17 грудня о 19:00 в Музеї кіно Довженко-Центру відкриється виставка «Польоти уві сні та наяву» - мультимедійний проект, що досліджує однойменну кінострічку Романа Балаяна та епоху, в яку вона створювалася. Як стверджують творці виставки, цей фільм разюче відрізняється від доробку Кіностудії ім. Довженка у 1970–1980-х роках. Це не просто винятковий художній твір, а важливий для української культури документ, що зафіксував життя радянського інтелігента в епоху занепаду тоталітарної імперії. Роману Балаяну вдалося зняти не лише драму особистості, а й розробити типаж сучасного урбанізованого героя - те, чого не дали зробити Параджанову в «Київських фресках». У «Польотах» знялися топові зірки радянського кіно Олег Янковскій та Людмила Гурченко, а стрічка створена не менш зірковою командою Кіностудії ім. Довженка: режисером Романом Балаяном, оператором Віленом Калютою та композитором Вадимом Храпачовим.
Експонати для виставки надали Національна кіностудія ім. Довженка, Музей Параджанова (Єреван), Національний художній музей України, Музей театрального, музичного і кіномистецтва України, Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України, Музей сучасного мистецтва України, Національна спілка художників України, а також приватні колекціонери. Тексти, що розкривають історичний та культурний контекст створення «Польотів», написали Тіберій Сільваші, Людмила Новікова, Іван Козленко, Володимир Войтенко, Надія Заварова, Сергій Тримбач, Наталія Сільваші та Марія Храпачова. Інсталяції створили художник Антон Логов і гуру литовської джазової музики Владімір Тарасов.
Також в експозиції представлено оригінальні живописні твори Любові Рапопорт, Тіберія Сільваші, Віктора Павлова і Тетяни Яблонської, твори класиків української документальної фотографії Олександра Ранчукова і Бориса Градова, фрагменти документальних та художніх фільмів, знятих у Києві в 1970-1980-х роках. Сучасне бачення персонажа, створеного Романом Балаяном на екрані, відображено у фотографіях Олени Сапонової та Ольги Степаньян.
«Дослідження творчості Романа Балаяна перетворилося на дослідження міської теми в українському радянському кіно, - розповідає куратор виставки Андрій Алферов. - Теми, що її, як з'ясувалося, в УРСР було негласно заборонено. І цей факт робить Балаяна не просто режисером, штатним постановником на студії Довженка, а літописцем життя тодішнього середнього класу. Тодішніх нас із вами. Класу, чужого і владній верхівці, і мовчазній слухняній більшості. Зібрані в експозиції фільми, кадри, фотографії, документи, висновки, думки мистецтвознавців і свідчення очевидців не претендують на абсолютну об'єктивність. Однак вони дають певне уявлення про час, який Тарковскій назвав епохою «глибоководних риб».
Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
