Минулого тижня медіаконсалтингова компанія Media Resources Management оголосила про проведення PITCH UA 2 - уже другого конкурсу соціально важливого відеоконтенту всіх форматів і жанрів, що сприяє єднанню громадянського суспільства в Україні. А 16 грудня в Києві відбулася його презентація, котра включає спеціальні виступи іноземних гостей та доповіді представників профільних організацій - експертів у соціальних сферах, релевантних тематикам конкурсу.
Конкурс пройде за підтримки проекту «Зміцнення суспільної довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Цього року гранти будуть виділені як на виробництво, так і на розвиток проектів, термін релізу котрих не обмежений.
Нагадаємо, вперше PITCH UA був проведений навесні-влітку 2019 року: організатори отримали 210 заявок, з котрих профільне журі в кілька етапів вибрало 7 переможців. Проекти отримали фінансування, а також професійні консультації, зокрема чотириденний докторинг майбутнього контенту. Детальніше про переможців першого конкурсу можна прочитати тут.
Ми ж переходимо до умов участі в PITCH UA 2, про які розповіла експерт із розвитку медіапроектів UCBI Віра Костенко-Кузнєцова.
Отже, в конкурсі можуть узяти участь проекти ігрових та документальних фільмів, серіалів, а також різного плану передач, орієнтованих на широку аудиторію і зроблених для різних платформ - від телебачення та кінотеатрів до стримінгових сервісів. Вони повинні мати чіткий меседж і чіткий план дистрибуції. Перевага буде в контенту, що отримав співфінансування від телеканалу або грант Українського культурного фонду. Також під час підготування заявки важлива робота з експертами з громадського сектора.
За словами представника UCBI/OTI в Україні Бенджаміна Лонга, головна мета конкурсу - створення контенту, який розповідає про позитивні зміни, що відбуваються в Україні та спонукають глядачів брати активну участь у житті країни.
Цього року партнером конкурсу також виступило Міністерство культури, молоді та спорту України. Заступник міністра Анатолій Максимчук наголосив на важливості створення контенту, який не лише позначав би існуючі в країні проблеми, а й ніс певну конструктивну функцію.
2020 року претендентам пропонуються три основні теми:
- «Гуманізація конфлікту». Тут, за словами організаторів, передусім очікуються історії переселенців і людей, пов'язаних із конфліктом. Головна мета - донесення та пояснення цих історій жителям України.
- «Комунікація з окупованими територіями» - контент для зони ООС, місія якого - вибудовування зв'язку з людьми, котрі потрапили під дію російської пропаганди.
- «Активізація молоді» - контент для відповідної аудиторії, що пояснює певні процеси, які відбуваються на території України. Його основне завдання - донести молоді, що для неї є місце в Україні.
Ну а щоб учасникам конкурсу було зрозуміліше, якого саме контенту від них чекають і яким чином його створювати, організатори підготували серію спеціальних виступів експертів. Її відкрила американський продюсер і режисер Шруті Гангулі (Shruti Ganguly), котра спеціалізується на створенні соціально значимого контенту.
Компанія Honto 88, що була представлена нею, виробляла інтернет-проект «73 питання» (73 Questions) - зняті одним кадром мініфільми, де улюблені герої Vogue відповідають на несподівані, особисті та не завжди пристойні запитання, а також проект про тюремну реформу у США «Мій вирок» (My Sentence). У межах виступу Шруті презентувала кілька відеороликів власного виробництва, зокрема історію про жінку-велорикшу з Нью-Делі та жінку, яка змогла позбутися наркотичної залежності й тепер працює у шпиталі.
Шруті сформулювала сім правил - їхнє дотримання допоможе робити соціальний контент якіснішим й ефективнішим:
- необхідно шукати радісні моменти. Безліч роликів із соціальної тематики концентруються на дуже складних проблемах, тому слід показувати світлий бік, історії подолання важких життєвих обставин;
- треба персоналізувати. Для кожної історії потрібен герой: недостатньо просто констатувати наявність проблеми. Дуже доречним може бути формат «день із життя», що показує один день конкретної людини;
- важливо показувати контекст і зв'язки персонажа з навколишнім світом;
- величезне значення має естетична кінематографічна картинка;
- необхідно думати про те, щоби персонажу, про якого ви знімаєте історію, сподобалася його репрезентація на екрані;
- використовувати всі доступні ресурси та фонди, бо безліч громадських організацій зацікавлені у висвітленні проблем, з котрими вони працюють;
- пам'ятати, що «твій голос важливий», та використовувати авторський підхід до справи.
Далі керівник програм Центру сталого та демократичного розвитку (проект SCORE) Оксана Лемішка представила соціологічну доповідь про проблеми соціального сектора, які передусім стосуються ідентичності. Спікер зазначила, що в Україні можна виділити кілька груп, котрі самовизначаються за принципом територіальної приналежності, але стереотип про те, що «Захід - це націоналісти, а Схід - проросійський робітничий клас», поступово слабшає, і це дає більше можливостей для комунікації. Проте фактично в усіх умовно виділених соціальних групах є одна, з якою більшість респондентів відмовляється вести діалог: найбільш стигматизовані люди, котрі мешкають на окупованих територіях. І це ключова проблема - з нею треба працювати, зокрема, за допомогою медіаінструментів.
Більше про це розповіла координатор Офісу з розроблення гуманітарної політики України, радник Міністра культури, молоді та спорту з питань гуманітарної й інформаційної політики на тимчасово окупованих територіях, а також співзасновник благодійної організації «Схід-SOS» Олександра Дворецька, яка сконцентрувалася на особливостях побудови діалогу про воєнний конфлікт та окуповані території. Передусім вона зазначила - говорити варто не про гуманізацію, а радше про протидію дегуманізації в зоні конфлікту. Об'єктами таких історій є люди, котрі проживають на окупованих територіях (це 5,9 млн осіб), вимушені переселенці (1,1 млн), ветерани (400 тис.), військовослужбовці, члени їхніх сімей, друзі загиблих у зоні конфлікту (13 тис.) або зниклих безвісти (4 тис.), поранені (30 тис.), люди, що пережили полон і тортури (3 тис.), мешканці прифронтових територій.
Олександра Дворецька запропонувала такі теми для сюжетів:
- життя звичайних людей по лінії конфлікту;
- діти та конфлікт (доступ до освіти, медицини, документів українського зразка);
- постраждалі від конфлікту;
- літні люди і конфлікт (пенсійні виплати, перехід через КПП);
- демілітаризована зона.
Матеріал може бути поданий у форматі сценарних проектів, що відбивають людський бік конфлікту та несуть ідею об'єднання, а також у форматі документалістики, яка допомагає розвінчати стереотипи або ж показує реальну ситуацію на Сході з розумінням і співчуттям.
За словами Дворецької, аудиторією таких проектів мають бути українці по всій країні, але особливо люди, далекі від війни. Серед потенційних партнерів для створення контенту спікер назвала громадські організації «Схід-SOS», «Донбас СОС», ZMINA, а також державні відомства.
Доповідачка звернула особливу увагу на важливість висвітлення процесів зі створення додаткових умов для мешканців окупованих територій з боку України, порівняння якості життя й можливостей для персонального розвитку в Україні та Росії, а також на руйнування стереотипів, нав'язаних російським телебаченням щодо ситуації в нашій країні.
Продовжив тему голова правління громадської організації «Донецький інститут інформації» Олексій Мацука. Він зазначив, що аудиторія шукає зрозумілих щирих героїв, а за очікуваннями від медіа зазвичай ділиться на дві групи - тих, хто чекає пояснень, і тих, хто чекає оцінок. А от якість контенту не залежить від його форми: це може бути і кіно, і відеоблог, і репортаж.
Говорячи про поради виробникам контенту, Мацука виділив потребу спиратися на факти й історичні реалії, уникати «води», дотримуватися причинно-наслідкових зв'язків, а також показувати історії трансформацій - персональних і колективних. Тим, хто зацікавлений у контенті з журналістським ухилом, спікер радив звернутися до видання ОБСЄ «Журналістика в умовах конфлікту: передовий досвід і рекомендації».
Третю тему PITCH UA 2 - «Активізація молоді» - представив співзасновник освітньої ініціативи «Будуємо Україну Разом» Юрко Дідула. Як показують соцопитування, натепер близько 50% молоді висловлюють бажання виїхати з України назавжди. Тому зараз украй необхідні проекти, що демонструють і позитивні зміни у країні, і можливості зростання. Це можуть бути історії про спільноти, що конструктивно беруть участь у житті України (на контрасті з молодіжними деструктивними рухами), історії простих українців, котрі створюють або змінюють середовище довкола, історії успіхів малого та середнього бізнесу. І «приземлені» історії - не для «лідерів», а для молоді з простими бажаннями: працювати й будувати родину. Ще одна тема для соціального контенту - популяризація участі в соціально-політичних процесах, зокрема у низових суспільних ініціативах.
Останній блок заходу, присвячений практичним рекомендаціям, відкрила доповідь How to: Pitching креативного продюсера французької студії Black Sheep Films Метью ван де Вельде (Mathieu Van de Velde). Спікер розпочав доповідь із загальних труднощів, із котрими стикається кожна людина, що презентує іншій ідею нового проекту - передусім із тим, що будь-яка презентація сильно редукує ідею. Тому треба використовувати певні правила та прийоми, вони допоможуть утримати увагу слухача і змусити його максимально перейнятися історією.
«Інформація, яку ви подаєте, має бути каталогізована, підсумована та правильно візуально структурована», - каже Метью. Крім того, все слід подавати на контрасті. Дуже важливо працювати з невербальною комунікацією: простий перевірений лайфхак - записувати власні виступи, аби потім провести роботу над помилками. Необхідно весь час стежити за реакцією аудиторії, мовою тіла, жестами, словами-паразитами, швидко інтерпретувати те, що говорять інші, не випускаючи з уваги контекст.
Умовно за тривалістю пітчинг можна поділити наступним чином:
- п'ятисекундний - тільки логлайн;
- тридцятисекундний (ліфтовий) - кілька пропозицій і трохи подробиць;
- трихвилинний - повна презентація проекту;
- п'ятихвилинний (довгий) - зазвичай це повна презентація, яка відбувається на другій зустрічі з інвесторами або дистрибуторами.
Дуже важливо звертати увагу на старт пічтингу - краще, аби він починався з «гачка», тобто пропозиції, що зачепить увагу слухача відразу, змусить його чекати на подробиці.
Класичний трихвилинний пітч розпочинається з «гачка», потім - логлайн. Далі йде основна тема і концепція - герої, дії, місце дії та жанр. Завершує це презентація потенціалу історії, команди й опис фінансових або технічних потреб для втілення проекту.
У кожного зі своїх проектів слід визначити сильні та слабкі сторони, можливості і загрози. Виходячи з цього - спробувати передбачити питання, котрі ставитимуть аудиторія й оцінювачі. Завжди треба знати, хто перед вами і якого плану проект вони шукають. Одне з найпопулярніших запитань - про персональний зв'язок (чому вам цікава саме ця історія), адже для хорошого пітчу все ж потрібне пристрасне особисте бажання втілити проект у життя.
Завершився захід майстер-класом американського контент-стратега, продюсера і сценариста Адама Сігела. Спікер зазначив: незважаючи на популярність американських блокбастерів, а також великих IP-проектів, люди сьогодні зацікавлені у змістовних історіях із реального життя. Та популярність розважальних проектів накладає свій відбиток на спосіб побудови історій. Сігел розповів, як протягом останніх сімдесяти років в американській масовій культурі, особливо на телебаченні, змінювалось сприйняття та демонстрація подій реального життя - від репрезентації війни у В'єтнамі до появи судових драм і, наприклад, серіалів про лікарів.
За словами Сігела, для створення успішного соціально спрямованого телепроекту необхідно виконати три кроки: перед початком запуску позначити місце дії та зацікавити аудиторію, закинувши пару «гачків», далі виділити основні моменти, а потім залишити простір для наступного сезону.
Також, на думку спікера, завжди слід пам'ятати, що гумор залишається найпопулярнішим контентом, тому його, за можливості, потрібно включати у свою розповідь - це полегшить історію.
Нагадаємо, заявки на участь у першому етапі PITCH UA 2 приймаються до 5 лютого 2020 року. 21 лютого буде оголошено шорт-лист, а 22 травня - переможці PITCH UA 2.
