У Міністерстві культури, молоді та спорту України проаналізували ефективність держпідтримки кінематографії і доповіли про результати. Прес-конференцію з цього приводу провели сьогодні в Укрінформі міністр Володимир Бородянський та його перший заступник Анатолій Максимчук.
Напочатку Володимир Володимирович повідомив, що подібні презентації надалі робитимуть раз на півроку, з відповідним аналізом змін у індустрії. А Анатолій Максимчук розповів, що сформували цей звіт за інформацією станом на 1 жовтня 2019 року на основі даних Держкіно, звітів від продюсерів та з відкритих джерел. Самі представники відомства погоджуються, що цю інформацію не можна вважати стовідсотково вірною і вичерпною, адже до звіту не включені дані останніх двох пітчингів. Проблемним також виявилось отримання доступу до інформації по діджитал-платформам.
Отже, за підрахунками Мінкульта, лише коштами Держкіно протягом п'яти років держава профінансувала 224 фільми, що їх представили 92 продюсера. Загальна сума фінансування від Держкіно становить 1,6 млдр грн. Бокс-офіси профінансованих стрічок разом складають 265,5 млн грн, з них лише 33,8 млн грн продюсери повернули державі.
Аналізуючи цифри кожного фільму, держслужбовці дійшли висновку, що 80% глядачів відвідали ті стрічки, котрі отримали всього 18% допомоги від держави. Вочевидь, таке співвідношення відсотків їх не задовольняє. Хоча воно цілком відповідає принципу Парето 80-20, за яким більша частина вкладених зусиль не приводить до бажаного результату.
Ось такі цифри представили:
Загалом, у Мінкульті планують переводити кількість підтримки у якість. Обіцяють нарешті запустити систему єдиного електронного квитка та створити загальну базу даних про проекти. Також мають уточнити перелік категорій фільмів та їх критеріїв, для кожної з категорій переглянуть правила проведення конкурсів та вибору експертів.
Значні зміни відбудуться у роботі з продюсерами. Для них запровадять рейтинг успішності, а при захисті проекту обов'язковим стане надання маркетингового плану просування. Чи планують доповнити раду експертів маркетологом, поки невідомо.
«Продюсери стрічок, вихід яких затримується (ми ще визначимося із категоріями), не зможуть отримувати гроші на наступні фільми, якщо не пояснять причин і це пояснення не буде прийнято. Це має бути безумовною умовою: здача фільму - це результат праці. Інакше, навіщо держава витрачає гроші, коли глядачі ці фільми не бачать?» - зазначив міністр Бородянський.
У своїй доповіді спикери представили таблиці з зазначенням кількості фільмів, що так і не були здані. Окремо рахували тих, хто затримався більш, ніж на 12 тижнів. А 19 проектів потрапили до переліку тих, що істотно затримуються. Також був представлений топ-20 продюсерів за показником сукупного фінансування проектів, який очолила команда Володимира Філіпова.
А ось так виглядають суми, повернені окремими фільмами:
Ще один показник, що аналізувався - аудиторії телеканалів. Володимир Бородянський зауважив, що суспільний мовник має ресурс транслювати українські фільми, а також створювати, наприклад, серіали. Він поцікавився у присутніх, чи хтось намагався домовитись із Суспільним про трансляцію фільму і в нього це не вийшло. Таких у залі не знайшлося - мабуть, цю тему ніхто особливо і не розглядав.
І остання вибірка - окремо по проектах кожного з продюсерів:
На запитання щодо мети проведення цього дослідження Володимир Бородянський відповів, що першим завданням вбачає створення українських наративів і донесення їх до глядачів. Маються на увазі, за його словами, кіно та серіали з українським змістом.
«Ми зацікавлені в тому, щоб розвивався сам ринок, тобто комерційний ринок. Ми повинні створювати такі умови, щоб українські гравці ринку могли на своєму кіно заробляти. Наш показник фінансування за такими фільмами має зменшуватись», - повідомив він.
На думку міністра, держава має витрачати менше на масове комерційне кіно, бо таке кіно переслідує інші цілі. А от стосовно авторського кіно, - зазначає Бородянський, - Україна зацікавлена бути представленою на міжнародному рівні. То ж, мабуть, на авторські фільми держава надалі буде звертати більше уваги.
«Це називається культурною дипломатією. І в нас є конкретні цілі по культурній дипломатії. В тих критеріях це буде зашито», - підсумовує Бородянський.
Можливо, відомству все-таки вдасться змінити принцип Парето і зробити держпідтримку максимально ефективною. Або все так і залишиться у сфері емпіричної математики - 80 на 20.
