У березні цього року, коли багато регіональних телеканалів опинилися під загрозою невиконання ліцензійних вимог (адже створення передбаченого форматом контенту унеможливив карантин), член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко запропонував антикризове рішення - платформу Media Change Ukraine, за допомогою якої мовники змогли безкоштовно обмінюватися контентом. Згодом тимчасова пропозиція перетворилась на більш широку ініціативу, спрямовану на освіту, обмін досвідом і підвищення професійного рівню регіональних телеканалів.
Як саме з'явилась ідея створення Media Change Ukraine, хто її фінансує, скільки контенту в каталозі, що буде з тренінгами та як ініціатива розширюватиметься, Максим Онопрієнко розповів нам в інтерв'ю.
- Максиме, розкажіть про стан, в якому перебували регіональні мовники до карантину. Ми ж розуміємо, що пандемія лише загострила давні проблеми.
- Не зможу говорити за всіх регіональних мовників, але дійсно: ситуація, особливо з погляду власного виробництва… скажімо так, кожен може розраховувати на свої можливості. І я, прийшовши на TV5 (п'ять років Максим очолював запорізький телеканал TV5. - MBR), передусім запустив продакшен для власного виробництва. Глядачам завжди цікаво бачити своїх героїв - тож проекти були спрямовані на максимальне залучення аудиторії.
Втім, кожний телеканал має свою стратегію розвитку. До карантину кожний регіональний мовник робив те, що відповідало пріоритетам. А пріоритет (переважно) - це інформаційне мовлення. Роблять новини - і добре!
До того ж існує стереотип: аби щось створити, потрібен бюджет. Ми ж там не «Плюси» або СТБ, щоби робити «Голос країни»! Я намагався довести - це не так, для проектів власного виробництва важливі не гроші, а ідеї, люди. Моїм завданням було надихнути людей, аби вони не просто виконували поточні функціональні задачі, але й розвивали своє.
Наприклад, талант-шоу - це не завжди «Голос» чи «Танці з зірками». Воно може бути з місцевими виконавцями, залученням аудиторії для голосування і фінальним концертом на головній площі міста, який збере близько 10 тис. людей. Для цього не потрібні контракти з зірками або великі бюджети: просто треба взяти і зробити. Документальна історія - те саме. Це пошук історії свого міста, свого регіону. У місцевих, у бібліотеках ми знайшли такі історії й отримали нагороду «Телетріумф». Це все - люди.
У Нацраді я продовжую це робити, просто на іншому рівні. Намагаюсь бути амбасадором регіональних мовників. Показувати їм, що таке можливо.
- Ідея платформи з обміну контентом, наскільки я знаю, спала вам на думку ще за часів TV5.
- Першу спробу запустити платформу зробив, напевно, роки два тому, коли на TV5 сформувалася велика бібліотека контенту власного виробництва. Я подумав: чому б не поділитися цим продуктом? Хай його побачить якомога більше людей. Ми написали листи близько 70-80 регіональним телеканалам із пропозицією ділитись контентом або взяти контент TV5. Не було ніяких фінансових умов: якщо є бюджет на придбання контенту, можемо розглянути такий варіант, якщо немає - укладемо угоду, користуйтеся безкоштовно... Ми не отримали жодної відповіді. Ані «дякую, нам не потрібно» - взагалі нічого.
- Тобто усі були аж такі пасивні?
- Я не хочу критикувати, адже у всіх свої задачі - чи то власників, чи керівників. Мабуть, їх усе влаштовувало. А тут - криза, пандемія, карантин. Уже в Нацраді ми почали отримувати листи від мовників, котрі тією чи іншою мірою розповідали про свої проблеми - зокрема про неможливість виконання програмної концепції. Я повернувся до цієї ідеї, вона виявилась, як-то кажуть, на часі. І тут уже все розпочалося.
Регіональні мовники трошки забуті столицею, національними медіа - мало хто на них звертав увагу, щось пропонував. Я намагаюсь усе розворушити, дати їм цей поштовх. І воно працює. Переглядаю контент, який заливають в базу, - він пристойного рівня! Дивлюсь на фідбек тренінгів - у них розплющуються очі! Вони одразу намагаються щось змінювати: у сітці, програмуванні чи у редакції. Може, не вистачало практики, досвіду.
- Скільки нині проектів залучені до каталогу Media Change Ukraine? Скільки учасників?
- Загальна кількість учасників - 130 мовників (тут і далі - станом на 30 липня. - MBR). Заявок на надання контенту - 173. На отримання - 675. Кількість одиниць контенту в базі - 151, загальний хронометраж - 2190 годин.
Перший бум відбувся у квітні-травні, потім було затишшя. А коли карантин подовжили, деякі мовники навіть у цих умовах продовжували додавати контент. Ті, хто потребують, по-перше, отримують нові одиниці програм, а по-друге, наново передивляються каталог. Знаєте, на початковому етапі ніхто особливо не звертав на нас уваги, бо не знали, як це надовго, тож обирали більш точково. А тепер ми щодня отримуємо нові заявки.
- Суто теоретично наскільки це може затягнутись?
- Моя особиста думка, що пандемія кардинально змінила світ, і в стані такого адаптивного карантину ми перебуватимемо дуже довго. Карантинні заходи можуть посилювати або послаблювати, але маски, рукавички, дезінфектори тощо стануть постійними супутниками нашого життя.
- Як створювалася платформа? З ким ви домовлялись, хто давав кошти?
- Я керувався двома речима. Перша - проблема регіональних мовників, від котрих отримували сигнали. Друга - інтереси аудиторії. Я стежу за інформаційним простором, дивлюсь телеканали, і - особливо на початку карантину - щодня бачу негатив. Кількість захворювань, кількість смертей… Розуміючи, що аудиторія перебуває в колапсі, мені хотілося, аби якомога більше людей дивились цікавий, корисний та якісний контент.
Тому виступив з ініціативою: записав відео, виклав його на своїй сторінці у Facebook, запросив регіональних мовників приєднатись і обмінюватися контентом. У своїх інтересах й інтересах аудиторії. Перед цим ми зібрали невеличку команду - я називаю їх медіаентузіастами, бо в нас немає бюджету, ніхто не отримує оплату…
- Тобто це власними силами і коштом?
- Так, ми зібралися й подумали, як усе реалізувати. Взяли безкоштовну платформу Tilda, для участі та можливості наповнювати каталог створили Google-форми. І дотепер це не на 100% автоматизовані процеси, але вони зручні.
Я звертався до ринку, до IT-компаній, пояснюючи, що ми - ентузіасти. Просив автоматизувати, однак, на жаль, не знайшов відгуку. Можливо, через те, що IT-індустрія - одна з найменш постраждалих від пандемії галузей.
Втім, за час роботи ми зрозуміли, що нам комфортно, і така комунікація напряму з мовниками - певний плюс. Адже ми спілкуємось, знайомимося, пізнаємо одне одного. Є компанія, яка оформила анкету, далі наш модератор контактує з компанією-виробником, вона через FTP чи хмарне сховище передає свій контент, а компанія-заявник - забирає. Притому вони знайомляться, спілкуються, і це переростає у таке ком'юніті.
- Отже, автоматизувати до кінця не потрібно, тому що комунікація втратиться?
- Так. Навіть пропрацювавши багато років на телеканалі, я зробив чимало відкриттів. Наприклад, спілкуючись із мовниками Закарпаття, дізнався, що вони виробляють гідний документальний контент. Івано-Франківськ дуже активний у власному продакшені. Media Change Ukraine - більше не просто база обміну контентом, це вже комунікаційна платформа.
- Який формат переважає у каталозі? Який частіше обирають мовники?
- Мовники, котрі шукають контент, обирають усе (сміється). Все, що є: документальні проекти, дитячі програми. Але, якщо говорити про наповнення каталогу, то переважає розважальний (у широкому розумінні) контент - приміром, кулінарні програми, які є практично у кожного регіону, програми для підлітків, жінок. Достатня кількість тревел-шоу місцевого рівня.
- Як відслідковують контент, котрим обмінялись?
- Ми - модератори на першому етапі, тому присутні у комунікації під час обміну. Періодично робимо такий скринінг: просимо повідомляти, чи були проекти в ефірі. Телеканали ж надають інформацію про слоти, коли виходить той чи інший продукт.
- Чи це якось впливає на моніторинг? Мовникам вдається не порушувати програмної концепції?
- Угода на тимчасове використання контенту, що міститься на сайті Media Change Ukraine, розроблялась юристами телеканалів та юридичним відділом Нацради. Реєструючись у базі, мовник погоджується з умовами. А головних умов - три: це безкоштовно; це виключно для використання в ефірі, згідно з ліцензією; це лише на час карантину. Вставляючи контент у сітку, канали враховують умови програмної концепції. Жодних порушень не було. Та, якби й були, ми б ухвалили рішення [у Нацраді], що враховуватимемо - це під час карантину. Це не якась «вільна», але для нас головне, аби канали мовили.
- Чи були конкретні запити каналів - ось ми хочемо таке, а чи є воно у вас?
- Конструктор побудований так, щоби бути максимально зручним для мовників. Вони не надсилають запит, а реєструються в базі, отримують доступ до каталогу і самостійно вирішують, що їм підходить. До того ж немає умови - треба щось дати, аби взяти. Користуватись може навіть дуже маленький мовник, узагалі без власного контенту.
- А неоригінальний контент є?
- Виключно власного виробництва.
- Право на використання контенту дорівнює терміну дії карантину. А далі? Чи є запит щодо майбутнього функціонування платформи?
- Запит є. Коли наближається черговий термін подовження чи неподовження карантину, багато хто з учасників запитує: «А що робитимемо далі? Треба продовжувати! Це корисно, потрібно, круто!» Ми думаємо над цим. Зараз у мене немає готового рішення, варіантів може бути кілька. Перший - безоплатна угода між двома сторонами. Другий - комерційний. Наприклад, година контенту коштує певну суму, хай там 100 грн. Обрали собі 15 годинних епізодів - розрахувалися за них. Вартість обговорюватимемо з ринком.
Навіть якщо карантин закінчиться завтра, відновлюватись телеканалам - і глобально економіці - ще дуже довго. Будемо шукати такий варіант, який допомагатиме розвитку.
- Чи є зацікавленість мовників сусідніх регіонів у контенті одне одного?
- Є таке, що мовники одного регіону співпрацюють, але це не заважає їм брати контент з інших областей. Мені дуже приємно, що, приміром, мешканці Полтави дізнаються про те, що відбувається у Запоріжжі. Або львів'яни дізнаються, чим живуть на Сході України. Є дуже багато фідбеку від глядачів, які пишуть каналам, дякуючи за цікавий контент із регіонів.
- Коли стало зрозуміло, що платформу треба переводити на новий рівень і запускати тренінги?
- Ідея виникла, напевно, після активної фази обміну контентом, може, за два місяці роботи платформи. Почав думати: а що далі? Телеканал - це власне виробництво, інформаційне мовлення, це, про що я вже казав, - люди. Решта - механічний процес. Захотілося залучити саме працівників телеканалів, і дати щось їм. Так народилась ідея. Власне, аби спілкуватись саме з людьми, працівниками. Тобто ділитися не тільки контентом, а й досвідом.
Звісно, за дві години тренінгів неможливо повністю перебудувати телеканал, але можна взяти певні основи, щоби команда рухалася вперед.
Медіатренери Сергій Мамаєв та Андрій Богданович сформували програму, зробили її максимально насиченою. Коли оголосили другий етап - створили анкету: які теми цікаві, коли зручно проводити, що би хотіли дізнатись. І розбили на чотири блоки. На момент закриття реєстрації ми отримали близько 180 заявок. Притому хтось вчасно не подав, хтось забув і додався пізніше. Тож наразі це понад 200 учасників. Розвели всіх по вівторках, три групи, чотири тематичних блоки: про реорганізацію каналів, про інформаційне мовлення, про роботу медіа у виборчий та передвиборчий період і про діджиталізацію.
А вже коли почали, вдалося залучити дуже фахового спеціаліста зі сторітеллінгу [Валерія Примоста], тому подовжили серію тренінгів на п'ятий блок.
- А скільки серед учасників було національних мовників?
- Скажу не приховуючи: з понад 200 учасників - переважно регіональні медіа. Можна говорити «національний» про НСТУ, але це здебільшого працівники регіональних відділень Суспільного. Розподіляючи на групи, ми дивилися, хто на якій посаді працює. Наприклад, перша група - керівники. Друга - головні редактори, програмні директори. Далі - піарники, радійники, представники Нацради.
- Усі учасники отримували доступ до всього, просто у різний час?
- Так. Зранку - одна група, потім півгодини перепочили - друга. І так далі. Єдине, що так, вони могли самі вирішувати, підключатись чи ні.
.jpg)
- На якому рівні обізнаність/досвідченість регіональних мовників?
- Не хочу нахвалювати тренінги, та в усіх блоках були цікаві питання. Підключаються звідусюди - зі Стрия, Моршина. Люди там спраглі, мають досвід, фахові спеціалісти. Вони, може, не знають деяких нюансів, але, щоби запитувати елементарне, такого не було.
- Чи є вже якісь успішні кейси, де тренінг стимулював, наприклад, спільне виробництво між учасниками або призвів до змін у мовленні?
- Поки що замало часу. Тренінги тільки-но відбулися. Пройшли два етапи: обмін контентом та обмін досвідом. А тепер хочемо запустити наступний етап - створення спільного інформаційного продукту. Називаємо ми його «регіональний тижневик». Раз на тиждень, від 42 до 60 хвилин. Він міститиме новини, які створюватимуть самі регіони. Далі ми аналізуємо, робимо тематику, об'єднуємо. Разом із мовниками наші тренери формують верстку. І кожний регіональний канал фактично отримує годину контенту. Безкоштовно.
Зараз розіслали учасникам анкету й попросили зазначити, чи готові вони брати активну участь у створенні тижневика, які теми цікаві та о котрій готові його ставити. Зібравши дані, ми, якщо вистачить наснаги і сил, хочемо запустити цей продукт уже у другій половині серпня.
- Чи є можливість зробити тренінги регулярними? Чи є ідеї співпрацювати із НСТУ, адже Суспільне має власні тренінги… І НАМ також проводить.
- Якщо говорити про учасників, після п'ятого тренінгу ми точно зробимо паузу. І, можливо, продовжимо восени, за потреби. Аби вони були цікаві, корисні і потрібні. А щодо об'єднання зусиль, тренінгів для інших - якщо буде на це запит, ми готові.
- Тож щодо об'єднання ані ви, ані до вас не звертались?
- Ні. Але важливо - ми робимо тренінги для регіональних мовників. І якщо якомусь одному каналу потрібно зробити аналіз, детально пропрацювати стратегію, побудову редакції, і він захоче, скажімо, персональний тренінг, ми так само відкриті.
- Можливо, варто створити окремий сайт або розділ на Media Change з відео всіх тренінгів? Такий, куди б можна було зайти у будь-який час і дізнатись, як закуповувати контент, правильно подавати інформацію, що можна, а що - ні.
- По-перше, це ефективно тільки у режимі активного спілкування: є конкретні кейси каналів, ми говоримо про конкретну аудиторію. А по-друге, не забуваймо, що це на ентузіазмі, на власній ініціативі. Наші тренери готові працювати на таких умовах. Напевно, є момент ексклюзивності для регіональних мовників.
- А щодо майбутніх тренінгів уже думали? Когось запрошували?
- Мене зачепив сторітеллінг, бо це дуже потужна тема, трендова. І регіональні мовники навряд чи матимуть можливість десь про нього дізнатися. Тому й додали п'ятий блок. Але щодо наступного етапу тренінгів, чесно кажу, поки не думав. Закінчився цей цикл - отримаємо фідбек, дізнаємось, що було найцікавішим, яких тем бракувало. І, виходячи з цього, зробимо наступний етап. Ми обмінювалися контентом, потім обговорювали, як робити новини, а тепер - зробімо ці новини!
Цей матеріал створений у межах тематичного розвитку спецпроекту MBR «Зняти корону» - «Зняти корону: освітні проекти». Події останніх місяців та їхні наслідки кардинально змінюють правила гри, а можливо, й саму гру. Як у неї грати, аби виграти? Чи бодай не програти ще на старті? Про це спецпроект MBR «Зняти корону», частиною якого є цей матеріал, - особистий досвід представників української аудіовізуальної й медіаіндустрії, компаній і окремих людей, які зуміли швидко зорієнтуватися у змінених через коронакризу умовах. Реальні та вже реалізовані адаптаційні кейси кіно, ТБ, реклами й інтернет-медіа - з перших вуст.
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу необов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
