«Спершу сподівання покладалися на шпигунів, згодом на супергероїв, потім на пілотів винищувачів – сподівання, що вони стануть магічним порятунком для компанії. Але просто не вийшло достатньої кількості блокбастерів, аби зняти чари нещастя» – так поетично прокоментувала банкрутство Cineworld старша інвестиційна і ринкова аналітикиня британської фінансової компанії Hargreaves Lansdown Сюзанна Стрітер, додавши, що Cineworld «не змогла заманити назад достатньо глядачів, аби покрити свої величезні борги».
Сума цих боргів уражає: за різними даними вони становлять від чотирьох до п'яти мільярдів доларів (водночас ринкова вартість самої компанії, за інформацією ВВС, зараз $65 млн).
Пілот винищувача – «Топ Ґан: Меверік» – справді злетів круто: загальний бокс-офіс наразі становить понад $1,4 млрд. Але цього виявилося замало
Британська міжнародна компанія Cineworld Group plc, що оголосила про банкрутство наприкінці серпня, є другою найбільшою кінотеатральною мережею світу (після AMC Theatres). Вона має 9518 екранів у 790 містах у десяти країнах. Це США, Велика Британія, Ірландія, Ізраїль, а також велике представництво у Центральній та Східній Європі: 34 кінотеатри в Польщі, 28 у Румунії, 18 в Угорщині, 13 у Чехії, сім у Болгарії та три у Словаччині. Головними брендами, під якими провадиться діяльність компанії, є Cineworld і Picturehouse у Великий Британії та Ірландії, Yes Planet в Ізраїлі, Regal Cinemas у США, а також Cinema City в Центральній та Східній Європі.
Аби не було плутанини, зазначимо: попри схожість назв брендів, заснована 2007 року українська мережа «Сінема Сіті» з кінотеатрами в Києві, Одесі та Вінниці, стосунку до Cineworld не має (а також нагадаємо про наші свіжі огляди роботи українських кінотеатрів під час війни: великої всеукраїнської мережі Multiplex та скромної регіональної волинської мережі «Прем'єра»).
Тож як вийшло, що гігант Cineworld, упав: чи справді річ лише у відсутності достатньої кількості голлівудських блокбастерів або ж є ще причини? Та який сигнал це падіння дає всьому постпандемійному глобальному ринку кінопрокату? Нумо розбиратися.
«Гординя» братів Грейдінгерів
Перш ніж перейти до падіння, варто згадати про становлення: аби чітко розуміти, що саме впало. Отже, компанія Cineworld була заснована Стівом Вінером 1995 року. 2004-го ще невелику тоді локальну британську мережу за 120 млн фунтів придбала група приватних інвесторів Blackstone (вийшли з цього бізнесу 2010 року). 2005-го Cineworld викупила підрозділи французької кінокомпанії UGC у Великобританії та Ірландії. Наприкінці 2012-го Cineworld придбала британську мережу Picturehouse Cinema, додавши до свого портфоліо 21 кінотеатр. Узимку 2014 року Cineworld завершила поглинання компанії Cinema City International N.V., контрольним пакетом акцій якої (54%) володіла родина ізраїльських бізнесменів Грейдінгерів. І саме Грейдінгерам дістався контрольний пакет нової – збільшеної – компанії. Колишній CEO Cinema City International Мукі Грейдінгер став CEO оновленої Cineworld.
CEO Cineworld Мукі Грейдінгер
Сім'я Грейдінгерів працює в кінобізнесі майже століття. Дідусь Мукі та його брата Ісраеля заснував свій перший кінотеатр у Хайфі ще 1930 року. Проте саме Мукі Грейдінгер став першим у родині, хто відчув смак до міжнародної експансії: 1997-го він розширив свою ізраїльську компанію, що тоді називалася Cinema City, спочатку на Угорщину, а згодом – на Велику Британію та США.
«Вони їдять, мріють і сплять із думками про кінобізнес; Cineworld був їхньою дитиною» – так каже про Мукі й Ісраеля (заступника CEO Cineworld) анонімний інсайдер Financial Times, додаючи, що банкрутство компанії стане для братів «серйозним емоційним ударом». Та водночас він зазначає, що до нинішнього сумного стану речей братів призвела «гординя»: аби стати не другими, а першими та витіснити головного конкурента – найбільшу світову кінотеатральну мережу AMC, – Грейдінгери забагато позичали.
Джеймс Бонд, суди, локдауни й «акції-меми»
Бомбу уповільненої дії Грейдінгери, самі того не знаючи, підклали собі ж наприкінці 2019 року, коли Cineworld оголосила про намір придбати Cineplex Entertainment – найбільшу мережу кінотеатрів Канади – приблизно за $2,1 млрд. Ця угода, що додала б канадські кінотеатри до американської мережі Regal Cinemas, яку Грейдінгери придбали роком раніше, зробила б Cineworld найбільшою мережею Північної Америки. Але далі почався ковід…
Проте амбіції продовжували брати гору над інстинктом самозбереження: у лютому 2020-го брати переконали акціонерів компанії схвалити угоду. Та вже у червні Cineworld цю угоду розірвала: за офіційною версією – через можливі «значний негативний вплив і порушення» з боку Cineplex (за неофіційною – через локдауни, на тлі яких купляти величезну мережу кінотеатрів видавалося чистим самогубством). Своєю чергою Cineplex подала позов проти Cineworld, і у грудні 2021-го Верховний суд Онтаріо зобов'язав компанію Грейдінгерів виплатити збитки в розмірі 1,23 млрд канадських доларів за відмову від придбання Cineplex. Це рішення, яке Cineworld відразу ж мала намір оскаржити, призвело до падіння ціни акцій компанії на Лондонські фондовій біржі майже на 30% за одну ніч.
Восени 2020 року Cineworld оголосила про повторне закриття всіх кінотеатрів у Великій Британії, Ірландії та Сполучених Штатах на невизначений термін, посилаючись на затримку головних голлівудських релізів. Зокрема, «останньою краплею» Мукі Грейдінгер назвав перенесення виходу 25-ї частини бондіани «007: Не час помирати». Водночас він зазначив, що кінотеатри мережі у Центральній та Східній Європі працюватимуть згідно з актуальною ситуацією в кожній конкретній країні, позаяк вони сильніше залежать від вітчизняного виробництва, ніж від голлівудського.
Джеймс Бонд: шпигун, який не прийшов на допомогу вчасно…
Тоді ж, восени 2020-го, Cineworld запросила декілька фінансових консалтингових компаній, аби допомогти рефінансувати борги у понад $8 млрд (читай: знову позичити, аби покрити вже позичене). Як зазначає Financial Times, протягом пандемії Мукі Грейдінгер двічі повертав Cineworld із межі банкрутства, переконавши кредиторів погодитися на пакет порятунку.
Від початку 2021-го Cineworld активно залучила фондовий ринок, щоб отримати готівку, скориставшись величезним зростанням ціни на власні акції. Так, акції Cineworld спочатку зросли вшестеро у січні 2021-го, потім більш ніж подвоїлися в травні – та знову в червні. Але це аж ніяк не свідчило про реальні успіхи та надійність компанії, радше навпаки. Річ у тім, що цінні папери Cineworld стали так званими мемними акціями.
«Мемні акції» (або ж «акції-меми») – це також феномен-наслідок пандемії. Локдауни закрили людей вдома, людям не було чого робити – і вони відкрили для себе чарівний світ трейдингу (що стало дуже легко завдяки вчасній появі зручних застосунків для біржових операцій). Відтак на ринку з'явилася величезна армія непрофесійних інвесторів, котрі почали об'єднуватися через соціальні мережі та гуртом скуповувати акції певної компанії: здебільшого – дешеві акції компаній з проблемами. Тож через навалу інвесторів акції починають зростати, й відбувається так званий шортовий виніс (швидке зростання котирування). Грубо кажучи, на «мемних акціях» можна заробити, якщо встигнути вкластися до піку попиту (й ціни) на них, а на цьому піку встигнути вчасно продати. Адже потім настає неминуче і дуже різке падіння, оскільки, за дуже рідкими винятками, «акції-меми» в реальності навіть близько не варті своєї штучно завищеної ціни. Звісно, акції Cineworld винятком не були…
Резюмуючи: до пандемії (та до атак інвесторів-аматорів) цінні папери Cineworld торгувалися на рівні понад 180 пенсів за акцію, а наприкінці серпня-2022 їхня ціна була трохи менша за 2 пенси.
Банкрутство – ще не кінець
Американські та західноєвропейські кінотеатри Cineworld знову відкрилися навесні 2021-го. Але навіть коли потроху почали виходити відкладені голлівудські блокбастери, бажаної навали глядачів не відбулося.
Те, наскільки сильно пандемія вдарила по кінотеатральному бізнесу США та Великої Британії, наочно видно на графіках Financial Times, що ґрунтуються на даних Box Office Mojo
Мукі Грейдінгер продовжує називати головною причиною падіння Cineworld саме відсутність достатньої кількості голлівудських блокбастерів. Натомість Баррі Норріс, виконавчий директор Argonaut Capital – одного з інвестиційних фондів, котрий зіграв на пониження акцій компанії, – певен, що річ в іншому: «Протягом останніх двох років ми тільки й чули [від компанії], що ось коли вони отримають фільм про Джеймса Бонда, ось коли вони отримають Top Gun… Але все це димова завіса, аби прикрити той факт, що основний бізнес – просто лайно й у них забагато боргів».
Так чи інакше, але процедура банкрутства Cineworld має розпочатися вже за кілька тижнів. За інформацією Financial Times, юридична фірма Kirkland & Ellis і консалтинг-компанії AlixPartners та PJT опікуватимуться реструктуризацією, котра дозволить Cineworld провадити операційну діяльність протягом переговорів із кредиторами. У заяві компанії, що має майже 28 тис. працівників у всьому світі, зокрема, сказано: «Cineworld сподівається підтримувати свою діяльність у звичайному режимі до й після початку будь-яких процедур і зрештою продовжувати її у довгостроковій перспективі без істотного впливу на співробітників». Структурні підрозділи компанії також виступили з аналогічними заявами – туманними, але оптимістичними. Зокрема, компанія Cinema City Poland зазначила: «Ми активно аналізуємо стратегічні варіанти для забезпечення надійної структури балансу та гнучкості задля адаптації до ринкових умов, і цей процес триває. Ми очікуємо, що вжиті дії не вплинуть на повсякденну бізнес-діяльність усієї Групи, включно із Cinema City».
Що очікує на Cineworld після завершення процедури банкрутства? Financial Times уважає, що контроль над компанією майже напевно перехоплять найбільші кредитори (зокрема, великі американські інвестиційні фонди Invesco, Eaton Vance та State Street), а решта акціонерів Cineworld будуть виключені в процесі банкрутства. Також, за інформацією видання, цілком можливо, що Мукі Грейдінгер отримає частку в реструктуризованій компанії. Крім того, в межах реструктуризації обговорюється продаж східноєвропейської частини Cineworld, аби повернути гроші групі кредиторів. Від коментарів щодо цього Cineworld відмовилася.
Окремий випадок чи комплексний симптом?
Чи можна було запобігти тому, що відбулося? Певно, що так. Наприклад, та сама мережа AMC Theatres, що має, за деякими даними, боргів навіть більше, ніж у Cineworld, досі тримається (до речі, її акції так само стали «мемними», проте компанії це не підкосило, а, навпаки, дозволило залишитися на плаву, зібравши на ринку гроші). «Останньою соломинкою, котра зламала хребет верблюду, стало придбання Cineplex», – каже інсайдер Financial Times, що був присутній на засіданні ради директорів Cineworld, яка ухвалила це рішення. За його словами, з дюжини членів ради лише один висловився проти: «Ніхто не був готовий сказати [братам Грейдінгерам], що це була неправильна угода в невідповідний час».
Та поки Cineworld бореться за виживання, постає інше питання: чи те, що сталося з другою кінотеатральною мережею світу, – окремий випадок і наслідок завеликих амбіцій? Або ж це симптом комплексного явища, остаточного занепаду всієї індустрії? «У нормальному світі Cineworld зараз були б героями, – зізнався FT представник мережі-конкурента. – Але через епідемію їх підкосив високий рівень боргів».
Від початку пандемії всі намагалися спрогнозувати, яким буде постковідний кінотеатральний прокат. І на жаль, кейс Cineworld схиляє до думки, що можуть виправдатися невтішні прогнози. Наразі, коли кінотеатри світу фактично повернулися до нормальної роботи й почали виходити голлівудські блокбастери, глядачі вже не виявляють того самого ентузіазму, що раніше.
Так, звісно, кількість блокбастерів ще порівняно мала: за експертними оцінками, 2022-го в кінотеатрах світу вийшло приблизно на третину менше широкопрокатних фільмів проти років до пандемії. Відповідно, загальні касові збори цього року впали десь на третину проти допандемійного часу – або на 32% проти відповідного періоду 2019-го.
Та це лише один аспект. Інший – стримінги, що не втомлюються поставляти глядачам просто додому не лише серіали, а й видовищний контент на кшталт «Сірої людини» чи «Червоного повідомлення» Netflix, остаточно відбиваючи цим напівзабуту звичку ходити в кіно.
«Сіра людина» – один із лідерів переглядів Netflix за всю історію стримінгу
«Серцем кіно є молоді люди, а вони позбулися цієї звички й не повертаються. Cineworld буде не останньою кінотеатральною мережею, що збанкрутує» – такий сумний прогноз дає британська медіааналітикиня Еліс Ендерс.
Тож цілком можливо, що Cineworld стала лише першою ластівкою процесу суттєвої постпандемійної трансформації індустрії кінопрокату. Просто ластівкою дуже «вгодованою» й відтак – дуже помітною.
