Минулої осені «Новий канал» запустив серіал «Перші ластівки», що порушив в ефірі загальнонаціонального каналу теми, від яких українського телеглядача довгі роки старанно оберігали: буллінг, підлітковий суїцид, гомофобія та багато інших. Автор ідеї та шоуранер серіалу - Євген Тунік, а згоду на виробництво такого ризикованого проекту дав тодішній гендиректор «Нового каналу» Олексій Гладушевський. Після успіху «Перших ластівок» стало зрозуміло, що ризикувати варто - серіали, в яких зачіпаються ці теми, можуть виходити не лише на Netflix.
Вже на початку цього року StarLightMedia повідомив новину: у холдингу з'являється новий напрям із виробництва мультиплатформових серіалів. І очолив його Олексій Гладушевський, що цілком логічно.
Такі новини, певна річ, викликали безліч запитань: хто в команді свіжоспеченого продюсерського центру, які проекти вже розробляються, чи будуть серіали нового напряму виходити в ефірі каналів холдингу, які перспективи появи стримінгового сервісу в Україні... Добре, що на них із радістю погодився відповісти Олексій Гладушевський, для зустрічі з котрим ми вирушили на Шевцова, 1 - саме туди, до рідних пенатів, продюсер переїхав із «Нового каналу».
- Буквально от днями переїхав, - зустрічаючи нас, каже Олексій. - Був варіант залишитись на Тургенєвській, але там кабінет у рази менший. А тут подивіться, скільки місця: враховуючи, скільки в нас буде нарад і летючок, дуже навіть зручно.
- По-перше, вітаю тебе з призначенням. По-друге, розкажи, як народився напрям StarLight Originals - ти ініціював чи покликали вже на готову ідею?
- Узагалі ця історія почалася близько п'яти років тому, ще за Бородянського. Я показав Володимиру Володимировичу кілька ідей, що вибивались із сітки каналу. У той час платформний контент лише починав розвиток за кордоном, і він поставився до моїх ідей як до чогось дивного, не була зрозуміла мета. Глядач був занадто консервативний, потребував звичайних попсових серіалів, тому все затихло. Але я продовжував шукати та самостійно придумувати незвичайні ідеї, деякі навіть розвивав. От і зібралася папка на робочому столі.
Прийшовши на «Новий канал» як генпродюсер, знову заїкнувся про це - озвучив свої думки Володимиру Локотку під час обговорення стратегії розвитку контенту. Мовляв, ми ж себе позиціонуємо як канал для молоді і треба врахувати, що вона змінилась. Її цікавлять іще й інші теми, не завжди гумористичні. Нам потрібно було охоплювати більший сегмент молодіжної аудиторії, зокрема той, який не завжди хоче веселитися. Локотко ідею сприйняв досить позитивно, його зачепило. І ми зважились на експеримент - «Перші ластівки». Саме Володимир ухвалив рішення, що цей продукт може стати в сітку «Нового каналу». Тоді дуже багато хто був проти, казали - буде провал року, глядачеві таке не потрібне. Та, знаючи мене, вони не агресивно висловлювали свою думку і не встромляли палиць у колеса.
І от перші півтора року ми з командою розробляли концепцію, писали сценарій: усе вивірялося до міліметра, тому створювали довго. Дати знімати вирішили тим, хто раніше не робив серіалів для українського телебачення, - просто могли «завалити» ідею. Це було моє перше рішення як гендиректора. А коли я побачив перші кадри, думки про створення продюсерського центру з розроблення мультиплатформових серіалів повернулися... За цей час усе змінилось, інтернет-платформи завоювали світ, з'явилися в Росії - там вийшли серіали «Телефонуйте ДіКапріо!» та «Звичайна жінка». Стало зрозуміло, що це працює. Я усвідомлював: якщо ми не продавимо історію зараз, то можемо опинитись у хвості. І озвучив свою ідею тепер уже Дмитру Троїцькому та Михайлові Царьову, підкресливши - точкові платформи в Україні вже виникають, хоч і працюють на бібліотечному контенті. Є велика ймовірність, що до кінця цього року або початку наступного у країні з'явиться масштабна платформа. А такий контент в Україні робиться дуже довго, тому треба вже готуватись і продумувати.
На перший погляд здається - в усіх лежить купа ідей, придатних для таких платформ. Аж ніяк! Їх потрібно ретельно шукати. У нас і режисерів майже немає, що знімають продукт такого штибу, тож просто за шоурілом вибрати не вийде - а це теж час. Загалом, якоїсь миті я зрозумів: усі зацікавлені та шанси є. Це сталося через півроку після мого призначення гендиректором «Нового каналу». Тоді ж усі побачили перші кадри «Перших ластівок». І все почало рухатись.
- І як давно тобі запропонували нову посаду?
- Серйозно розмовляти зі мною про створення напряму Троїцький почав місяців зо три тому. Сказав, що Царьову й акціонерам ця ідея подобається.
- Посаду гендиректора не прикро було залишати?
- Ні. Я все ж таки людина творча. Ухвалюючи рішення стати генпродюсером, розумів, що творчість там буде - адже я відповідав за наповнення сітки контентом. Звісно, не всі проекти, з якими мав працювати, були близькі. Але мені вдалось їх полюбити. Гендиректор - це інша історія. Творчості там немає, розв'язуються геть інші питання. Я дуже хотів спробувати, було цікаво. Плюс усвідомлював, що історію з оригінальним контентом легше донести, коли ти гендиректор (посміхається). Тебе більше слухають. Загалом, коли Дмитро Троїцький запропонував очолити StarLight Originals, я був повністю готовий. Аж збадьорився, бо мені вже потрібне було повітря. До того ж розумів: якщо відмовлюсь, цей напрям комусь доведеться віддати. І так вдало склалось, що саме в цей час пішли чутки про повернення Олі Задорожної до України…
- До речі, так. Чому саме її затвердили?
- Не особливо в курсі, як саме Ольгу затверджували на посаду, можу лише про себе говорити. Пам'ятаю, було багато кандидатів, ми проходили дуже великий конкурс за різними напрямами, нас оцінювали різного профілю експерти, на кожному етапі хтось відсівався. Знаю, що Оля тоді була цікава керівництву, але СТС, де вона працювала програмним директором, залишати не збиралась. Оля дуже довго була програмним директором «Нового каналу», за неї створювалась історія, тому логічно, що її розглядали на цю роль. Тоді до неї, мабуть, звернулися - вона, ймовірно, відмовилась, і почали обирати вже з інших кандидатів. Зупинилися на мені. Цього разу все збіглось - і Оля йшла із СТС, і я засидівся... Троїцький та Царьов - розумні мужики (сміється). Вони бачили, що мене турбує, розуміли, що поєднувати творчість з адміністративними питаннями неможливо, а без неї моя робота в холдингу не приноситиме задоволення.
- Як проходило передавання справ?
- Усе сталось швидко, позаяк фундамент уже був. Я довго займався підготовкою StarLight Originals, Оля останніми місяцами приїжджала та розбиралась.
- Тепер конкретніше про StarLight Originals. У тебе велика команда?
- Невелика - я та два продюсери, які й на креативі розуміються, і бюджети розписувати можуть.
- Це люди з холдингу?
- Ні, я спеціально шукав когось іззовні. Решту ми залучатимемо.
- А сторонні продакшени залучатимете?
- У нас є свій внутрішній, який треба розвивати. І в студіях є багато людей, котрі хочуть робити щось нове, а ми розуміємо, чим їх привабити та відволікти. «Перші ластівки» - тому приклад.
- Тобто Євген Тунік і Аліна Павликова у вашій команді?
- Скажімо так, ми ведемо з ними перемовини. Щодо зовнішніх продакшенів: якщо ідея наша - моя, авторів, котрі її нам принесли, - то в пріоритеті внутрішній продакшен. А з зовнішніми завжди творча та фінансова взаємодія, часто йдеться про якісь суміжні права на показ в інтернеті. І вийде дивно, якщо ми віддамо права на таке. Так само дивно віддавати, припустімо, нашу ідею, ідею StarLight Originals, сторонньому продакшенові: вийде, що виробники - вони і це їхній кейс. Утім, я полюбляю працювати з зовнішніми продакшенами, а тому, коли хтось із них принесе ідею незвичайного контенту і мені вона сподобається, цілком зможемо зайти з ними в роботу.
- Ти казав, що зацікавлений у темах, які в ефірному телебаченні не порушують. Можеш конкретизувати?
- Теми будуть різні. У перших розробках - і проблема насильства в родині, і толерантності, і жорстокості. Навіть тема садомазохізму! Гадаю, їх багато де порушують, от тільки у проектах ефірного телебачення показують обережно. Ми ж ці гострі кути не згладжуватимемо.
- Є тема, яку ти хочеш розкрити, адже ніхто на українському телебаченні не висвітлював її достатньо добре?
- Зараз, я собі десь записував точну назву… Жіноче самовизначення. У нас мало продуктів про таке. Зазвичай жіноче самовизначення - це «жіноче щастя - аби був коханий поряд». Та на мою думку, воно аж ніяк не у тому, щоби варити борщ. Тож ми в процесі розробки образу дуже нестандартної героїні. Директор одного з каналів, котрій я показав сценарій пілоту, сказала: «Якщо це розглядати для стандартної сітки телеканалу, довелось би все змінювати - головну героїню робити другорядною, а ту висувати на передній план. Позаяк уже надто дивна і складна особистість. Але так робити не можна, серіал це зіпсує. Треба реалізовувати його як спецпроект».
На етапі написання не варто думати: «Це не пропустять, це виріжуть юристи, це наша глядачка не зрозуміє, отут надто різко, а тут надто незрозуміло». В тому-то й фішка створення таких проектів. Ми домовились - робимо так, як відчуваємо, а потім дивимося, якою мірою це підіймає градус. Якщо так - є сенс заходити у проект, якщо ж виходить на межі гарного самку - не треба.
Також порушуватиметься тема домашнього насильства. Ну й садомазохізм уже згадав (сміється).
- Це все для платформ?
- Ми ділимо контент на два напрями. Перший і поки складний - те, що може вийти на платформах, а на телику не піде ну в жодному вигляді. «Телефонуйте ДіКапріо!» із жорстко порушеною темою ВІЛ навряд чи встав би на телебаченні, «Утриманки» з величезною кількістю еротичних сцен… І там нічого не виріжеш. Другий напрям - граничний, як ми його називаємо. У ньому присутні всі деталі платформного контенту: відвертість, щирість, жорсткість. Та ми розуміємо, що такий серіал як спецпроект може бути продемонстрований на одному з каналів холдингу. Не в лінійці стандартних серіалів - просто чотири-вісім серій спеціального показу.
- Наразі лише короткі історії?
- Так, хочемо придивитись, оцінити реакцію на ту чи іншу тему - як серіал запускає певні важливі процеси, привертає увагу. Зараз це можна зробити тільки через телевізор. Від ток-шоу люди дещо втомились, естафету приймають серіали. От та сама історія «Перших ластівок» - скільки потім дзвінків на лінію підтримки надійшло!
- Рішення заснувати такий напрям багато в чому було ухвалене завдяки успіху «Перших ластівок». Як ти вважаєш, чому глядач «Нового каналу» його прийняв? Промо, сценарій, тематика, актори?
- Ми обговорювали це. Всього потроху. Але об'єднало всі елементи щире бажання шоуранера та його команди розповісти історію саме так. Шоуранер бере на себе відповідальність за геть усі рішення - хай то бюджет чи творча частина. У нас люди лише вчаться цьому на відміну від американців. Хоча ані там, ані тут у титрах нікого так не підписують. Загалом, у випадку з «Ластівками» спрацювало чудово - те, як Жені Туніку це було важливо, вилилося в те, що глядач отримав дуже чесну історію. Саме тому ми дали їм свободу, зробили так, аби ніхто не вставляв свої п'ять копійок. До слова, навіть ті, хто зазвичай полюбляє це робити, почитали історію та свідомо дистанціювались. Той випадок, коли бачиш продукт і не хочеш чіпати, щоби не заганяти в рамки.
- Якщо не говорити про ажіотаж довкола серіалу, цифрами дивлення задоволені?
- Цілком. Усі очікували, що вони будуть набагато нижчими, аналітики передрікали частку 2%. У підсумку вона виявилась вищою за середню частку каналу. Мінус лише в одному: серіал дуже вибивався з тематики «Нового каналу», тому його було важко спрограмувати - скрізь перед ним стояв гумористичний контент. А з нього непросто перескочити на таку складну історію. Спершу ми показували по дві серії на день, і на першій завжди відбувався злам - ішли ті, хто хотів тільки гумору. Другі ж серії збирали чудові цифри, адже починала підтягуватись абсолютно нова аудиторія. От чому для нас важливо було дивитися гріди (Grid) - щоби бачити приходи та уходи. А в нас другі серії завжди злітали. Гірше, коли починається з високих показників, а потім іде на спад. І ще чудово пройшов марафон повторного показу: там, здається, лише одна серія набрала частку 7%, решта мала набагато вищу. Так, не 12%. Може, набрали б і стільки, якби було, в який слот поставити.
- А чому в «Новенької» все вийшло не так добре?
- Складових декілька. «Новенька» від початку не була спецпроектом. Це продукт для стандартної сітки «Нового каналу», тому замовили 20 серій. Історія взагалі не похмура на відміну від «Ластівок»: як «Ранетки», але доросліша - про підліткове миле кохання. Я сам побачив її у FILM.UA, сам замовив, сценарій був просто бездоганний - поворот на повороті. Другий нюанс був для нас несподіванкою… Такі серіали заходять у розробку задовго до виходу в ефір. Коли ми замовили проект, аудиторію «Нового каналу» складали підлітки, і пласт був великий. За час виробництва «Новенької» цей пласт пішов в інтернет. Зараз канал орієнтується на аудиторію 25-35. Тільки от у «Новенькій» на відміну від «Перших ластівок» потужних дорослих ліній немає. Вони і не планувались, адже історія задумувалась для підлітків. У результаті дорослим там дивитися нічого, адже їх там немає. При цьому в інтернеті «Новенька» зараз навіть дещо популярніша за «Ластівок». У головного героя «Новенької» підписників в Instagram набагато більше, ніж у когось із «Ластівок», хоча починали з того самого. Загалом, щось змінюється в суспільстві, змінюється у глядачі… Аналітики сказали, що, якби ці серіали вийшли два роки тому, «Перші ластівки» провалилися б, а «Новенька» злетіла. За два роки суспільство виявилось підготованим до таких тем.
- До речі, як там справи з продажем «Перших ластівок» до Європи?
- Трохи пізніше можна буде про щось говорити, це, як виявилось, складний процес, до якого я навіть не причетний. Просто періодично цікавлюся.
- «Вчора, вперше в житті, просльозився, читаючи поепізодники першого серіалу #starlightoriginals за моєю ідеєю», - написав ти в соцмережі. Можеш розповісти про проект?
- Це драма. Про стосунки, про кохання, все як зазвичай. Аби довести любов до своєї дівчини, головний герой послуговуватиметься такими методами, що на голову не налазить (сміється). Дуже нестандартна історія. У закоханих часто бувають питання на кшталт «Ти любитимеш мене будь-якою, хай би що сталось?». І я подумав - а що, як героя поставити в таку ситуацію? Коли справді треба буде дати чесну відповідь і підтвердити її діями. Що реально криється за відповідями чоловіків, чи розуміють вони, на що підписуються?
- Ламатимете дівчині ноги?
- Знаючи мене, може бути все що завгодно (сміється). Всі герої опиняться в нестандартних ситуаціях. І їхній вибір буде дуже складний та неоднозначний.
- Це перший серіал, як я розумію, за твоєю ідеєю…
- Раніше я писав лише сценарії телепроектів, не було потреби писати їх для серіалів. А зараз у мене навіть є сценарій повного метру - фільм називається «Мій юний принц». Ми з подругою започаткували маленький продакшен поза холдингом, за його допомогою хочемо спробувати займатись кіно - фестивальним. В планах у StarLightMedia наразі немає роботи з такими проектами, тож робитимемо своїми силами, але завжди відкриті для співробітництва з холдингом. Може, спільно з Францією - моя подруга живе там. Думаємо навіть подаватися на пітчинг Держкіно, хоча там дуже провокаційний сценарій, і нам усі кажуть, що ніхто такого не пропустить. Ну, бодай ажіотаж створимо (сміється).
- Я правильно зрозуміла, що в серіалі за твоїм сценарієм зіграє Єгор Козлов із «Новенької»? Ти періодично викладаєш його фото.
- Наразі не можу точно сказати. Я ніколи нічого не стверджую, якщо не підписані папери. Але загалом, його, як і решту наших акторів, розглядаю. Первинні проби ми вже проводили. Чому засвітився саме Єгор? В одному з проектів є нюанс - потрібні музичні навички. І Єгор їх має. Тож, гадаю, ми з ним попрацюємо. Однак не думайте, що в ролі такого собі улюбленця публіки, зірки Instagram. Я взагалі хочу акторів ставити у не зовсім комфортні умови, аби вони не грали те саме. Їм треба розвиватися, виконувати нові акторські завдання - адже саме у цьому сутність акторства. Ось ідеальний приклад - Тая Щурук. Якою вона була у «Києві вдень і вночі», а якою - у «Перших ластівках». Ви лишень порівняйте! Я їм при зустрічі іноді раджу, яку книжку прочитати, який фільм переглянути. Ми так будемо робити і надалі й заходити у зйомки з підготованими морально акторами.
- Аби створювати продукт для стримінгової платформи, цю платформу потрібно запустити. На якій стадії ви зараз? На презентації «Перших ластівок» ти сам мені сказав: «Усе йде до того, що в Україні має з'явитися свій стримінговий сервіс. Сподіваюсь, невдовзі ми оголосимо хороші новини щодо цього».
- Поки дуже складне питання, і задіяний у ньому не лише я. Поговорімо про це за деякий час.
- Окей, тоді поміркуємо. На кого в Україні такий сервіс може бути орієнтований?
- На того, хто хоче дивитися якісний контент, серіали з незвичайними героями, де порушують незвичні теми. А такі люди є. Багато хто відходить від телебачення - там для них нічого немає. Вони й прийдуть на платформу. На інтернет-платформах зазвичай є контент і для дітей, і для підлітків, і для дорослих людей. Ми робитимемо проекти приблизно на аудиторію 25-35 - вона є тією, яка найбільш цікава і яка найбільше цікавиться. Ці люди вже щось пережили, у них уже були стосунки, конфлікти, декілька робіт. Для них спектр тем більший. Та й вони платоспроможні.
- Як вважаєш, наскільки реально та в який спосіб цю історію в Україні монетизувати?
- Наразі з цим усе складно. В менталітеті у людей закладене «Нащо мені платити за те, що є безкоштовно?». Та видно, що зрушення є. Подивимось іще, чим увінчається історія з кодуванням. Узагалі, не зовсім моя компетенція, але маю сумніви, що всі одразу візьмуть і почнуть купувати. Тому в серіалах повинне бути щось таке, що люди захотіли би купити. У мене є задум - робити так звані подвійні сцени. Поясню. Певні моменти в серіалі можуть бути неприйнятні для ефірного телебачення, а для інтернету це не проблема. Тож знімати дві версії: одну пустити на телик, іншу - на платформу. Та в першому випадку давати якусь плашку - мовляв, повну версію можна переглянути на платформі, подивитися ту саму еротичну сцену, наприклад.
- На твою думку, скільки часу мине до того, як люди будуть готові платити за контент? От щоби не одиниці, а масово.
- Складно сказати, часто такі прогнози не підтверджуються - все відбувається або набагато раніше, або набагато пізніше. Та не вважаю, що йдеться про десятиліття. Мабуть, уже через два роки ситуація істотно покращиться. Взяти те саме кодування: глядачі опиратимуться, шукатимуть виходи, проте процес усе одно буде запущений. Головне, аби люди розуміли, що платити за контент - круто. Молодняк уже це усвідомлює. На Заході з цим іще краще, а наші люди зараз набагато частіше кудись їздять, багато що бачать і починають приймати. До того ж, гадаю, найближчими роками буде вжито ще більше заходів із боротьби з піратством. Загалом, перспективи є.