Кінотеатри України зачинені більше двох місяців, і перспективи поновлення їхньої роботи доволі непевні. Єдиного рецепта виходу з кризи немає: розв'язання великих та... дуже великих проблем у кожному випадку індивідуальне і багато в чому залежить від господарської історії підприємства. Хтось іще до карантину набрав кредитів на відкриття нових кінотеатрів, хтось неправильно відімкнув техніку, комусь треба сплачувати величезну оренду.
Тішить у цій ситуації одне - здаватись кінотеатри не збираються. Такого висновку ми дійшли, поспілкувавшись із Людмилою Горделадзе - членом Ради з держпідтримки кінематографії, засновником ТОВ «Кіноман» (оператор кінотеатру «Жовтень»); Сергієм Зленком - членом Ради з держпідтримки, директором кінотеатра Boomer; а також Дмитром Деркачем - співвласником мережі «Планета Кіно». У кожного з них - своє бачення та свій підхід, який може спрацювати.
Глобально майбутнє кінотеатру «Жовтень» занепокоєння в Людмили Борисівни не викликає - це місце з унікальною історією та своїм глядачем. До карантину в кінотеатру не було боргів, договір оренди вдалося подовжити ще на 10 років, а репертуар у перші місяці після скасування карантину цілком можна побудувати на українських стрічках. Крім того, керівництво кінотеатру розраховує одержати підтримку Eurimages.
А от загальний прогноз Горделадзе для індустрії не найоптимістичніший:
«Торік в Україні були продані 28,9 млн кіноквитків, позаторік - 27 млн. Якби темп зростання зберігся, цього року було б 30 млн. Отже, 2,5 млн глядачів на місяць, 83 тис. - щодня. Середня ціна квитка на момент початку карантину складала близько 100 грн. Відповідно, середня сума від кінопрокату в Україні була би 8,5 млн грн щодня. Помножуємо на кількість днів простою і отримуємо умовну цифру збитків. Та є ж іще й інші неотримані доходи: приблизно 50% плюс від попкорну, кафе, ресторанів, доходи від конференц-сервісу».
За словами Людмили Борисівни, проблеми великих мереж і маленьких кінотеатрів відрізняються лише масштабом. Передусім це орендна плата та трудові ресурси: «Моя позиція - людям за такого форс-мажору має допомагати держава. Тих, хто не на пенсії, треба терміново відправляти на біржу (позаяк зрозуміло, що карантин - надовго), пенсіонери можуть бути у неоплачуваній відпустці. Персонал кінотеатру не належить до категорії унікальних спеціалістів - це не театр, де постраждають постановки, якщо, приміром, піде Ірма Вітовська. Потім, коли кінотеатр знову запрацює, можна запросити колишніх працівників або навчити нових.
Під час простою є й інші питання. У багатьох не було досвіду консервації кіноапаратури - виявилось, не можна просто витягти вилку з розетки. У кінотеатрів, що розташовані в окремих будівлях, наприклад «Жовтня», достатньо проблем з експлуатацією. Неможливо повністю вимкнути вентиляцію та знеструмити будівлю, необхідно підтримувати відеонагляд, утримувати диспетчерський пункт, пожежну сигналізацію тощо. В кінотеатрів у торгівельних центрах свої проблеми - не всі розв'язали питання зі сплатою оренди. Та й комунальні, експлуатаційні треба платити в будь-якому разі».
Головне - зберегти аудиторію, вважає Горделадзе: «Кожний кінотеатр робить це у міру своєї снаги та розуміння. У «Жовтня» є такий болісний досвід - у минулому він цілий рік не працював через підпал і подальший ремонт. Тоді наших глядачів стало вдвічі більше. Як ми цього домоглись - тема окремої розмови. Тому й зараз робота з аудиторією дуже важлива. Треба публічно пояснювати, що відбувається в кінотеатрі, підтримувати зв'язок зі своїм глядачем.
Узагалі кінотеатр та аудиторія взаємодіють мов храм із паствою. Якщо в місті кілька храмів, люди обирають один, де їм комфортно. Так само і глядачі: довкола «свого» кінотеатру формується постійна аудиторія. Виключенням можуть бути хіба що дуже великі кіномережі - однаково забрендовані, які мають спільні стандарти організації роботи, цін, знижок, систему лояльності. Тут уже глядач звикає до мережі і просто обирає найближчий кінотеатр.
Сьогоднішню ситуацію з тривалим простоєм треба забезпечити грамотними діями менеджерів. Я, приміром, вважаю, що продаж сертифікатів на візит у кіно в майбутньому - не найкращий хід. Адже зараз брати кредит у глядача некоректно. Кредит необхідно брати в банку, якщо вже так потрібні гроші. На першому етапі карантину лунали вимоги до держави зобов'язати банки видавати безвідсоткові кредити на виплату зарплати персоналу. Але навіщо нам кредит на зарплати? Це ж не зарплата, а соціальна допомога людям у період, коли вони не працюють через форс-мажор, не з вини і не за рішенням роботодавця. Це не задача підприємства. До речі, «Жовтень» був застрахований на випадок простою - ми врахували досвід зупинки після пожежі. Проте страховим випадком тут є руйнування основних засобів, а за карантину вони не зруйновані».
Щось прогнозувати Горделадзе не береться через цілковиту невизначеність: «Що буде після карантину - це ворожіння на кавовій гущі. Немає нічого, в чому можна було би бути впевненими. У світі вже є приклади відкриття кінотеатрів, однак результати мізерні - глядачів мало, показувати особливо нема чого. До речі, прокатники нас попередили: до кінця літа навряд чи вийде щось нове, отримати навіть старі фільми - проблема. Я особисто вважаю, що раніше вересня кінотеатри не розпочнуть більш-менш повноцінно працювати. Якщо хтось і захоче відкритись заради літнього майданчика або чогось іще - це буде не бізнес, а збитки».
За словами Людмили Борисівни, ситуація почне вирівнюватися восени. Розпочати роботу можна з показів нового українського контенту, який притримали через карантин. «Жовтню» в цьому плані легше - прокат національних фільмів складав вагомий відсоток репертуару. Втім, навіть такі прекрасні стрічки, як «Толока» Михайла Іллєнка та «Атлантида» Валентина Васяновича, фінансової ситуації кінотеатру не врятують, хоча я впевнена, цими фільмами можна працювати довго. Ще є варіант повернути на екран «Черкаси», що недопрацювали. Але фінансову основу кінотеатрів, як відомо, складає голлівудський репертуар.
«У кінотеатральному, як і будь-якому іншому бізнесі, витримати паузу зможуть не всі. Можливі банкрутства й інші проблеми, - продовжує Горделадзе. - І тут усе залежить від кожного керівника, власника, як і за будь-якої кризи. Аудиторія в Україні зменшиться однозначно - гадаю, до 40%, і не лише через карантинні заходи. Люди просто відвикнуть ходити в кіно. Великі багатозальники чекає криза. Усе йде до того, що в перспективі виживуть невеликі кінотеатри і дуже великі, котрі надають максимальне задоволення від екрана - театри кіно. До речі, вдало в ЦУМі відкрили п'ятизальник по 20 місць, після карантину він добре запрацює, хоч і квитки там дорогі. Маленькі зали матимуть попит і з погляду епідеміологічної ситуації, і тому, що це тренд. У залів на 200-300 місць, на мій погляд, нерайдужна перспектива. Заповнювати їх не можна, а експлуатувати - дорого».
Чи варто в такій ситуації вимагати підтримки у держави? На думку Горделадзе, краще взяти кредит. «У кризу цінною є будь-яка підтримка, але ж ми реалісти. В держави дуже обмежений ресурс. Україна підтримує кіновиробництво, виступаючи замовником фільмів. Це політика. А кінотеатр - бізнес, тут треба викручуватись самим. Особливо якщо це багатомільйонний бізнес, де менеджери отримували величезні зарплати. «Жовтень», приміром, не має особливо постраждати: перед карантином у нього був позитивний фінансовий баланс, не було боргів, кредитів і решти ускладнень. Оренду наразі він не сплачує - це комунальна власність міста (Київрада призупинила орендну плату непрацюючим підприємствам на період карантину). Так, є витрати на охорону та експлуатацію будівлі. Проте є й певна «подушка». Коли вона закінчиться, можна взяти кредит у банку і сплатити його після початку стабільної роботи».
Як директор кінотеатра Boomer Сергій Зленко зараз працює над оптимізацією роботи з посткарантинними санітарними нормами, а також над тим, як отримати допомогу від держави.
«За моїми підрахунками, кінотеатральний ринок просів приблизно на 100%, - констатує Зленко. - Якщо раніше обіг складав понад 65 млн грн на тиждень, то на даний момент дохід від показу кіно складає близько 0. Є поодинокі випадки продажів сертифікатів, продаж попкорну на виніс, але для ринку це незначний відсоток. Зараз ми можемо лише здогадуватись, скільки часу знадобиться на відновлення. На мою думку, до появи вакцини або іншого способу лікування хвороби ми точно не вийдемо на попередній рівень, адже існуватимуть обмежувальні заходи, які впливають на можливості задоволення попиту. Поки ми стежимо за оголошеннями влади і працюємо над варіантами оптимізації процесів, котрі пов'язані з посиленими заходами безпеки глядачів. Дистрибутори в усьому світі також чекають оголошення влади. Наразі все має такий вигляд, наче регулярні мейджорські прем'єри плануються із середини липня - принаймні один блокбастер на два тижні».
На які програми державної допомоги можуть розраховувати кінотеатри? За словами Сергія, їх кілька: «Наприклад, постанова Кабміну про допомогу з часткового безробіття на період карантину. На декотрі з таких програм ми вже подалися, однак жодних виплат іще не було. На щастя, багато державних органів перебувають у конструктивному діалозі з галуззю. Принаймні відчувається бажання допомогти бізнесу. Це і гуманітарний комітет, і підкомітет із питань кіно та реклами у Верховній Раді, Міністерство культури й інформаційної політики, інші непрофільні органи. Щиро сподіваюсь, що найближчим часом це дасть відчутний ефект для галузі».
Дмитро Деркач для виходу із кризи докладає максимум зусиль. Як співвласник мережі кінотеатрів «Планета Кіно», обличчя бренду та його головний маркетолог Дмитро основний акцент зробив на підтримці діалогу з аудиторією. І вона це цінує. Як зазначає Людмила Горделадзе, у кінотеатрів «Планета Кіно» сформувався свій глядач - багато в чому це заслуга Дмитра. І попри карантин, що затягнувся, він усе ще не втратив оптимізму.
«Я припускаю, що кінотеатри в Україні будуть зачинені до кінця червня, - прогнозує Деркач. - І це оптимістичний сценарій. За такого розвитку подій із середини березня до початку липня кінодемонстратори в Україні не зароблять приблизно 850 млн грн. Коли ж враховувати майбутні обмеження кількості глядачів і острах перед публічними місцями після карантину, гадаю, українські кінотеатри цього року втратять до 1,5 млрд грн доходу від продажу квитків. А якщо додати ще й інші доходи (наприклад, продаж попкорну), то сума легко перевалить за 2 млрд грн».
Про страх людей перед публічними місцями Дмитро говорить не просто так: «Ми провели опитування наших клієнтів й отримали понад 8 тис. відповідей. Результати опитування підтверджують, що глядачі боятимуться захворіти і не підуть до кінотеатрів після відкриття. Ще один важливий фактор, який впливає на відвідуваність, - наявність гучних прем'єр. Та світові студії мало що запланували на літо, вони переносять прем'єри своїх найочікуваніших фільмів на осінь та зиму».
До нормального режиму роботи «Планета Кіно» розраховує повернутись у листопаді - якщо не почнеться друга хвиля розповсюдження вірусу. За словами Деркача, у компанії ще з лютого накопичуються борги, але з багатьма кредиторами вдалося домовитись про розстрочки платежів до кінця року.
Виходячи з переліку заявлених на літо прем'єр та результатів опитування клієнтів, Деркач і Ко сформували декілька варіантів виходу з кризи. «Ми розуміємо: зараз важливо сконцентруватись на заходах безпеки, аби зменшити страх клієнтів - активно займаємося цим, - каже Дмитро. - В тому самому опитуванні ми поцікавились у глядачів, яких заходів вони від нас очікують. А паралельно спостерігали, що роблять лідери ринку, котрі працюють під час карантину («Нова Пошта», «Сільпо», Goodwine, аптеки). Так ми склали план заходів, які впровадимо першими місяцями після відкриття. Зараз тестуємо різноманітні варіанти захисту співробітників, пробуємо засоби для дезінфекції крісел, думаємо, як продавати попкорн, і проробляємо величезну кількість таких питань».
Та що показувати після відкриття кінотеатрів? «Глобально індустрія орієнтується на кіноринки США, Китаю і Європи. Якщо в цих регіонах кінотеатри працюватимуть - студії почнуть активно надавати фільми, - розмірковує Деркач. - Ми тримаємо зв'язок з усіма дистрибуторами, а в очікуванні новинок намагаємось скласти графік повторних показів стрічок із прокату останніх трьох років, спілкуємося з українськими студіями. Дуже активно працюємо над репертуаром на літо».
На підтримку держави «Планета Кіно» також розраховує: «У кінотеатрів ніколи не було жорсткої конкуренції, але ми надто й не спілкувались поміж собою. Зараз багато хто намагається об'єднатись, аби одержати бодай якусь підтримку від держави. Працюємо з профільними комітетами ВРУ, з Держкіно, Мінкультом. Головні питання - можливість не платити оренду за час карантину, податкові канікули, кредити з бюджету на умовах повернення на зарплату працівникам».
Хай коли відкриють кінотеатри, перші місяці будуть складними - це розуміють не лише керівники. Але дивлячись, як люди притискаються одне до одного в чергах і активно заповнюють знову відчинені тераси ресторанів, можна припустити, що кінотеатри наповнюватимуться дещо швидше, ніж прогнозують.
rau.ua, 2gis.ua, donttakefake.com, пресс-служба «Планеты Кино» (3)
