «Мрію». Потім штучний інтелект доробляв ті частини 3D-моделі, яких дрон не бачив, і вони імплементувалися в ігровий рушій Unreal Engine та студію віртуального продакшену. Тобто я хочу підкреслити, що найкрутіші речі трапляються на перетині різних технологій».
Далі слово перейшло до Єгора Яроцького: «По-перше, ми використовуємо генеративні та текстові AI для покращення рекомендаційних систем MEGOGO – аби зрозуміти, чи може це бути якісним доповненням, яке впливатиме на перегляди. Можу сказати, що сьогодні це працює неідеально. Тобто ChatGPT поки не може ідеально рекомендувати контент під кожного. Ми також робимо додаткового АІ-асистента, який в теорії допомагатиме розв'язувати цю проблему», – розпочав відповідь Яроцький.
Також його компанія використовує генеративний AI для формування контентної стрічки. Але і це поки працює неідеально. «Тобто в редакторів іще є трошки часу, аби робити це самостійно», – пожартував директор із продукту.
Крім того, MEGOGO залучає AI до операційної діяльності. Наприклад, дизайнери виготовляють понад 9 тисяч креативів на місяць, тож інструменти на базі АІ допомагають їм витрачати менше часу на роботу.
«Фактично всі сьогоднішні АІ на цьому етапі розвитку можуть вам багато чого дати з погляду економії часу. Штучний інтелект не може замінити людину, але він може допомогти. Тому сьогодні, мабуть, головний чинник використання й інтегрування AI в будь-які процеси – це зменшення часу на операційну діяльність. Так у вас зʼявляється більше часу для креативності й ухвалення варіативних рішень, – підсумував спікер.
Далі Наталія Морозова поцікавилася, чи можуть спікери вказати бодай приблизно, наскільки вдалось оптимізувати роботу людей проти ситуації пʼять років тому.
Єгор Яроцький зауважив, що на сьогодні штучний інтелект іще не є чинником, який суттєво економить час і ресурси. Втім, уже за рік AI може вивільнити приблизно 50% часу з операційної діяльності. Спікер також зазначив: головна проблема полягає в тому, що більшість просто не готова до сталого використання інструментів штучного інтелекту.
Своєю чергою Євген Санніков зазначив, що в його компанії штучний інтелект зміг пришвидшити робочі процеси приблизно вдесятеро. «Наприклад, нещодавно ми збирали тестові діджитал-зображення того, як робити борщ. І мабуть, реальні зйомки цього всього коштували б десь $30 тис. А з генерацією зображень це забрало лише тиждень часу», – розповів спікер.
«У мене буде подвійна відповідь, – почав здалека Віталій Гусєв. – По-перше, не завжди релевантно так порівнювати, позаяк те, що наразі робить штучний інтелект, є чимось геть новим. Це не можна порівняти з тим, що було створено раніше. Наразі ці інструменти не приводять до радикальних економічних ефектів. Ми радше економимо час, інвестуючи години роботи наших спеціалістів в інші нові завдання. Проте у нас немає такого, що спеціаліст повністю вивільнився через інтеграцію якоїсь системи штучного інтелекту». Втім, Гусєв навів приклад Bloomberg, де третина редакторів дістала більше часу, оскільки був інтегрований штучний інтелект, який здатен аналізувати фінансову звітність, готувати стейтменти, прогнозувати тощо. І оптимітично зазначив: коли у них вийшло, то Starlight Media вдасться реалізувати це ще краще.
Модераторка виділила наступні питання: з чого почати впровадження штучного інтелекту в компанію та як навчити співробітників використовувати AI-інструменти у повсякденному житті?
На думку Євгена Саннікова, треба зважати на три фактори: час, економічну складову та найголовніше – AI має робити щось недоступне. «Наприклад, нещодавно ми тестували нову технологію, вона називається Splitting Gaussian – навіть перекладу ще немає. Нам удалося витягти 3D-модель будівлі у зруйнованому Маріуполі з відео, яке не належить нам, бо ми не можемо там літати дронами. Ми змогли реконструювати цю модель, покрутити її». На думку Саннікова, для компанії було б ідеально мати R&D-відділ, але це дорого. Ба більше: потрібні програмісти, які мають розуміти процес контентмейкінгу й особливості продакшену, а таких людей майже немає.
«Наприклад, у гейміндустрії є дуже сильні R&D-центри. Якби наша індустрія колаборувалась із гейміндустрією, з IT-сферою та користувалась їхніми здобутками, мені здається, це було б дуже круто», – підсумував Євген. Ну а в контексті питання про навчання співробітників Санніков запропонував популяризувати AI за допомогою лекцій для топменеджменту, створення дайджест-репортів або ведення тематичних телеграм-каналів.
Єгор Яроцький зазначив, що в його компанії також є R&D-команда, яка аналізує ті чи інші кейси та думає над впровадженням потенційно нових технологій. Але він також додав, що ініціатива має йти від керівників. Крім того, треба чітко розуміти, яку саме проблему мають розв'язати інструменти AI – тоді працювати з новими технологіями буде легше.
Останній блок розмови присвятили перспективам подальшого розвитку штучного інтелекту. Яроцький використав порівняння з епохою, коли люди переходили від пару до електроніки: «Але відмінність у тому, що самі винахідники цієї технології просять держави та світові спільноти регулювати їх, щоб вони могли далі розвиватися. Бо з погляду можливостей і динаміки може стати трошки лячно».
Ще одне порівнняння від Яроцького стосувалось інтернету: спочатку там був текст, далі з'явилися картинки, потім – аудіо, пізніше пішло відео. Історія розвитку штучного інтелекту може повторитися за приблизно таким сценарієм, «тільки це забере вже не десятиліття, а роки».
Віталій Гусєв зазначив, що цікавіше прогнозувати зміни за десятиліття, адже протягом найближчих кількох років спостерігатиметься просто зміна економічних моделей, бізнесів. І на його думку, наберуть іще більшої цінності речі, створені людьми.
Євген Санніков наостанок поділився найсвіжішими новинами про AI. Він розповів, що світову спільноту дуже збудила звістка, що Microsoft наймає професіоналів із побудови надмалих ядерних реакторів для свого дата-центру. Інша новина була про пост одного з топів OpenAI, Андрея Карпати (Andrej Karpathy), про майбутнє операційних систем: «По суті, це буде організм, який генерує сам себе, навіть на телефоні. Не буде сталих застосунків, структури операційних систем. Усе генеруватиметься на ходу», – заінтригував Євген. Та це ще не все: «Я стежу за науковими публікаціями про генерацію зображень і відео з фМРТ (функціональна магнітно-резонансна томографія), коли з мозку людини знімається сигнал і генерується зображення. Два місяці тому вони почали генерувати картинку з думок, два тижні тому вже була генерація відео, а вчора я читав новину, що вони домоглися перетворення на картинку тексту з голови людини, яка читає книжку. Звісно, валідність досліджень потрібно перевіряти, але в принципі це існує. І, памʼятаючи про надмалий ядерний реактор, можна спрогнозувати, де ми будемо», – ще більше здивував присутніх Санніков.
На цьому модераторці Наталії Морозовій залишилося тільки нагадати, що AI не замінить людей, але люди, котрі вивчають AI та вміють ним користуватися, замінять людей, які цього не роблять.
