З 11 по 13 грудня в Києві у кінотеатрі «Сінема Сіті» (ТРЦ Ocean Plaza) відбувся Зимовий кіноринок Одеського міжнародного кінофестивалю. Розповівши вам про презентації українських фільмів, панельні дискусії та інші заходи форуму, ми хотіли б поговорити і про технічний бік. А саме - про третій день кіноринку, що був присвячений сфері обслуговування кінотеатрів і компаніям, які в ній працюють: «КіноСвіт Діджитал», «Сінема-Некст Україна», «Реал Кіно» та «Кінопрокат Україна».
Лампи vs лазери
Більшості кіноглядачів напевне не дуже зрозуміло, що це за лампи та лазери. Якщо картинка чітка, а кольори насичені, то різниці ніхто й не помітить. Але для кінотеатру вони вкрай важливі, позаяк річ не в зображенні, а у грошах. Якщо кінотеатр справді займається бізнесом, фінансове питання стоїть на першому місці.
Для тих, хто не в темі, зазначу, що багато років в українських кінотеатрах переважали лампові проектори, тоді як лазерні почали з'являтися на ринку в першій половині 2010-х. Лазер краще передає кольори, підвищує контрастність картинки і - ймовірно, що найголовніше для кінотеатрів - не вимагає заміни ламп, які мають певний термін виробітку. За належного обслуговування ламповий проектор може працювати роками, однак так званий стабільний потік світла (DCI) лампа все ж таки не здатна видавати довго. Отже, якість картинки погіршуватиметься. А лазерний проектор видає стабільний потік світла (індекс long-term brightness stability) набагато довше.
Так, приміром, Ольга Трифонова, менеджер із розвитку компанії Cinionic, представила (за словами присутніх, дуже суперечливу) презентацію з порівняльними характеристиками потоку світла у лампових і лазерних проекторів від компаній Barco, Christie та NEC.
Як видно на слайді, лампові проектори - косі смуги оранжевого кольору - «здаються» дуже швидко. Лампи регулярно доводиться міняти.
Андрій Никифоров із «РеалКіно» подивився слайд, послухав Трифонову…
…і обурився
За словами Никифорова, NEC дуже «образили», значно занизивши показник стабільного потоку світла. «Чому NEC іде одразу після ламп і по такій кривій? NEC не поступається Barco та Christie», - зазначив він. Трифонова парирувала тим, що «не знайшла іншої інформації на офіційному сайті «Реал Кіно».
Ольга Трифонова захищає достовірність своїх даних
Коли абстрагуватися від питання конкуренції, то загалом Трифонова назвала одразу чотири причини, чому лазери кращі за лампи. Це вища енергоефективність (високий показник стабільного потоку світла), простота у використанні (немає потреби замінювати лампи), краща якість картинки, а також екологічність.
Останній момент варто розглянути окремо. Вважається, що лампи від проектора не можна просто викинути, а слід обов'язково утилізувати у спеціальних місцях. Насправді ж, як було відзначено кількома присутніми (зокрема й представниками NEC), лампи жодної небезпеки не несуть - їх просто треба сортувати за типом матеріалу. Принаймні інше науковими дослідженнями не доведене. Однак в ЄС, як каже Трифонова, викидати лампи заборонено. «Цього достатньо», - резюмувала вона.
Дещо про самі лазери…
Лазерні проектори бувають двох основних типів - фосфорні і так звані RGB.
Фосфорні дешевші, адже в них передбачена наявність лазерів двох або лише одного кольору: за допомогою фосфорного колеса вдається розкласти промінь на весь спектр кольорів і відображати на екрані повноцінну картинку. Використовуються блакитний лазер або ж поєднання блакитного та червоного. Хтось зазначив, що зелений не використовують, адже він дорожчий. На що Никифоров відповів - причина не у вартості, а в тому, що зелений не дає повного спектру кольорів під час проходження фосфорного колеса. Простіше кажучи, зелений - зайвий.
А от RGB передбачає використання лазерів трьох кольорів. Власне, його назва - це скорочення від Red (червоний лазер) + Green (зелений) + Blue (блакитний). RGB дорожчий за фосфорні, проте його картинка вважається яскравішою, контрастнішою і насиченішою.
…та ретрофіти
Трапляється, що оператори кінотеатрів не мають можливості одразу замінити лампові проектори на лазерні, але хочуть покращити картинку та скоротити витрати в подальшому. Тоді на допомогу приходить ретрофіт - переобладнання лампового проектора на лазерний. У такому випадку проектор розбирають, видаляють лампову систему, а на її місце встановлюють лазерну RGB+ (замінюють і систему охолодження).
Як приклад - перероблений ламповий Barco:
Цікаво, що Олександр Максимов, який представляв «Сінема-Некст Україна», звернув увагу на наявність у ретрофітах компанії Cinionic RGB+ фосфорного колеса - хоча кодування RGB уже передбачає наявність лазерів усіх трьох кольорів і колесо, по суті, не потрібне. На запитання Никифорова, навіщо ж колесо, відповіла Трифонова, яка заявила: «Так зручніше». З іншого боку, зазначалось, що фосфорне колесо вкрай рідко виходить із ладу, тож перейматися через додатковий витратний матеріал немає потреби.
Окупність
Коли оператор кінотеатру планує переходити з лампових на лазерні проектори, певна річ, передусім думає про витрати. Никифоров вирішив трохи прояснити це питання.
Якщо підсумувати ще й споживання електроенергії, то вийде наступна картина:
Утім, як слушно зазначили присутні, розрахунок не зовсім правильний, адже наробіток ламп на рік становить не 3 650 годин, а в середньому у півтора рази більше. Причина проста - на день проектор ганяють не 10 годин, а 15. Відповідно, і витрат більше, й окупність швидша.
Хоча на американських форумах, де діляться досвідом роботи в кінотеатрах, відзначають, що лампи змінюють у середньому раз на місяць-два. Але літнього та зимового сезону - навіть частіше, адже релізів більше, отже, більше й показів. Відповідно, це не 4,5 лампи на рік, а набагато більше.
Техобслуговування
Без обслуговування кіноустаткування далеко не заїдеш - точніше, багато не покажеш. У середньому проектор кожного із залів кінотеатру працює по 15 годин на добу (про що йшлося вище). Серйозна поламка в кіноапаратній через недогляд обслуговуючого техніка може вилитися в серйозне недоотримання доходу (і, відповідно, прибутку) кінотеатром. Достатньо уявити, що, наприклад, зал розрахований на 100 осіб, а зірвані 3 покази. Навіть за 70%-ї заповнюваності залу, тобто 70 осіб на кожний сеанс, виходить - гроші не отримають із 210 відвідувачів. За середньої вартості квитка 100 грн - це 21 тис. грн. Як то кажуть, на рівному місці.
Як зазначає Костянтин Буровков, на українському ринку кінотеатрів спостерігається не дуже добра тенденція: дедалі частіше замість кіномеханіків-інженерів на роботу приходять оператори. Останні вміють записувати контент, створювати плейлисти, запускати показ... Однак вони не знають, як обслуговувати обладнання. Люди ротуються і не передають одне одному інформації про те, яке ТО проводили, що слід зробити і коли саме. «Ми часто чуємо, що апаратуру не чистять, адже не знали, що потрібно чистити», - каже Буровков.
Олександр Чинкін, керівник сервісного відділу «КіноСвіт Діджитал», також помітив: несправності виникають постійно, і всі про це знають. Утім, ідеться не про великі поламки, але вистачає «дрібничок».
ТО і безпека
За словами Олександра Чинкіна, найчастіше необхідно чистити фільтри - таке техобслуговування (ТО1) проводять у середньому раз на 30 днів. Хоча для проекторів Christie трохи рідше.
ТО2 - раз на 90 днів проводиться чистка самого проектора від пилу та бруду.
ТО3 - раз на рік - повне розбирання проектора, чистка всього, що всередині, включно з блоком матриць.
Нарешті, найрідше - раз на 4-5 років - здійснюється так зване ТО4, коли повністю розбирається і чиститься проектор, замінюється засос, охолоджуюча рідина, а також система обдуву лампи, яка дуже сильно нагрівається під час роботи.
ТО кінопроекторів - річ серйозна. Й Олександр Чинкін на презентації також серйозний
Окремо Чинкін звернув увагу на те, що в кіноапаратній має бути максимально чисто, жодного мотлоху. Останній збирає пил, і це, звісно, небажано для кінопроектора. Крім того, може негативно позначитись на техніці безпеки - щось стоїть або лежить у недозволеному місці і може перешкодити адекватно зреагувати на несправності. Слід дотримуватися відстані та висоти до джерела лазера, не наближатись до проекційного вікна, коли ввімкнений проектор. Мають стояти попереджувальні таблички з описом обмежень. Щодо 3D - тут необхідно використовувати системи з активними окулярами або поляризаторами.
«Фішки» для кінотеатрів
Йдеться про пристрої, які полегшують життя операторам кінотеатрів, а без декотрих створити кінозал узагалі неможливо. Так, приміром, приватні особи перетворюють на зали приміщення, де немає суміжного простору під кіноапаратну. В цьому разі проектор просто нікуди ставити - і на допомогу приходить кіноліфт: спеціальний бокс, куди вставляється проектор і який підіймається під стелю самого залу. Для доступу інженера або оператора бокс легко опускається вниз.
Також кінотеатрам радять установлювати системи моніторингу NOC - вони в режимі онлайн відстежують роботу кіноапаратури та підказують оператору про наявність якихось несправностей або навіть натяків на них. Наприклад, якщо відзначається тенденція зростання температур ламп, то система видасть підказку перевірити фільтри - можливо, їх давно не чистили.
Новинки
Чинкін презентував процесор Dolby CP950. В оригіналі він підтримує до 16 звукових каналів, однак за належного вдосконалення може розширити потік до 64.
Також він показав новий модуль Barco RMxK Retrofit Kit від Cinionic, що, як уже писали вище, легко перетворить ламповий проектор на лазерний (із фосфорним колесом). Підходить для проекторів Barco лінійки S, C і B. Питання, як завжди, лише в грошах.
Також «Кінопрокат Україна» представила звукову систему MAG. Але Dolby (5.1 та 7.1) із нею не надто «дружить», адже використовує більше пристроїв:
Відповідно, MAG для кінотеатрів дешевша, а звук, на запевняння представника «Кінопрокат Україна», нічим не поступається. Важливий нюанс - система повністю українського виробництва і, наприклад, уже встановлена в одному з великих кінотеатрів у Південній Кореї.
