Поки одні країни витрачають шалені кошти на вбивства та терор населення сусідніх держав, інші шаленими темпами наближають технологічну революцію. Чого тільки вартий проект ChatGPT: чат-бот зі штучним інтелектом з'явився в листопаді 2022 року, а вже сьогодні експерти всерйоз дискутують, чи зможе він писати сценарії та перевернути AV-індустрію, замінивши голлівудських авторів. Власне про цю дискусію, викладену в матеріалі The Hollywood Reporter, ми сьогодні й поговоримо, та для початку трохи передісторії.
Чат-бот ChatGPT – це розробка компанії OpenAI, що вміє не просто генерувати продовження тексту (як це роблять його «прабатьки», нейромережі GPT, GPT-2 та GPT-3), а пише пісні, виправляє помилки в коді та відповідає на запитання, з котрими не допоможе перше посилання у пошуковику. Технологічні гіки вже прозвали розробку вбивцею Google, хоча працює вона поки не ідеально. Сьогодні це найвідоміший та найдорожчий чат-бот зі штучним інтелектом у світі (завдяки йому компанію OpenAI оцінюють у $29 млрд). А ще найскандальніший: як з'ясували журналісти Time, для модерації текстів, на котрих навчався нейробот, творці ChatGPT наймали людей із найбідніших країн, які втрачали ментальне здоровʼя, за копійки працюючи з матеріалами про насилля, секс-рабство, вбивства й інші жахи.
Утім, попри критику, ChatGPT уже встиг завоювати прихильників у всьому світі в різних сферах. І кіноіндустрія не виняток, адже чат-бот уміє створювати історії та писати будь-які тексти за заданими параметрами. То яке майбутнє очікує на ChatGPT з такими даними: чи стане нейробот справжнім помічником сценаристів та інших авторів? Або зможе геть замінити людей? Провідні телевізійні та кіносценаристи скептично ставляться до думки, що технологія загрожує їхнім кар'єрам, але дехто вважає, що не можна недооцінювати потенціал нейроасистента. Ба більше: настав час встановити нові правила взаємодії.
«Чи бачу я, що в найближчій перспективі це замінить той вид письма, котрий ми вживаємо в авторських кімнатах щодня? Ні, не бачу», – каже сценарист «Великої риби» й «Аладдіна» Джон Огаст. Він протестував ChatGPT та розповів про нього у подкасті Scriptnotes, який веде разом із Крейгом Мейзіном. Проте він додає: «Джина назад у пляшку не повернеш. Він буде тут. І ми маємо думати, як використовувати його так, щоб розвивати мистецтво, а не обмежувати нас».
Інший відомий шоуранер, який анонімно дав коментар The Hollywood Reporter, також протестував ChatGPT і поділився висновком: схоже, чат-бот, не здатний писати смішні жарти або видавати результати, котрі можна було б використати в сценарії без «істотного творчого внеску з мого боку». Він додає: «Коли люди роблять висновок, що це замінить професійних сценаристів, гадаю, вони просто фантазують про майбутнє в стилі Ілона Маска».
ChatGPT може за лічені секунди створювати відшліфовані пітчі, логлайни, синопсиси фільмів і телевізійних шоу, а також конспекти та сценарії. Втім, поточна версія, навчена на великій кількості нешкідливого контенту, іноді видає неправдиві відповіді або генерує повну маячню. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман попереджає: «Наявна версія неймовірно обмежена, та досить гарна у певних речах, аби створити оманливе враження величі. Було б помилкою покладатися на цю технологію в чомусь важливому. Це лише прев'ю».
А втім, деякі письменники кажуть, що технологія, котра тільки зароджується, є багатообіцяючою як допоміжний творчий інструмент. ChatGPT може допомогти письменникам у виконанні трудомісткої рутинної роботи, як-от генерування потенційних місць дії чи імен персонажів. Огаст припускає, що ті, для кого англійська мова не є рідною, можуть використовувати чат-бот, аби писати нею вільніше. ChatGPT також може запропонувати ідеї для розвитку сюжету чи персонажів. Сценарист «Дикої грації» та колишній президент Гільдії сценаристів США Говард А. Родман порівнює нейробота з картками «Обхідних стратегій» (один із методів розвитку креативності – картки з написаними на них певними обмеженнями, робота з котрими має допомогти митцям подолати творчі блоки, заохочуючи латеральне мислення): він каже, що міг би використовувати бота, «аби той запропонував щось, до чого я б ніколи не додумався сам – можливо, щось більш розумне, можливо, щось дурніше або очевидніше».
Майбутні вдосконалення технології спричиняють у декого занепокоєння. Родман називає очевидну здатність ChatGPT покращувати свої відповіді за більшої кількості підказок «трохи лякаючою», але додає: «Письменники не мають заплющувати очі на те, що технологія штучного інтелекту може бути корисною з багатьох боків. Вони також повинні зважати на те, що розробка пропонує роботодавцям те, що вони полюбляють найбільше: знижувати фіксовані витрати».
Франклін Леонард, засновник і генеральний директор платформи для написання сценаріїв The Black List, не турбується про те, що ChatGPT замінить сценаристів. Але він уважає, що цей проект має потенціал, аби перевернути ринок праці, тож необхідно, щоб спільноти, котрі, ймовірно, найбільше постраждають від цього, зокрема сценаристи, визначали обмеження щодо використання таких технологій в індустрії. Франклін сподівається, що Гільдія сценаристів уже обговорює цю технологію, позаяк «довгострокове фінансове здоров'я індустрії неймовірно тісно пов'язане з фінансовим здоров'ям сценаристів» (тут варто додати, що у заяві Гільдії письменників Західної Америки сказано: «Ми стежимо за розвитком ChatGPT та схожих технологій на випадок, якщо вони потребуватимуть додаткового захисту для сценаристів»).
Попри стрімкий розвиток технології, кіностудії, ймовірно, поки не наважаться використовувати сценарії, створені виключно штучним інтелектом. І річ тут не тільки в якості згенерованого продукту: такі твори не захищені авторським правом, оскільки закон про інтелектуальну власність не визнає права власності за творцями, що не є людьми. Створені штучним інтелектом твори одразу після випуску стануть суспільним надбанням, що потенційно обмежить комерційну цікавість до цього формату.
Ініціатором захисту творів, створених штучним інтелектом, став Стівен Талер, генеральний директор компанії Imagination Engines, що розробляє нейронні мережі. 2018 року він вказав систему штучного інтелекту Creativity Machine автором картини під назвою «Нещодавній вхід до раю», а себе – власником авторських прав відповідно до доктрини роботи за наймом. Бюро авторських прав США відмовило йому в реєстрації, вважаючи, що у творі «відсутнє людське авторство, необхідне для підтримки претензії на авторське право», а також, що «зв'язок між людським розумом і творчим вираженням» є вирішальним елементом охорони авторських прав. Через відмову Талер подав на відомство до суду, але там йому заявили, що не бажають «відходити від столітньої юриспруденції в галузі авторського права».
«A Recent Entrance to Paradise» by Steven Thaler and/or Creativity Machine
Власне, та сама картина
«Відомство з авторських прав США розглядає цю тему через дуже вузьку призму», – каже Джоел Фельдман, юрист, що спеціалізується на судових процесах із питань авторського права та торговельних марок. Він підкреслює, що відомство з авторських прав охочіше надаватиме захист творам, створеним штучним інтелектом, якщо у них є співавтор-людина. «Якщо ви згодували штучному інтелекту 25 своїх улюблених пісень, а він видав новий твір, якого ви ніколи раніше не чули, то, безумовно, можна стверджувати, що ваша добірка з цих 25 пісень виступає співавтором», – певен Фельдман.
Утім, Раян Ебботт, юрист Талера та партнер юридичної фірми Brown Neri, що спеціалізується на перетині штучного інтелекту (ШІ) й авторського права, зазначає: захист творів, створених штучним інтелектом, – це питання «коли», а не «якщо». «Ще один приклад того, що законодавство має наздоганяти розвиток технологій, – каже він. – Коли законодавці розробляли закон про авторське право, вони не думали про ШІ».
Усе ще залишається відкритим питання про те, чи порушують авторське право програми штучного інтелекту, котрі створюють мистецтво, вивчаючи людські твори. У листопаді 2022 року було подано колективний позов проти Microsoft, Github та OpenAI, в якому стверджувалося, що використання мільярдів рядків комп'ютерного коду, що аналізують технології штучного інтелекту для генерації власного коду, по суті, є піратством. Визнання порушення авторських прав у першому в своєму роді позові проти програм штучного інтелекту серйозно погіршить економічні перспективи використання творів, створених ШІ, у Голлівуді.
Один із відомих шоуранерів (анонімно) припускає: якщо студії коли-небудь спробують ввести свої сценарії до бази даних і використати її для створення генератора тексту, намагаючись позбутися сценариста-людини, «вони отримають десятки тисяч розлючених творчих працівників». І додає: «Я не певен, що кіностудії будуть зацікавлені у знищенні цих відносин одним махом».
© clement proust clementp.fr / CC-BY-SA-4.0
Наостанок – декілька прикладів роботи ChatGPT. Журналісти THR попросили ChatGPT згенерувати серію логлайнів повнометражних фільмів, які б поєднували в собі відомі хіти, а потім запитали Джона Огаста, наскільки добре технологія впоралась із завданням.
Завдання: поєднати «Міцний горішок» та «Вам лист»
Логлайн ChatGPT: «Коли напередодні Різдва група терористів захоплює елітний універмаг на Манхеттені, власник малого бізнесу має об'єднатися з крутим копом, щоб затримати їх – і все це під час жартів і флірту в електронній пошті».
Вердикт сценариста: «Власник малого бізнесу» тут не приносить нічого корисного. Якби еквівалентом Мег Раян був активіст, що бореться з копами, то принаймні була б якась напруга».
Завдання: «Форсаж» зустрічається з «Днем незалежності»
Логлайн ChatGPT: «Вуличні воїни: група вправних вуличних гонщиків завербована надсекретним урядовим агентством для боротьби з інопланетним вторгненням. Вони повинні використати свій досвід за кермом, щоб урятувати світ від знищення. Змагаючись із часом, вони мають вийти за межі власних можливостей і знайти в собі внутрішню силу, аби стати справжніми героями».
Вердикт сценариста: «Друге речення безглузде. Нам потрібен якийсь сенс, чому вони завербовані – як, наприклад, бурильники в «Армагеддоні» або герой «Останнього зоряного бійця».
Завдання: «Похмілля у Вегасі» у поєднанні з «Ла-Ла Лендом»
Логлайн ChatGPT: «Загублені в Лос-Анджелесі. Група друзів вирушає до Лос-Анджелеса на дику парубочу вечірку, вони прокидаються та виявляють, що один із них зник. Шукаючи зниклого друга, вони потрапляють у яскравий світ музичної сцени Лос-Анджелеса та мають прокласти собі шлях через низку кумедних казусів та абсурдних пригод».
Вердикт Огаста: «Це найслабший з трьох. Буквально просто «Похмілля у Вегасі». Справжній мешап міг би бути про хлопця та дівчину, які шукають одне одного після бурхливої ночі».
Загальний вердикт іменитого сценариста такий, що всі сюжети починаються з «персонаж X зустрів персонажа Y». Це занадто буквально. Сценаристи так не починають, а спочатку шукають пояснення, чому цим персонажам узагалі треба зустрітися.
Якщо ви дочитали до цього місця, то очевидно: тема використання штучного інтелекту в написанні сценаріїв вам цікава. Тож стежте за оновленнями – незабаром ми опублікуємо досвід українських творців контенту, що давно експериментують із нейромережами саме в цьому контексті.
