У двох попередніх частинах огляду ми розповідали про державну підтримку серіалів на будь-якій стадії виробництва й безпосередньо на етапі продакшену. У третій, заключній, пропонуємо поглянути трохи з іншого ракурсу: де найбільше можливостей отримати державне фінансування ігрових серіалів, де - документальних, а де - анімаційних. І де вже підтримують виробництво вебсеріалів і вебпроектів узагалі?
Нагадаємо, що в цій серії матеріалів ми не беремо до уваги ініціативи: податкові пільги, рібейти й інші програми державного рівня.
Загальна картина
Як ми вже повідомляли, станом на березень 2020 року у світі налічувалося 742 варіанти підтримки серіального контенту на різних етапах виробництва. З них 238 - державної підтримки безпосередньо продакшену серіалів, якщо не брати до уваги ініціативи (таких іще 139).
Із зазначених 238 більша частина варіантів підтримки припадає на ігрові проекти - 213. Ще у 194 випадках держпрограми підтримують виробництво документальних проектів, у 184 - анімаційних. На фінансування кросмедійних проектів можна подаватися в дев'яти державах. І нарешті, одна країна світу - Катар - офіційно підтримує створення вебсеріалів. Принаймні саме так формат позначений у програмі.
Примітка: кілька варіантів підтримки різного типу контенту можуть бути однією програмою. Джерело: «Медіа Ресурси Менеджмент», травень 2020 року
У 33 країнах практикується використання однієї або максимум двох програм підтримки продакшену серіального контенту різних типів, хай то ігрові або анімаційні проекти. Простіше кажучи, одна програма на все одразу.
У 26 державах це вже щонайменше дві програми, які пропонують різні варіанти: десь - тільки ігрові серіали, десь - тільки документальні або анімаційні. Завдяки чому, певна річ, розширюються можливості, позаяк учасники пітчингів не претендують на кошти учасників з іншим контентом - конкурують лише між собою, а не з авторами іншого профілю. В результаті з'являється можливість створювати більше вузькопрофільного контенту, причому вищої якості. Немає розмов про справедливість, що стали буденністю в Україні: мовляв, одним дали, в інших забрали.
Підтримка продакшену ігрових серіалів
Виробництво ігрових серіалів підтримують 57 зі 130 досліджених країн, сумарно надаючи 213 варіантів фінансування. А що ж решта 73 держави? Там теж є підтримка, але, наприклад, девелопменту або написання сценарію.
Однак повернімося до ігрових серіалів. Найбільше варіантів підтримки на етапі виробництва у Франції - цілих 26. Іще в шести країнах їх понад десять, а у 31 країні лише по одному варіанту підтримки.
Джерело: «Медіа Ресурси Менеджмент», травень 2020 року
Підтримка продакшену документальних серіалів
Щодо документальних серіалів, то їхні творці можуть претендувати на 193 варіанти підтримки виробництва, також у 57 країнах. Перші два місця посідають Франція й Італія з показниками 24 і 16 варіантів відповідно. Наступна трійка лідерів відрізняється від попередньої категорії:
Джерело: «Медіа Ресурси Менеджмент», травень 2020 року
Підтримка продакшену анімаційних серіалів
У сегменті виробництва анімаційних серіалів станом на березень налічувалося 184 варіанти держпідтримки, але вже не у 57, а в 58 країнах: зі списку випав Узбекистан, утім, на його місце прийшли Ізраїль і Сингапур. ТОП-3 лишається таким самим, як у сфері ігрових та документальних серіалів, хоча далі картина змінюється:
Джерело: «Медіа Ресурси Менеджмент», травень 2020 року
Підтримка продакшену кросмедійних і вебсеріалів
Під кросмедіа йдеться про широкий спектр варіантів, пов'язаних, зокрема, й із серіалами. Наприклад, альтернативні кінцівки проекту, що виходить на традиційному телебаченні, або якийсь інтерактив із глядачами.
Загалом у березні 2020 року налічувалось 15 варіантів підтримки кросмедіа в дев'яти країнах: Австралія - три варіанти; Італія, Швейцарія, Мальта та Люксембург - по два; Канада, Німеччина, Норвегія, Данія - по одному. Показово, що серед них немає Франції, котра відома прекрасно розвиненою системою державної підтримки кіно- й телевиробництва. Вочевидь, там віддають перевагу традиційним форматам.
Щодо вебсеріалів, то, як уже було сказано вище, є лише одна програма - у Катарі. Втім, Катар - не єдина країна, де теоретично можна зняти вебсеріал, заручившись фінансовою підтримкою держави. Вебпроекти як загальне поняття прописані у програмах іще десяти країн - сумарно вони відкривають доступ до 53 варіантів стимулювання продакшену.
Джерело: «Медіа Ресурси Менеджмент», травень 2020 року
Також цікаво, що міжнародні програми, за винятком двох - від Doha Film Institute Grants Programme в Катарі й OIF Production Support у Франції, - взагалі не підтримують вебпроектів. Отже, майже всі варіанти в цьому сегменті припадають на національні та регіональні програми.
Попри невелику кількість варіантів підтримки, кросмедіа і вебсеріали мають великий потенціал, особливо зараз, коли традиційне телебачення постраждало від коронавірусу. Можливість використовувати вже створений бренд, залучити аудиторію до прем'єри або втримати в перервах між сезонами, отримати додаткове джерело монетизації контенту... Онлайн-сегмент відкриває нові можливості, часто за менших витрат, ніж на ТБ. Тому недивно, якщо лише за кілька років програм і варіантів підтримки у світі - й особливо в Європі - буде в півтора-два рази більше.
