На початку 2019-го багатостраждальна ідея кодування українських загальнонаціональних каналів на супутнику почала втілюватись у життя: медіагрупи врешті-решт налагодили діалог і в середині того ж року оголосили дату - 20 січня 2020-го. У січні кодування відклали до 16 березня. А вже 12 березня в Україні почався карантин. Все пішло не за планом, але сигнал таки закодували.
Що ж відбулось на ринку супутникового ТБ зокрема та платного телебачення загалом? Про підсумки півріччя вирішила розповісти медіагрупа 1+1 media, котра минулого тижня організувала пресбранч із генеральним директором Ярославом Пахольчуком і директором департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення Андрієм Мальчевським. Деякі ЗМІ вже опублікували певні витяги з розказаного ними, ми ж хочемо надати максимально розгорнутий огляд озвученої інформації.
Платне телебачення та COVID-19
Було б дивно, якби коронакриза, що так чи інакше торкнулася всього, не вплинула на процес кодування і ринок платного ТБ загалом. За словами Пахольчука, через ізоляцію населення під час карантині виріс загальний показник теледивлення: «Люди інтенсивно дивилися телевізор, активно споживали VoD-контент. Для ОТТ- та IPTV-сегменту поточний рік став переломним, він почав зростати. Ця динаміка в рази випереджає плани індустрії й операторів. Кодування відбулось, проте COVID-19 значно обмежив логістику інсталяторів. Основна фаза вже позаду, хоча «хвіст» [кодування] ще відчуватиметься 2021 року».
Ринок pay TV зріс на 600 тис. домогосподарств - до 5,2 млн. У той же час із безкоштовного (умовно безкоштовного) телебачення пішли 800 тис. д/г. Більшість із них обрали ОТТ і супутникове ТБ:
.jpg)
Втім, на безкоштовному супутнику залишилось на 1,2 млн домогосподарств більше, ніж прогнозували 2019 року.
ОТТ «з'їдає» кабельне ТБ: через карантин люди, які звикли дивитися лінійне ТБ через кабель, почали шукати альтернативи, а ОТТ має очевидні переваги - багато каналів (зазвичай 200+) і каталоги з тисячами годин кіно та серіалів. Також, що одразу впадає в око, українці пішли до цифрового ефірного DVB-Т2.
«Т2 уже виконав наш план, - каже Пахольчук. - А DTH майже вдвічі недовиконав».
Що завадило виконати план
Мабуть, ні для кого не секрет - український телеглядач інертний. Тож, коли потрібно щось зробити, аби й надалі отримувати телесигнал, він чекає останнього моменту. А у випадку з кодуванням каналів на супутнику навіть з'явилися звернення до президента та Кабміну України з проханням заборонити медіагрупам цей крок. Інакше кажучи, певний прошарок населення не вірив у кодування, вважаючи, що має важелі впливу на владу й бізнес. І досі не всі розуміють: кодування відбулось на постійній основі. Це, крім коронакризи, теж далося взнаки, вплинувши на ситуацію.
Той, хто читав нашу статтю про карантин і кодування, пригадає, що у травні 2020 року директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федір Гречанінов казав про два моменти, які негативно вплинули на перехід із безкоштовного на платне супутникове ТБ. «Були дві «чорні» дати, - пояснював Гречанінов. - Перша - коли вийшла новина, що Верховна Рада звернулась до президента з проханням «розкодувати» українські канали. Сталося падіння продажів, приблизно вдвічі. І друга - президент домовився з медіагрупами, про що його Офіс розіслав пресреліз. Люди подумали: «Зараз усе розкодують!» І продажі впали ще вдвічі».
Пахольчук також згадує ці два моменти: «До карантину, коли почали з'являтись новини з Китаю, деякі заходи безумовно вплинули на міграцію з безкоштовного супутника. 21 лютого було звернення щодо мораторію [від президента Зеленського] - перша хвиля, котра різко позначилася на міграції. Так, топові оператори [Viasat й Xtra TV] підключали по 10-12 тис. людей на день. Уже після звернення цифра просіла до 2-3 тис. на день. 28 лютого було досягнуте компромісне рішення про створення міжнародних версій каналів. Але люди гадали, що це будуть повні копії [загальнонаціональних мовників]. Ще у травні велика кількість глядачів вважала - канали розкодують. Дехто з депутатів хотіли показати, ніби дбає про електорат. Однак це штучно затримало людей на безкоштовному супутнику на триваліший час. Вони могли вже мігрувати і користуватись іншими платформами».
Утім, найбільш негативний удар по кодуванню завдав саме карантин. Люди мусили налаштувати тюнери, та банально не пускали інсталятора додому.
Розкодування не буде
Розкодування неможливе. На те є принаймні п'ять причин.
По-перше, медіагрупи змінили технічні параметри - координати на супутнику, й назад шляху немає. По-друге, формат передачі та стискання даних змінився на MPEG-4. Це покращило якість і зменшило супутникову ємність: було 12 каналів, а став 21. Отже, не можна перемкнути транспондер назад і показувати ту саму кількість каналів. Куди подіти ще 9?
По-третє, частина каналів перейшла у HD-формат, і для їхнього показу необхідна додаткова ємність. А це гроші. Тобто просто невигідно. По-четверте, розкодування - це нове обладнання з новими налаштуваннями. Тож, якщо розкодувати (якби таке було можливо), то всі, хто раніше придбав тюнери, втратили б сигнал.
Нарешті, якщо розкодувати сигнал, то територія його покриття значно більша за територію України. А оскільки права на контент купляють конкретно для нашої країни, це створює перешкоди для зарубіжжя.
«Ми не «вередуємо» чи не хочемо - розкодувати неможливо», - підсумовує Пахольчук. І це означає, що всі чутки про розкодування окремих медіагруп (наприклад, про «Інтер») не мають жодного підґрунтя.
Чому «Зеонбуд» не може закодуватись
Одне з питань, яке розглядали на презентації, - чи можливе кодування каналів у цифровому ефірі, де доставку сигналу забезпечує «Зеонбуд». Адже медіагрупи протягом тривалого часу намагаються прибрати з безкоштовного DVB-T2 канали: який сенс платити за супутник, коли отримуєш те саме задарма?
«Спочатку сигнал був закодований, але 2014 року рішенням Нацради розкодували «коробочки» (тюнери для прийому. - MBR). Тож тепер приставки навіть не мають декодуючого модуля. Якби «Зеонбуд» вирішив запровадити платне ТБ, довелося б замінити всі 5 млн тюнерів! Це бізнесово-політичне питання».
Тренди ринку платного телебачення
Коли ж 1,2 млн домогосподарств, які залишаються на безкоштовному супутнику поза планом, перейдуть на інші платформи? Пахольчук вважає, що, можливо, до кінця 2021 року.
«Проведена серія досліджень. У травні казали одне, наприкінці червня - інше. З 2,4 млн абонентів (загальна кількість д/г на Free DTH. - MBR) десь 30% готові змінити тип приймання сигналу до кінця року. Ще 35% зроблять це, коли зрозуміють, що буде із ситуацією навколо ковіду, з їхніми прибутками, міграцією, місцем перебування. Для перших це від 6 до 12 місяців. А для других - як мінінум половина, а то й весь 2021 рік. Наразі Viasat та Xtra TV підключають від 500 до 1000 абонентів на місяць».
Нині відзначають стійке зростання ОТТ, причому зумовлене не лише карантином. І хоча на діаграмі видно просідання - воно було сезонним:
Переваг багато, а динаміка зашкалює, тож невдовзі майже 15% українських домогосподарств дивитимуться відеоконтент через ОТТ- та IPTV-сервіси. Цьому сприяє і зростання проникнення широкосмугового фіксованого, а також мобільного інтернету.
Лінійне телебачення не тільки не втрачає популярності, але й набирає:
Водночас кількість операторів аналогових кабельних мереж зменшується. Якщо 2019 року таких в Україні було понад 400, то до кінця 2020-го їх, найімовірніше, буде 340. Це пояснюється дуже просто: мережі будували років 15 тому, обладнання застаріле, тож варіантів у операторів лише два - або реінвестувати в мережі, повністю замінивши інфраструктуру й обладнання, або віддати абонентські бази на аутсорс великим гравцям із цифровою мережею або ж ОТТ.
Збільшується кількість каналів у HD…
…а також ARPU:
За оцінками 1+1 media distribution, у період із 2019 по 2022 рік кількість абонентів платного ТБ збільшиться з 4,6 до 5,3 млн, а ОТТ обжене кабельний сегмент - 2,5 млн проти 2,3 млн. За рік-два буде понад 100 каналів HD-якості, а очікувана мінімальна вартість за ТБ-послуги наступного року становитиме 99 грн, а не 80 грн, як зараз. Навряд чи останнє можна назвати приємною новиною для кінцевих споживачів, але на них чекає ще один удар: наступного року 1+1 планує підняти прайс за дистрибуцію своїх каналів у середньому на 30%. Недивно, якщо на такий крок підуть і три інші медіагрупи. Тож пакети платного ТБ подорожчають іще більше.
Але в 1+1 media вважають, що прибутки операторів платного ТБ дозволяють збільшувати прайс:
Ринок відрахувань (геть усіх) за контент також зросте, хоча й не так сильно, як вважали 2019 року:
Як то кажуть, поживемо - побачимо.
