Цього тижня в столиці стартує 51-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» – один із найстаріших і найвідоміших українських кінофорумів, що понад 50 років виступає майданчиком, на котрому молоді режисери мають змогу показати свої дебютні стрічки. Фестиваль пережив розпад Радянського Союзу, всі економічні кризи, пандемію коронавірусу та продовжує свою роботу тепер, під час повномасштабного вторгнення росії на територію України: хоч і з відхиленням від звичного графіка, проте в офлайн-форматі.
КМКФ «Молодість» відбудеться в кінотеатрі «Жовтень» з 1 по 7 грудня, а напередодні організатори розповіли, якою буде цьогорічна програма та чи готові вони до довготривалих блекаутів, що можливі через нові обстріли української інфраструктури росіянами.
Ще один цікавий приклад до скарбнички ефективних рішень за воєнних умов: пресконференція відбулася в ефірі програми «Сніданок з 1+1»
Отже, всі конкурси цьогорічної «Молодості» проходитимуть 1–3 грудня, в суботу міжнародне журі оголосить переможців, а з 4 по 7 грудня заплановано неофіційні «глядацькі» дні фестивалю. За словами артдиректора КМКФ Андрія Халпахчі, нинішня «Молодість» відбудеться в скороченому форматі: наприклад, довелося скасувати конкурсні програми SunnyBunny, Molodist Teen Screen та засновану торік Documentary competition. Утім, фільми на тематику ЛГБТ+, що входять до програми «Сонячний зайчик», покажуть в окремій позаконкурсній секції. Позаконкурсні програми також зазнали скорочення: наприклад, «Скандинавська панорама» раніше складалася з 8–10 фільмів, а зараз у ній лише чотири стрічки.
Усі покази відбуватимуться в кінотеатрі «Жовтень». Організатори запевнили, що на випадок навіть довготривалого блекауту в них є генератори
Проведення «Молодості» цього року стало можливе завдяки фінансуванню іноземних партнерів. Основний внесок у бюджет фестивалю зробив Стабілізаційний фонд культури й освіти від МЗС Німеччини та Goethe-Institut. Також із фінансуванням допомогли посольства Франції, Швейцарії, Італії, США, Бельгії, Французький інститут, Австрійський культурний форум, Українсько-данський молодіжний дім, Італійський інститут культури, Польський інститут та Міжнародний інститут глибинної психології посольства Німеччини. Втім, весь мінімальний необхідний бюджет, за словами Халпахчі, ще не зібраний. Тому організатори продовжують комунікувати з іншими посольствами та закликають усіх охочих спонсорів до співпраці.
На кінофестивалі вручатимуть чотири головні нагороди: за найкращий студентський фільм, найкращий короткометражний фільм, найкращий повнометражний фільм і Гран-прі. «Цього року ми відмовилися від грошового фонду для міжнародних фільмів. Грошові винагороди будуть у національному конкурсі: 100 тис. грн за найкращий повнометражний фільм і 60 тис. грн за найкращий короткометражний. Але в міжнародному конкурсі будуть статуетки. Вони з чистого срібла, позолочені та з діамантовими очима, тож у скрутну хвилину можна їх і продати», – жартуючи, розповів Андрій Халпахчі про призовий фонд.
Детальніше про програму розказав програмний координатор кінофестивалю Віктор Глонь. Загалом на глядачів 51-ї «Молодості» очікують такі секції:
– міжнародний конкурс;
– національний конкурс;
– «Фестиваль фестивалів»;
– позаконкурсна програма «Сонячний зайчик»;
– «Українські прем'єри»;
– «Скандинавська панорама»;
– позаконкурсна програма.
Той, хто давно стежить за кінофестивальним життям країни, напевно пам'ятає, як організатори «Молодості» багато років поспіль скаржилися на брак конкурентних українських фільмів для участі в міжнародному конкурсі. Так от, цьогоріч національних стрічок у програмі майже половина, чотири з десяти. І для кожного з режисерів це повнометражний ігровий дебют.
«Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» Тараса Томенка – це повнометражний дебют відомого документаліста, – стисло нагадав Віктор Глонь. – «Я і Фелікс» Ірини Цілик – екранізація роману її чоловіка Артема Чеха, що зараз перебуває в лавах ЗСУ. Я вважаю, що це дуже тонка, смішна та сумна драма про дорослішання, яку обов'язково треба подивитися. Прем'єра стрічки «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука відбулася на Каннському кінофестивалі. Дмитро, перебуваючи у роз'їздах на міжнародних фестивалях, ніколи не встигав подивитися свій фільм разом із глядачами, тому дуже чекав прем'єри в Україні. «Бачення метелика» – дебют Максима Наконечного. Хотів би відзначити неймовірну невелику роль сценаристки й режисерки Наталки Ворожбит. Коли я вперше дивився фільм, навіть не впізнав її там».
До речі, в позаконкурсній програмі можна побачити свіжу короткометражку Ворожбит «У тебе все гаразд?» про травматичний досвід матері й доньки, вимушених виїхати до Європи після повномасштабного вторгнення росії в Україну
Географія решти фільмів, представлених у міжнародній програмі, дуже широка: від Пакистану до Бразилії. А судитимуть цей конкурс гендиректор Українського інституту Володимир Шейко, кураторка та письменниця Дорота Лех, керуюча директорка Берлінського міжнародного кінофестивалю Маріетт Різенбек і продюсер Олексій Терентьєв. На момент пресконференції члени журі ще передивлялися роботи учасників, проводячи наради у Zoom.
Що ж до самого фестивалю, то, по-перше, цього року не планується жодних церемоній з червоними доріжками. По-друге, все ще залишається відкритим питання, хто з західних гостей та зірок фізично відвідає кінофестиваль. Багато хто, особливо митці старшого покоління, боїться їхати. Та навіть якщо людина не боїться обстрілів, логістично дістатись України сьогодні набагато складніше, і дорога в 10–14 годин для декого може бути заважкою. Загалом, за словами Халпахчі, цього року «Молодість» можуть відвідати 20–25 міжнародних гостей (проти 150, що зазвичай були присутні на фестивалі). Переважно це гості з Польщі.
«Більшість гостей, хто все ж збирається їхати, – зі студентської короткометражної секції. Тому рекомендую ходити саме на ці покази, буде можливість поспілкуватися з авторами», – порекомендував Віктор Глонь. І поділився ще однією причиною не оминати секції короткометражних фільмів: за один сеанс можна побачити п'ять-шість коротких влучних історій та дістати вп'ятеро більше вражень, ніж після одного повнометражного фільму.
Координатор зауважив, що у програмі «Українські прем'єри» є два повнометражні фільми, зняті вісімнадцятирічними режисерами власним коштом: це «Покуть» Андрія Кокури та «З любов'ю, Лука» Владислава Марисика
Попри те що цьогорічна «Молодість» відбуватиметься під час повномасштабної війни, стрічок, які б передавали нові реалії українців, у програмі не так багато. Ігрові повнометражні фільми на цю тематику ще не встигли вийти – здебільшого це рефлексія подій від 2014 року, як, наприклад, «Бачення метелика». Натомість є короткометражні стрічки, зняті після 24 лютого: дві ігрові й одна документальна.
Одна з них – «Літургія протитанкових перешкод» Дмитра Сухолиткого-Собчука
У кінці презентації Халпахчі поділився наболілою проблемою, котра поки не знайшла розв'язання: росія досі купує права на показ фільмів включно з територією України. «Ми хотіли позаконкурсно показати один із каннських фільмів, – розповів Андрій Якович. – Але виявилося, що він належить росіянам: проданий росіянам із правами на Україну». Прикро, що правовласники, попри всі зусилля українців на міжнародному інформаційному полі, досі вважають за нормальне мати справи з країною-терористом.
Не оминули на пресконференції й ситуації з Довженко-Центром, що є партнером «Молодості» – так само як Міністерство культури та Держкіно. Андрій Халпахчі зазначив, що позиція кінофестивалю геть однозначна: треба допомогти інституції продовжити працювати саме в тій формі, в якій вона існує. «Треба зберегти це як архів, зберегти все, що вони роблять. І допомогти їм, зокрема, й з фінансуванням. Я вважаю, потрібно припинити маніфестацію щодо зміни форми, треба визнати це архівом, це має працювати як працювало. Це місце, куди приходить молодь. Де є саме українські меседжі, і це дуже важливо. Тому, безумовно, ми на боці кіноспільноти», – резюмував артдиректор.
Віктор Глонь додав, що цього року в межах «Молодості» заплановано окрему програму від Довженко-Центру, котру наразі готують співробітники інституції.
На цьому можна б поставити крапку. Та щоб уникнути розмов про «не на часі», наостанок процитую Андрія Халпахчі, котрий наголосив на важливості проведення не тільки КМКФ «Молодість», а й інших культурних заходів: «Для чого наш фестиваль? Для того щоб донести меседж: культура розвивається і живе, ми є частиною світової кінокультури. І це також можливість для глядачів трохи перемикнутися з новин на кіно. Це спілкування, що таке необхідне людям, це можливість бути разом».
