Важко в це повірити, але день, коли в Україні нарешті запрацює система єдиного електронного квитка, близький як ніколи. Якщо ви не стежили за питанням, нагадаю: законодавчо її впровадження закріпили ще 2017-го, проте індустріально відтоді майже нічого зроблено не було. Лише одного разу, 2019-го, Союз кінотеатрів України заявив про розроблення технічного завдання для створення системи, але далі розмов справа не йшла аж до травня минулого року. Раптово для громадськості на засіданні Ради з держпідтримки кінематографії його члени виділили компанії «Еспорт груп» 2,5 млн грн на розроблення та впровадження єдиної державної системи електронного обігу квитків «Єдиний електронний квиток». А через сім місяців, у грудні 2021-го, Держкіно презентувало вже готову систему спільно з ТОВ «Маестро Тікет Систем» - вона, як і «Еспорт груп», належить Романові Порядченку, що теж брав участь у презентації. Після цього система - точніше, тонкощі її застосування та роботи - попрямувала на етап громадських обговорень, і, схоже, невдовзі цей довгобуд перетвориться на реальність.
Ну а коли так, саме час дістати відповіді на питання, що давно назріли. Спочатку ми поговорили з першим заступником глави Держкіно Юлією Шевчук і тепер ділимося роз'ясненнями у традиційному форматі карток.
Коли відбувся тендер і за якими критеріями обирали підрядника?
Тендера не було. Все оформили через сервіс Prozorro, де вказали, що закупівлю здійснили за переговорною процедурою «через відсутність конкуренції з технічних причин». За словами Юлії, компанія Порядченка сама звернулася до Держкіно з пропозицією розробляти та впроваджувати систему, і технічне завдання розробляла теж вона - використовуючи і власний досвід, і напрацювання індустрії, що роками припадали пилом у Держкіно. «Від самого початку в нас була компанія, яка готувала технічне завдання та, по суті, опікувалася першими кроками системи. З огляду на це немає сенсу обирати когось іншого. Чому саме вони? По-перше, за кілька років існування закону й норми про те, що необхідно розробити систему «Єдиного електронного квитка», крім кількох окремих робочих груп, які протягом тривалого часу лише спілкувалися між собою, аби щось зробити, конкретних дій і кроків ніхто не вживав. А потім до нас із власної ініціативи звернулася компанія, котра вже розробляла схожі системи для низки кінотеатрів, а також працювала з театрами та концертними залами. Тобто вони мають певний досвід роботи з електронними квитковими системами. Вони звернулися до Держкіно й до Ради [з держпідтримки кінематографії], щоб нарешті впровадити систему на загальнодержавному рівні, а Рада, ознайомившись із пропозицією, виділила їм кошти», - пояснила Юлія.
Чи брала участь індустрія у роботі над системою?
Безпосередньо - ні, але робочі зустрічі з представниками сфери, за словами Юлії, організовувалися. Шевчук уточнює, що в них брали участь кінотеатри, дистрибутори й виробники кіноконтенту, і всі могли ознайомитись із функціоналом, вивчити тонкощі, висловити побажання, пропозиції та застереження. Зокрема, у розробленні й тестуванні брали участь мережі «Мультиплекс» і «Оскар».
Як легко кінотеатри зможуть підключитися до універсальної системи?
Це питання розв'язується софтом: до системи можна буде підключитися за допомогою спеціальної програми. Якщо кінотеатр уже користується власною системою, то програма синхронізуватиме її дані з універсальною. Коли ж власного електронного обліку наразі немає, доведеться нарешті відкласти рахівниці, згадати, що надворі 2022 рік, і завести його. За словами Юлії, підготовка у цьому напрямі теж велася заздалегідь: «Не скажу про геть маленькі кінотеатри, але систему тестувало КП «Київкінофільм», і за результатами комунальні кінотеатри Києва готові підключатися та працювати».
Підключення й використання програми для кінотеатрів буде безкоштовне, додаткове обладнання не знадобиться. Все, що потрібно, - комп'ютер і доступ до інтернету.
Що, коли кінотеатр не захоче підключатися - чи будуть якісь санкції?
Так, і їх передбачать законодавчо: отримувати прокатні посвідчення зможуть лише підключені до системи кінодемонстратори. «Це була наша пропозиція, - каже Юлія. - Точних цифр у Держкіно немає, але в країні є кінотеатри, що досі працюють із паперовими квитками, виписуючи їх вручну. Їх небагато, але вони є, і потрібний якийсь стимул, аби вони перебудувалися». Водночас зміни не будуть миттєві: у проекті ухвали, котру склали в Держкіно, передбачено тримісячний перехідний період від дня ухвалення документа.
«Тобто не буде такого, що сьогодні Кабмін ухвалює постанову, а завтра система в усіх має запрацювати. Трьох місяців достатньо, щоб усі встигли встановити програму та підключитися до системи», - пояснює Шевчук.
Які дані збиратимуться, де вони зберігатимуться? І що там із безпекою та достовірністю?
Як і передбачає назва, система «Єдиного електронного квитка» збиратиме інформацію про кількість проданих квитків - причому йдеться про всі фільми, що виходять в український прокат, а не лише створені за підтримки Держкіно. «Облік вестиметься з погляду фільмів, кількості глядачів і залів. Це загальна інформація, ми не вимагаємо розкриття якихось комерційних таємниць», - заспокоює Юлія тих, хто переживає за бізнес із погляду конкуренції. Водночас доступ до даних на різних рівнях буде різний: у Держкіно планують, що найзагальніші з них - кількість проданих квитків і глядачів, відомості про те, який фільм у якому регіоні прокатується, - публікуватимуться в режимі реального часу на сайті агенції, а, наприклад, дистрибутори та кінотеатри зможуть діставати детальнішу інформацію, щоб аналізувати ефективність своєї діяльності.
Зберігатиметься все на сервері, який належить Держкіно - воно ж відповідає за безпеку інформації. А от за те, щоб до системи вносилися правдиві дані, відповідатимуть кінотеатри - у разі обману або спроби обійти систему їм світять штрафи. Які саме, поки що нам сказати не змогли, позаяк їхня конфігурація ще в розробленні.
Коли запрацює система і що для цього потрібно?
Наразі йдеться лише про приблизні терміни, але час «Ч» близький - у Держкіно повноцінний запуск планують на початок весни, тобто лишилося трохи понад місяць. Зараз система перебуває на етапі громадських обговорень, який триватиме до 10 лютого, а ще агенції потрібно дочекатися завершення всіх бюрократичних процедур - зокрема, ухвалення Кабміном постанови та всіх супутніх актів, котрі подаватимуться пакетом.
Після цього настане той самий перехідний період, протягом якого всі кінотеатри країни будуть зобов'язані підключитися до системи.
Як реагують кінотеатри на швидке впровадження системи - чи багато невдоволених?
Шевчук зазначає, що незадоволені є завжди і скрізь, але цього разу їх мало: «Переважно реакція індустрії позитивна. Опору з боку кінотеатрів немає, вони навіть кажуть, що система допоможе їм глибше аналізувати ринок: дивитися, де має сенс відкривати нові зали, коригувати програми показів - що транслювати більше або менше, навіть прогнозувати збори регіонами. Більшість учасників ринку бачать у цьому зиск для власного розвитку».
Звернень під час громадських обговорень наразі теж небагато, і надходять вони переважно у формі питань про нюанси роботи системи. Юлія не виключає, що в майбутньому її доопрацьовуватимуть: «Спершу потрібно, аби система запрацювала, а потім за необхідності ми зможемо вносити до неї корективи та доповнення».
Схоже, ми й справді на порозі нової ери, в якій відстежувати кінотеатральні збори стане простіше та, головне, ефективніше. Лишилося дочекатись запуску «Єдиного квитка» і розібратися з його функціоналом - а скоротити час можна за вивченням того самого проекту постанови, яку найближчим часом ухвалить Кабмін.
