2010 року, коли приватна компанія «Зеонбуд» одержала ліцензії на керівництво загальнонаціональною платформою цифрового ефірного ТБ (DTT), на медіаринку з'явилося безліч незадоволених. І за десятиріччя, що минуло, ситуація не надто змінилась. Медіагрупи, приміром, досі платять «Зеонбуду» за розповсюдження сигналу, а їхні канали при цьому залишаються у безкоштовному доступі, хоча за кабельне або легальне супутникове ТБ українцям доводиться розраховуватись. Звісно, багатьох споживачів влаштовує варіант один раз купити тюнер, антенну чи телевізор із вбудованим приймачем - і більше не витрачатись на телебачення. Проте в підсумку почали страждати й оператори кабельного ТБ, а платформи супутникового належать тим самим медіагрупам…
Свого часу «Зеонбуд» намагався закодувати сигнал, що медіагрупам було би на руку, але не зміг. Адже законодавством передбачений відкритий доступ. Тож бажання не збіглось із можливостями.
Окрім того, законодавцям і регулятору - Нацраді з питань телебачення та радіомовлення - не припало до душі, що «Зеонбуд» складно контролювати: то абсолютно невідомо, хто є кінцеві бенефіціари, то ніяк не виходить змусити оператора добудувати мережу, змінити модуляцію та запровадити систему екстреного сповіщення. Зрештою, «Зеонбуд» - приватна компанія і, по суті, монополіст у своєму сегменті ТБ-ринку, а важелів тиску на нього геть небагато.
Позаяк ми не у середньовіччі, а просто так відібрати в «Зеонбуду» ліцензію (котру, до слова, наприкінці 2020-го ще й подовжили) ніби немає за що, законодавці порушували питання щодо створення державної мережі ефірного ТБ. Аж ось час настав. У грудні 2019-го Нацрада ухвалила рішення про створення в Україні ще одного, сьомого загальнонаціонального мультиплекса (МХ-7) під керівництвом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ). А 14 травня цього року президент Зеленський підписав указ про фінансування проекту в розмірі 490 млн грн.
24 травня всі причетні зібралися на пресконференції «Українське телебачення на зв'язку», і ми, підсумовуючи озвучене на ній, хочемо внести певну ясність щодо майбутнього мультиплекса.
Чому саме зараз?
Тому що війна на Сході України йде не лише в окопах, але й в інформаційному полі. За словами Олександра Федієнка, раніше голови правління ІнАУ, а нині депутата та заступника голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, останні відрядження свідчать - проникнення ефірного ТБ украй мале: «Ми проаналізували, що дивляться глядачі. Там практично 90% російського контенту чи контенту ОРДЛО. Чому такий попит? Тому що це технічно можливо і технічно просто. Притому ходять люди, які також встановлюють ресивери зі вшитим налаштуванням на російське супутникове мовлення».
Часом показник теледивлення за Other TV (канали, котрі не вимірюються в панелі) перевищує 90%. Інакше кажучи, український контент на зазначених територіях не дивляться. Крім того, кабельне ТБ й інтернет туди не пустиш - жодна приватна компанія не піде в регіон, де немає грошового «вихлопу». Залишається тільки держава, і далі тягнути просто неможна.
Чому в держави буде лише сьомий за рахунком мультиплекс?
У розпорядженні «Зеонбуду» перебувають мультиплекси МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5. МХ-4 під керівництвом компанії УЦТМ теж планувався, однак через кризу 2008 року (а також неоднозначного конкурсу й каналів-прокладок у його складі) так і не запрацював. Нарешті, мультиплекс МХ-6 перебуває в віданні доволі неоднозначної компанії «Ефір», що спершу розвивала один стандарт мовлення (мобільне ТБ), а потім змінила на звичайне DTT.
Як уже згадували вище, ліцензію «Зеонбуду» подовжили. Те саме стосується й «Ефіру», тож вони недоторкані. І всі ці мультиплекси залишаються.
Коли запрацює мультиплекс МХ-7?
У низці джерел кажуть, що вже до кінця поточного року. За словами Кирила Данилова, керівника Концерну РРТ, найближчі шість-сім місяців підуть на організаційні питання з розподілу фінансування, зокрема на звернення до Кабміну для визначення порядку отримання кредиту, перемовини з кредиторами, закупівлю обладнання. Теоретично можуть встигнути, але, знов-таки, всі роботи розпочнуться з отриманням грошей, а це, вірогідно, через місяці два - і за термінами весь процес припадає на листопад-грудень 2021-го. Плюс імовірний локдаун десь восени або взимку, і тоді, вочевидь, усе зсунеться на ще пізніший строк.
Як вибудовуватимуться відносини між КРРТ і «Зеонбудом»?
Тут потрібна невелика ремарка. Річ у тім, що де-факто КРРТ стає конкурентом «Зеонбуду». Проте, з іншого боку, вони вже тісно співпрацюють, адже вишки, які використовує «Зеонбуд», належать КРРТ (зі 144 станцій «Зеонбуду» 123 розташовані на вишках і станціях Концерну) - вони державні, а електропостачання - теж від держави. Тобто держава та «Зеонбуд» не супротивники, і Данилов прогнозує здорову конкуренцію. Але важливо взяти до уваги кілька нюансів: оплата за розповсюдження сигналу, наповнюваність мультиплекса мовниками і, власне, контент цих мовників.
Скільки телеканали платитимуть КРРТ за мовлення у МХ-7?
Відповіді на це запитання наразі немає. Ціна сформується пізніше. За словами Данилова і технічного директора КРРТ Сергія Семерея, документи з розрахунками будуть подані до Нацради ще до конкурсу для мовників. Так вимагає закон. Через це сума, яку запропонує КРРТ, розподілиться пропорційно між каналами в мультиплексі і, відповідно, напряму залежатиме від їхньої кількості, котру визначить Нацрада. Приміром, наприкінці 2019-го говорили про десять каналів у мультиплексі. Зараз цифра збільшилась до дванадцяти.
Одне відомо точно: плата за розподілення буде на 30-40% нижчою, ніж у «Зеонбуду», позаяк у того витрати КРРТ уже закладені як окрема стаття. А у випадку МХ-7 усе напряму. Та напевне геть низькою плата не буде. «Ми закладаємо прибуток, адже маємо заробляти і платити державі дивіденди», - резюмує Данилов.
Які канали з'являться в мультиплексі MX-7?
В указі президента йдеться - у складі мають бути канали суспільного ТБ і державні. Отож логічно припустити, що це мовники НСТУ і канал «Дом», котрий запускали спеціально для тимчасово окупованих територій України, і за словами члена Нацради Олега Черниша, це цілком закономірно. А от далі стає цікавіше.
Припустімо, у складі МХ-7 будуть канали «UA: Перший», «UA: Культура» та «Дом». Отже, залишаються ще 7-9 слотів. Народний депутат Микита Потураєв запевнив, що в обговоренні мультиплекса брали участь усі гравці індустрії, зокрема медіагрупи. А за словами Галини Петренко, одна медіагрупа категорично проти - без уточнення, яка саме. Однак, імовірно, жодна з медіагруп не буде готова перейти до нового мультиплекса. Тим паче що він знову ж таки не кодований: тобто медіагрупам за розповсюдження платити доведеться, а сигнал буде безкоштовний.
Тож можна припустити, що подаватимуться на включення нові канали, темні конячки - як було з МХ-4, котрий так і не запустили. Хто знає, раптом туди спробують проскочити мовники на кшталт тих, що вже заборонені РНБО?
Чи будуть у MX-7 радіостанції?
Технічно це можливо, а регулятором не заборонено. Тому в складі мультиплекса цілком можуть опинитись і три радіостанції НСТУ.
Коли буде конкурс для каналів?
Теж складне питання. Річ у тім, що натепер - через карантинні обмеження - Нацрада не має права проводити конкурси. Якщо санепідемситуація не покращиться, а норма буде чинною, регулятор фізично не зможе визначити мовників для включення до мультиплекса. І тоді, по суті, не важливо, добудована мережа чи ні.
Черниш згадав, що можливий варіант переоформлення ліцензій, та знов-таки, хто з мовників захоче йти до нового мультиплекса, наразі незрозуміло. Хай там як, а канали мають подати заявку за п'ять місяців до закінчення будівництва мережі.
Скільки коштуватиме мультиплекс?
Як уже сказано, поки виділили 490 млн грн. На зауваження журналістів, що раніше називали суму близько 280-300 млн грн, Данилов відповів: «Це була одна з версій». За іншою версією, наприклад, називали й 1 млрд грн, а отримана сума, вочевидь, менша. Тож говорити про завищену вартість проекту не варто.
Яке буде покриття?
В указі прописаний показник 95% для підконтрольної Україні території. Аби досягти такого покриття, вишки планують перемикати у 158 населених пунктах. І отут теж цікаво.
Як каже Данилов, головне в указі - саме ці 95%. Тобто після досягнення цієї позначки КРРТ не зобов'язаний підключати нові передавачі. Інакше кажучи, якщо 140 вишок вистачить для такого покриття, нові не підключатимуть. І, навпаки, якщо не вистачить 158, налагоджуватимуть додаткові передавачі. «95% - це міжнародний стандарт для загальнонаціональної мережі».
Чи потрібно українцям купувати нове обладнання для прийому сигналу?
Ні. За словами Данилова, достатньо просто переналаштувати приймачі чи телевізори зі вбудованими тюнерами - додаткове або нове обладнання не потрібне. Але це не точно, адже будувати мережу планують із використанням метрового діапазону, а не дециметрового.
В такому діапазоні проникнення для горбистого рельєфу чи міста з висотками краще, а приймати сигнал на порівняно невеликій відстані зможуть навіть дециметрові антени. Однак точно зрозуміти, скільки домогосподарств із застарілими антенами, неможливо. Припускають, що таких доволі багато, позаяк аналогове ефірне ТБ відімкнули (на більшій частині України) не так давно, і українці просто перепідключать їх.
Замість післямови
Після тривалого тиску «Зеонбуд» все-таки змінив модуляцію. Як сказав Черниш, за розрахунками це мало покращити якість сигналу на 15-20%. Але в той самий час оператор зменшив захисний інтервал і збільшив швидкість кодування. У підсумку якість покращилася, ймовірно, лише на 1%.
