Рібейти, локації, аудиторія. Що обіцяє Україні копродукція з Польщею

Минулого тижня Канада нарешті ратифікувала Угоду про спільне виробництво аудіовізуальних творів з Україною, що працюватиме вже з 1 січня 2021 року та має стимулювати копродукцію між країнами у сфері кіно- і телевиробництва. Втім, повсюдний карантин, обмежені авіаперельоти й інші «принади» ковідної реальності вочевидь не сприяють швидкому налагодженню спільного виробництва між країнами, які розташовуються на різних континентах. Тож саме час придивитись до потенційних партнерів, котрі зовсім поруч, зокрема до Польщі. Тим паче сусід надає рібейти, а тонкощі схеми підтримки якраз презентували на онлайн-виставці FOCUS 2020 Digital, що відбувалася цього тижня.

Про польські умови підтримки копродукцій ми й хочемо розповісти. Надалі, коли не зазначено інше, викладені дані, які презентовані Камілою Моргіш (Kamila Morgisz), виконавчим заступником керівника відділу девелопменту та виробництва кінопроектів польського Інституту кіно.

Загальна картина

Для початку пропонуємо розглянути, чому Польща цікава як копродюсер загалом. По-перше, вона межує з Україною, що значно спрощує трансфер знімальної команди й акторів, а також транспортування обладнання (якщо це взагалі буде необхідне).

По-друге, Польща є членом Євросоюзу, тож разом із нею Україна виступає повноцінним копродакшен-партнером у разі звернення до Eurimages чи програми Media від Creative Europe. Також тут діє Європейська конвенція про спільне виробництво кінопроектів.

Нарешті, з 2019 року в Польщі запрацювала система рібейтів для іноземних партнерів, що робить країну дуже привабливою для західних продюсерів. А це, своєю чергою, збільшує шанси на участь України у тристоронніх копродукціях. Зокрема, 2019 року Польща виступила копродюсером у шести проектах, підтриманих фондом Eurimages, з яких два були двосторонніми копродукціями, два - тристоронніми та ще два - чотиристоронніми.

Головною установою, що опікується державною підтримкою у галузі кіновиробництва, є Інститут кіно (Polish Film Institute, PFI) - саме він надає гранти та позики. Лише на поточний рік Інститут кіно виділив майже 34 млн євро, а також іще 25 млн євро на програму рібейтів, про які згодом.

Кілька слів про PFI. Він розпочав роботу ще 2005-го. За 15 років за його підтримки було створено більше 3 тис. проектів: повнометражні фільми, документалки й анімація. Водночас підтримані проекти можуть бути на будь-якому з етапів виробництва - навіть у вигляді концепту чи логлайну сценарію. Пріоритет надається участі у міжнародних копродукціях.

Програма рібейтів

Розмір рібейтів наразі становить 30% - інакше кажучи, український продюсер має право компенсувати 30% від кваліфікованих затрат під час виробництва проекту. Але що саме підпадає під кваліфіковані витрати?

По-перше, під рібейти за належних умов підпадає виробництво повнометражних ігрових, документальних та анімаційних фільмів, а також серіалів. Крім цього, рібейти можуть покривати і витрати на окремі послуги, наприклад постпродакшен іноземних фільмів, навіть якщо вони не є копродукціями.

Для цього, як і в багатьох інших країнах, де діють схожі ініціативи, проекту необхідно пройти культурологічний тест. Він оцінює:

• відображення у проекті культурного спадку Європи чи Польщі;
• кількість знімальних днів (днів постпродакшену) у Польщі;
• використання локацій та павільйонів безпосередньо на території країни;
• участь у виробництві акторів та членів знімальної команди, які є громадянами Польщі.

За кожний пункт - наприклад, польського режисера чи використання окремих павільйонів - дають певну кількість балів. Аби пройти польський тест, потрібно набрати мінімальний 51% усіх можливих балів.

Не менш важливу роль відіграє й мінімальний обсяг грошей, що їх витратить іноземний продюсер у Польщі.

 Мінімальний обсяг кваліфікованих витрат у Польщі

*злоті конвертовані в євро за курсом валют станом на 17 грудня 2020 року, а саме 1 злотий = 0,23 євро; суми округлені до цілих. Дані: Polish Film Institute

Наприклад, якщо ви знімаєте у копродукції з Польщею анімаційну стрічку, то для отримання рібейту необхідно витратити щонайменше 1 млн злотих. Але якщо йдеться безпосередньо про постпродакшен у Польщі, то сума зменшується вдвічі.

Під кваліфіковані витрати підпадають:

• пов'язані з підготовкою до виробництва;
• безпосередньо на виробництво;
• на створення декорацій та костюмів/реквізиту;
• на оренду технічного обладнання;
• трансфер, проживання та харчування;
• монтаж і постпродакшен;
• створення анімації та спецефектів.

Результати підтримки 2019 року

За 2019 рік програмою рібейтів скористались 26 проектів, з них 10 - іноземні. На компенсацію витрат Інститут кіно виділив 46 млн євро (200 млн злотих). Станом на кінець 2019-го закрили 12 контрактів загальною сумою 12 млн євро.

З погляду підтримки міжнародних копродукцій минулого року польський Інститут кіно надав гранти чотирьом фільмам: комедійному роуд-муві Mission Ulja Funk копродукції Польщі, Німеччини та Люксембургу; польсько-чеській драмі Leave No Traces; драмеді The Masseur від Польщі й Німеччини; мюзиклу Other People від Польщі та США (Warner Bros).

Особливості знімального процесу

Для повного метру звичним у Польщі вважаються 30-35 знімальних днів. Звісно, це середній показник, але його варто брати до уваги. Водночас стандартний знімальний день триває 12 годин, з яких одна година - перерва. Для тих, кому менше 16 років, знімальний день не може перевищувати 6 годин.

При цьому тут не вважається нормальною постійна понаднормова робота: між знімальними днями має бути перерва на відпочинок щонаймеше 11 годин.

Звертаємо увагу: якщо зйомки припадають на неділю чи офіційні банківські вихідні, то усі задіяні на майданчику мають отримувати збільшений гонорар - від 50% до 100% надбавки. Втім, як зауважує Каміла, у Польщі немає чітко прописаного мінімуму за ту чи іншу роботу. Тож сума гонорару може значно варіюватись.

Виробничий потенціал

На території країни працюють 49 знімальних павільйонів. Із них 27 зосереджені в продакшен-хабі у Варшаві. З п'яти найбільших павільйонів країни три розташовані у Варшаві - 1500 м², 1575 м² та 1600 м², а також два у Кракові - 1735 м² та 1900 м².

За даними Film Commission Poland, у Польщі працюють 52 продакшен-компанії, що опікуються безпосередньо повнометражними фільмами. І 42 продакшен-компанії, які готові виступати сопродюсерами у міжнародних проектах. У сегменті ж постпродакшену з повнометражними проектами працюють сім компаній. І також сім (хоча перелік трохи інший), якщо йдеться про копродукції.

У таблиці вказані компанії, що надавали послуги принаймні один раз за останні кілька років. Дані: filmcommissionpoland

У таблиці:

• ігрові: повнометражні художні фільми (як правило, Польща - основний продюсер); постпродакшен;
• документальні: короткометражні, середньометражні, повнометражні;
• анімація: короткометражні, середньометражні, повнометражні анімаційні фільми та серіали;
• копродукція: міжнародні проекти, зокрема ігрові, документальні й анімаційні фільми;
• постпродакшен: обслуговування міжнародних проектів у Польщі, зокрема фізичне виробництво, постпродакшен, створення анімації та VFX;
• серіали: ігрові серіали різних жанрів;
• телешоу: зокрема ігрові шоу, ток-шоу, тревел-шоу тощо;
• короткий метр: короткометражні проекти;
• інше: рекламні ролики, музичні відео й інші аудіовізуальні матеріали.

Потенціал польського кінопрокату

Одним із важливих нюансів у спільному виробництві кінопродукції є потенціал щодо прокату стрічки на території країн-копродюсерів. І це - попри останні тенденції у сфері ОТТ та одночасного прокату.

У Польщі - якщо не брати до уваги карантин - працюють 145 мультиплексів та 346 окремих кінотеатрів: загалом 1243 екрани, тоді як в Україні зазвичай стрічки виходять на 200-300 екранах. Інакше кажучи, спільно знятий із Польщею фільм має щонайменше вдвічі (а то й утричі) більший потенціал з погляду охоплення аудиторії.

Варто звернути увагу й на те, що середня вартість кіноквитка у Польщі вища, ніж в Україні. Так, за підсумками 2019 року (2020-й через коронакризу порівнювати не дуже доречно) кіноквиток у Польщі коштував у середньому 4 євро, а в Україні - 95,03 грн (за даними MBR), що приблизно становило 3,6 євро. Тобто додатково приблизно 40 євроцентів із кожного глядача.

Локації

У Польщі вельми цікаве географічне положення: територія країни частково охоплює Карпати, є вихід до Балтійського моря, великі й не дуже озера та річки, є міста як із сучасною, так і дуже давньою архітектурою (наприклад, у Гданську). А погодні умови схожі на ті, що й в Україні.

Водночас окрім програми рібейтів у більшості воєводств (адміністративна одиниця поділу на кшталт наших областей) працюють регіональні фонди. Наразі таких одинадцять: Łódź FF, Gdynia FF, Silesia FF, Lower Silesia FF, Poznań FF, Podkarpackie FF, Krakow FF, West Pomerania FF, Lublin FF, Mazovia FF та Warmia and Mazury Regional Film Fund.

Варто відзначити, що саме в межах виставки FOCUS DIGITAL Українська кіноасоціація за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» представила онлайн-базу локацій України. Сподіваємось, це збільшить кількість копродукцій та принесе свої плоди вже наступного року.