Минулого тижня ми докладно розповідали, що відбувається в американській кіноіндустрії після двох місяців глобального карантину та практично цілковитого заморожування знімального процесу. Ситуація, щиро кажучи, така собі: на відміну від наших широт, де пандемія потихеньку зменшує оберти, США продовжують утримувати першість і за кількістю заражених COVID-19, і за кількістю померлих від хвороби. Тож про відновлення виробництва навіть у серці світової кіноіндустрії - Голлівуді - наразі лишається тільки мріяти.
Країнам Європи щодо цього пощастило більше. Навіть там, де коронавірус як слід розгулявся, на сьогодні ситуація стабілізувалась й економіка - а з нею і медіаіндустрія - потихеньку оживає. Про однорідність, звісно, говорити не доводиться, та загалом уже зрозуміло, що коли де кіножиття й вируватиме цього літа, то це в Європі. Що, своєю чергою, дає Україні певні шанси. Чому і що для цього потрібне - розберімось.
Скандинавія: Ісландія, Швеція, Данія, Фінляндія, Норвегія
Наприкінці минулого тижня стало відомо, що на звання Мекки кіновиробництва постпандемійної епохи претендує Ісландія. Відрізаній від решти Європи країні пощастило більше за інших: випадки зараження COVID-19 тут, звісно, були, але геть не в тих масштабах, що в багатостраждальній Італії або, скажімо, Франції. Тож уже в червні ісландці не лише готові приймати знімальні групи з усього світу, а й обіцяють звільнити їхніх членів від двотижневого карантину. Місцевим же продакшенам можна розпочинати роботу просто зараз, і найспритнішим виявився режисер Балтасар Кормакур, котрий уже чимдуж працює над проектом для Netflix.
Цікаво, що жодних спеціальних правил, яких слід дотримуватись знімальним командам, влада Ісландії наразі не озвучує: чи то вважають, що кіношники й самі здатні розібратися (як уже згаданий Кормакур, котрий розробив власну систему безпеки), чи то впевнені, що універсальних приписів галузі буде достатньо.
Лише місяць тому коронавірусна ситуація у двох сусідніх скандинавських країнах, Швеції та Данії, відрізнялась кардинально. Перша вирішила піти шляхом упокорення, відмовившись і від локдауна, і від карантину загалом. Єдина заборона, яка працювала у Швеції, стосувалася зборів понад 50 осіб. Влада Данії, навпаки, вибрала поширеніший в решті Європи шлях обмежень і контролю, що, втім, почали слабшати ще в середині квітня - ті самі масові зібрання тепер дозволені для п'ятдесяти, а не десяти людей. Хоча знімальний процес постраждав за обох сценаріїв: і в Данії, й у Швеції до середини квітня працювали лише невеликі рекламні продакшени, внутрішнє теле- та кіновиробництво практично зупинилось.
У Фінляндії карантин супроводжувався і закриттям кордонів, і доволі жорсткими обмеженнями для громадян. За словами представника місцевого продюсерського об'єднання APFI Анні Вессман, офіційної заборони на проведення зйомок у країні не було, однак продакшени самі вважали за краще цього не робити, аби не наражати на небезпеку членів команди. Крім того, до 1 червня фінам заборонено збиратись компаніями понад десять осіб. А найжорсткіші у Скандинавії обмеження донедавна діяли в Норвегії. До 7 травня тут можна було збиратися групами не більш ніж п'ять осіб (зараз ліміт збільшений до 50), виробництво контенту було цілком зупинене.
Нині ж, коли епідемія в регіоні пішла на спад, усі чотири країни докладають максимум зусиль, аби якнайшвидше відновити індустрію. Свої правила безпеки для виробників контенту вже розробили Норвезький інститут кіно та фінська Асоціація продюсерів, а данці 6 травня видали проект документа, що регулює посткарантинні зйомки. Волелюбні шведи діють одразу в кількох напрямах, та їм безперечно бракує узгодженості: минулого тижня місцева Асоціація теле- і кінопродюсерів пообіцяла видати рекомендації «найближчим часом», проте продакшен Hobby Film, який спеціалізується на рекламі, ще у квітні опублікував «Зведення правил і принципів для виробників контенту у Швеції та Данії».
Усі скандинавські правила носять радше рекомендаційний характер і спрямовані не на контроль, а на мінімізацію ризику зараження членів знімальних команд. У кожному документі наголошується на необхідності дотримуватись соціальної дистанції (мінімум 2 метри), використовувати засоби індивідуального захисту, проводити регулярну дезінфекцію всього, що тільки можна продезінфікувати тощо. Виробникам наполегливо рекомендують уникати масових й інтимних сцен, акторам у кадрі ліпше наразі не цілуватися.
У всьому регіоні поступово оживають локальні зйомки. На початку травня норвезький канал NRK TV відновив виробництво другого сезону серіалу Exit, а данські продакшени DR і TV2 повернулися до роботи відразу після першої хвилі послаблень - у квітні. Шведські та фінські компанії теж працюють, але останні визнають, що повне відновлення галузі стане можливим тільки влітку. У підвішеному стані лишаються хіба що міжнародні зйомки: тут останнє слово не за представниками індустрії, а за урядом, і він планує відкривати кордони орієнтовно 15 червня.
Західна Європа: Франція, Великобританія, Італія, Іспанія, Німеччина
Північани завжди вирізнялись особливою стійкістю, тому такого пожвавлення, як у них, у решті Європи не спостерігається. Крім того, західна частина континенту набагато більше постраждала від коронавірусу, що змусило уряди низки держав увести дуже жорсткі обмеження та захмарні штрафи за порушення карантину. Через такі заходи кіноіндустрія майже всіх країн регіону впала в анабіоз, але, на щастя, влада не соромилась простягнути галузі руку допомоги. Недивно, що тепер кінематографісти ведуть із нею постійний діалог, розробляючи умови відновлення виробництва разом.
Франція почала виходити з жорсткого карантину одночасно з Україною - 11 травня. Та перший етап кінематографістам радості не приніс: обмеження, як і раніше, лишаються доволі жорсткими, просто нині можна виходити з дому без спеціальної форми, збиратись групами до 10 осіб і пересуватись вулицями без масок (але в громадський транспорт дозволяється лише в них). Кінотеатри зможуть відкритись у найліпшому разі 1 червня.
Зйомки у громадських місцях, як і раніше, заборонені, проте адміністративна робота кипить: профільні асоціації та гільдії вже кілька тижнів обговорюють із держорганами і страховими компаніями критерії, котрі дозволять індустрії ожити. До 11 травня основна заковика полягала в тому, що останні відмовлялись страхувати зйомки під час пандемії, але тепер, коли найжорсткіший етап карантину позаду, у продакшенів з'явився шанс на компроміс. Перелік заходів та умов у теле- й кіновиробництві ще розробляється, однак представники індустрії кажуть, що в ньому буде ліміт на кількість осіб на майданчику, дотримання соціальної дистанції, використання засобів захисту, а також окремі інструкції для гримерів, костюмерів тощо. За прогнозами це дозволить відновити місцеве виробництво наприкінці весни або на початку літа - на тлі тих самих США це добрі новини. До того ж 6 травня уряд Франції оголосив про створення фонду для підтримки відкладених зйомок, тож галузь повернеться до форми досить швидко. Щодо міжнародних зйомок і відкриття кордонів у французів, як і у Скандинавії, все впирається в загальноєвропейський план із попередньою датою 15 червня.
13 травня перший етап послаблень почався у Великобританії. Про негайне відновлення кіновиробництва наразі не йдеться - грубо кажучи, громадянам лише дозволили частіше бувати просто неба. Ба більше, Шотландія, Північна Ірландія й Уельс продовжують сидіти в суворій самоізоляції. Якщо другої хвилі зараження не буде, від 1 червня у країні можуть дозволити культурні заходи без глядачів, кінотеатри відкриються аж у липні. Перші телезйомки можуть розпочатись не раніше кінця червня. Про готовність повернутися у гру поки повідомила лише корпорація ВВС, а проектами-першопрохідцями за її планом стануть EastEnders і Top Gear.
6 травня Британська кінокомісія (BFC) представила громадськості зведення правил і рекомендацій, з якими індустрія зможе обережно відновити роботу. Наразі це лише проект: після публікації документа передбачались його десятиденні галузеві обговорення, після котрих величезний трідцятисторінковий протокол може змінитися. Хоча його масштаби можна оцінити вже зараз: спираючись на інформацію найбільших гравців галузі (Netflix, BAFTA, Disney, HBO і Bectu), BFC розбила виробничий процес на 27 ділянок і в кожній надала детальну інструкцію (наприклад, як проводити кастинг, як гримувати акторів тощо). Протокол здебільшого націлений на високобюджетне виробництво - в кінокомісії не приховують, що документ потрібен іще й для того, аби надати уряду «всеосяжне та реалістичне бачення», як і коли у Британії можна безпечно відновлювати зйомки великих проектів: «Бетмена» Метта Рівза або «Відьмака» від Netflix. Але в разі потреби його положення можна масштабувати і на скромніші виробництва, та й юридичної сили документ не має - BFC не несе відповідальності за виконання гравцями індустрії його пунктів.
В Італії хоч і визначились з датою відкриття кінотеатрів, будь-які прогнози дають украй обережно, а більшість експертів сходяться на думці - відновлювати кіноіндустрію в усій країні ще зарано. Втім, місцеві кінопрофсоюзи ANICA, APA й APE домоглись, аби від 4 травня влада дозволила зйомки в одному регіоні - Лаціо, і зокрема в Римі. Без додаткових умов, певна річ, не обійшлося: кожного актора перед кожною зйомкою обов'язково потрібно тестувати на COVID-19, на майданчику завжди повинен бути присутній лікар, передбачене регулярне вимірювання температури всіх членів групи, наявність масок і дезінфікуючих засобів.
Італійські продакшени, як і французькі колеги, зазнають труднощів у перемовинах зі страховиками, але в міру послаблення карантину окремим компаніям - наприклад, RAI - вдається досягти з ними компромісу. Про повноцінний запуск галузі тут думатимуть у червні, і, як ви розумієте, про міжнародні проекти наразі не йдеться.
В Іспанії справи йдуть трохи краще: 11 травня розпочалася перша фаза виходу з жорсткого карантину, і з цього приводу Міністерство охорони здоров'я опублікувало величезний список заходів безпеки та гігієни для безлічі галузей, включно з аудіовізуальною індустрією (за посиланням - глава Х). Але по-перше, поширюється це не на всю країну, а лише на 11 автономних співтовариств, серед яких улюблені кінематографістами Канарські острови, Наварра й Альмерія. Мадрид, Барселона та Малага лишаються на самоізоляції, отже, зйомки на цих територіях, як і раніше, під забороною. По-друге, список заходів, хоч і не вирізняється оригінальністю (ті самі тести, дистанція, дезінфекція тощо), прописаний дуже детально й вимагає суворого дотримання.
Свою версію посткарантинного протоколу на зйомках надала й Іспанська кінокомісія (SFC). Як і у Великобританії, виробництво контенту тут розбили на ділянки з інструкціями для конкретних департаментів і напрямів. На відміну від урядового списку документ SFC необов'язковий до виконання - це радше посібник, як зробити майданчик безпечним із мінімальним впливом на якість. Він стане у пригоді й іноземним знімальним групам, які країна не просто чекає, а відверто зазиває: 6 травня уряд Іспанії схвалив збільшення рібейтів для міжнародних виробництв із 20% до 30% на перший мільйон євро місцевих витрат, після чого ставка опуститься до 25%. Серйозна заявка на перемогу, щонайменше в регіоні.
У Німеччині обмежувальні заходи почали потихеньку знімати наприкінці квітня, проте представники кіноіндустрії до роботи повертатися не поспішають - галузеві гільдії вимагають спершу забезпечити безпеку зйомок. Наразі спеціальних критеріїв для галузі у країні не розробили - тут діють лише загальні рекомендації від Міністерства праці та соцполітики.
І якщо самі німці не квапляться, студії Warner Bros. і Village Roadshow хочуть розпочати знімальний процес у Берліні вже 6 липня, і не чим-небудь, а продовженням роботи над четвертою «Матрицею». Кажуть, студії вже подовжили контракти з акторським складом, і дуже хочеться вірити, що їхній план спрацює.
Центральна та Східна Європа: Чехія, Угорщина
На десерт лишилася новина, в яку ще рік тому ніхто б не повірив: близький той час, коли лідером світового кіновиробництва, нехай і ненадовго, стане Центральна та Східна Європа. Пандемія в регіоні минула порівняно спокійно, тому знімати карантин влада почала раніше і впевненіше за інших. Та сама Чехія не просто послабила обмеження, а й відкрила кордони ще наприкінці квітня - першою з усього Євросоюзу.
Крім того, і Чехія, і сусідня нам Угорщина ще до пандемії були дуже привабливим місцем для Голлівуду: в обох країнах працюють системи рібейтів, ціни тут нижчі, ніж у Західній і Північній Європі, а сервіс доріс до цілком пристойного рівня. Нагадаємо, що з початком карантину в Чехії та Угорщині заморозили щонайменше чотири голлівудські проекти - Disney була змушена згорнути зйомки серіалу «Сокіл і Зимовий солдат» у Празі, Sony й Amazon Studios там само призупинили роботу над другим сезоном «Карнівал Роу» з Орландо Блумом і Карою Делевінь, у Будапешті спорожніли майданчики фільму «Птахи раю» від Amazon й історичної драми «Соловей» із Дакотою та Ель Фаннінг (Sony TriStar Pictures).
Студії-підрядники - чеська Stillking Films й угорська Mid Atlantic Films - на початку травня повідомляли, що в червні планують відновити співпрацю з міжнародними партнерами, аби у вересні повернутися до зйомок у повному обсязі. Однак не минуло й тижня, як Чеська кінокомісія випустила протокол безпеки, а іноземним знімальним групам, готовим дотримуватись усіх визначених заходів, дозволять продовжити перервані пандемією зйомки вже наприкінці травня.
З огляду на те, що Голлівуд, найімовірніше, лишиться в локдауні до кінця літа, а збитки індустрії у США обчислюються десятками мільярдів, масова міграція великих проектів до порівняно безпечної Європи - особливо її «бюджетної» східної частини - вже не видається фантастикою. Та Чехії з Угорщиною на всіх може забракнути, і тоді шанс вийти на авансцену нарешті з'явиться в України. Система рібейтів у нас уже працює, індустрія потихеньку оживає й починає знімати, жорсткий карантин закінчився, для деяких до пуття й не розпочавшись, - то чому б не спробувати пустити небувалу західну цікавість до східних територій у потрібне нам русло? Європейський досвід, особливо щодо безпеки знімального процесу, може в цьому стати у пригоді, тож сміливо мотайте його на вус.
Barry Lewis/InPictures via Getty Images, Carlos Alvarez/Getty Images, Jan Woitas/picture alliance via Getty Images
